Постанова Київський апеляційний суд № 759/14116/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 січня 2024 року місто Київ єдиний унікальний номер справи: 759/14116/20-ц номер провадження: 22-ц/824/858/2024 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач), суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А., за участю секретаря - Мазурок О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Довганич Олени Олександрівни на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 26 липня 2023 року у складі судді П`ятничук І.В., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів за договором позики, В С Т А Н О В И В: У серпні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , в якому просив стягнути з відповідача на свою користь борг за договором позики у розмірі 21 700 доларів США, що еквівалентно 593 495 грн 00 коп. 09 лютого 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Нікітчина А.О. подала до суду першої інстанції клопотання про закриття провадження у даній справі на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідач ОСОБА_3 помер, а відповідно до наявних у справі матеріалів, спадкоємці після його смерті відсутні (а.с.248-249, т.1). Аналогічне клопотання про закриття провадження у справі представник ОСОБА_1 - адвокат Нікітчина А.О. подала до суду першої інстанції 10 травня 2023 року (а.с.6-7, т.2). У липні 2023 року позивач ОСОБА_2 подав до суду першої інстанції клопотання, в якому просив залучити ОСОБА_1 , як правонаступника відповідача ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зобов`язати ОСОБА_1 надати свої персональні дані для суду, зокрема, паспорт громадянина України та податковий номер, які є обов`язковими відомостями для розгляду справи. Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_1 є такою, яка фактично прийняла спадщину після смерті свого чоловіка - відповідача у справі ОСОБА_3 , відповідно до положень ч.3 ст.1268 ЦК України. Вказував, що ОСОБА_1 не долучила до клопотання про закриття провадження у справі доказів того, що вона відмовилась від прийняття спадщини, до складу якої входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України). Тому вважав, що наявні підстави для виконання ОСОБА_1 всіх зобов`язань, які виникли у її чоловіка на момент смерті (а.с.16-17, т.2). Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 26 липня 2023 року клопотання позивача ОСОБА_2 про залучення правонаступника у справі задоволено. Замінено первісного відповідача ОСОБА_3 належним відповідачем ОСОБА_1 . У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 про закриття провадження у справі - відмовлено. Цивільну справу №759/14116/20 направлено до Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС для проведення призначеної ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 14 грудня 2021 року судової почеркознавчої експертизи. Надано судовому експерту згоду на проведення даної експертизи у термін більш трьох місяців з дати надходження матеріалів до експертної установи. У розпорядження експертів надано матеріали цивільної справи № 759/14116/20. Провадження у справі на період проведення експертизи зупинено. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Довганич О.О. подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким закрити провадження у справі, посилаючись на невідповідність висновків, викладених в ухвалі суду, обставинам справи, порушення судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала суду не містить мотивів та їх обґрунтування, на підставі яких суд першої інстанції прийшов до висновку, що у відповідача ОСОБА_3 наявні правонаступники та хто саме ним являється. Вказує, що відсутні будь-які обґрунтування та посилання на докази, що ОСОБА_1 являється правонаступником прав та обов`язків за зобов`язаннями, що виникли з правовідносин, що є предметом даного спору. Зазначає, що оскаржувана ухвала не містить обґрунтування, на підставі наявних в матеріалах справи правовстановлюючих документів, за якими ОСОБА_1 являється правонаступником прав та обов`язків померлого ОСОБА_3 . Вказує, що судом першої інстанції не враховано обставини відсутності у померлого відповідача ОСОБА_1 спадкоємців та факт неприйняття спадщини жодною особою. Позивач ОСОБА_2 подав до суду апеляційної інстанції відзиви на апеляційну скаргу від 21 жовтня 2023 року (а.с.46-49; 53-59), які за своїм змістом є ідентичними. Зазначає, що ОСОБА_1 не долучила до клопотання про закриття провадження у справі жодних належних доказів, які б могли підтвердити факт її відмови від прийняття спадщини, до складу якої входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Навпаки ОСОБА_1 підтвердила наявність у неї достатніх правових підстав виконати всі зобов`язання, які виникли у її чоловіка на момент смерті. Зазначає, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 в період шлюбу з померлим ОСОБА_3 , а саме, ІНФОРМАЦІЯ_2 була придбана квартира за адресою: АДРЕСА_1 , яка є об`єктом спільної сумісної власності подружжя відповідно до положень ст. 60 СК України. Також ОСОБА_1 фактично вступила у права спадкування після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 , оскільки вона вступила у фактичне управління спільно набутим нерухомим майном і відповідно не подавала жодної заяви про відмову у прийнятті спадщини за законом, як того вимагають ст.ст.1268, 1270 ЦК України. Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Задовольняючи клопотання ОСОБА_2 про залучення правонаступника, суд першої інстанції керувався ст. 55 ЦПК України й виходив із того, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер відповідач у справі ОСОБА_3 , про що свідчить актовий запис № 7799 Київського відділу державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Враховуючи, що спірні правовідносини допускають правонаступництво, суд вважав, що підстави для закриття провадження у справі відсутні, а тому у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 слід відмовити. З наведених вище підстав суд дійшов висновку про заміну первісного відповідача ОСОБА_3 на його правонаступника - ОСОБА_1 . Однак такі висновки суду першої інстанції є передчасними, виходячи з такого. Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому, суд має сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно з положеннями ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору за власною ініціативою, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ч.1 ст.55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво (п.1 ч.1 ст.251 ЦПК України). Згідно з п.7 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва. Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього. Загальні правила пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців визначаються ст.1281 ЦК України. Згідно із ч.ч.1-2 ст.1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Відповідно до ч.1 ст.1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Таким чином, обов`язок щодо погашення заборгованості за договором позики згідно зі ст.1219 ЦК України не є таким, що нерозривно пов`язаний з особою спадкодавця, а тому відповідно до вимог чинного ЦК України з його смертю цей обов`язок не припиняється і спадкується його спадкоємцями. Для залучення правонаступників сторони провадження, необхідним є встановлення кола спадкоємців, які прийняли спадщину. Відповідно до ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Згідно зі ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. За змістом ч.ч.3-4 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5 ст.1268 ЦК України). Частинами 1 та 2 ст.1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст.1270 ЦК України). Відповідно до вимог ст.ст.1258, 1262, 1263 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 цього Кодексу. Постановляючи ухвалу про залучення ОСОБА_1 до участі у справі як правонаступника померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у справі ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить актовий запис № 7799 Київського відділу державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), і спірні правовідносини допускають правонаступництво. Однак такі висновки суд належним чином не мотивував. З наявних у матеріалах справи документів убачається, що померлий ОСОБА_3 проживав за адресою: АДРЕСА_2 , а ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Суд першої інстанції не звернув увагу на відсутність у матеріалах справи доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 на час відкриття спадщини постійно проживала разом із спадкодавцем і цих обставин суд не перевірив. Із відповіді першої Київської державної нотаріальної контори від 10 січня 2023 року № 70/02-14 на запит суду першої інстанції від 12 жовтня 2022 року слідує, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не відкривалась (а.с.245, т.1). Також суд першої інстанції належним чином не з`ясував коло спадкоємців померлого ОСОБА_1 , зокрема наявність у нього дітей, не встановив обставин прийняття ними спадщини, та не урахував, що відповідно до ч.4 ст.1268 ЦК України неповнолітня особа вважається такою, що прийняла спадщину, крім випадку, встановленого частиною третьою статті 1273 ЦК України, - відмови від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування. З огляду на наведене, апеляційний суд вважає передчасним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для залучення до участі у справі ОСОБА_1 , як правонаступника ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наведене свідчить, що постановляючи ухвалу про залучення до участі у справі ОСОБА_1 , як правонаступника померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи, не встановив дійсного кола спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , у зв`язку з чим допустив порушення норм процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції. Відповідно до положень ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що допущені порушення суддею першої інстанції норм процесуального права призвели до постановлення помилкової ухвали, а тому відповідно до ст.379 ЦПК України вказана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню частково. Керуючись ст.ст. 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Довганич Олени Олександрівни, задовольнити частково. Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 26 липня 2023 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. У випадку проголошення лише вступної і резолютивної частини, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Головуючий Судді: