Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 460/4684/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 січня 2024 рокуСправа № 460/4684/23 пров. № А/857/16960/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: судді-доповідача Качмара В.Я., суддів Гудима Л.Я., Мікули О.І., розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання у вищому військовому навчальному закладі, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2023 року (суддя Борискін С.А., м.Рівне, повний текст складено 25 серпня 2023 року), ВСТАНОВИВ: У лютому 2023 року Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (далі Університет) звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача суму у розмірі 305379,25 грн на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2023 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Університету витрати, пов`язані з його утриманням в Університеті, у розмірі 35260,20 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись із ухваленим рішенням, в частині відмовлених позовних вимог, його оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення суду, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю. В апеляційній скарзі вказує, що грошове забезпечення, отримане курсантом за весь період навчання, підлягає відшкодуванню у разі дострокового розірвання контракту. Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав. У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами. Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що з відповідача підлягає стягненню несплачена у добровільному порядку заборгованість в сумі 35260,20 грн з відшкодування інших витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі. Відповідно до частини першої статті 308 КАС суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В частині - щодо задоволених позовних вимог, рішення суду першої інстанції фактично не оскаржується, тому суд апеляційної інстанції не має права робити правові висновки щодо цієї частини судового рішення. Щодо відмовлених позовних вимог, то це суд вказав, що підстави для стягнення з колишнього курсанта витрат на виплату грошового забезпечення відсутні, оскільки суми грошового забезпечення військовослужбовця не визначені законом такими, що включаються у витрати, пов`язані із утриманням військовослужбовця у вищому навчальному закладі. Такі висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з не правильним застосуванням норм матеріального і порушенням норм процесуального права, з таких міркувань. Апеляційним судом, з урахуванням встановленого судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ОСОБА_1 проходив військову службу (навчання) в Університеті з 27.08.2019 по 26.05.2021 на посаді курсанта. Так, 27.08.2019 між Міністерством оборони України (далі МОУ) в особі начальника Університету та солдатом ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу (далі - Контракт). Пунктом 1 Контракту передбачено, що відповідач зобов`язувався, зокрема, відшкодовувати МОУ витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого навчального закладу у випадках, визначених частиною десятою статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон №2232-XII). Відповідно до витягу з наказу начальника Університету (по стройовій частині) від 26.05.2021 №117 (далі-Наказ №117) солдата ОСОБА_1 , курсанта 623 навчальної групи 2-го курсу (набору 2019 року) факультету протиповітряної оборони Сухопутних військ Університету (колишній військовослужбовець військової служби за контрактом), відповідно до підпункту 3.2 «Інструкції про порядок переведення, відрахування та поновлення курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів Міністерства оборони України», затвердженої наказом Міністра оборони України (далі Міністр) від 24.12.1997 №490 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України (далі МЮУ) 10.02.1998 за №89/2529; далі Інструкція) відраховано від подальшого навчання, у зв`язку з розірванням контракту через відмову від проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу та відповідно до пункту 36 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (далі Положення) припинено чинність дії Контракту достроково, у зв`язку із систематичним невиконанням умов Контракту військовослужбовцем, з 27.05.2021. Цим же Наказом визначено утримати із ОСОБА_1 витрати, пов`язані з його утриманням в сумі 305379,25 грн за період навчання в Університеті. Відповідно до загального розрахунку від 26.05.2021 №599 (далі Розрахунок) від 26.05.2021 витрати, пов`язані з утриманням відповідача в Університеті складаються з витрат на виплату грошового забезпечення 270119,05 грн, продовольчого забезпечення 21062,64 грн, речового забезпечення 7070,23 грн, медичного забезпечення 359,44 грн, перевезення до місця щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку - 0 грн, оплату комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв 6767,89 грн. Всього 305379,25 грн. Із Розрахунком відповідач ознайомилась особисто під підпис 26.05.2021. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом № 2232-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин). Згідно з пунктом 3 частини першої, третьої статті 24 Закону № 2232-XI початком проходження військової служби вважається день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов`язаних. Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України. Частинами першою, третьою, п`ятою та восьмою статті 25 Закону № 2232-XI визначено, що підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад`юнктів і докторантів. Зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань. З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону. Курсантам, які не мали військового звання до зарахування до вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, присвоюється військове звання рядового складу. Відповідно до частини десятої статті 25 Закону № 2232-XI курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів «д», «е», «є», «з», «и» пункту 1 та підпунктів «д», «е», «є», «ж», «з» пункту 2 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку. Відповідно до пункту 1 «Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964 (далі - Порядок №964; в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), цей Порядок визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти (далі - заклади вищої освіти) відповідно до підпунктів «д», «е», «є», «з», «и» пункту 1 та підпунктів «д», «е», «є», «ж», «з» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладі вищої освіти. Пунктами 3, 4 Порядку № 964 визначено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів. На виконання пункту 3 вищевказаного нормативно-правового акту МОУ, Міністерством фінансів України, Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством транспорту та зв`язку України, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Управлінням державної охорони України, Службою безпеки України видано спільний наказ «Про затвердження Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах» від 16.07.2007 №419/831/240/605/537/219/534 (далі - Порядок розрахунку витрат). Курсанти, які підпадають під дію пункту 5 Порядку № 964, за визначений період навчання відшкодовують фактично отримане грошове забезпечення (підпункт 2.1.1.1 пункту 2.1 Порядку розрахунку витрат). Для курсантів, які підпадають під дію пункту 6 Порядку № 964, до розрахунку береться різниця між грошовим забезпеченням, фактично отриманим курсантом за відповідний період навчання, та витратами на виплату посадового окладу за відповідною посадою військовослужбовця строкової військової служби за цей самий період (підпункт 2.1.1.2 пункту 2.1 Порядку розрахунку витрат). Згідно з пунктом 3 Порядку розрахунку витрат, відшкодовані за утримання курсантів у ВНЗ кошти враховуються у кошторисних показниках спеціального фонду відповідних центральних органів виконавчої влади як власні надходження ВНЗ та витрати на утримання курсантів. Відповідно до пункту 2.1 Порядку розрахунку витрат відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі, а саме витрат, окрім іншого, на грошове забезпечення, продовольче забезпечення, медичне забезпечення та оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв. Згідно з пунктом 2.1.1 Порядку розрахунку витрат, витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання, яке визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту. Витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування (пункт 2.1.2 Порядку розрахунку витрат). За змістом пункт 2.1.4 Порядку розрахунку витрат, витратами на медичне забезпечення є витрати, пов`язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях. Приписами пункту 2.1.5 Порядку розрахунку витрат передбачено, що витрати на перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад визначаються виходячи з фактичних витрат, пов`язаних з оплатою транспортних послуг (вартість квитків, зборів та платежів, постільної білизни тощо). Відповідно до пункту 2.1.6 Порядку розрахунку витрат до спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія. Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави дійти висновку, що у разі укладення контракту про проходження військової служби між вищим військовим навчальним закладом, військовим навчальним підрозділом вищого навчального закладу та курсантом, та проходження ним військової служби (навчання), на останнього покладаються відповідні обов`язки передбачені чинним законодавством України та контрактом. У разі дострокового розірвання контракту, зокрема, через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту, курсант зобов`язаний відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у закладі освіти. Водночас, вказані витрати, що підлягають відшкодуванню включають в себе, в тому числі, витрати на грошове забезпечення - отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання. Як встановлено судом за умовами, укладеного між відповідачем та позивачем, контракту, відповідач зобов`язався відшкодувати навчальному закладу витрати, пов`язані з утриманням у закладі освіти, в якому він проходив військову службу (навчання), у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати військову службу на посадах сержантського та старшинського складу після закінчення навчання в коледжі та систематичним невиконання умов контракту військовослужбовцем. Як уже вказано вище, відповідно до Розрахунку витрати, пов`язані з утриманням відповідача в Університеті складаються з витрат на виплату грошового забезпечення 270119,05 грн, продовольчого забезпечення 21062,64 грн, речового забезпечення 7070,23 грн, медичного забезпечення 359,44 грн, перевезення до місця щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку - 0 грн, оплату комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв 6767,89 грн. Всього 305379,25 грн. Із Розрахунком відповідач ознайомилась особисто під підпис 26.05.2021. Враховуючи наведені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача лише несплаченої у добровільному порядку заборгованості в сумі 35260,20 грн з відшкодування інших витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі. Відмовляючи в задоволені частини позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про те, що грошове забезпечення військовослужбовця, за своїм змістом, є винагородою за державну службу особливого характеру, виплата грошового забезпечення є мінімальною державною гарантією в оплаті праці (професійної діяльності), гарантією соціального захисту військовослужбовця, а тому не підлягає стягненню. Крім того, пунктом 13 «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (зареєстровано в МЮУ 26.06.2018 за № 745/32197) передбачено, що грошове забезпечення, виплачене в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, які діяли на дату виплати, поверненню не підлягає, крім випадків повернення сум грошової допомоги (при звільненні з військової служби) у разі скасування наказу відповідного командира про звільнення військовослужбовця з військової служби відповідно до чинного законодавства України. Апеляційний суд не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, оскільки згідно частини десятої статті 25 Закону 2232-XII витрати, пов`язані з утриманням у закладі вищої освіти, відшкодовуються відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У свою чергу, механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладі вищої освіти, визначений Порядком № 964 саме на виконання вимог наведеного Закону. Згідно з вказаним Порядком відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, в тому числі, пов`язаних з грошовим забезпеченням, що спростовує наведені висновки суду першої інстанції. Також суд апеляційної інстанції звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази оскарження відповідачем розрахунку витрат, пов`язаних з його утриманням в якості курсанта, що здійснений позивачем. У спірних відносинах підлягають застосуванню саме норми Закону 2232-XII та Порядку №964, згідно яких відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних, зокрема, з грошовим забезпеченням. Відповідно до висновків Верховного Суду викладених в постанові від 16 жовтня 2020 року у справі №1.380.2019.002683 відмінність у характері військової служби курсантів в порівнянні з іншими військовослужбовцями обумовлені відмінностями програм фінансування, за рахунок яких здійснюється виплата їх грошового забезпечення. Відповідно до висновків Верховного Суду викладених в постанові від 13 січня 2023 року №440/2692/20 грошове забезпечення курсантів вищих навчальних закладів належить до категорії витрат на їх навчання і за наявності на те підстав підлягають компенсації. Згідно частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги, що суд першої інстанції помилково відмовив у задоволенні позову в частині стягнення витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання на суму 270119,05 грн, а тому, рішення суду першої інстанції у наведеній частині підлягає скасуванню із прийняттям нового судового рішення про задоволення позову у цій частині. Керуючись статтями 308, 311, 315-317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба задовольнити. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2023 року в частині відмови у задоволені позову скасувати та прийняти постанову, якою позов в цій частині задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету Повітряних Сил ім.Івана Кожедуба витрати, пов`язані з його утриманням у Харківському національному університеті Повітряних сил імені Івана Кожедуба у розмірі 270119,05 грн. В решті рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС. Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді Л. Я. Гудим О. І. Мікула