Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/2699/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/2699/20 Суддя (судді) першої інстанції: Головенко О.Д. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 квітня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ганечко О.М., суддів Василенка Я.М., Кузьменка В.В., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 р. у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Іванківського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 1 «Сонечко» комбінованого типу про застосування заходів реагування, В С Т А Н О В И В : До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області з позовом до Іванківського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 1 «Сонечко» комбінованого типу про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Іванківського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 1 «Сонечко» комбінованого типу за адресою: Київська область, смт. Іванків, вул. Київська, 16 шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкту до повного усунення порушень зазначених в акті планової перевірки від 20.12.2019 №

243. В обґрунтування позовних вимог, ГУ ДСНС у Київській області зазначає, що позивачем було проведено позапланову перевірку відповідача на предмет додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки та було виявлено ряд порушень, на підставі чого, позивач дійшов висновку про необхідність звернення до адміністративного суду із позовом про застосування заходів реагування. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги та застосувати заходи реагування, при цьому, посилаючись на порушення судом першої інстанції на норм матеріального права. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2021 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження на 28.04.2021. Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Так, у відповідності до положень ч. 1 ст. 308 КАС України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області від 13.12.2019 № 1344 «Про проведення позапланових перевірок» зобов`язано провести перевірку додержання та виконання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, зокрема, у відповідача. На підставі вказаного наказу та посвідчення на проведення позапланового заходу здійснення державного нагляду (контролю) від 13.12.2019 № 10594, позивачем проведено позапланову перевірку та складено акт від 20.12.2019 №

243. Відповідно до результатів перевірки, виявлено наступні порушення, а саме: порушено п. 1.20 гл. 1, роз. 4 Правил пожежної безпеки в Україні (далі - ППБ України), - не проведено заміри опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання; порушено п. 1.21 гл. 1 роз. 4 ППБ України - будівлю не обладнано установкою від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів; порушено п. 3.11 гл. 3 роз. 5 ППБ України - пожежні щити не доукомплектовано засобами пожежогасіння згідно норм: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало -1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт; порушено п. 1.6 гл. 1 роз. 4 ППБ України - з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів здійснено не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів; порушено п. 1.17, гл. 1 роз. 4 ППБ України А.01.001- 2014 - електророзетки та вимикачі не встановлено на не горючій основі з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу; порушено пп. 9 п. 2.2 гл. 2 роз. 5 ППБ України А.01.001-2014 - пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. Пожежні кран-комплекти повинні постійно бути справними і доступними для використання. (а.с. 15-22) На підставі виявлених порушень, було складено рапорт про необхідність звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі відповідача. На підставі встановлених порушень, а також відповідного рапорту, ГУ ДСНС у Київській області звернулось до суду із даним позовом. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що під час судового розгляду було долучено докази усунення виявлення порушень. Тобто, відповідачем усувались порушення законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, які були покладені в основу адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, що свідчить про відсутність обставин та підстав для його задоволення. У свою чергу, апелянт, не погоджуючись з вказаними висновками суду першої інстанції, наполягає на наявності підстав та необхідності застосувати заходи реагування. Зважаючи на вказане вище, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке. Відповідно до першого речення ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів. Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V. Так, ч. 1 ст. 1 Закону № 877, встановлено, що державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; Згідно з положеннями ч. 7 ст. 7 Закону № 877, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України № 5403 від 02.10.2012. Відповідно до норм ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Разом з тим, згідно зі ст. 69 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови, зокрема, з питань пожежної безпеки у разі, поміж іншого, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, та з питань техногенної безпеки. Згідно з ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України). Таким чином, ст. ст. 69, 70 Кодексу цивільного захисту України, передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами. При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей та одночасно мають бути співмірними наявністю порушень та дотриманням права на освіту. Як убачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщення ясла-садка, є заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Водночас. Слід врахувати й те, що під час розгляду спору в суді першої інстанції, 04.05.2020 Відділом освіти Іванківської РДА Київської області було долучено докази усунення виявлення порушень з використанням фототаблиць з описом, а саме, вбачається, що було доукомплектовано пожежні щити, замовлено проектну документацію для обладнання будівлі відповідача комбінованим типом блискавкозахисту, розетки та вимикачі встановлено на не горючій основі, забезпечено приміщення знаками безпеки. (а.с. 65-68) Колегія суддів зазначає, що дійсно, належність та повноту усунутих порушень має оцінювати відповідний орган ДСНС під час здійснення відповідного позапланового заходу контролю, однак, варто прийняти до уваги лист ГУ ДСНС у Київській області від 23.03.2020 № 66/1/3038, направлений у відповідь на лист відділу освіти про проведення позапланового заходу, у якому зазначено про неможливість на час впровадження карантинних заходів провести позапланову перевірку за зверненням. Також, повідомлено про те, що по закінченню карантину та попереджувальних заходів щодо запобігання поширенню на території України коронавірусу, ГУ ДСНС зможе провести позаплановий захід за зверненням. (а.с. 69) Тож, колегія суддів зазначає, що відповідачем вчиняються дії по усуненню виявлених порушень, більшість яких на даний час виправлена. Таким чином, враховуючи вказані вище дії відповідача, спрямовані на повне усунення виявлених порушень, що залишились, колегія суддів вважає, що застосування заходів реагування, у такому разі, буде спрямовано, саме як санкція для відповідача, жодним чином не пришвидшуючи усунення порушень, які залишились, зважаючи на те, що їх водночас усунути неможливо. Слід зазначити про дотримання балансу між необхідністю застосування заходів реагування задля збереження життя та здоров`я людей з правом на освіту, є одним з найважливіших елементів під час розгляду справ про зупинення експлуатації навчальних закладів, з обов`язковим наданням оцінки ризикам, що існують та співставленням дій закладу освіти, вчинених саме на усунення порушень, що залишились. Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. У цілому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, та не містять жодних належних обґрунтувань у чому саме полягає неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права при вирішенні спору. Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 р. - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя О.М. Ганечко Судді Я.М. Василенко В.В. Кузьменко