Постанова 4807 № 335/3948/23

Дата документу 20.12.2023 Справа № 335/3948/23 Запорізький Апеляційний суд ЄУН 335/3948/23 Пр. № 22-ц/807/1943/23 Головуючий у 1-й інстанції: Мінгазов Р.В. Суддя-доповідач: Гончар М.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 грудня 2023 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С. суддів Маловічко С.В., Подліянової Г.С. за участі секретаря Камалової В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 03 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» (надалі ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ»), треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Білецька Крістіна Олександрівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню ВСТАНОВИВ: У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя із вищезазначеним позовом (а.с. 1-4), в якому просила визнати вказаний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування свого позову позивач зазначала, що 14.04.2023 року ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Загоруйко Г.А., стало відомо, що від 14.06.2021 року на примусовому виконанні приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Білецької К.О. перебуває ВП №65789224 від 14.06.2021 з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. від 29.04.2021 року за реєстровим №24806 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» заборгованості за кредитним договором № 380367 від 02.09.2019 року, укладеним з ТОВ «Фінансова компанія «Джобер» за період з 30.08.2020 по 28.04.2021 року на загальну суму 27777,70 грн., з яких; 3600,00 грн. заборгованість за кредитом, 2462,40 грн. - відсотки та 20785,30 грн. - пені, - розмір плати за вчинення виконавчого напису не вказано. На час вчинення нотаріусом виконавчого напису ним не було перевірено чи мав боржник безспірну заборгованість перед стягувачем, чи існувала така заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі. В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції Крамаренко І.А. (а.с. 17). Ухвалою суду першої інстанції (а.с. 21) передано матеріали вищезазначеної справи за територіальною підсудністю до Запорізького районного суду Запорізької області. В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції Мінгазова Р.В. (а.с. 32). Ухвалою суду першої інстанції від 04 липня 2023 року (а.с. 56) провадження у цій справі відкрито. Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 03 серпня 2023 року (а.с. 78-80), з урахуванням ухвали суду першої інстанції від 13.10.2023 року про виправлення описки (а.с. 93), позов позивача у цій справі задоволено частково. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 24806 від 29.04.2021 року, який вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» (ЄДРПОУ 40966896) заборгованості за кредитним договором № 380367 від 02.09.2019 року, за період з 30.08.2020 року по 28.04.2021 року на загальну суму 27777,70 грн. Стягнуто з ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» (ЄДРПОУ 40966896) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 1073,00 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено. Всі учасники цієї справи, у тому числі із вищезазначеним рішенням суду першої інстанції погодились, останнє в апеляційному порядку, у тому числі відповідач ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» в частині задоволення позовних вимог позивача по суті. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції в частині, посилаючись на порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, позивач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі (а.с. 99-106) просила прийняти постанову, за якою змінити рішення суду першої інстанції у цій справі в частині вирішення питання про розподіл судових витрат, за яким стягнути з відповідача ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» на користь позивача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12060,00 грн. за надані юридичні послуги, пов`язані із розглядом судом першої інстанції цієї справи. В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Маловічко С.В. та Подліянову Г.С. (а.с. 116). Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 у цій справі відкрито 30 жовтня 2023 року (а.с. 122), дану справу за апеляційною скаргою призначено до апеляційного розгляду (а.с. 123). Відповідач ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» подав апеляційному суду відзив на вищезазначену апеляційну скаргу сторони позивача у цій справі, в якому просив зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції у цій справі до 3000,00 грн. (а.с. 140-146). Треті особи не скористались своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу сторони позивача у цій справі. Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом. Сторона позивача подала апеляційному суду відповідь на вищезазначений відзив відповідача у цій справі (а.с. 151-156). У дане судове засідання апеляційним судом належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду цієї справи, у тому числі: - позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Загоруйка Г.А., що узгоджується із вимогами ст. 130 ч. 5 ЦПК України, - а третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. у порядку ст. 128 ч. 8 п. 4 ЦПК України конверт із судовою повісткою на ім`я цієї третьої особи повернувся на адресу апеляційного суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній» (а.с. 131-132, 133-139), всі учасники цієї справи не з`явилась, про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду цієї справи не подавали. Представник позивача апелянта ОСОБА_1 - адвокат Загоруйко Г.А. подав апеляційному суду клопотання (а.с. 147-150), в якому просив апеляційний суд розглядати дану справу за відсутності сторони апелянта. За змістом ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом. Крім того, в силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. При вищевикладених обставинах, на підставі ст. ст. 371-372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив: заяву сторони позивача задовольнити, розглядати дану справу у даному судовому засіданні за відсутністю всіх учасників цієї справи. В силу вимог ст. 247 ч. 2 ЦПК України у разі неявки в судове засіданні всіх учасників справи…, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється. Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 у цій справі підлягає частковому задоволенню з таких підстав. В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Встановлено, що всі учасники цієї справи із вищезазначеним рішенням суду першої інстанції погодились, останнє в апеляційному порядку не оскаржували. Позивач в особі свого представника оскаржує рішення суду першої інстанції у цій справі лише в частині відмови у стягненні з відповідача на її користь її судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12060,00 грн., пов`язаних із розглядом цієї справи судом першої інстанції. Таким чином, апеляційний суд переглядає законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у цій справі лише в межах доводів та вимог апеляційної скарги сторони позивача і лише в оскаржуваній частині - в частині відмови у стягненні з відповідача на користь позивача судових витрат останньої у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12060,00 грн., пов`язаних із розглядом цієї справи судом першої інстанції. У разі, якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскаржуваної частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується (постанова Верховного Суду від 03.10.2018 року у справі № 186/1743/15-ц). В силу вимог ст. 374 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення … частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення…(п.2). Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення…частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині …є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Судовими рішеннями є: …рішення, постанови… (ст. 258 ч.1 ЦПК України). За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу. Встановлено, що суд першої інстанції, відмовляючи у стягненні з відповідача на користь позивача судових витрат останньої у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом цієї справи судом першої інстанції, у розмірі 12060,00 грн., керувався ст. ст. 12, 13, 76,82, 89, 137,141, 263265 ЦПК України та виходив із такого. Представником позивача подано суду заяву про стягнення з позивача судових витрат, які складаються з витрат на правову (правничу) допомогу у розмірі 12060 грн. (а.с. 55-69). Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких згідно п. 1 ч. 3 цієї статті віднесено витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду: (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), (постанова Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 23.11.2020 № 638/7748/18 (61-13573св19). Інформація про надані послуги міститься в актах наданих послуг (а.с.69). Заявлені витрати на адвоката мають бути співмірними зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг і виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Враховуючи невелику складність справи та незначну кількість виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг і виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторін, суд першої інстанції вважав неспівмірними витрати на адвоката у розмірі 12060,00 грн. Оскільки на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача не надано суду жодного документу, то в задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу слід відмовити. Проте із таким висновком суду першої інстанції в оскаржуваній частині рішення погодитись не можна з таких підстав. Ст. 263 ЦПК України містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 264 ЦПК України питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду. Рішення суду першої інстанції вимогам ст. ст. 263-264 ЦПК України у цій справі в оскаржуваній частині не відповідає. Так, апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції відмовив у стягненні з відповідача на користь позивача судових витрат останньої у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом цієї справи судом першої інстанції, у розмірі 12060,00 грн. одразу з 2 (двох) взаємовиключних підстав: 1) неспівмірність розміру цих витрат із складністю справи, виконаною адвокатом роботою тощо та 2) відсутність документального підтвердження цих витрат з боку позивача. Хоча, спочатку суд першої інстанції мав пересвідчитись у документальному підтвердженні понесення позивачем цих витрат у цій справі у загальному розмірі 12060,00 грн., а вже потім - надавати оцінку співмірності чи неспівмірності останніх з урахуванням заяви відповідача про зменшення їх розміру та вимог ст. 137 ЦПК України. При цьому, апеляційним судом встановлено, що позивачем ОСОБА_1 в особі її представника ОСОБА_2 у цій справі ще у суді першої інстанції було документально підтверджено понесення судових витрат останньої у вигляді витрат на професійну правничу допомогу адвоката Загороуйка Г.А. (ордер та копія свідоцтва адвоката - а.с. 10 зворот, попередній розрахунок витрат на загальну суму 21440,00 грн. а.с. 11-12), пов`язаних із розглядом цієї справи судом першої інстанції, у загальному розмірі 12060,00 грн., а саме: надано суду першої інстанції до ухвалення вищезазначеного рішення від 03.08.2023 року у цій справі ще 10.07.2023 року заяву про вирішення питання про розподіл цих судових витрат судом першої інстанції із відповідними додатками (а.с.64-69), серед яких у тому числі наявні: 1) рахунок - фактура адвоката Загоруйка Г.А. від 09.07.2023 року для платника позивача ОСОБА_1 на загальну суму 12060,00 грн. із зазначенням у ньому детального розрахунку виду виконаних робіт, витраченого часу та вартості цих конкретних робіт (копія а.с. 68), 2) підписаний без зауважень адвокатом Загоруйко Г.А. та позивачем ОСОБА_1 акт №13/2023/335/3948/23/1 від 09.07.2023 року наданих послуг за договором № 13/2023 про надання правової допомоги від 14.04.2023 року (копія а.с. 13-14) на загальну суму 12060,00 грн. (копія а.с. 69), на що суд першої інстанції не звернув належної уваги у цій справі. Хоча, суд першої інстанції мав враховувати у цій справі, що, оскільки ЦПК України не визначено конкретної форми документу, що надається до суду для підтвердження здійснення оплати витрат на оплату послуг адвоката, а також не встановлено форму такого документу. Адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (довідку тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта. Тому, надані стороною позивача у цій справі суду першої інстанції вищезазначені рахунок-фактура та підписаний між позивачем та адвокатом без зауважень акт на загальний розмір витрат 12060,00 грн. є належними письмовими доказами понесення останніх позивачем у цій справі, що узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.04.2020 року у справі №727/4597/19, якій є обов`язковим для врахування загальними судами в силу вимог ст. 263 ч. 4 ЦПК України. На виконання вимог ст. ст. 133, 141 ч. 1 ЦПК України враховуючи, що позов позивача судом першої інстанції у цій справі було задоволено фактично повністю (оскільки відмова позивачу у стягненні з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у цій справі не є позовною вимогою позивача, а - лише питанням про судові витрати сторін, яке суд першої інстанції в силу вимог ст. 264 ч. 1 п. 6 ЦПК України мав вирішувати у цій справі, навіть, незалежно від будь-яких заяви сторони позивача у цій частині), то суд мав би стягнути з відповідача на користь позивача витрати позивача у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, пов`язані із розглядом цієї справи судом першої інстанції, також повністю, тобто у вищезазначеному розмірі 12060,00 грн. Проте, при цьому апеляційним судом встановлено, що відповідач ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ухваленні рішення 03.08.2023 року у суді першої інстанції ще 21.07.2023 року подавало клопотання про зменшення розміру цих судових витрат позивача на правову допомогу у цій справі, але в якому фактично просило взагалі відмовити у цій справі у стягненні таких витрат позивача на загальну суму 21440,00 грн. (а.с. 76). При цьому, апеляційним судом також встановлено, що дійсно розмір вищезазначених судових витрат позивача, якій приймав участь у цій справі не особисто, а через свого адвоката (саме адвокатом поданий та підписаний позов позивача - а.с.4 зворот, однак, якій залишався судом першої інстанції без руху двічі через його недоліки (ухвали суду першої інстанції від 05.06.2023 року а.с. 33 та від 13.06.2023 року а.с. 45 та уточнені позови адвоката на виконання цих ухвал суду першої інстанції а.с. 36-44 та а.с. 49-55), і клопотання адвоката від 10.07.2023 року про вирішення питання про судові витрати позивача - а.с. 66 зворот, в якій було призначено лише 1 (одне) судове засідання, в якому адвокат позивача участі не приймав (протокол с/з від 03.08.2023 року а.с. 77), з відповідача у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом цієї справи судом першої інстанції, на загальну суму 12060,00 грн., з урахуванням заяви відповідача про зменшення останього (а.с. 76) та вимог ст. 137 ЦПК України, є завищеним (тобто неспівмірним зі: - складністю цієї справи, яка не є складною, - часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг) у цій справі з урахуванням вищезазначених недоліків останніх (детальний розрахунок а.с. 102-103): 2 (дві) консультації по 1340,00 грн. кожна, складання і направлення адвокатського запиту 1340,00 грн., складання і подання позову 6700,00 грн., якій двічі уточнювався через його недоліки, підготовка та подання клопотання про вирішення питання про розподіл судових витрат - 1340,00 грн., надання позивачу у матеріали цієї справи доказів оплати послуг адвоката для їх компенсації у цій справі взагалі є обов`язком адвоката перед клієнтом у цій справі, а не послугою), обсягом виконаних адвокатом робіт (викликає сумнів надання адвокатом однієї усної консультації позивачу протягом 1 (однієї) години, складання позову на 4-х аркушах з 2-сторін шрифтом, не менше 12 розміру, - а.с.1-4) протягом 5 (п`яти) годин тощо), ціною позову: виконавчий напис нотаріуса відносно позивача на суму 27777,70 грн., значення цієї справи для сторін тощо, а тому апеляційний суд дійшов висновку, що при вищезазначених обставинах цей розмір витрат 12060,00 грн. (3/3) підлягає зменшенню апеляційним судом до 8040,00 грн. (2/3). Визначений апеляційним судом розмір 8040,00 грн. вищезазначених витрат позивача з відповідача у цій справі у суді першої інстанції, є достатнім, відповідає - критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності та справедливості їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин цієї справи, відповідає інтересам позивача і не порушує прав відповідача. При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги відповідача сторони позивача лише частково ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, а рішення суду першої інстанції у цій справі в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, не відповідає вимогам щодо його законності і обґрунтованості. За таких обставин, апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 слід задовольнити частково, рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 03 серпня 2023 року у цій справі в оскаржуваній частині в частині відмови позивачу у стягненні з відповідача судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи судом першої інстанції, у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, скасувати, ухвалити у цій частині нове судове рішення (прийняти постанову), стягнути з ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані із розглядом цієї справи судом першої інстанції, у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8040,00 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось і апеляційним судом не переглядалось. Керуючись ст. ст. 7, 12, 141, 367-369, 371-372, 374-376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 03 серпня 2023 року у цій справі в оскаржуваній частині в частині відмови позивачу у стягненні з відповідача судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи судом першої інстанції, у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, скасувати. Ухвалити у цій частині нове судове рішення (прийняти постанову). Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» (ЄДРПОУ 40966896) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати, пов`язані із розглядом цієї справи судом першої інстанції, у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8040,00 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось і апеляційним судом не переглядалось. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте, може бути оскаржена в частині, яка була предметом апеляційного перегляду, в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови. Повний текст постанови апеляційним судом складений 28.12.2023 року. Головуючий суддяСуддяСуддя Гончар М.С. Маловічко С.В.Подліянова Г.С.