Постанова 4854 № 540/1091/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 вересня 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/1091/21 Головуючий в 1 інстанції: Варняк С.О. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді -Кравченка К.В., судді -Джабурія О.В., судді -Вербицької Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 18 червня 2021 року по справі за позовом Міністерства внутрішніх справ України, Національної академії Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення суми витрат, пов`язаних з утриманням у закладі вищої освіти,- В С Т А Н О В И В: В березні 2019 року Міністерство внутрішніх справ України (надалі - МВС) та Національна академія Національної гвардії України (надалі - Академія) звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі - відповідач) в якому просили: - стягнути з відповідача на користь Національної академії Національної гвардії України витрати, пов`язані з його утриманням у зазначеному закладі вищої освіти у розмірі 280958,00 грн.. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідача було відраховано з числа курсантів та звільнено з військової служби в запас, у зв`язку з небажанням відповідача продовжувати навчання. Разом з поданням відповідного рапорту у відповідача виникло зобов`язання відшкодувати позивачу витрати на утримання у закладі вищої освіти. Враховуючи, що відповідачем кошти у добровільному порядку не відшкодовані, позивачі звернулись з позовом до суду. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 18.06.2020 року позовні вимоги задоволені повністю. Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що наказом начальника Національної академії Національної гвардії України від 26.07.2019 року №716 «Про зарахування кандидатів на навчання курсантами на здобуття ступеня вищої освіти бакалавра (тактичний рівень)» солдат ОСОБА_1 був зарахований з числа осіб рядового, сержантського та старшинського складу на навчання курсантами на здобуття ступеня вищої освіти бакалавра (тактичний рівень) за спеціальністю 255 «Озброєння та військова техніка», спеціалізація «Експлуатація та відновлення ракетного, артилерійського та стрілецького озброєння Національної гвардії України» та призначений на посаду курсанта. Відповідно до наказу начальника Національної академії Національної гвардії України від 26.07.2020 року №168 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_1 зараховано в списки перемінного складу Академії та на всі види забезпечення, призначено на посаду курсанта та укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Національній гвардії України курсантами Національної академії Національної гвардії України строком на період навчання з 26.07.2019 року. 17.02.2021 року солдатом ОСОБА_1 до керівництва Академії подано рапорт із клопотанням про відрахування його з навчання у навчальному закладі та з числа курсантів за наявності підстав передбачених підпунктом «ж» (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) пункту 2 частини п`ятої ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку з небажанням продовжувати навчання та відмовою від проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу. З вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964 «Про затвердження Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти» ознайомлений та згодний. Згідно наказу начальника Академії від 18.02.2021 року №149 «Про висновки службового розслідування за фактом систематичного невиконання умов контракту солдатом ОСОБА_1 » та витягу з наказу начальника Академії від 19.02.2021 року №38 (по стройовій частині) контракт про проходження військової служби (навчання), укладений між Міністерством внутрішніх справ України, в особі начальника Академії і ОСОБА_1 був достроково припинений (розірваний), ОСОБА_1 виключений зі списків перемінного складу курсантів за наявності підстав, передбачених підпунктом «ж» (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) пункту 2 частини п`ятої ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з 19.02.2021 року. Згідно зі зведеним розрахунком фактичних видатків державного бюджету, які підлягають відшкодуванню курсантом ОСОБА_1 за період з 26.07.2019 року по 19.02.2021 року становить 281058,27 грн., з них: грошове забезпечення військовослужбовців на суму 214487,29 грн., предмети, матеріали, обладнання та інвентар на суму 14076,10 грн., медикаменти та перев`язувальні матеріали на суму 1495,74 грн., продукти харчування на суму 38946,14 грн., оплата теплопостачання 5958,88 грн., оплата водопостачання та водовідведення 2481,47 грн., оплата електроенергії 3603,05 грн., оплата послуг (крім комунальних) 9,60 грн. Відповідно до дублікату квитанції від 01.03.2021 року ОСОБА_1 перерахував у добровільному порядку на рахунок Академії кошти у розмірі 100,00 грн.. 09.03.2021 року Національною академією Національної гвардії України ОСОБА_1 направлено претензію про стягнення суми витрат, пов`язаних з утриманням у закладі вищої освіти у сумі 280958,27 грн.. Оскільки відповідач не відшкодував в добровільному порядку вказану суму витрат в повному обсязі, відповідачі звернулись до суду з даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що після розірвання контракту з позивачем, у зв`язку з небажанням продовжувати навчання, у відповідача виник обов`язок по відшкодуванню витрат, пов`язаних з його утриманням у зазначеному закладі вищої освіти, про що відповідач був обізнаний. Оскільки відповідач не погасив в повному обсязі суму заборгованості, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги. В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду про задоволення вимог Академії по стягненню з нього витрат на утриманням у зазначеному закладі вищої освіти є неправомірним, оскільки відповідач не підписував контракту з академією, і його не попереджували про необхідність відшкодовування витрат на навчання у випадку дострокового припинення навчання. Також в апеляційній скарзі зазначається про відсутність доказів невиконання відповідачем контракту. Колегія суддів погоджується з прийнятим судоми першої інстанції рішенням про задоволення позовних вимог Академії, виходячи з наступного. Спірні правовідносини врегульовані наступними нормативними положеннями. Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України від 25.03.1992 року №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Відповідно до ч.10 ст.25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів «д», «е», «є», «з» «и» пункту 1 та підпунктів «д», «е», «є», «ж», «з» пункту 2 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку. Пунктами 3 та 4 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року №964 (далі - Порядок №964) визначено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом із Мінфіном, МВС, Управлінням державної охорони, СБУ та Службою зовнішньої розвідки. Розрахунок фактичних витрат здійснюється закладом вищої освіти згідно з нормами утримання курсантів. На виконання п.3 вищевказаного нормативно-правового акту Міністерством оборони України, Міністерством фінансів України, Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством транспорту та зв`язку України, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Управлінням державної охорони України, Службою безпеки України видано спільний наказ «Про затвердження Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах» від 16.07.2007 року №419/831/240/605/537/219/534, яким врегульовано механізм відшкодування курсантами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, у тому числі у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання) через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість. Згідно з п.2.1.1 Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання, яке визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту. Відповідно до п.2.1.2 Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування. Пунктом 2.1.3 Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, передбачено, що витратами на речове забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта речовим майном згідно з нормами забезпечення та лазне-пральними послугами. Згідно з п.2.1.4 Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, витратами на медичне забезпечення є витрати, пов`язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях. Відповідно до п.2.1.6 Порядку розрахунку витрат до спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія. Згідно з п.2.3 Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, у разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу ВНЗ. Як передбачено п.7 Порядку №964 відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку. Позивач не заперечує факт свого навчання в Академії з 26.07.2019 року по 19.02.2021 року, а також факт подачі ним 17.02.2021 року рапорту із клопотанням про відрахування його з навчання у навчальному закладі та з числа курсантів за наявності підстав передбачених підпунктом «ж» (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) пункту 2 частини 5 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку з небажанням продовжувати навчання та відмовою від проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу. Суд першої інстанції обґрунтовано відхилив посилання відповідача на підроблення його підпису на Контракті про проходження військової служби (навчання) у Національній гвардії України курсантами Національної академії Національної гвардії України від 26.07.2019 року (а.с.21), яке не підтверджено належними доказами. Колегія суддів звертає увагу на те, що підпис відповідача на даному контракті візуально відповідає підпису відповідача на Контракті про проходження громадянами України військової служби у Національній гвардії України на посадах рядового та старшинського складу, від 01.07.2018 року, до якого у відповідача не має зауважень (а.с.22). Колегія суддів вважає, що матеріалами справи підтверджено як факт проходження позивачем навчання в Академії з 26.07.2019 року по 19.02.2021 року згідно наказу начальника Національної академії Національної гвардії України від 26.07.2019 року №716 та Контракту про проходження військової служби (навчання) у Національній гвардії України курсантами Національної академії Національної гвардії України від 26.07.2019 року, а також і факт відрахування відповідача з Академії на підставі поданого відповідачем рапорту від 17.02.2021 року про небажання продовжувати навчання та про відмову від проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу. Таким чином, факт відрахування відповідача з Академії на підставі поданого ним рапорту породжує у відповідача визначений статтею 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» обов`язок відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням відповідача в Академії. Колегія суддів погоджується з правильністю наданого Академією розрахунку витрат на утримання відповідача в розмірі 281058,27 грн.. Відповідач не висуває заперечень щодо правильності такого розрахунку, а згідно підписаної ним 18.02.2021 року Заяви - зобов`язання, погодився з таким розрахунок та був ознайомлений із наслідками у випадку невідшкодування таких витрат. Виходячи з того, що розрахована Академією сума витрат на утримання відповідача в розмірі 281058,27 грн. узгоджується з положеннями Порядку №964 та Порядку розрахунку витрат, та враховуючи часткову сплату відповідачем цих витрат на суму 100,00 грн., що не оспорюється сторонами, то залишок таких витрат на суму 280958,27 грн. підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку в силу вимог ст.25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Враховуючи наведене, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 18 червня 2021 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України. Головуючий суддя Кравченко К.В. Судді Джабурія О.В. Вербицька Н. В.