Постанова 4855 № 580/4354/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/4354/21 Суддя (судді) першої інстанції: Бабич А.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 жовтня 2023 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Кучми А.Ю., суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-Виробнича фірма «Урожай» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року (м. Черкаси, дата складання повного тексту - 03.08.2023) у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-Виробнича фірма «Урожай» про застосування заходів реагування,- В С Т А Н О В И Л А: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулося до суду з позовом, в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та споруд за адресою: Київська область, м. Миронівка, вул. Чкалова, 38М, - шляхом зобов`язання повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 16.04.2021 №90. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач допустив у господарській діяльності порушення правил пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей. Відповідачем надано до суду відзив на позов, в якому останній заперечує проти заявлених позовних вимог, зазначає, що більшу частину усунув порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які зазначені в описі виявлених порушень акту перевірки. Усунення інших порушень наразі виконується ним першочергово. Вказав, що проводить заходи щодо виконання виявлених порушень: уклав договори щодо проведення проектних та монтажних робіт по обладнанню будівель, споруд та зовнішні установи об`єкта пристроями від прямих попадань блискавки і вторинних їх проявів, уклав договори щодо проведення проектних та монтажних робіт по обладнанню будівель, споруд автоматичними системами протипожежного захисту, уклав договори щодо оброблення будівель, споруд дерев`яних елементів горищних покриттів, провів навчання з цивільного захисту, провів роботи по усуненню порушень, пов`язаних з електромережею тощо. Стверджує, що позивач в акті перевірки від 16.04.2021 не зазначив, що вказані порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей та не надав достатніх обґрунтувань необхідності застосування заходів реагування щодо державного нагляду у вигляді зупинення експлуатації (роботи) будівель у зв`язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року адміністративний позов задоволено частково. Застосувано заходи реагування шляхом зобов`язання ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА "УРОЖАЙ» зупинити експлуатацію його будівель та споруд, розташованих за адресою: Київська область, м. Миронівка, вул. Чкалова, 38М, - до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, відображених в Акті від 16.04.2021 №90 з урахуванням акту перевірки від 23.06.2023 №34. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Відповідач не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, при цьому вказує на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зазначає, що не погоджується із виявленими порушеннями, вказує на їх передчасність. Наголошує на протиправності застосування вказаних заходів реагування. Вказує про вчинення активних дій направлених на усунення виявлених порушень. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін. Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 16.03.2021 позивач виніс наказ №324 «Про проведення планових перевірок» та видав посвідчення від 17.03.2021 №2025 на проведення заходу державного нагляду (контролю) у відповідача. Період проведення перевірки з 12.04.2021 до 16.04.2021. Підставою проведення перевірки додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки зазначено річний план здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби України з надзвичайних ситуацій на 2021 рік, затверджений наказом ДСНС від 26.11.2020 №633 «Про затвердження плану перевірок» (зі змінами від 30.11.2020 №639). Позивач 18.03.2021 надіслав рекомендованим листом з повідомленням відповідачу повідомлення від 10.03.2021 №5603-2483/1 про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю). Згідно з Актом від 16.04.2021 №90 посадові особи позивача провели в присутності керівника відповідача, провідного інженера ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «УРОЖАЙ» Бабенка С.І. та провідного інженера з охорони праці Сливи Олександра Юрійовича плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. В Акті зафіксовано 15 порушень відповідачем вимог Кодексу цивільного захисту України, постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 №956 «Про ідентифікацію та декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки», наказу МНС від 16.12.2002 №330 «Про затвердження Інструкції з тривалого зберігання засобів радіаційного та хімічного захисту» (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.03.2003 №179/7500), ДБН В.1.2-4-2006 «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)», затверджені наказом Мінбуду України від 04.08.2006 №274, Правил техногенної безпеки, затверджених наказом МВС від 05.11.2018 №879, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.11.2018 №1346/32798, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 № 252/26697: - дозволяється експлуатація електричних розеток, вмикачів, перемикачів та інших подібних апаратів встановлених на горючій основи, що порушує вимоги п.1.17 глави 1 розділу ІV ППБУ; - дозволяється підвішувати світильники безпосередньо на струмопровідні проводи, що порушує вимоги п.1.17 глави 1 розділу ІV ППБУ; - дозволяється використання не сертифікованих електроподовжувачів, що порушує вимоги п.1.17 глави 1 розділу ІV ППБУ; - не забезпечено об`єкт адресним вказівником (назва вулиці, номер будинку), встановленим на фасаді адміністративної будівлі або інших видних місцях і освітлюваним у темний час доби, що порушує вимоги п.2.22 глави 2 розділу ІІІ ППБУ; - дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності відповідно до ДБН В.1.1.7-2016, що порушує вимоги п.2.5 глави 1 розділу ІІІ ППБУ; - не пройдено відповідальною особою з питань цивільного захисту навчання на курсах цивільного захисту, що порушує вимоги п.8 ч.1 ст.20 КЦЗУ; - не пройдено навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки посадовими особами, відповідальними за пожежну безпеку, що порушує вимоги п.16 розділу ІІ ППБУ; - не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією з оформленням відповідного протоколу або акту згідно з ДБН В.2.5-56:2014 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту», що порушує вимоги п.1.2 глави 1 розділу V ППБУ; - не обладнано будівлі системою блискавкозахисту від прямого попадання блискавки та її вторичних проявів з оформленням відповідного протоколу або акту відповідно до вимог чинного законодавства, що порушує вимоги п.1.21 глави 1 розділу ІV ППБУ; - не приведено у відповідність наявну систему блискавкозахисту від прямого попадання блискавки та її вторинних проявів, що порушує вимоги п.1.21 глави 1 розділу ІV ППБУ; - не облаштовано систему зовнішнього протипожежного водопостачання згідно з вимогами ДБН В.2.5.-74:2013 «Водопостачання Зовнішні мережі», що порушує вимоги п.2.1 глави 2 розділу V ППБУ; - не визначено та не позначено на вхідних дверях до складських приміщень призначення клас зони та категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки, що порушує вимоги п.2.9 глави 2 розділу ІІІ ППБУ; - не в повній мірі укомплектовано пожежні щити первинними засобами пожежогасіння. До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники 3 шт., ящик з піском 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу 2 на 2 м 1 шт., гаки- 3 шт., лопати 2 шт., ломи 2 шт., сокири 2 шт., що порушує вимоги п.3.11 глави 3 розділу V ППБУ; - не забезпечено протипожежні відстані між складами для зберігання зерна відповідно до ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», що порушує вимоги п.2.9 глави 2 розділу ІІІ ППБУ; - не проведені заміри опору ізоляції електричних мереж та електропроводок приміщень відповідно до вимог Правил технічної експлуатації електроустановок з оформленням відповідного протоколу або акту, що порушує вимоги п.1.20 глави 1 розділу ІV ППБУ. На думку позивача, всі виявлені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки зазначені в акті перевірки створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єкті, що стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що доказів усунення усіх виявлених під час перевірки порушень надано не було. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до першого речення ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів. Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з Положенням про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджено Указом Президента України від 16.01.2013 № 20/2013, Державна служба України з надзвичайних ситуацій є центральним органом виконавчої влади та здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб. ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення). Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V. Так, ч. 1 ст. 1 Закону № 877, встановлено, що державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Відповідно до положень ч. 6 ст. 7 Закону № 877, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю). Згідно з положеннями ч. 7 ст. 7 Закону № 877, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. У свою чергу, припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку. Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України № 5403 від 02.10.2012. Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Разом з тим, згідно зі ст. 69 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови, зокрема, з питань пожежної безпеки у разі, поміж іншого, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, та з питань техногенної безпеки. Згідно з ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України). Таким чином, ст. ст. 69, 70 Кодексу цивільного захисту України, передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами. При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей та одночасно мають бути співмірними. Так, у відповідності до п. 26 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини. З матеріалів справи вбачається, що з метою усунення вказаних вище порушень відповідач уклав договори від 15.07.2021: №3/3 з Приватним підприємством «Експертно-технічний центр» про виконання робіт з вогнезахисної обробки дерев`яних конструкцій, предметом якого визначено зобов`язання виконавцем провести роботи з вогнезахисної обробки дерев`яних конструкцій горищних приміщень сервісного центру за адресою: вул. Самарка, 159, с. Козин Миронівського району Київської області; горищних приміщень складу для зберігання сільськогосподарської продукції за адресою: вул. Чкалова, 38-К м. Миронівка Київської обл.; горищних приміщень майстерні за адресою: вул. Чкалова, 38-М м. Миронівка Київської обл., а замовник зобов`язується прийняти роботу та оплатити її (п.1.1. п.1 Договору); № 48-21В з Приватним підприємством «Експертно-технічний центр», предметом якого визначено зобов`язання виконавця надати послуги з інженерного проектування (Код ДК 021:2015 (СРV) 71320000-7), виготовлення проектної документації з вогнезахисної обробки дерев`яних конструкцій горищних приміщень сервісного центру за адресою: вул. Самарка, 159, с. Козин Миронівського району Київської області; горищних приміщень складу для зберігання сільськогосподарської продукції за адресою: вул. Чкалова, 38-К м. Миронівка Київської обл.; горищних приміщень майстерні за адресою: вул. Чкалова, 38-М м. Миронівка Київської обл., а замовник зобов`язується прийняти надані послуги і своєчасно здійснити їх оплату в порядку та на умовах, визначених Договором (п.1.1.-1.2. п.1 Договору); №2/21 з Приватним підприємством «Експертно-технічний центр» про виконання робіт по монтажу та пусконаладці систем пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу, предметом якого визначено зобов`язання виконавця виконати роботи по монтажу та пусконаладці систем пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу в приміщеннях сервісного центру за адресою: вул. Самарка, 159, с. Козин Миронівського району Київської області; в приміщеннях складу для зберігання сільськогосподарської продукції за адресою: вул. Чкалова, 38-К м. Миронівка Київської обл.; приміщеннях майстерні за адресою: вул. Чкалова, 38-М м. Миронівка Київської обл., а замовник зобов`язується прийняти роботи та оплатити їх (п.1.1. п.1 Договору); №61-21-ПС з Приватним підприємством «Експертно-технічний центр» про виконання проектних робіт, предметом якого визначено зобов`язання виконавця розробити робочі проекти системи пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу в приміщеннях сервісного центру за адресою: вул. Самарка, 159, с. Козин Миронівського району Київської області; в приміщеннях складу для зберігання сільськогосподарської продукції за адресою: вул. Чкалова, 38-К м. Миронівка Київської обл.; приміщеннях майстерні за адресою: вул. Чкалова, 38-М м. Миронівка Київської обл. (п.1.1. п.1 Договору). Термін виконання робіт за договором 40 календарних днів з дня попередньої оплати та отримання вихідних даних у повному обсязі. До договорів № 48-21В складено відповідні кошториси № 48-21/1В, № 48-21/2В, № 48-21/3В Додатки №№1-3, №61-21-ПС, складено відповідні кошториси № 61-21/1ПС, № 61-21/2ПС, №61-21/3ПС Додатки №№1-3. У подальшому відповідач оскаржив до Черкаського окружного адміністративного суду наказ позивача від 16.03.2021 №324 (з основної діяльності) «Про проведення планових перевірок» в частині, що стосується відповідача у справі № 580/7032/21. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 27 січня 2022 року, яке набрало законної сили 27.09.2022, у задоволенні позову відповідача відмовлено повністю. З метою з`ясування усунення відповідачем вказаних вище порушень позивач провів позапланову перевірку відповідача та склав акт перевірки від 23.06.2023 №34, в якому зафіксовано 3 порушення відповідачем вимог вказаного вище законодавства: - дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності відповідно до ДБН В.1.1.7-2016 протоколу або акту 14 згідно ДБН В.2.5-56:2014 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи пожежного захисту», що порушує вимоги п.2.5 глави 1 розділу ІІІ ППБУ; - не забезпечено протипожежні відстані між складами для зберігання зерна відповідно до ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», що порушує вимоги п.п.1.1, 1.4 глави 1 розділу ІІІ ППБУ; - дозволяється експлуатація електричних розеток, встановлених на займистій основі, що порушує вимоги п.1.17 глави 1 розділу ІV ППБУ. Разом із тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи відповідача з приводу подальшого першочергового усунення інших порушень вказують лише на наміри відповідача усунути вказані порушення і жодним чином не підтверджує їх усунення. Крім того, вказана обставина не підтверджена належними та достовірними доказами та впливає на оцінку загрози експлуатації відповідної будівлі життю та здоров`ю людей, що в ній перебувають. На переконання колегії суддів виявленні порушення є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища, та, в свою чергу, можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі. При цьому, згідно визначення ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища. Акт перевірки та викладені в ньому факти та висновки не є рішеннями суб`єкта владних повноважень, що породжують для суб`єкта певні правові наслідки. Акт перевірки є виключно носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом під час проведення перевірки порушення, обов`язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 11.04.2018 по справі № 816/1155/16. Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівель та споруд, є заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Колегія суддів звертає увагу на те, що поняття «загроза життю та/або здоров`ю людини» є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері. Колегія суддів вказує, що, дійсно, перевіряючи обґрунтованість позовних вимог відповідного органу ДСНС України про застосування заходів реагування, суд має перевірити: 1) відповідність виявлених порушень з вимогами законодавства, що регулюють дані правовідносини; 2) встановити обсяг та «вагу» зазначених в акті перевірки порушень на предмет існування реальної загрози життю та здоров`ю людей (працівників, відвідувачів); 3) оцінити зібрані під час розгляду спору по суті докази від усіх сторін на предмет здійснення суб`єктом господарювання заходів по усуненню порушень, виявлених під час перевірочного заходу (вжиття заходів по ініціюванню проведення позапланової перевірки, часткове/повне усунення виявлених порушень, пріоритет усунення реальних загроз над «паперовими порушеннями» тощо); 4) надати оцінку спірним правовідносинам щодо наявності/відсутності підстав для застосування заходів реагування. Колегія суддів наголошує на тому, що застосування заходів реагування спрямовано не як санкція для відповідача, а виключно для забезпечення безпеки життя та здоров`я людей, які працюють у будівлі та відвідують її, від будь-якого ризику настання небезпечних чинників, а захід реагування має тимчасовий та спонукальний характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення виявлених порушень. Проте, слід врахувати, що при вирішенні питання про наявність підстав для застосування заходів реагування, у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень, слід виходити з того, чи можуть порушення, що так і не було усунуто призвести до реальної загрози життю та здоров`ю людей, адже важливим та необхідним є дотримання балансу наявності можливого ризику з негативними наслідками для суб`єкта господарювання, пов`язаними з блокуванням роботи, що безперечно тягне за собою певні негативні наслідки. Твердження апелянта викладені в апеляційній скарзі в жодному разі не свідчить про відсутність потенційної загрози життю та здоров`ю людей та не спростовують жодного із виявлених порушень, які залишились не усунутими. Слід зазначити, що виявленні порушення, не є формальними та можуть створювати реальну загрозу для життя та здоров`я людей, а тому, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог про необхідність застосування заходів реагування, адже, станом на дату розгляду апеляційної скарги, відповідачем не подано до суду доказів усунення всіх виявлених порушень. При цьому, процедура відновлення виробництва після застосування судом заходів реагування встановлена ч.5 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», якою передбачено, що відновлення виробництва або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень. Отже, відповідач у разі усунення недоліків у повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливості звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення із повідомленням відновлення господарської діяльності. Натомість, сторонами по справі не вказано про надсилання чи отримання повідомлення про усунення виявлених порушень. За таких обставин, на підставі вищенаведеного та враховуючи, що відповідач не усунув всіх порушень, які виявлені в ході проведення перевірки, і ті порушення, які на теперішній час продовжують існувати, створюють загрозу життю та здоров`ю людей, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівель та споруд, розташованих за адресою: Київська область, м. Миронівка, вул. Чкалова, 38М, - до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, відображених в Акті від 16.04.2021 №90 з урахуванням акту перевірки від 23.06.2023 №34. Враховуючи, що провадження у справі було відкрито 30.06.2021, за такий тривалий час відповідачем не надано доказів усунення всіх виявлених порушень, які становлять потенційну загрозу життю та здоров`ю людей, колегія суддів зазначає, що дворічний термін був достатнім для вчинення дій та усунення виявлених порушень Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має. Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-Виробнича фірма «Урожай» - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України. Повний текст постанови виготовлено 26.10.2023. Головуючий суддя: А.Ю. Кучма В.О. Аліменко Н.В. Безименна