Постанова Київський апеляційний суд № 761/45315/23
від 22.01.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДКИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа №761/45315/23 Суддя І інстанції - Міхєєва І.М. Провадження №33/824/800/2024 Суддя суду апел. інст.- Кепкал Л.І. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 січня 2024 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кепкал Л.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Привалей Д.Ф. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25.12.2023 щодо, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, ФОП, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ст.ст.1224,124 КУпАП, в с т а н о в и л а: Постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25.12.2023 ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушення, передбачених ст.ст.124, 1224 КУпАП і застосовано до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп., поряд з цим стягнуто судовий збір у розмірі 536, 80 грн. Постановою суду встановлено, що ОСОБА_2 03.11.2023 о 10 год. 12 хв., рухаючись у м. Києві по вул. Кудрявській, 27-29, керуючи транспортним засобом «Mercedes-Benz», державний номерний знак НОМЕР_1 , була неуважна до дорожньої обстановки під час руху заднім ходом, для забезпечення безпеки руху не звернулася за допомогою до інших осіб, здійснила наїзд на припаркований автомобіль «Honda», державний номерний знак НОМЕР_2 , який внаслідок ДТП був пошкоджений. Вказаними діями ОСОБА_2 порушила вимоги п. п. 2.3б, 10.9 Правил дорожнього руху України і такі дії особи кваліфіковані за ст. 124 КУпАП. Крім того, ОСОБА_2 в порушення вимог п. 2.10а Правил дорожнього руху України залишила місце дорожньо-транспортної пригоди, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 1224 КУпАП. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, адвокат Привалей Д.Ф. в інтересах ОСОБА_2 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 25.12.2023 та закрити провадження у справі. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що у матеріалах даної справи про адміністративне правопорушення, відсутні документальні матеріали, підготовлені особами, що мають спеціальні знання (експертами), про розмір збитків натуральному вираженні та у грошовому еквіваленті, а також про причинно-наслідковий зв`язок між зіткненням транспортних засобів та виникненням збитків (пошкоджень). Також відсутнє отримане у встановленому законодавством порядку відео зіткнення (не наближення, а саме зіткнення) між собою автомобілів із зазначеними у даній Постанові ідентифікуючими ознаками (державними номерними знаками). Відсутні також будь-які покази свідків даної події. Апелянт зазначає, що даних щодо вчинення ОСОБА_2 дорожньо-транспортної пригоди у розумінні Правил дорожнього руху, а також даних щодо її умислу на залишення місця події, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять. Будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, ОСОБА_2 у судове засідання апеляційного суду не з`явилась, однак її захисник подав заяву, в якій просив розгляд справи проводити у відсутність його підзахисної, а тому відповідно до положень ч.6 ст. 294 КУпАП, апеляційний розгляд проведено без участі ОСОБА_2 . Заслухавши доповідь судді, доводи адвоката Привалея Д.Ф. в інтересах ОСОБА_2 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з підстав у ній наведених, перевіривши матеріали справи вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Суд, у відповідності з положеннями ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з`ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 - 4, 124 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду. Згідно з диспозицією ст. 124 КУпАП обов`язковою ознакою даного адміністративного правопорушення є наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями особи у виді порушення правил дорожнього руху та наслідками у вигляді пошкодження транспортних засобів або іншого майна. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП полягає у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди з порушенням встановлених нормативно-правовими актами правил. Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди - дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу. Порушення ОСОБА_2 вимог п. 2.3 (б), 10.9, 2.10а ПДР України, за обставин, викладених у постанові, підтверджується зібраними у справі та дослідженими судом доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме, протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД№ 726684 від 19.07.2023, протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД№726685, поясненнями іншого учасника ДТП ОСОБА_3 , відеозаписом та фотознімками наявними на CD-R диску, долученому до матеріалів справи, копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАТ №8216318, даними схеми місця дорожньо-транспортної пригоди від 03.11.2023 та характером механічних пошкоджень транспортного засобу та їхньою локалізацією. Ці докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою. Як слідує з пояснень ОСОБА_3 , наданих як на місці ДТП, так і в суді апеляційної інстанції, 07.11.2023 ним було виявлено пошкодження його автомобіля, внаслідок чого ним було викликано поліцію. Завдяки камерам спостереження лише 15.11.2023 було з`ясовано, що 03.11.2023 автомобіль «Mercedes-Benz», державний номерний знак НОМЕР_1 здійснив зіткнення з його припаркованим автомобілем біля будинку по вул. Кудрявській 27/29, після чого зник з місця ДТП. При цьому, як пояснив ОСОБА_3 раніше виявити механічні пошкодження на автомобілі не міг, оскільки дуже рідко користується автомобілем. 07.11.2023 року працівники поліції лише зафіксували пошкодження на авто, проте, документи не оформляли, адже, не було відомо хто це зробив. І лише після того, як ним було віднайдено відеозапис, на якому було зафіксовано момент дорожньо - транспортної пригоди та факт залишення місця ДТП водієм, який причетний до вказаної пригоди, він знову 15.11.2023 р. викликав працівників поліції, які, в подальшому склали два протоколи про адміністративні правопорушення щодо водія автомобіля «Mercedes-Benz», державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2 . Наведені пояснення ОСОБА_3 повністю узгоджуються із даними відеозапису місця ДТП, що міститься в матеріалах справи, з якого вбачається, що водій автомобіля «Mercedes-Benz», державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснюючи розворот та рухаючись заднім ходом, здійснила наїзд на припаркований автомобіль «Honda», який внаслідок ДТП був пошкоджений. При цьому, з відеозапису чітко вбачається, що водій автомобіля «Mercedes-Benz», не лише наблизилась до автомобіля «Honda», а допустила зіткнення автомобіля «Mercedes-Benz» з автомобілем «Honda», від чого останній здійснив коливання, що беззаперечно свідчить про те, що водій автомобіля «Mercedes-Benz» ОСОБА_2 була неуважна до дорожньої обстановки під час руху заднім ходом, за допомогою до інших осіб для забезпечення безпеки руху не звернулася, внаслідок чого здійснила наїзд на припаркований автомобіль, який внаслідок ДТП був пошкоджений. Отже, саме невиконання ОСОБА_2 під час керування транспортним засобом вимог п.п. 2.3б, 10.9 Правил дорожнього руху України знаходиться в причинно-наслідковому зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, що сталася 03.11.2023 та її наслідками. Крім того, після ДТП водій автомобіля «Mercedes-Benz» - ОСОБА_2 , державний номерний знак НОМЕР_1 залишила місце ДТП. Відповідно до пошкоджень транспортного засобу, отриманих унаслідок ДТП та відображених на схемі місця ДТП, яка сталась 03.11.2023 у автомобіля «Honda», державний номерний знак НОМЕР_2 пошкоджено бампер ззаду, ЛФП. В свою чергу, наведені в схемі ДТП пригоди пошкодження заднього бамперу та лакофарбового покриття на автомобілі «Honda» відображені на фотознімках, наявних на CD-R диску. Враховуючи сукупність наявних доказів у справі, доходжу висновку про те, що судом першої інстанції вірно встановлені фактичні обставини, а дії водія ОСОБА_2 , яка була неуважна до дорожньої обстановки під час руху заднім ходом, для забезпечення безпеки руху не звернулася за допомогою до інших осіб, здійснила наїзд на припаркований автомобіль, який внаслідок ДТП був пошкоджений, після чого залишила місце дорожньо-транспортної пригоди, є порушенням п.п. 2.3б, 10.9, 2.10а Правил дорожнього руху України та утворює склад адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП. З огляду на зазначене, доводи апеляційної скарги адвоката про те, щоматеріали справи не містять жодного доказу зіткнення автомобіля «Mercedes-Benz» з автомобілем «Honda» та наявності причинно-наслідкового зв`язку між зіткненням транспортних засобів та виникненням збитків (пошкоджень) не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються відеозаписом, який є об`єктивним доказом у справі та не залежить від суб`єктивного сприйняття будь-якої особи, а також іншими дослідженими на наведеними доказами. Що стосується тверджень апелянта про відсутність в матеріалах справи висновку експерта щодо розміру заподіяних автомобілю «Honda» збитків, то слід зазначити, що авто-товарознавча експертиза робиться для визначення розміру збитків, спричинених внаслідок ДТП, однак під час вирішення питання про наявність чи відсутність в діях особи, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, 122-4 КУпАП розмір спричинених збитків не встановлюється та сума відшкодування майнової шкоди не визначається. Посилання адвоката на відсутність даних про наявність у його підзахисної умислу на залишення місця події не заслуговують на увагу та спростовуються відеозаписом, з якого чітко вбачається, що після очевидного зіткнення транспортних засобів, яке спричинило коливання обох транспортних засобів, ОСОБА_2 не відреагувала на це, не вийшла з авто, не викликала працівників поліції, а замість цього, усвідомлюючи вчинення нею дорожньо - транспортної пригоди, швидко поїхала, залишивши місце пригоди. Саме такі дії ОСОБА_2 свідчать про їх спрямованість на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння. Відтак, висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП є законними та обґрунтованими. При накладенні адміністративного стягнення, судом було дотримано вимог ст. 33-36 КУпАП, та обґрунтовано накладено стягнення у виді штрафу в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. Відтак, будь - якого неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено. З урахуванням вищезазначеного, вважаю, що постанова судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25.12.2023 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності є законною та обґрунтованою і апеляційних підстав для її скасування не вбачаю. На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу адвоката Привалей Д.Ф. в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25.12.2023, якою ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушення, передбачених ст.ст.124, 1224 КУпАП і застосовано до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп. - без змін. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Л.І. Кепкал