Постанова 4801 № 133/1434/23
від 25.01.2024 ·Справа № 133/1434/23 Провадження № 22-ц/801/249/2024 Категорія: 53 Головуючий у суді 1-ї інстанції Пєтухова Н. О. Доповідач:Медвецький С. К. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 січня 2024 рокуСправа № 133/1434/23м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Медвецького С. К., суддів: Копаничук С. Г., Оніщука В. В., учасники справи: позивач Моторне (транспортне) страхове бюро України, відповідач ОСОБА_1 , розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу № 133/1434/23 за апеляційною скаргою Моторно (транспортного) страхового бюро України на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 20 листопада 2023 року, ухвалене у складі судді Пєтухової Н. О. у залі суду, встановив: Короткий зміст вимог У травні 2023 року Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі МТСБУ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу. Позов мотивований тим, що 20 жовтня 2020 року ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 , скоїв наїзд на припаркований транспортний засіб марки «ГАЗ 33021», номерний знак НОМЕР_2 . Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 04 лютого 2021 року закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 2 ст. 38 КУпАП. На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність транспортного засобу відповідача не була застрахована. 01 липня 2021 року до МТСБУ з заявою про відшкодування шкоди звернувся власник пошкодженого транспортного засобу марки «ГАЗ 33021», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_2 . Згідно зі звітом про оцінку вартості (розміру) збитків № 20-288 від 17 листопада 2020 року розмір завданих збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу марки «ГАЗ 33021», державний номерний знак НОМЕР_2 , становить 6 442,17 грн. Указує, що витрати МТСБУ на встановлення вартості відновлювального ремонту та розміру збитків склали 2 281 грн. 04 жовтня 2021 року МТСБУ здійснило виплату відшкодування потерпілій особі у розмірі 6 433,51 грн. Зазначає, що відповідачу надсилались листи-претензії щодо компенсації витрат у добровільному порядку, однак вони залишились без виконання. Посилаючись на ці обставини, МТСБУ просило суд: стягнути з ОСОБА_1 на його користь 6 433,51 грн регламентної виплати, 2 281 грн витрат пов`язаних зі встановлення вартості відновлювального ремонту та 2 684 грн судового збору. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 20 листопада 2023 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь МТСБУ кошти у розмірі 6 433,50 грн, понесені у якості відшкодування шкоди (регламентної виплати). У решті вимог позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Рішення суду мотивоване тим, що: не встановлення судом при розгляді справи про адміністративне правопорушення у діях відповідача вини у вчиненні ДТП не звільняє його від цивільно-правової відповідальності, передбаченої статтею 1187 ЦК України; позивач довів розмір збитків, які були завдані ОСОБА_1 іншому учаснику дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 6 433,51 грн, та виплату таких коштів постраждалій особі, що у сукупності підтверджує правомірність вимог позивача у цій частині; матеріалами справи не доведено, що МТСБУ залучено аварійного комісара, відповідно до положень статті 40 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з чим понесено витрати у розмірі 2 684 грн; витрати по встановленню вартості відновлювального ремонту не є збитками у зв`язку зі знищенням або пошкодженням майна, а є наслідком виконання позивачем покладених на нього законом зобов`язань щодо страхування цивільно-правової відповідальності, належать до його господарської діяльності та не підлягають стягненню в порядку регресу з особи, відповідальної за спричинену шкоду. Короткий зміст вимог апеляційної скарги У грудні 2023 року МТСБУ подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду в частині відмови у задоволенні позову скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Рух справи в суді апеляційної інстанції Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 15 грудня 2023 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Медвецький С. К., судді: Копаничук С. Г., Оніщук В. В. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 18 грудня 2023 року відкрито апеляційне провадження у цій справі, надано відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали цивільної справи з місцевого суду. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 05 січня 2024 року справу призначено до розгляду на 25 січня 2024 року в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга мотивована тим, що: судом першої інстанції не було досліджено усі обставини справи; МТСБУ має право залучити експертів або юридичних осіб, у штаті яких є експерти, у порядку, встановленому уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених статтею 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»; матеріалами справи підтверджено проведення ФОП ОСОБА_3 на замовлення МТСБУ автотоварознавчого дослідження автомобіля «ГАЗ 33021», державний номерний знак НОМЕР_3 , НОМЕР_4 та оплату МТСБУ послуг оцінювача; частиною другою статті 22 ЦК України встановлено, що до збитків належать, зокрема, витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що витрати пов`язані з визначенням розміру шкоди належать до господарської діяльності МТСБУ, оскільки потреба у понесенні спричинена дорожньо-транспортною пригодою, винуватцем якої є відповідач, який самостійно не відшкодував шкоду потерпілій особі. Відзив на апеляційну скаргу впродовж встановленого судом строку не надходив. Фактичні обставини справи, встановлені судом Судом установлено, що 20 жовтня 2020 року о 19 год 07 хв по вул. Шевченка у м. Козятині Вінницької області водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 , скоїв наїзд на припаркований транспортний засіб марки «ГАЗ 33021», державний номерний знак НОМЕР_2 . Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 04 лютого 2021 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130, статтею 124 КУпАП закрито у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого частиною другою статті 38 КУпАП. Станом на 20 жовтня 2020 року відповідальність власника транспортного засобу марки «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 , полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів застрахована не була. Власником транспортного засобу марки «ГАЗ 33021», державний номерний знак НОМЕР_2 , є ОСОБА_2 21 жовтня 2020 року до МТСБУ звернувся з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду власник пошкодженого транспортного засобу марки «ГАЗ 33021», державний номерний знак НОМЕР_2 , є ОСОБА_2 01 липня 2020 року ОСОБА_2 звернувся до МТСБУ з заявою про здійснення регламентної виплати з відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. З ремонтної калькуляції та звіту № 20-288 від 17 листопада 2020 року про оцінку вартості збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу слідує, що вартість збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу марки «ГАЗ 33021», державний номерний знак НОМЕР_2 , становить 6 442,17 грн без ПДВ. Згідно платіжного доручення № 2546375 від 24 грудня 2020 року МТСБУ сплатило ФОП ОСОБА_3 2 281 грн за послуги аваркома (експерта) по складанню звіту про оцінку колісного транспортного засобу. Наказом № 3.1/6070 від 06 вересня 2021 року потерпілому ОСОБА_2 нараховано страхове відшкодування у розмірі 6 433,51 грн, яке перераховано йому МТСБУ згідно платіжного доручення № 1105349 від 04 жовтня 2021 04 жовтня 2021 року та 20 жовтня 2022 року позивач засобами поштового зв`язку направив на адресу ОСОБА_1 листи з вимогою добровільної компенсації понесених МТСБУ витрат у розмірі 8 714,51 грн. Указані листи залишились без реагування. Позиція суду апеляційної інстанції Апеляційний суд у складі у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, дійшов таких висновків. Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами справи, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Частиною четвертою статті 19 ЦПК України встановлено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менша ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Зважаючи на те, що дана справа є малозначною, яка виникла з правовідносин стосовно відшкодування шкоди та ціна позову складає 8 714,51 грн, що є менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції оскаржується МТСБУ в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача витрат пов`язаних з оплатою послуг експерта зі складання звіту щодо встановлення вартості відновлювального ремонту колісного транспортного засобу, в іншій частині рішення не оскаржується, тому апеляційним судом не переглядається. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Указаним вимогам рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині не відповідає. Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Частиною другою статті 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Згідно зі статтею 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Відповідно до частини першої статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Статтею 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Статтею 21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено заборону експлуатації транспортного засобу на території України без чинного поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик або МТСБУ відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Згідно зі статтею 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону. Матеріалами справи встановлено, що постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 04 лютого 2021 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130, статтею 124 КУпАП закрито у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого частиною другою статті 38 КУпАП. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). У постанові Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 465/674/19 зроблено висновок, що: «тлумачення статті 1188 ЦК України свідчить про те, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП - через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП». Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 20 жовтня 2020 року. На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди відповідач не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відповідно до пункту 40.3 статті 40 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у статті 41 цього Закону. Згідно з пунктом 3 Порядку залучення МТСБУ аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, для визначення причин настання страхових випадків та розміру збитків, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 23 лютого 2006 року № 5417, залучення представника МТСБУ для визначення причин настання страхових випадків, розміру збитків здійснюється на підставі договору з МТСБУ або за дорученням. Пунктом 41.4 статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що МТСБУ за рахунок коштів відповідного централізованого страхового резервного фонду здійснює оплату послуг осіб, залучених для встановлення причин, обставин подій, за якими може бути проведена регламентна виплата, та розміру заподіяної внаслідок них шкоди, а також банківських витрат МТСБУ при здійсненні регламентних виплат. Отже обов`язково умовою прийняття МТСБУ рішення про здійснення регламентної виплати на користь потерпілої особи є залучення відповідного експерта для встановлення розміру збитку. Виконання указаних робіт є платними та оплачуються замовником, що МТСБУ визначається як наслідок шкоди, завданої винною у ДТП особою. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України (частина третя статті 12 ЦПК України). Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з частинами першою-четвертою статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Частиною першою статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України). Матеріалами справи встановлено, що на підставі доручення замовника МТСБУ № 71647 оцінювачем ФОП ОСОБА_3 складено звіт про оцінку вартості (розміру) збитків № 20-288 від 17 листопада 2020 року. Указаний звіт є підставою для проведення розрахунку між замовником та виконавцем у сумі 2 281 грн. Відповідно до платіжного доручення № 2546375 від 24 грудня 2020 року (призначення платежу: оплата послуг аваркома (експерта) по справі № 71647, згідно рахунку № 20-288 від 16 листопада 2020 року, транспортний засіб НОМЕР_2 ) позивачем сплачено на користь ФОП ОСОБА_3 вартість послуг аварійного комісара у розмірі 2 281 грн. Відтак, апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на послуги аварійного комісара у розмірі 2 281 грн. На указане суд першої інстанції уваги не звернув та дійшов помилкового висновку, що указані витрати належать до звичайної господарської діяльності МТСБУ та не підлягають стягненню з особи, відповідальної за спричинену шкоду. Апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення. Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги МТСБУ в частині стягнення з відповідача витрат пов`язаних зі встановлення вартості відновлювального ремонту у розмірі 2 281 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, тому рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 20 листопада 2023 року в частині відмовлених позовних вимог слід скасувати й ухвалити у цій частині нове судове рішення про задоволення позову. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до частини четвертої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно з частиною першою статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог підлягає скасуванню, як ухвалене за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, які зроблені з порушенням та неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог статті 376 ЦПК України є підставами для його скасування з прийняттям у цій частині нового судового рішення про задоволення позову. Щодо судових витрат Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Апеляційним судом рішення суду в частині відмови у задоволенні вимог МТСБУ про стягнення з відповідача витрат пов`язаних зі встановлення вартості відновлювального ремонту скасовується з ухваленням у цій частині нового рішення про задоволення цієї позовної вимоги, а тому апеляційний суд скасовує це ж рішення в частині розподілу судових витрат та змінює їх розподіл. Відповідно до частин першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Матеріалами справи встановлено, що позивачем МТСБУ сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 684 грн, який підлягає стягненню з відповідача. Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки апеляційна скарга МТСБУ задоволена й ухвалене в оскаржуваній частині нове судове рішення про задоволення позовної вимоги, то з ОСОБА_1 на користь МТСБУ слід стягнути 4 026 грн судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381 384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів, постановив: Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольнити. Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 20 листопада 2023 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог Моторного (транспортного) страхового бюро України скасувати й ухвалити у цій частині нове судове рішення. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України витрати пов`язані зі встановленням вартості відновлювального ремонту у розмірі 2 281 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 2 684 грн судового збору сплаченого за подання позовної заяви. У решті рішення суду залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 4 026 грн судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Суддя-доповідач Сергій МЕДВЕЦЬКИЙ судді: Світлана КОПАНИЧУК Віталій ОНІЩУК