Ухвала КЦС ВС № 645/3366/20

УХВАЛА Іменем України 11 грудня 2023 року м. Київ справа № 645/3366/20 провадження № 61-16614ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Червинської М. Є., розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на ухвалу Харківського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року в справі за позовом Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги централізованого водопостачання і водовідведення, ВСТАНОВИВ: Комунальне підприємство «Харківводоканал» (далі - КП «Харківводоканал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , у якому просило суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за послуги централізованого водопостачання за період з 01 квітня 2013 року по 30 квітня 2020 року у розмірі 23 974,28 грн, за послуги водовідведення за період з 01 квітня 2013 року по 30 квітня 2020 року у розмірі 17 166,28 грн, а також 3 % річних у розмірі 1 014,78 грн, інфляційні витрати у розмірі 2 315,58 грн. Заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 01 жовтня 2020 року позовні вимоги КП «Харківводоканал» задоволено. Стягнено солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 на користь КП «Харківводоканал» заборгованість у загальному розмірі 44 470,68 грн, що складається із заборгованості за послуги централізованого водопостачання за період з 01 квітня 2013 року по 30 квітня 2020 року у розмірі 23 974,28 грн та послуги водовідведення за період з 01 квітня 2013 року по 30 квітня 2020 року у розмірі 17 166,28 грн, а також 3 % річних у розмірі 1 014,78 грн, інфляційні витрати у розмірі 2 315,58 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою на заочне рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 01 жовтня 2020 року. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору залишено без задоволення, апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надання доказів сплати судового збору. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 01 жовтня 2020 року визнано неподаною та повернуто заявнику. Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Харківського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року разом із клопотанням про звільнення від сплати судового збору. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2021 року в справі № 761/27177/14-ц (провадження № 61-17058св19) зазначено, що: «у разі оскарження рішення суду лише в частині відшкодування чи розподілу судових витрат, що не пов`язано з позовними вимогами і не стосується суті спору, сторона не повинна оплачувати за таку скаргу судовий збір. Таким чином, ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження, виходячи з наступного. Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК Українипідставами для касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України). Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу. Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статей 175 та 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подачі до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , залишено без руху для сплати судового збору в розмірі 1 051,00 грн, та надано строк для усунення недоліків, а саме десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, а також роз`яснено, що не усунення недоліків, зазначених в ухвалі, у встановлений строк тягне за собою наслідки, передбачені статтею 185 ЦПК України у вигляді визнання апеляційної скарги не поданою та повернення заявнику. Копія ухвали Харківського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року, яка направлялася представнику заявника ОСОБА_2 була вручена 03 жовтня 2023 року, про що свідчить зворотне поштове повідомлення. Станом на 19 жовтня 2023 року вимоги ухвали не виконані. З огляду на те, що заявник протягом встановленого строку не усунув недоліки, зазначені в ухвалі Харківського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року, будь-яких заяв та повідомлень на адресу суду не надсилав, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги заявнику. Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте, такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року). Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК Україниу разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають. Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою і п`ятою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду У Х В А Л И В: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на ухвалу Харківського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року в справі за позовом Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги централізованого водопостачання і водовідведення відмовити. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: В. М. Коротун А. Ю. Зайцев М. Є. Червинська