Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 460/13525/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 січня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/13525/23 пров. № А/857/16894/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Запотічного І.І., суддів: Глушка І.В., Довгої О.І., розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2023 року (суддя- Гудима Н.С., ухвалене в м. Рівне) у справі № 460/13525/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,- ВСТАНОВИВ: В травні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії №172350004059 від 28.04.2023 та зобов`язання поновити виплату з 13.05.2023 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Обґрунтовуючи адміністративний позов, позивач зазначила, що вона є потерпілою від Чорнобильської катастрофи. Вважає, що має право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 6 років. У зв`язку з цим, незадовго до досягнення 54-річного віку, позивач звернулася до органу Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Однак відповідач відмовив їй у такому призначенні, у зв`язку з недостатністю періоду проживання на території радіоактивного забруднення. Вважає оскаржуване рішення про відмову протиправним та необґрунтованим, оскільки факт проживання позивача в зоні гарантованого добровільного відселення підтверджується належними доказами. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2023 року позов задоволено. Не погодившись з прийнятим рішенням суду Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області оскаржило його подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Вважає, що оскаржуване рішення винесене без належного з`ясування обставин справи і з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить його скасувати і прийняти нове, яким у задоволені позову відмовити. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскільки позивачем не підтверджено період проживання або роботи у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 не менше 3 років, то право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відсутнє, а тому просить у задоволенні позову відмовити. Відзив на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції позивачем не був поданий. Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що позивач ОСОБА_1 має статус громадянки, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), що підтверджується копією посвідчення Серії НОМЕР_1 , виданого 17.10.1994. Позивач 21.04.2023 звернулася до ГУ ПФУ в Рівненській області із заявою про призначення їй пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". За принципом екстериторіальності заява та додані до неї документи були передані ГУ ПФУ в Хмельницькій області для вирішення питання про призначення пенсії. ГУ ПФУ в Хмельницькій області 28.04.2023 за результатами розгляду заяви позивача прийнято рішення №172350004059 про відмову у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку позивачу відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки документами підтверджено, що особа станом на 01.01.1993 проживала у зоні гарантованого добровільного відселення 1 рік 10 місяців 21 день (всього у зоні гарантованого добровільного відселення проживала 32 роки 2 місяці 9 днів). Вказано, що до проживання в зоні радіаційного забруднення не враховано період навчання з 01.09.1986 по 05.06.1991 в Луцькому державному педагогічному університеті. Згідно частини першої ст.9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003, який набрав чинності 01.01.2004 (далі, - Закон №1058-ІV), за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Умови призначення пенсії за віком встановлено ст.26 цього Закону. Зокрема, право на пенсію за віком мають особи після досягнення віку 60 років з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років. Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон №796-ХІІ). Відповідно до статті 49 цього Закону пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Згідно з ч.1 ст.55 Закону №796-ХІІ особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Абзацом 5 пункту 2 частини 1 статті 55 Закону №796-XII передбачено, що особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, мають право на зниження пенсійного віку на 3 роки та додатково на 1 рік за 2 роки проживання або роботи, але не більше 6 років. Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період. Частиною 3 цієї статті прямо передбачено, що призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону. Відтак, призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, провадиться за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003 і з урахуванням додаткових пільг, встановлених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991. Іншими словами, норми спеціального закону в даному випадку застосовуються субсидіарно із нормами загального закону, доповнюють і конкретизують їх. Як вбачається з довідки Зарічненської селищної ради Рівненської області №523 від 19.04.2023 зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 з 07.05.1986 по даний час є смт.Зарічне Вараського району Рівненської області. Згідно положень Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР №106 від 23.07.1991, смт.Зарічне Вараського району належить до зони гарантованого добровільного відселення. Перелік документів, що подаються до органу Пенсійного фонду для призначення пенсії, встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок №22-1). Відповідно до п.1 Порядку 22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації). Згідно з п.2.1 цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком додається, зокрема, документ, який засвідчує особливий статус особи, а саме посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"). У довідці має бути зазначено період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, та така має бути видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями). При цьому, законодавець не встановив та не затвердив певного зразка довідки та вимог до неї. Апеляційним судом встановлено, що зазначені вимоги Порядку позивачем дотримані, оскільки пенсійному органу надано як копію посвідчення особи, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, так і довідку про період проживання на відповідній території, видану відповідною селищною радою, тобто органом місцевого самоврядування. Таким чином, підстав для неприйняття до уваги вказаної довідки та неврахування зазначеного періоду проживання позивача на території радіоактивного забруднення при розгляді заяви про призначення їй пенсії у відповідача не було. Посилання відповідача на те, що в період з 01.09.1986 по 05.06.1991, в який позивач навчалася в Луцькому державному педагогічному університеті, суд оцінює критично та до уваги не бере, позаяк зазначене не спростовує факту її проживання у цей період у смт.Зарічне Вараського району Рівненської області (на вихідних, канікулах, під час навчальної практики тощо). Документами, які підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" (ч.3 ст.65 Закону). Згідно ст.15 Закону №796-ХІІ довідка про період проживання, роботи на цих територіях є підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях. Єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Судова колегія звертає увагу, що на час звернення позивача до суду належність позивача до особи, потерпілої від Чорнобильської катастрофи 3 категорії ніким не оспорювалась, посвідчення серії НОМЕР_1 від 17.101994 не скасовано, не визнано недійсним, а отже є таким, що підлягає для застосування і надання пільг, встановлених Законом № 796-ХІІ. Однією із таких пільг є зменшення віку, необхідного для призначення і виплати пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону №796-ХІІ. Аналогічна правова позиція відображена Верховним судом у постановах від 11.09.2019 у справі №205/8713/16-а, від 25.11.2019 у справі №464/4150/17, від 09.01.2020 у справі №363/3976/16-а та від 06.04.2020 у справі №752/15346/17. Наявні в матеріалах справи документи дають підстави для висновку, що позивач має право на застосування початкової величини зниження пенсійного віку, оскільки станом на 1 січня 1993 року прожила у зоні гарантованого добровільного відселення необхідний проміжок часу, що є підставою для додаткового зменшення пенсійного віку позивачу, передбаченого положеннями статті 55 Закону №796-ХІІ, на 6 років. Позивач вчинила всі необхідні для призначення пенсії дії та надала усі можливі та наявні у неї документи. Згідно ч.3 ст.44 Закону №1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. Відповідно до п.4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. Нормами п.4.7 Порядку №22-1 врегульовано право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем своїх повноважень щодо отримання додаткових документів/надання позивачу допомоги в їх отриманні, які були б достатніми для призначення пенсії. Відповідач, відмовляючи у призначенні позивачу пенсії за віком з підстав непідтвердження наявності у неї достатнього періоду проживання на території радіоактивного забруднення, будь-яких додаткових документів від позивача не вимагав, жодних дій по їх самостійному отриманню не вчиняв. Наявність у позивача необхідного періоду проживання у зоні гарантованого добровільного відселення та, в свою чергу, права на користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, зокрема, щодо призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку. Разом з тим, відповідачі не спростували належність та достатність наданих позивачем документів для призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку як потерпілому від Чорнобильської катастрофи. Таким чином, ГУ ПФУ в Хмельницькій області, відмовляючи ОСОБА_1 у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку діяло не на підставі, не в межах та не у спосіб, визначені чинним законодавством, а рішення про таку відмову №172350004059 від 28.04.2023 не відповідає критеріям правомірності, визначеним у ч.2 ст.2 КАС України, є протиправним, а тому підставно скасоване судом першої інстанції. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту порушених прав, свобод та охоронюваних законом інтересів позивача є визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області про відмову у призначенні пенсії №172350004059 від 28.04.2023 та зобов`язання ГУ ПФУ в Рівненській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком. Згідно статті 44 Закону №1058-ІV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Відповідно до ч.1 ст.45 Закону №1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Так, відповідно до пункту першого вказаної статті пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. При відстрочці часу призначення пенсії за віком пенсія з урахуванням положень статті 29 цього Закону призначається за заявою пенсіонера з дня, що настає за останнім днем місяця, в якому набуто повний місяць страхового стажу (у тому числі сумарно) для відстрочки часу виходу на пенсію, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з такого дня. За таких обставин, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася з заявою про призначення пенсії 21.04.2023, тобто не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. З врахуванням наведеного колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити ОСОБА_1 , пенсію за віком з 13.05.2023. Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції. За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2023 року у справі № 460/13525/23 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. І. Запотічний судді І. В. Глушко О. І. Довга