Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 204/10437/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 19 грудня 2023 року м. Дніпросправа № 204/10437/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач), суддів: Прокопчук Т.С., Кругового О.О., за участю секретаря судового засідання Темченко Є.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління Національної поліції в Донецькій області на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 31 серпня 2023 р. (суддя Дубіжанська Т.О.) в адміністративній справі №204/10437/22 за позовом ОСОБА_1 до поліцейського ВРПП Покровського РУП ГУНП в Донецькій області Костирь Сергія Анатолійовича, про скасування постанов про притягнення до адміністративної відповідальності ,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати: - постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 859707 від 03 листопада 2022 р., яким застосовано штраф у розмірі 425 грн. за скоєння правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 КУпАП (ненадання посвідчення водія відповідної категорії); - постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 859708 від 03 листопада 2022 р., яким застосовано штраф у розмірі 340 грн. за скоєння правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 121 КУпАП (керування транспортним засобом, що не пройшов обов`язковий технічний контроль). В обґрунтування пред`явленого позову позивач вказував на відсутність законних підстав для його зупинення поліцейськими, порушення порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення, відсутність доказів порушення, незабезпечення реалізації позивачем своїх прав, як особою, яка притягнута до адміністративної відповідальності. Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 31 серпня 2023 р. адміністративний позов задоволено частково. Суд скасував постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 859708 від 03.11.2022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн., закривши провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 121 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. У задоволенні позовної вимоги про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 859707 від 03 листопада 2022 р., яким застосовано штраф у розмірі 425 грн. за скоєння правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 КУпАП - судом відмовлено. Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06 жовтня 2023 р. виправлено описку, допущену у резолютивній частині рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 31 серпня 2023 р., шляхом стягнення судового збору за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Донецькій області замість Покровського РУП ГУНП в Донецькій області. Ця ухвала в апеляційному порядку не оскаржена. У поданій апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині, якою йому відмовлено у задоволенні позову, та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 859707 від 03 листопада 2022 р. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач вказує на те, що суд першої інстанції не встановив обставини у справі, докази не оглядав та не бачив, що "відеодокази доказують", що позивач надав посвідчення водія у мобільному додатку "Дія". Крім того, зовнішній вигляд особи, яка його зупинила, дали позивачу підстави вважати, що його зупинили "не поліцейські, а перевертні". Оскільки підстави для зупинки позивачу не були повідомленні, спірні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності є протиправними. У письмовому відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване та зазначає, що відсутність водійського посвідчення та/або непред`явлення його на вимогу поліцейського має наслідком відповідальність за частиною 1 статті 126 КУпАП, яка правомірно була застосована до позивача спірною постановою. Також, рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку особою, яка не була залучена до участі в розгляді справи, - Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області. Скаржник вказує на безпідставність відкриття судом першої інстанції провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 внаслідок незалучення належних відповідачів - Покровського районного управління поліції ГУ НП в Донецькій області та ГУ НП у Донецькій області. Скаржник просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 повністю. Сторони, належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду справи в порядку статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України, до суду не прибули. Від Головного управління Національної поліції в Донецькій області надійшла заява про розгляд справи без участі його уповноваженого представника. Позивач та відповідач про причини неприбуття у визначений судом день і час не повідомили. Відповідно до частини 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. На підставі частини 4 статті 229 цього ж Кодексу фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв`язку із неявкою сторін. Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Перегляд рішення суду в апеляційному порядку здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України. Судом першої інстанції встановлено, що 03.11.2022 поліцейським ВРПП Покровського РУП ГУНП в Донецькій області Костирь С.А., відносно ОСОБА_1 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 859707 від 03.11.2022, якою на підставі ч. 1 ст. 126 КУпАП позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. З вищезазначеної постанови вбачається, що 03.11.2022 о 09.25 год. в м. Покровськ по вул. Прокоф`єва, № 16, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом автомобілем Peugeot Boxer, реєстраційний номер НОМЕР_1 , відмовився надавати документи зазначені у п. 2.1 «а,б» ПДР України на вимогу поліцейського, чим порушив п. 2.1. ПДР керування транспортним засобом особою, яка не має при собі посвідчення водія відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП. Тако, згідно постанови у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 03.11.2022 року о 09.25 год., водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Peugeot Boxer, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що не пройшов обов`язковий технічний контроль, чим порушено п. 31.3 «б» ПДР. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність спірної постанови серії БАБ № 859707 від 03.11.2022 та протиправність спірної постанови серії БАБ № 859708 від 03.11.2022. Позивач в апеляційній скарзі стверджує, що він інспектору поліції "надав посвідчення водія у мобільному додатку "Дія". Пунктом 2.1 Правил дорожнього руху, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 р. передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії (п.п "а"); реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони - технічний талон) - (п.п. "б"). Постановою Кабінету Міністрів України №1453 від 29 грудня 2021 р. затверджено Порядок формування та перевірки електронного посвідчення водія, електронного свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, їх електронних копій. Пунктом 8 цього Порядку (в редакції, яка діяла до 04.11.2022) визначено, що електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу пред`являються особою замість та без додаткового пред`явлення національного посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Перевірка електронного посвідчення водія, електронного свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу з використанням унікального електронного ідентифікатора у режимі реального часу є обов`язковою умовою їх використання (п. 12 Порядку №1453). З метою перевірки наведених вище доводів позивача колегією суддів 05 грудня 2023 р. було постановлено ухвалу, якою зобов`язано Головне управління Національної поліції в Донецькій області надати суду відеозапис, долучений до постанови серії БАБ № 859707 від 03 листопада 2022 р., ОСОБА_1 - надати суду докази формування його електронного посвідчення водія, електронного свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Peugeot НОМЕР_1 у мобільному додатку Порталу Дія станом на 03 листопада 2022 р. Станом на 19 грудня 2023 р. вимоги ухвали апеляційного суду про витребування доказів позивачем та Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області проігноровані. За приписами частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Оскільки скаржником/позивачем не було надано суду апеляційної доказів наявності сформованого електронного водійського посвідчення станом на 03.11.2022, наведені ним вище доводи в цій частині колегія суддів вважає неспроможними. Інші доводи, які викладені позивачем в апеляційній скарзі, стосуються його особистого сприйняття працівників поліції, що його зупинили, як "перевертнів". Проте, обставина перебування відповідача на службі та виконання ним своїх службових обов`язків під час зупинки позивача підтверджена Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області. Враховуючи наведене вище, колегія судів дійшла висновку про відсутність підстав, визначених статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, для скасування оскарженого рішення суду першої інстанції, тому апеляційна скарга позивача залишається колегією суддів без задоволення. Щодо апеляційної скарги особи, яка не була залучена до участі в розгляді справи, - Головного управління Національної поліції в Донецькій області. Скаржник стверджує, що оскільки відповідач - поліцейський ВРПП Покровського РУП ГУНП в Донецькій області Костирь С.А. проходить службу в Покровському РУП ГУНП в Донецькій області, саме цей суб`єкт владних повноважень мав бути залученим відповідачем у цій справі. Крім того, до участі у справі мало бути залучене і Головне управління Національної поліції в Донецькій області, за рахунок бюджетних асигнувань якого, у випадку задоволення позову, відшкодовуються судові витрати, понесені позивачем. Частиною 3 статті 46 Кодексу визначено, що відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг ( пункт 7 частини 1 статті 4 Кодексу). Аналіз наведеної процесуальної норми дозволяє колегії суддів дійти висновку про те, що при оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення, як акту індивідуальної дії, відповідати за позовом мають службова особа, яка безпосередньо прийняла спірну постанову (у даному випадку - інспектор поліції) та орган державної влади, на службі якого перебуває зазначена особа. При цьому, залучення такого органу державної влади до участі у розгляді справи є обов`язковою умовою, перш за все, дотримання гарантій прав особи, до якої застосовано адміністративне стягнення, у випадку неможливості відповідати за позовом службової особи через її звільнення зі служби. Головне управління Національної поліції в Донецькій області оскаржило рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку. Проте, будь-яких доводів щодо незаконності та/чи необґрунтованості оскарженого рішення суду скаржником не наведено. Позивачем позовні вимоги до Головного управління Національної поліції в Донецькій області не пред`являлись. Вимога відшкодування судових витрат не є вимогою позовного характеру. Натомість, вирішення питання розподілу понесених судових витрат є обов`язком суду при ухваленні рішення по суті спору, як це передбачено статтями 244, 246 Кодексу адміністративного судочинства України. За приписами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Головне управління Національної поліції в Донецькій області в апеляційній скарзі підтвердило правильність визначення його, як суб`єкта, за рахунок бюджетних асигнувань якого підлягають відшкодуванню судові витрати, понесені позивачем. Інших доводів, які впливають на висновки суду першої інстанції, апеляційна скарга не містить. Безпідставним також є і посилання в апеляційній скарзі на правові висновки Верховного Суду у справах №742/2298/17, № 724/716/16-а, №400/3989/19, оскільки вони сформовані за результатами розгляду спорів, які виникли з інших, відмінних правовідносин, в яких орган Національної поліції чи його службові особи стороною не були. Враховуючи наведене вище, колегія судів вважає, що апеляційна скарга Головного управління Національної поліції в Донецькій області також має бути залишена без задоволення. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області - залишити без задоволення. Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 31 серпня 2023 р. в адміністративній справі №204/10437/22 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 19 грудня 2023 р. і касаційному оскарженню не підлягає, відповідно до частини 3 статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя А.В. Шлай суддя Т.С. Прокопчук суддя О.О. Круговий