Постанова 4857 № 460/20372/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 січня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/20372/23 пров. № А/857/20216/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Кузьмича С. М., суддів Запотічного І.І., Матковської З.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 року (ухвалене головуючим суддею Махаринець Д.Є. у м. Рівне) у справі № 460/20372/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 21.05.2023 № 172850020886, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до абзацу 3 п. 1 ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії; зобов`язати відповідача призначити та виплатити учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку до абзацу 3 п. 1 ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що має статус особи, яка брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (ліквідатор 2 категорії) та загальний страховий стаж більше 20 років, тому після досягнення 55-річного віку (з 25.10.2022) набув право на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до абз. 3 п. 1 ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Однак, відповідач прийняв заяву та документи до неї, призначив пенсію зі зниженням віку, а пізніше відмовив у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку з тих підстав, що документами, доданими до заяви не підтверджено факт участі у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС безпосередньо в зоні відчуження. Проте, позивач вважає, що відповідач не наділений повноваженнями встановлювати дані факти та безпідставно прийшов до такого висновку з огляду на те, що наявність посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорія 2) надає право користуватися пільгами, визначеними Законом України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в тому числі, правом на зниження пенсійного віку при призначенні пенсії за віком. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 03.10.2023 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 21.05.2023 № 172850020886щодо перегляду рішення про призначення пенсії та відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до абзацу 3 п. 1 ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку до абзацу 2 п. 1 ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 25.10.2022. Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що наявність у позивача посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорія 2) надає йому право користуватися пільгами, визначеними Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в тому числі, правом на зниження пенсійного віку при призначенні пенсії за віком. Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з наступних підстав. З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 , має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській ЧЕС у 1986 роки, 2 категорії, та має право на пенсію за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». 25.04.2023 позивач подав заяву про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до абзацу 3 п. 1 ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Рішенням за № 172850020886 від 05.05.2023 позивачу було призначено пенсію за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Однак, ГУ ПФУ в Хмельницькій області прийняло рішення за № 172850020886 від 21.05.2023, яким позивачу було відмовлено в призначенні дострокової пенсії за віком пенсію за віком відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з тих підстав, що документами, доданими до заяви не підтверджено факт участі на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС безпосередньо в зоні відчуження. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 28.06.2023 за № 1700-0212-8/59026 було повідомлено позивача про відмову в призначенні пенсії, після її призначення. Позивач вважаючи протиправним вказане рішення про відмову у призначенні як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку, звернувся до суду з відповідними позовними вимогами. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я визначено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 796-XII). Відповідно до ст. 49 Закону № 796-XII пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Умови призначення пенсії за віком встановлено ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV). Зокрема, ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років. Відповідно до абзацу 1 ст. 55 Закону № 796-ХІІ, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу. Згідно з абзацом 3 п. 1 ч. 1 ст. 55 Закону № 796-ХІІ, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС які працювализ 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року не менше 5 календарних днів, пенсії за віком призначаються із зменшенням такого пенсійного віку на 10 років. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що умовою зменшення пенсійного віку є наявність факту роботи у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку до 10 років. Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону № 796-XII підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами. Статтею 65 Закону № 796-XII встановлено, що учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом. Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від грудня 1992 року позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 2 категорії (а.с. 15). Згідно до положень пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема, документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи у зоні відчуження; посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Отже, законодавець встановив альтернативний перелік документів, що підтверджують участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які повинні містити інформацію про період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. При цьому, документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», а такі документи, як довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, відповідно д статті 15 Закону № 796-XII є лише підставою для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Згідно з пунктом 2 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1992 № 501, в редакції чинній на час видачі позивачу посвідчення, посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Пунктом 3 вказаного Порядку встановлено, що учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 р. - незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня до 31 грудня 1986 р. - не менше 5, а у 1987 році - не менше 14 календарних днів, віднесених до категорії 2, видаються посвідчення синього кольору, серія А. Пунктом 10 вказаного Порядку закріплено перелік документів на підставі одного з яких видається посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Відповідно до ч. 4 ст. 15 Закону № 796-XII видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами). Відповідно до позиції Верховного Суду (постанови від 12.02.2020 у справі № 497/1830/16-а, від 06.04.2020 у справі № 752/15346/17) єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796-XII, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС». Посвідчення позивача серії НОМЕР_2 є безстроковим, недійсним не визнавалось, а статус позивача «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році» відповідачем не оспорюється. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо підтвердження позивачем факту перебування та участі в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році в обсязі, необхідному для встановлення йому статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році (категорія 2) та видачі відповідного посвідчення. Відтак, враховуючи положення ст. 55 Закону № 796-XII, позивач має право на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку і вправі реалізувати таке право за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку. Разом з цим, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в оскаржуваному рішенні вказує, зокрема, що документами, доданими до заяви не підтверджено факт участі на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС безпосередньо в зоні відчуження. Однак суд першої інстанції вірно зазначив, що про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС довідкою військової частини НОМЕР_3 за № 19 від 21.08.1986 с. Оране, довідкою військової частини НОМЕР_4 від серпня 1986 № 34, підтверджується, що ОСОБА_1 був безпосередньо зайнятий на роботах, що дають право на зниження пенсійного віку при призначенні пенсії за віком. Дані довідки відповідно до Порядку №22-1 є достатньою підставою для підтвердження факту участі особи у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не менше 5 календарних днів у 1986 році. Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, враховуючи їхній зміст та юридичну природу, зважаючи на висловлену Верховним Судом правову позицію у такій категорії справ, суд апеляційної інстанції вважає правильними висновки суду першої інстанції, щодо протиправності та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 21.05.2023 №172850020886 щодо перегляду рішення про призначення пенсії та відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до абзацу 3 п. 1 ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Згідно з п. 4.1 Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію, за місцем проживання заявника. Пунктом 4.2 Порядку № 22-1 визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. Оскільки позивач набув права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», досягнувши на момент звернення до пенсійного органу для призначення пенсії відповідного пенсійного віку та мав необхідний страховий стаж роботи, а тому наявні правові підстави для зобов`язання відповідача призначити та виплачувати ОСОБА_1 як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку до абзацу 2 п. 1 ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 25.10.2022. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції. Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється. Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 року у справі № 460/20372/23 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді І. І. Запотічний З. М. Матковська