Постанова 4855 № 580/5070/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/5070/21 Суддя (судді) першої інстанції: Алла РУДЕНКО ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 грудня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Оксененка О.М., суддів: Мельничука В.П., Собківа Я.М., При секретарі: Долинської Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2023 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Урожай» про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи, - В С Т А Н О В И В : Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Урожай», в якому просило: застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Урожай» за адресою: Київська область, Миронівський район, м. Миронівка, вул. Піонерська, 101, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 16.04.2021 №91. Позов обґрунтовано тим, що при проведенні планової перевірки щодо додержання позивачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки були встановлені 20 порушень Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України №1417 від 30.12.2014, які створюють пряму та/або опосередковану загрозу життю та/або здоров`ю людей і є підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель за адресою: Київська область, Миронівський район, м. Миронівка, вул. Піонерська, 101, до повного усунення порушень, зазначених в акті планової перевірки від 16.04.2021 №98. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2023 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено. Позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого безпосередньо залежить від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Відтак, на думку позивача, оскільки ТОВ «Науково-виробнича фірма «Урожай» недодержано вимоги у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, тому наявні підстави для задоволення позовних вимог. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу Головного управління ДСНС України у Київській області від 16.03.2021 №324 «Про проведення планових перевірок» Головне управління ДСНС у Київській області здійснило планову перевірку щодо дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Урожай» за адресою: Київська область, Миронівський район, м. Миронівка, вул. Піонерська,

101. За результатами планової перевірки був складений Акт №91 від 16.04.2021 щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, яким встановлені 20 порушень, а саме: 1) дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують 1 групу вогнезахисної ефективності відповідно до ДБН В.1.1.7-2016, чим порушено Правила пожежної безпеки, пункт 2.5, глава 1, розділ ІІІ. Ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності - пожежа; 2) на пожежних щитах (стендах) не вказано їх порядкові номери та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів, чим порушено пункт 3.12 глави 3 розділу V ППБУ. Ризик настання негативних наслідків від проведення господарської діяльності - пожежа; 3) не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією з оформленням відповідного протоколу або акту згідно ДБН В.2.5-56:14 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту», чим порушено пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ. Ризик настання негативних наслідків від проведення господарської діяльності - пожежа; 4) не обладнано будівлі системою блискавкозахисту від прямого попадання блискавки та її вторинних проявів з оформленням відповідного протоколу або акту відповідно до вимог чинного законодавства, чим порушено пункт 1.21 глави 1 розділу ІV ППБУ. Ризик настання негативних наслідків від проведення господарської діяльності - пожежа; 5) не облаштовано систему зовнішнього протипожежного водопостачання згідно вимог ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі», чим порушено пункт 2.1 глави 2 розділу V ППБУ. Ризик настання негативних наслідків від проведення господарської діяльності - пожежа; 6) не визначено та не позначено на вхідних дверях до складських приміщень клас зони та категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки, чим порушено пункт 2.9 глави 2 розділу ІІІ ППБУ. Ризик настання негативних наслідків від проведення господарської діяльності - пожежа; 7) не в повній мірі укомплектовані пожежні щити первинними засобами пожежогасіння. До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт, ящик з піском - 1 шт, покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу 2 х 2 м - 1 шт, гаки - 3 шт, лопати - 2 шт, ломи - 2 шт, сокири - 2 шт, чим порушено пункт 3.11 глави 3 розділу V ППБУ. Ризик настання негативних наслідків від проведення господарської діяльності - пожежа; 8) технічне обслуговування вогнегасників не здійснюється, чим порушено пункт 3.17 глави 3 розділу V ППБУ. Ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності - аварія; 9) не проведені заміри опору ізоляції електричних мереж та електропроводок приміщень відповідно до вимог Правил технічної експлуатації електроустановок з оформленням відповідного протоколу або акту, чим порушено пункт 1.20 глави 1 розділу ІV ППБУ. Ризик настання негативних наслідків від проведення господарської діяльності - пожежа; 10) не пройдено відповідальною особою з питань цивільного захисту навчання на курсах цивільного захисту, чим порушено пункт 8 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України. Ризик настання негативних наслідків від проведення господарської діяльності - аварія; 11) не пройдено навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки посадовими особами, відповідальними за пожежну безпеку, чим порушено пункт 16 розділу ІІ ППБУ. Ризик настання негативних наслідків від проведення господарської діяльності - пожежа; 12) дозволяється експлуатація тимчасової печі (працівників охорони), чим порушено пункт 2.12 глави 2 розділу ІV ППБУ; 13) дозволяється експлуатація електричних розеток, вмикачів, перемикачів та інших подібних апаратів, встановлених на горючій основі, чим порушено пункт 1.17 глави 1 розділу ІV ППБУ; 14) дозволяється прокладання проводів (кабелів) по горючим основам (конструкціям), чим порушено пункт 1.12 глави 1 розділу ІV ППБУ. Ризик настання негативних наслідків від проведення господарської діяльності - пожежа; 15) відсутні посадові інструкції для працівників охорони (сторожів), чим порушено пункт 10 розділу ІІ ППБУ. Ризик настання негативних наслідків від проведення господарської діяльності - пожежа; 16) не проведено протипожежного інструктажу з працівниками охорони (сторожами), чим порушено пункт 20 розділу ІІ ППБУ. Ризик настання негативних наслідків від проведення господарської діяльності - пожежа; 17) не забезпечено об`єкт адресним вказівником (назва вулиці, номер будинку), встановленим на фасаді адміністративної будівлі або інших видних місцях, і освітлюваним у темний час доби, чим порушено пункт 2.22 глави 2 розділу ІІІ ППБУ. Ризик настання негативних наслідків від проведення господарської діяльності - пожежа; 18) дозволяється експлуатація електричних проводів з`єднання, відгалуження та окінцювання яких виконано за допомогою скрутки, чим порушено пункт 1.6 глави 1 розділу ІV ППБУ. Ризик настання негативних наслідків від проведення господарської діяльності - пожежа; 19) не забезпечено об`єкт адресним вказівником (назва вулиці, номер будинку), встановленим на фасаді адміністративної будівлі або інших видних місцях, і освітлюваним у темний час доби, чим порушено пункт 2.22 глави 2 розділу ІІІ ППБУ. Ризик настання негативних наслідків від проведення господарської діяльності - пожежа; 20) дозволяється підвішувати світильники безпосередньо на струмопровідні проводи, чим порушено пункт 1.18 глави 1 розділу IV ППБУ. Ризик настання негативних наслідків від проведення господарської діяльності - пожежа. На підтвердження здійснення робіт із усунення виявлених порушень ТОВ «Науково-виробнича фірма «Урожай» було подано: договір №4/3 від 15.07.2021 з виконання робіт з вогнезахисної обробки дерев`яних конструкцій; договір №3/21 від 15.07.2021 про виконання робіт по монтажу та пусконаладці систем пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу; договір №49-21 В від 15.07.2021 про виготовлення проектної документації з вогнезахисної обробки дерев`яних конструкцій горищних приміщень; договір №62-21-ПС від 15.07.2021 про виконання проектних робіт; посвідчення №05/05-21 про проходження навчання з питань цивільного захисту та техногенної безпеки; посвідчення №04/05-21 про проходження навчання з питань цивільного захисту та техногенної безпеки. З урахуванням викладеного, вважаючи наведені порушення у сферах пожежної і техногенної безпеки, а також цивільного захисту такими, що мають за собою наслідок у вигляді застосування заходів реагування, позивач звернувся з даним позовом до суду. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки у Акті перевірки від 16.04.2021 №91 не вказані конкретні будівлі, які були об`єктом перевірки, та не зазначено порушення вимог законодавства щодо кожного об`єкта, відтак вказане унеможливлює встановлення конкретного об`єкта (адміністративної будівлі чи зерносховища), експлуатація якого підлягає зупиненню, що свідчить про безпідставність позовних вимог. Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке. У силу вимог частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів. При цьому, Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю). У відповідності до статті 1 вказаного Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Згідно вимог частини десятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з`ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом. Частиною сьомою статті 7 вказаного Закону закріплено, що на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. Відповідно до частин першої та другої ст. 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. Статтею 66 Кодексу цивільного захисту України визначено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок до закону. У відповідності до частини другої ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. З огляду на вказане, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки має право на звернення до суду з позовом про повне або часткове зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Положеннями частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина друга статті 70 Кодексу цивільного захисту України). Аналогічні положення викладено у приписах частини п`ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», згідно з якими виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Таким чином, застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. З матеріалів справи вбачається, що позивачем під час проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Урожай» за адресою: Київська область, Миронівський район, м. Миронівка, вул. Піонерська, 101, встановлено ряд порушень, які зазначені в Акті перевірки №91 від 16.04.2021. На думку контролюючого органу, застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Урожай» за адресою: Київська область, Миронівський район, м. Миронівка, вул. Піонерська, 101 є заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. При цьому, поняття «загроза життю та/або здоров`ю людини» є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері. Так, згідно з п. 24 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності. Відповідно до вимог пункту 3.1 Національного класифікатору ДК 019:2010 «Класифікатор надзвичайних ситуацій», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 року № 457 (далі - Класифікатор) «надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, зокрема епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, що призвело (може призвести) до виникнення великої кількості постраждалих, загрози життю та здоров`ю людей, їх загибелі, значних матеріальних утрат, а також до неможливості проживання населення на території чи об`єкті, ведення там господарської діяльності». У відповідності до п. 26 частини першої ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини. Відповідно до визначення ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища. Згідно з вимогами пункту 33 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю. Отже, пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає як при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, так і за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від наслідків такого порушення, що підвищують ризик виникнення пожеж та шкідливого впливу небезпечних чинників при пожежі, яка уже виникла. Таким чином, підставами для застосування заходів реагування в першу чергу є наявність встановлення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей. При цьому, Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах. У силу вимог пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів. Керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту. Обов`язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов`язках, положеннях про підрозділ. На кожному об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим. У той же час, вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи. Втім, такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення. Відтак, існування (не усунення) хоча б одного з порушень, встановлених Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 по справі №823/589/16. Оцінюючи ж наявність чи відсутність належних та достатніх доказів на підтвердження усунення порушень відповідачем, слід звернути увагу на наступне. З матеріалів справи вбачається, що відповідачем вчинені дії, направлені на усунення встановлених порушень, що підтверджується наданими відповідачем копіями: договору №4/3 віл 15.07.2021 з виконання робіт з вогнезахисної обробки дерев`яних конструкцій; договору №3/21 від 15.07.2021 про виконання робіт по монтажу та пусконаладці систем пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу; договору №49-21 В від 15.07.2021 про виготовлення проектної документації з вогнезахисної обробки дерев`яних конструкцій горищних приміщень; договору №62-21-ПС від 15.07.2021 про виконання проектних робіт. Вказані докази підтверджують усунення відповідачем порушень щодо непроходження навчання з питань цивільного захисту та техногенної безпеки, згідно наданих посвідчень №05/05-21 про проходження навчання з питань цивільного захисту та техногенної безпеки та №04/05-21 про проходження навчання з питань цивільного захисту та техногенної безпеки. У той же час, щодо інших виявлених порушень слід зазначити, що відповідачем не надано жодних доказів та пояснень щодо наявності документів, які б свідчили про їх усунення. Не зважаючи на те, що застосування заходів реагування є лише тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю і здоров`ю людей, у даному випадку відповідачем не доведено, та не надано переконливих доказів того, що перелічені в акті перевірки порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки не створюють загрозу життю та здоров`ю людей. У постанові від 23 червня 2022 року у справі № 560/670/21 Верховний Суд прийшов до переконання, що захід реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг є виключним (крайнім) заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування позивачем, як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли, та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами. Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 21.10.2019 у справі № 810/4274/17, від 30.09.2020 у справі № 580/34/19, від 01 грудня 2021 року у справі № 826/9226/16. У постанові від 16 червня 2022 року у справі № 640/10140/20 Верховний Суд, окрім іншого, зазначив, що під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення. В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (частина п`ята статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування. Подібна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі №815/6365/17. У свою чергу, колегія суддів враховує, що 23 червня 2023 року було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) ТОВ «Науково-виробнича фірма «Урожай», за наслідками якого складено Акт №35, у відповідності до якого встановлено наступні порушення: 1) дерев`яні елементи грощних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують 1 групу вогнезахисної ефективності відповідно до ДБН (пункт 2.5 глава 1 розділ III Правил пожежної безпеки в Україні); 2) не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією з оформленням відповідного протоколу або акту згідно ДБН В.2.5-56:2014 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожжного захисту» (пункт 1.2 глава 1 розділ V Правил пожежної безпеки в Україні); 3) дозволяється експлуатація електричних розеток встановлених на горючій основі (пункт 1.17 глава 1 розділ IV Правил пожежної безпеки в Україні); 4) з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів здійснено за допомогою скрутки (пункт 1.16 глава 1 розділ IV Правил пожежної безпеки в Україні); 5) дозволяється експлуатація проводів (кабелів) по горючим основам конструкцій (пункт 1.12 глава 1 розділ IV Правил пожежної безпеки в Україні); 6) будівлі не обладнано системою блискозахисту від прямого попадання блискавки та її вторинниї проявів пункт (пункт 1.21 глава 1 розділ IV Правил пожежної безпеки в Україні); 7) дозволяється експлуатація тимчасової печі (пост працівників охорони) (пункт 2.12 глава 2 розділ IV Правил пожежної безпеки в Україні). Вказаний Акт свідчить про те, що відповідачем на даний час не було усунуто всі недоліки, які були визначені у Акті від 16 квітня 2021 року №91. У свою чергу, відповідачем не надано доказів того, що зазначені недоліки виправлені або відповідно до наданих документів можливе їх усунення у подальшому. Не зважаючи на викладене, судом першої інстанції під час вирішення даної справи вказане не було враховано, та не надано оцінки порушень, які залишились не виправлені ТОВ «Науково-виробнича фірма «Урожай». При цьому, колегія суддів зазначає, що якщо правовідносини між суб`єктом господарювання та органом державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки стали спірними та перейшли у площину судового спору, то акт перевірки органу державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, складений за результатами контрольного заходу, є лише одним із доказів, що оцінюється судом при вирішення спору, поряд з іншими доказами. З огляду на вказане, слід відзначити, що не усунені відповідачем порушення згідно Акту від 23.06.2023 №35 є істотними та несуть ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливають: на забезпечення безпеки роботи комплексу, безпеки його працівників, у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі; на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації. При збереженні таких умов для працівників та відвідувачів закладу відповідача існує реальна загроза життю, отримання травм, або шкоди їх здоров`ю. Отже, характер суспільної небезпечності встановлених під час перевірки відповідача порушень, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними. Відтак, колегія суддів вважає, що з урахуванням принципу співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами, наявні підстави вважати, що недоліки, які залишились не усунутими відповідачем, є небезпечними для життя і здоров`я людей. Неусунення невиправлених порушень може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій і, відповідно, ризику невідворотних негативних наслідків. У той же час, колегія суддів зазначає, що застосування заходів реагування є лише тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю і здоров`ю людей. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03 грудня 2020 року у справі № 861/16924/16, від 12 листопада 2020 року у справі № 826/10796/16 та від 29 липня 2020 року у справі №160/1903/19. Відновлення діяльності після її зупинення рішенням суду в силу частини п`ятої статті 4 Закону можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень. При цьому, застосований захід реагування має спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Аналогічні висновки висловлені Верховним Судом, зокрема у постановах від 31 травня 2023 року у справі № 380/22463/21 та від 29 травня 2023 року у справі № 640/2468/20, Висновок суду першої інстанції про те, що у Акті перевірки від 16.04.2021 №91 не вказані конкретні будівлі, які були об`єктом перевірки, та не зазначено встановлені порушення вимог законодавства щодо кожного об`єкта, що унеможливлює встановлення конкретного об`єкта (адміністративної будівлі чи зерносховища), експлуатація якого підлягає зупиненню колегія суддів вважає помилковим з огляду на таке. Згідно п. 1 розділу 1 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт). Відтак, об`єктами перевірки є конкретні будівлі, споруди різного призначення та прилеглі до них території, інше нерухоме майно, обладнання, устаткування, що експлуатуються, і які повинні бути зазначені у акті перевірки. У той же час, як свідчать матеріали справи, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №265365176 від 12.07.2021 ТОВ «Науково-виробнича фірма «Урожай» на праві приватної власності належать декілька нежитлових будівель, розташованих за вказаною адресою (Київська область, Миронівський район, м. Миронівка, вул. Піонерська, 101), а саме: літ. «А» площею 136,9 кв.м.; літ. «Б» площею 415,1 кв.м.; літ. «В» площею 738,4 кв.м.; літ. «Г» площею 1096,0 кв.м. та споруди. Водночас, як з Акту перевірки від 16.04.2021 №91, так і з Акту перевірки від 23.06.2023 №35 чітко вбачається встановлені контролюючим органом порушення ТОВ «Науково-виробнича фірма «Урожай» вимог законодавства за адресою: Київська область, Миронівський район, м. Миронівка, вул. Піонерська, 101, та у свою чергу відповідач не заперечує зазначене та розуміє, на якому об`єкті за вказаною адресою наявні відповідні порушення. Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що застосовування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта відповідача до повного усунення порушень, зазначених в Акті від 16 квітня 2021 року №91, як про це просить позивач не є доцільним та обґрунтованим, оскільки, станом на час ухвалення оскаржуваного судового рішення (15.08.2023), у матеріалах справи міститься Акт від 23.06.2023 №35, і саме до усунення порушень згідно такого Акту необхідно застосовувати визначені заходи реагування. Враховуючи вищевказане та перевіривши вказані порушення, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Урожай» за адресою: Київська область, Миронівський район, м. Миронівка, вул. Піонерська, 101, до повного усунення порушень, зазначених в Акті від 23.06.2023 №35. Отже, доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції. Відповідно до частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Оскільки судом першої інстанції було неповно з`ясувано судом обставини, що мають значення для справи, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог. Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області - задовольнити частково. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2023 року скасувати. Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Урожай» про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи - задовольнити частково. Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Урожай» за адресою: Київська область, Миронівський район, м. Миронівка, вул. Піонерська, 101, до повного усунення порушень, зазначених в Акті від 23.06.2023 №35. В іншій частині позовних вимог - відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України. Головуючий суддя О.М. Оксененко Судді В.П. Мельничук Я.М. Собків