LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4852340/2240/23

від 31.01.2024 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Транспортна логістична компанія «Патріот» на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року в справі № 340/2240/23 залишити …

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 31 січня 2024 року м. Дніпросправа № 340/2240/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Шальєвої В.А. суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Транспортна логістична компанія «Патріот» на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року (суддя Хилько Л.І.) в справі №340/2240/23 за позовом Головного управління ДПС у Кіровоградській області до Товариства з додатковою відповідальністю «Транспортна логістична компанія «Патріот» про стягнення податкового боргу, - ВСТАНОВИВ: Головне управління ДПС у Кіровоградській області (далі ГУ ДПС) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Транспортна логістична компанія «Патріот» (далі ТДВ «ТЛК «Патріот») про стягнення податкового боргу (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) в розмірі 1 509 035,00 грн. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року позов задоволено, стягнуто з ТДВ "Транспортна логістична компанія "Патріот" (код ЄДРПОУ 41704947) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, на користь державного бюджету податковий борг з податку на додану вартість в сумі 1 223 342,00 грн.; стягнуто з ТДВ "Транспортна логістична компанія "Патріот" (код ЄДРПОУ 41704947) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на користь державного бюджету податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 284 673,00 грн.; стягнуто з ТДВ "Транспортна логістична компанія "Патріот" (код ЄДРПОУ 41704947) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на користь місцевого бюджету податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податків із заробітної плати, в сумі 1020,00 грн. В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апелянт вказує, що контролюючим органом не надсилалась повторна податкова вимога, а податковий борг, вказаний у податковій вимозі № 0028288-1306-1127 від 22 листопада 2021 року в розмірі 1 759 571,29 грн., був неузгоджений та скасований в судовому порядку, тому вважає, що позивачем не дотримано процедуру погашення податкового боргу. Крім того, посилання позивача, що у суму, зазначену у цій вимозі, увійшла сума податкового боргу з податку на прибуток в розмірі 195 566,00 грн., самостійно нарахована платником на підставі декларації з податку на прибуток № 9315239130 від 23 жовтня 2021 року з терміном сплати 19 листопада 2021 року, є безпідставним, адже вказана сума сплачена платником 19 листопада 2021 року. Позиція контролюючого органу, що до суми податкового боргу, на підставі якої сформована податкова вимога, входить сума податку на доходи фізичних осіб та сума екологічного податку в розмірі 11,61 грн., є помилковою, оскільки відповідно до норм Податкового кодексу України вимога не формується у разі наявності податкового боргу сумою менше ніж 180 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3020 грн.). Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що станом на 21 квітня 2023 року за відповідачем рахувався податковий борг в загальній сумі 1 824 766,85 грн., в тому числі: - з податку на додану вартість в сумі 1 539 073,85 грн., з яких 1 532 075,85 грн. - основного платежу, 6 998,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій; - з податку на прибуток в сумі 284 673,00 грн.; - з податку на доходи фізичних осіб в сумі 1 020,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Податковий борг виник внаслідок несплати самостійно нарахованого податкового зобов`язання на підставі поданих до контролюючого органу: уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9278692372 від 26 грудня 2022 року, №9278692681 від 26 грудня 2022 року, №9278695325 від 26 грудня 2022 року, №9278723904 від 26 грудня 2022 року, №9039640764 від 02 березня 2023 року, №9053498235 від 17 березня 2023 року; податкових декларацій з податку на додану вартість №9278681935 від 26 грудня 2022 року (по терміну сплати 30 грудня 2022 року) та №9302045778 від 27 січня 2023 року (по терміну сплати 30 січня 2023 року); податкової декларації з податку на прибуток №9432201159 від 21 лютого 2022 року. Крім того, за порушення п. 51.1 ст. 51, п. 70.16 ст. 70, пп. "а"-"б" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України контролюючим органом 19 жовтня 2021 року винесено податкове повідомлення-рішення № 00044600710, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 020,00 грн. 11 травня 2023 року відповідач подав до контролюючого органу розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок, задекларувавши суму до зменшення, на 48 768,00 грн., розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, задекларувавши суму до зменшення, на 55 441,00 грн., розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, задекларувавши суму до зменшення, на 63 114,00 грн., розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, задекларувавши суму до зменшення, на 48 409,00 грн. 31 травня 2023 року відповідач сплатив згідно з платіжним дорученням №508551841 49 789,00 грн., згідно з платіжним дорученням №508551842 - 50 211,00 грн. Станом на 26 червня 2023 року податковий борг відповідача з податку на додану вартість зменшився на 315 732,00 грн., у зв`язку з чим загальна сума податкового боргу становить 1 509 035,00 грн., в тому числі з податку на додану вартість в сумі 1 223 342,00 грн., з яких 1216344,00 грн. - основний платіж, 6998,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції; з податку на прибуток в сумі 284 673,00 грн. (основний платіж); з податку на доходи фізичних осіб в сумі 1 020,00 грн. (штрафні (фінансові) санкції). Наявність податкового боргу відповідачем не заперечується. Контролюючим органом сформовано податкову вимогу форми "Ю" від 22 листопада 2021 року №0028288-1306-1127, яка направлена засобами поштового зв`язку на юридичну адресу відповідача та отримана останнім 22 грудня 2021 року, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія повідомлення про вручення поштового відправлення. Станом на 21 листопада 2021 року загальна сума податкового боргу відповідача складала 1 759 571,29 грн., у тому числі: 1) податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, на суму 1 020,00 грн.; 2) податок на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 83 028,00 грн.; 3) податок на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства, на суму 906 694,00 грн.; 4) податок на додану вартість на суму 768 817,68 грн.; 5) екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих стаціонарними джерелами забруднення, на суму 11,61 грн. Докази оскарження або відкликання податкової вимоги відсутні. Суд першої інстанції вважав, що податкова вимога в розумінні пп. 60.1.1 п. 60.1 ст. 60 ПК України не відкликались, оскільки відповідач не сплатив податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у сумі 1 020,00 грн., який є предметом позову у даній справі. Оскільки суду не надано доказів погашення суми податкового боргу, визначеного в податковій вимозі від 22 листопада 2021 року №0028288-1306-1127, в повному обсязі станом на день звернення до суду з цим позовом, суд першої інстанції вважав, що твердження відповідача про те, що податковий орган повинен був направити іншу податкову вимогу, є безпідставним. Враховуючи відсутність доказів сплати відповідачем податкового боргу, який є предметом стягнення у справі та підтверджується наявними доказами, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення. Суд визнає приведені висновки обґрунтованими, з огляду на наступне. Судом встановлено, що згідно з інтегрованою карткою платника податків станом на 26 червня 2023 року ТДВ «ТЛК «Патріот» має податковий борг в загальній сумі 1 509 035,00 грн., в тому числі з податку на додану вартість в сумі 1 223 342,00 грн., з яких 1216344,00 грн. - основний платіж, 6998,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції; з податку на прибуток в сумі 284 673,00 грн. (основний платіж); з податку на доходи фізичних осіб в сумі 1 020,00 грн. (штрафні (фінансові) санкції). Розмір податкового боргу та порядок його виникнення не є спірним питанням під час апеляційного перегляду справи. Контролюючим органом 22 листопада 2021 року сформована податкова вимога №0028288-1306-1127 на суму податкового боргу, яка направлена засобами поштового зв`язку за податковою адресою відповідача, отримана ТДВ «ТЛК «Патріот» 22 грудня 2021 року. Фактично спірним під час апеляційного перегляду справи є питання дотримання контролюючим органом процедури погашення податкового боргу та, відповідно, наявності підстав для стягнення з платника податку суми податкового боргу в судовому порядку. Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного. Статтею 67 Податкового кодексу України (далі ПК України) встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Згідно з пунктами 95.1, 95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Зважаючи на доведеність несплати відповідачем узгоджених сум грошового зобов`язання з податку на додану вартість, податку на прибуток та штрафних санкцій з податку на доходи фізичних осіб у строки, встановлені ПК України, такі суми набули статусу податкового боргу, який стягується з платника податків в судовому порядку. Як вказано вище, відповідач, не спростовуючи наявність й розмір податкового боргу, вважає, що відсутні підстави для стягнення податкового боргу через не направлення контролюючим органом платнику податків податкової вимоги на саме цю суму податкового боргу, а податкова вимога від 22 листопада 2021 року №0028288-1306-1127 вважається відкликаною у зв`язку з погашенням податкового боргу, зазначеного в цій податковій вимозі. Суд визнає необґрунтованими доводи відповідача стосовно відсутності підстав для стягнення податкового боргу через недотримання контролюючим органом процедури погашення податкового боргу. Пунктом 59.1 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Зважаючи на те, що у відповідача податковий борг виник та не переривається з 2021 року, внаслідок чого контролюючим органом вручено платнику податків податкову вимогу від 22 листопада 2021 року №0028288-1306-1127, а відповідачем не погашена сума податкова боргу, вказана в цій податковій вимозі, в повному обсязі, а саме щодо суми штрафних санкцій з податку на доходи фізичних осіб у сумі 1 020,00 грн., контролюючим органом в силу приписів Податкового кодексу інші податкові вимоги не формувались. Доводи апелянта про те, що частина суми податкового боргу, вказана в цій податковій вимозі, вважається погашеною, а частина суми податкового боргу скасована судовим рішенням, тому така податкова вимога вважається відкликаною, суд визнає необґрунтованими, адже частина податкового боргу, вказана в податковій вимозі, (1 020 грн. - сума штрафних санкцій з податку на доходи фізичних осіб) не погашена платником податків, тому у контролюючого органу в силу приписів пункту 59.5 статті 59 ПК України були відсутні підстави для направлення відповідачу нової податкової вимоги. Посилання ж на те, що за нормами Податкового кодексу України вимога не формується у разі наявності податкового боргу сумою менше ніж 180 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3020 грн.) суд також відхиляє. Дійсно, абзацом третім пункту 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Проте, в межах спірних правовідносин податкова вимога сформована контролюючим органом на суму боргу, яка перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а сума 1020 грн. залишилась непогашеною, тому ці доводи відповідача є безпідставними. Також є неприйнятними доводи відповідача стосовно того, що податкова вимога вважається відкликаною, адже, як неодноразово зазначалось судом, платником податків не погашена уся сума податкового боргу, вказана у податковій вимозі, тому відсутні підстави, визначені статтею 60 ПК України, для відкликання податкової вимоги. Відповідно, суд доходить до висновку про відсутність підстав вважати, що контролюючим органом не дотримана процедура погашення податкового боргу. Відтак, у зв`язку з невиконанням відповідачем податкового обов`язку судом першої інстанції обґрунтовано прийняте рішення про стягнення з відповідача податкового боргу. З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення. Керуючись статтями 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Транспортна логістична компанія «Патріот» на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року в справі № 340/2240/23 залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року в справі № 340/2240/23 за позовом Головного управління ДПС у Кіровоградській області до Товариства з додатковою відповідальністю «Транспортна логістична компанія «Патріот» про стягнення податкового боргу залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 31 січня 2024 року та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складене 31 січня 2024 року. Суддя-доповідач В.А. Шальєва суддя С.М. Іванов суддя В.Є. Чередниченко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»