Постанова 4816 № 592/7087/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 грудня 2023 року м.Суми Справа №592/7087/23 Номер провадження 22-ц/816/1558/23 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач), суддів - Криворотенка В. І. , Філонової Ю. О. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 14 липня 2023 року у складі судді Литовченка О.В., ухваленого в м. Суми, в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг, в с т а н о в и в : У травні 2023 року Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» (далі АТ «Сумигаз») звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1 є власником будинку АДРЕСА_1 та користується послугами розподілу (доставки) природного газу, які надає АТ «Сумигаз». За цією адресою відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 . Вказує, що відповідач зобов`язання належним чином не виконує, надані товариством послуги з розподілу природного газу не оплачує, внаслідок чого за період з 01 січня 2020 року до 30 квітня 2023 року утворилася заборгованість у розмірі 15175 грн 30 коп. Крім того, за прострочення боржником виконання грошових зобов`язань підлягає застосуванню ч. 2 ст. 625 ЦК України. Просило суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за послуги з розподілу природного газу у розмірі 15175 грн 30 коп., інфляційні збитки в сумі 718 грн 55 коп., 3% річних в сумі 236 грн 14 коп. 14 липня 2023 року представником позивача подано заяву про закриття провадження у справі в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Сумигаз» заборгованості за спожитий послуги в сумі 15175 грн 30 коп. Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 14 липня 2023 року, з урахуванням виправлень внесених ухвалою цього суду від 19 липня 2023 року, позовні вимоги АТ «Сумигаз» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Сумигаз» 718 грн 55 коп. - інфляційних збитків, 235 грн 14 коп. 3% річних. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Сумигаз» судовий збір у розмірі 2684 грн 00 коп. Провадження у справі за позовом АТ «Сумигаз» до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за послугу з розподілу природного газу в розмірі 15175 грн 30 коп. закрито. Не погодившись із рішеннями суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. У доводах апеляційної скарги посилається на помилковість висновків суду про існування між сторонами договірних відносин, оскільки на його ім`я жодної пропозиції укласти договір, зокрема примірника заяви-приєднання від АТ «Сумигаз» не надходило та ним не підписувалася. У період з 01 жовтня 2015 року до 22 травня 2023 року він особисто не сплачував за рахунками АТ. Зазначає, що надана позивачем довідка за підписом виконавця з відділу продажу не є первинним обліковим документом, та не підлягає врахуванню судом. Вважає, що у зв`язку з відсутністю між сторонами договірних відносин, надіслана йому ним претензія може бути розцінена, як вимагання та спроба шахрайства. Слова «боржник» по відношенню до нього він розцінює як ганебне та таке, що принижує честь, гідність та ділову репутацію, відповідно до положень ст.ст. 297, 299 ЦК України. Також, вказує на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги те, що відповідно до постанови КМУ від 05 березня 2022 року №206 «Про деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» будь-які вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у вигляді інфляційних нарахувань та процентів річних в період воєнного стану є неправомірними та такими, що не підлягають задоволенню. АТ «Сумигаз» подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує на законність та обґрунтованість судового рішення, просить його залишити без змін, а доводи апеляційної скарги залишити без задоволення. Наголошує на тому, що відповідач є споживачем послуг з розподілу природного газу, що надається за адресою: АДРЕСА_1 . Для встановлення договірних відносин щодо оплати за послуги з розподілу природного газу між споживачем та оператором ГРМ не вимагається двостороннього підписання сторонами письмової форми договору. Зазначає, що відповідачу інфляційні втрати та 3% річних нараховані до початку дії постанови КМУ від 05 березня 2022 року за №206. У відповіді на відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вказував на те, що в нього відсутні будь-які зобов`язання перед АТ «Сумигаз». Факт підключення до власного газопроводу, не може бути підтвердження приєднання до публічного договору, умови якого виникли в 2015 році, а правові підстави на розподіл природного газу в 2017 році відсутні. Стверджує, що 03 червня 2023 року АТ «Сумигаз» були безпідставно набуті грошові кошти в сумі 15176 грн 30 коп., які помилково були списані з рахунку неналежного платника, та які відповідно до ст. 1212 ЦК України підлягають поверненню на рахунок ОСОБА_2 . Просить, за наслідками апеляційного перегляду, скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, зобов`язати АТ «Сумигаз» повернути неналежному платнику помилково зараховані кошти в сумі 15176 грн 30 коп. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України. Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи те, що апеляційна скарга подана на рішення суду з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав. За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. З матеріалів справи вбачається, що домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.26). Згідно довідки №348/25042023-30121899 за вищевказаною адресою ніхто не зареєстрований (а.с.9). З довідки АТ «Сумигаз» по особовому рахунку № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 , останній здійснював оплату заборгованості за послуги з розподілу природного газу, а саме червень 2021 року 2000 грн., вересень 2021 року 1500 грн., (а.с.14). Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач фактично приєднався до умов договору розподілу природного газу. Відповідачем подано квитанцію на підтвердження сплати заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу, у зв`язку з чим суд закрив провадження в цій частині вимог. Встановивши, що мало місце прострочення виконання зобов`язання з оплати наданих позивачем послуг, суд першої інстанції дійшов до висновку, що є підстави для стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, так як вони відповідають вимогам закону та обставинам справи. Правовідносини, які виникли між споживачем та газорозподільною організацією врегульовано Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2494 (далі - Кодексом ГРМ), постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2498 «Про затвердження Типового договору розподілу природного газу». Відповідно до статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» суб`єктами ринку природного газу є: оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач. Статтею 40 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. Пунктом 3 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ визначено, що його дія поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об`єкти яких підключені до газорозподільних систем. Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу - це правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу. Доступ до газорозподільної системи - це право користування потужністю складової (об`єкта) газорозподільної системи в обсязі та на умовах, встановлених у договорі (технічній угоді) про надання відповідних послуг з оператором газорозподільної системи. Оператор газорозподільної системи - це суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління. Споживачем природного газу (споживач) є фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу. Відповідно до пункту 2 глави 2 розділу І Кодексу ГРМ оператор ГРМ здійснює діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії. Згідно з пунктом 5 глави 2 розділу І Кодексу ГРМ взаємовідносини, пов`язані з розподілом природного газу споживачам, у тому числі побутовим споживачам, підключеним до/через ГРМ, включаючи забезпечення Оператором ГРМ цілодобового їх доступу до ГРМ для споживання (розподілу) належного їм (їх постачальникам) природного газу, регулюються договором розподілу природного газу, укладеним між Оператором ГРМ та споживачем відповідно до вимог глави 3 розділу VІ цього Кодексу. Відповідно до пункту 3 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ для забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи та можливості розподілу (переміщення) належного споживачу (суміжному суб`єкту ринку природного газу) природного газу ГРМ обов`язковою умовою є наявність фізичного підключення об`єкта споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) до ГРМ. Споживачі, у тому числі побутові, та суміжні суб`єкти ринку природного газу, які фізично підключені до ГРМ, забезпечуються цілодобовим доступом до ГРМ та можливістю розподілу (переміщення) природного газу ГРМ у порядку, визначеному в розділі VI цього Кодексу. Доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2498 (далі - Типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом. Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ. Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт. Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається. Відповідно до пункту 3 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу. Згідно з пунктом 4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу між оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті регулятора та оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору. Пунктом 5 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ визначено, що для забезпечення приєднання до договору розподілу природного газу всіх фактично підключених до/через ГРМ споживачів (у тому числі побутових споживачів) оператор ГРМ в установленому цією главою порядку направляє кожному споживачу супровідним листом за формою додатка 3 до типового договору розподілу природного газу сформовану заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу з персоніфікованими даними споживача та його об`єкта, що складається за формою додатка 1 (для побутових споживачів) до типового договору розподілу природного газу. Персоніфіковані дані мають бути достатніми для проведення розрахунків та визначення об`єму споживання природного газу, зокрема мають містити присвоєний споживачу персональний ЕІС-код як суб`єкту ринку природного газу та за необхідності ЕІС-код його точки (точок) комерційного обліку, величину приєднаної потужності об`єкта споживача та перелік комерційних вузлів обліку (за їх наявності). У разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору розподілу природного газу споживач не має права використовувати природний газ із ГРМ та має подати до оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт. Підпунктом 6 пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування не облікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу. Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу (пункт 7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ). Таких же висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 01 листопада 2021 року у справі № 591/4825/20 (провадження № 61-11470св21). Установлено, що оператором газорозподільної системи на території м. Суми на підставі відповідної ліцензії є АТ «Сумигаз», а ОСОБА_1 є споживачем послуг природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , якому присвоєно номер особового рахунку № НОМЕР_1 , фактично споживає природний газ, що свідчить про існування між сторонами договірних правовідносин, оформлених шляхом приєднання побутового споживача до Типового договору розподілу природного газу. Ствердження відповідача, що заборгованість за послуги з газопостачання, нараховану за період з 01 січня 2020 року до 30 квітня 2023 року в сумі 15175 грн 30 коп. сплачено не уповноваженою ним особою, а ці кошти безпідставно позивачем отримані, колегія суддів вважає переконливими. Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем до відзиву на позову заяву АТ «Сумигаз» було надана платіжна інструкція, складена 03 червня 2023 року щодо перерахування ОСОБА_2 15175 грн 30 коп. АТ «Сумигаз», призначення: сплата за розподіл природного газу (доставка) газу з 2020 року, о/р 1200152125, вул. Соколина, 25, ОСОБА_1 (а.с. 40). У відзиві на позовну заву, ОСОБА_1 вказував на те, що питання щодо заборгованості по особовому рахунку № НОМЕР_1 в розмірі 15175 грн 30 коп. було врегульовано, а предмет спору відсутній. Тобто, в суді першої інстанції відповідач фактично визнавав, що за цим платіжним документом були виконані його боргові зобов`язання перед АТ «Сумигаз» за послуги з розподілу природного газу. Відповідальність за прострочення виконання боржником зобов`язання визначено ст. 625 ЦК України, якою визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. У зв`язку з невиконанням відповідачем свого зобов`язання по оплаті послуг з розподілу природного газу, межах заявлених позовних вимог, відповідно до наведеного позивачем розрахунком, яким відповідачем спростовано не було, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що з ОСОБА_1 підлягають стягненню 718 грн 55 коп. та 3% річних в сумі 235 грн 14 коп., що були нараховані станом на 31 січня 2022 року. Колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про неврахування судом першої інстанції положень постанови КМУ від 5 березня 2022 року № 206, оскільки як вбачається із розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат, який міститься в матеріалах справи, нарахування позивачем здійснювалось за період з січня 2021 року по січень 2022 року включно, тобто до дати набрання чинності цією постановою. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правильно встановивши фактичні обставини справи, дотримуючись принципу змагальності, на підставі належних допустимих доказів дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог АТ «Сумигаз». Установивши, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до ч. 6 ст. 19, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судове рішення у даній справі, як малозначній, не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 14 липня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий - О. І. Собина Судді: В. І. Криворотенко Ю. О. Філонова