Постанова 4857 № 380/835/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 серпня 2020 рокуЛьвівСправа № 380/835/20 пров. № А/857/5441/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий-суддя Довга О.І., суддя Бруновська Н.В., суддя Глушко І.В. секретар судового засідання Мельничук Б.Б. за участю: представник позивача Шпирка Р.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2020 року (головуючий суддя Клименко О.М., м.Львів) у справі № 380/835/20 за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про зупинення роботи будівлі, - В С Т А Н О В И В: 27.01.2020 року позивач звернувся в суд першої інстанції із адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому просив: прийняти дану позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене позовне провадження у адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін; зупинити роботу будівлі фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення. Позов обґрунтовує тим, що у період з 04 грудня 2019 року по 05 грудня 2019 року Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області у присутності відповідача було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки у будівлі, яка належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Під час проведення позапланового заходу на об`єкті відповідача було виявлено ряд порушень Правил пожежної безпеки в Україні, Кодексу цивільного захисту України та інших нормативно-правових актів України, які зафіксовані в акті перевірки від 05 грудня 2019 року №434. Вказує, що порушення законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки були виявлені у всій будівлі, яка належить відповідачу, зазначені порушення безумовно створюють загрозу для життя і здоров`я працівників та інших людей, що можуть там перебувати. Стверджує, що продовження роботи будівлі відповідача без усунення порушень законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки становить загрозу виникнення пожежі та в подальшому перешкоджатиме її гасінню та евакуації людей у разі її настання. Звертає увагу на те, що значна кількість з виявлених порушень пропонувалися відповідачу до усунення попереднім приписом про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки №241 від 21 вересня 2019 року, однак такі не були ним усунуті. Крім того, у складеному 05 грудня 2019 року протоколі про адміністративне порушення серії ЛВ №011238 за статтею 188-8 КУпАП відповідач зазначив, що «з порушеннями згідний». Стверджує, що під час роботи в будівлі, яка належить відповідачу, вже не вперше виявлено грубі та численні порушення вимог пожежної та техногенної безпеки, вказане відповідно до вимог статті 70 Кодексу цивільного захисту України є підставою для зупинення роботи цього об`єкта. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2020 року позов задоволено повністю. Зупинено роботу будівлі фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, зазначив, що станом на 20 лютого 2020 року ним усунено порушення законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, зафіксовані у акті перевірки від 05 грудня 2019 року №434. Вказує, що застосування заходу реагування у вигляді зупинення експлуатації всіх приміщень, будівель на його території та заборони використання їх за цільовим призначенням порушить принцип пропорційності покарання та призведе до значних збитків при здійсненні ним господарської діяльності з надання послуг населенню. Крім того, вважає, що позивачем не надано суду переконливих доказів того, що перелічені в акті перевірки порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, неминучість настання таких наслідків та, що такі не усунуті на момент розгляду справи, а тому просив задовольнити апеляційну скаргу та у задоволенні позову відмовити повністю. Представник позивача в судовому засіданні проти вимог скарги заперечив, просить у її задоволенні відмовити. Відповідач в судове засідання не з`явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю прибути в судове засідання за станом здоров`я. Колегія суддів в задоволенні клопотання відмовляє оскільки заявником не долучено до заяви доказів, які підтверджують неможливість прибуття в судове засідання. Крім того, колегія суддів зазначає, що додаткових обґрунтувань своєї позиції до апеляційної скарги відповідач не надав, а його явка судом обов`язковою не визнавалась. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави. Судом встановлені наступні обставини. Відповідно до Витягу про державну реєстрацію прав № 34710871 від 04 липня 2012 року, виданого Самбірським міжміським бюро технічної інвентаризації відповідач є власником нежитлової будівлі (кафе), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . З 04 грудня 2019 року по 05 грудня 2019 року посадовими особами органу державного нагляду (контролю): Головним інспектором Самбірського РВ ГУ ДСНС України у Львівській області капітаном служби цивільного захисту Серединським Андрієм Івановичем, провідним інспектором Самбірського РВ ГУ ДСНС України у Львівській області капітаном служби цивільного захисту Мураль Михайлом Мирославовичем, провідним інспектором Самбірського РВ ГУ ДСНС України у Львівській області лейтенантом служби цивільного захисту Гацьком Миколою Івановичем, відповідно до наказу (з основної діяльності) Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області від 26 листопада 2019 року № 325 «Про проведення позапланової перевірки» та посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 04 грудня 2019 року № 434, у присутності керівника суб`єкта господарювання ОСОБА_2 проведено захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. За результатами перевірки складено акт від 05 грудня 2019 року №434. Як слідує зі змісту вказаного акта, за результатами проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання відповідачем законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки встановлено наявність порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а саме: з`єднання, відгалуження та окінцювання жил, проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (пункт 1.6 глави 1 розділу IV ППБУ) ризик настання негативних наслідків господарської діяльності: «пожежа»; захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку не виконано відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд» (розділ IV пункт 1.21 ППБУ) ризик настання негативних наслідків господарської діяльності: «пожежа»; не проведено ідентифікацію потенційно небезпечного об`єкта (процедура виявлення на об`єкті джерел та чинників небезпеки, на підстав яких об`єкт визначається потенційно небезпечним) (пункт 7 «Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об`єктів», затверджене наказом МНС України № 338 від 18 грудня 2000 року, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 01 вересня 2005 року за № 970/11/250 ризик настання негативних наслідків господарської діяльності: «аварія»; наявні пожежні щити не укомплектовано згідно вимог (розділ V пункт 3.11 ППБУ) ризик настання негативних наслідків господарської діяльності: «пожежа»; приміщення закладу не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (розділ V пункт 1.2 глава 1 ППБУ) ризик настання негативних наслідків господарської діяльності: «пожежа»; сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення вмикаються з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей (розділ ІІІ пункт 2.31 глава 2 ППБУ) ризик настання негативних наслідків господарської діяльності: «пожежа»; в закладі (облицювання) стелі виконано з матеріалів, пожежна небезпека яких не нижча ніж Г2, В2. Д2. Т2 для приміщень у яких можливе перебування до 1500 осіб (розділ ІІІ пункт 2.17 глава 2 ППБУ) ризик настання негативних наслідків господарської діяльності: «пожежа»; приміщення закладу не забезпечені відповідними знаками безпеки (розділ ІІ пункт 8 ППБУ) ризик настання негативних наслідків господарської діяльності: «пожежа»; в приміщенні закладу на видимих місцях встановити плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі (розділ ІІ пункт 5 ППБУ) ризик настання негативних наслідків господарської діяльності: «пожежа»; територію, приміщення недозабезпечено первинними засобами пожежогасіння, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку (розділ V пункт 3.6 ППБУ) ризик настання негативних наслідків господарської діяльності: «пожежа»; для кожного приміщення закладу не розроблені та не затверджені керівником об`єкта інструкції про заходи пожежної безпеки (розділ ІІ пункт 4 ППБУ) ризик настання негативних наслідків господарської діяльності: «пожежа». Примірник акта перевірки від 05 грудня 2019 року №434 отримав керівник суб`єкта господарювання фізична особа-підприємець ОСОБА_1 06 грудня 2019 року; про наявність зауважень до його складення зі сторони керівника суб`єкта господарювання в акті перевірки не зазначено. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач, як суб`єкт владних повноважень обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його доводи. Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне. Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V державний нагляд (контроль) це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування ( органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Відповідно до п. п. 1, 7 «Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року № 1052 ( Положення № 1052), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, що утворюється для забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності, та який здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи. Згідно з пп. пп. 39, 42 п. 4 Положення № 1052 ДСНС, відповідно до покладених на неї завдань, організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання, та зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за: вжиттям інженерно-технічних заходів цивільного захисту відповідно до закону; діяльністю аварійно-рятувальних служб, станом їх готовності до реагування на аварії та надзвичайні ситуації, а також вживає заходів до зупинення діяльності неатестованих аварійно-рятувальних служб у порядку, визначеному законодавством; дотриманням періодичності навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів цивільного захисту, та вживає заходів для усунення виявлених недоліків. Відповідно до положень ст. ст. 64-66 Кодексу цивільного захисту України Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до чинного законодавства. Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю), за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. Згідно з ч. 5 ст. 4 Закону України №877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду. Також відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Частинами 1, 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду. Відповідно до п. 26 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник це складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини. Проаналізувавши зміст наведених вище норм законодавства в їх сукупності та системному зв`язку, колегія суддів зазначає, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні. Тобто законодавство пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню. При цьому, колегія суддів враховує, що захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Відповідно, вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи. Оглядаючи матеріали справи, суд апеляційної інстанції звертає увагу на акт перевірки від 05 грудня 2019 року №434. У ньому зафіксовано ряд порушень відповідачем вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, а саме: з`єднання, відгалуження та окінцювання жил, проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів, що є порушенням пункту 1.6 глави 1 розділу Правил пожежної безпеки в Україні; захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку не виконано відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд», що є порушенням пункту 1.21 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні; не проведено ідентифікацію потенційно небезпечного об`єкта (процедура виявлення на об`єкті джерел та чинників небезпеки, на підстав яких об`єкт визначається потенційно небезпечним), що є порушенням пункту 7 Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об`єктів; наявні пожежні щити не укомплектовано згідно вимог, що є порушенням пункту 3.11 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні; приміщення закладу не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», що є порушенням пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні; сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення вмикаються з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей, що є порушенням пункту 2.31 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні; в закладі (облицювання) стелі виконано з матеріалів, пожежна небезпека яких не нижча ніж Г2, В2. Д2. Т2 для приміщень у яких можливе перебування до 1500 осіб, що є порушенням пункту 2.17 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні; приміщення закладу не забезпечені відповідними знаками безпеки, що є порушенням пункту 8 розділ ІІ Правил пожежної безпеки в Україні; в приміщенні закладу на видимих місцях не встановлені плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі, що є порушенням пункту 5 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні; територію, приміщення недозабезпечено первинними засобами пожежогасіння, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку, що є порушенням пункту 3.6 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні; для кожного приміщення закладу не розроблені та не затверджені керівником об`єкта інструкції про заходи пожежної безпеки, що є порушенням пункту 4 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні. Разом з тим, ризиком настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності у акті перевірки вказано «пожежа» та «аварія», що загалом свідчить про високий ступінь небезпеки. Таким чином, колегія суддів зазначає, що з характеру порушень, описаних в акті перевірки, складеному за результатами проведення заходу державного нагляду (контролю) вбачається, що останні є суттєвими, оскільки можуть призвести до виникнення пожежі, як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища і, як наслідок, можуть створювати небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі. При цьому, вищевказані порушення не є формальними та стосуються суттєвих недоліків у протипожежній системі суб`єкта господарювання - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , що у свою чергу унеможливлює забезпечення безпеки людини в разі виникнення пожежі чи іншої надзвичайної ситуації. Крім того, даючи оцінку доводам апелянта про часткове усунення ним зафіксованих в акті перевірки від 05 грудня 2019 року №434 порушень законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, як на підставу для задоволення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вказує наступне. З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження часткового усунення порушень законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, відповідачем надано: договір № 9 від 10 лютого 2020 року на надання платних послуг протипожежного призначення, предметом якого є надання відповідачу наступних послуг: проведення лекцій, занять семінарів на протипожежну тематику; розроблення інструкцій, плану евакуації та інших документів; видаткову накладну №17 від 18 лютого 2020 року на придбання вогнегасника порошкового В-5 та кошми; рахунок на оплату №22 від 18 лютого 2020 року за надання послуги: ідентифікація щодо визначення потенційної небезпеки об`єкту (ПНО); договір № НП 85 від 18 лютого 2020 року про проведення навчання з питань пожежної безпеки, предметом якого є надання відповідачу послуг з проведення навчань з питань пожежної безпеки; договір про надання послуг №16/20, предметом якого є надання відповідачу послуг з технічного обслуговування сертифікованих вогнегасників; договір на виконання підрядних робіт №16/20, предметом якого є надання послуг відповідачу з ідентифікації щодо визначення потенційної небезпеки об`єкту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2; договір поставки №18/20, предметом якого є поставка (передача у власність покупця) протипожежного обладнання, а саме: порошкових вогнегасників ВП-5 (три штуки) та кошми (одна штука); робочий проект на систему технічних засобів протипожежного захисту об`єкта: кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в АДРЕСА_1 фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Отже, з наявних документів не вбачається про повне усунення ним зафіксованих в акті перевірки від 05 грудня 2019 року №434 порушень законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки. Дану обставину (неповне усунення виявлених порушень) апелянт не заперечує, зазначаючи, що окремі порушення будуть усунуті в подальшому підрядними організаціями, з якими укладені або будуть укладені відповідні договори. Підсумовуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком окружного суду, що виявлені позивачем та зафіксовані в акті перевірки від 05 грудня 2019 року №434 порушення відповідачем установлених законодавством вимог пожежної безпеки створюють безпосередній ризик виникнення і розвитку пожеж та можуть створювати небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі, а тому апеляційну скаргу слід відхилити. Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст.242, 243, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2020 року у справі № 380/835/20 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя О. І. Довга судді Н. В. Бруновська І. В. Глушко Повне судове рішення складено 11 серпня 2020 року.