Постанова 4851 № 440/5011/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 грудня 2023 р. Справа № 440/5011/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Кононенко З.О., Суддів: Калиновського В.А. , Мінаєвої О.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 21.09.2023, головуючий суддя І інстанції: О.О. Кукоба, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 21.09.23 по справі № 440/5011/19 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 у справі №440/5011/19 позовні вимоги ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 1 січня 2016 року відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та на підставі довідки від 22 березня 2018 року №4/9291 про розмір грошового забезпечення станом на 1 січня 2016 року, виданої ліквідаційною комісією УМВС України в Полтавській області, виходячи з розміру пенсії 90 відсотків суми грошового забезпечення та провести виплату перерахованої пенсії з 1 січня 2016 року з урахуванням фактично сплачених сум. Рішення суду набрало законної сили, а 19.03.2020 позивачу виданий виконавчий лист №440/5011/19. Листом ГУПФ України в Полтавській області від 13.04.2020 вих.№1748-1691/К-03/8-1600/20 ОСОБА_2 повідомлено, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 у справі №440/5011/19 йому за період з 01.01.2016 по 29.01.2020 нарахована пенсія у розмірі 75847,55 грн, виплату якої не проведено. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. 21.12.2021 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Благадиром Д.Г. відкрито виконавче провадження №67914892. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження. 29.12.2022 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження повернуто заявнику без розгляду. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 скасовано, а справу №440/5011/19 направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження. Матеріали судової справи надійшли до Полтавського окружного адміністративного суду 18.08.2023 та 11.09.2023 передані головуючому судді. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.09.2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено. Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Другого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що оскаржуване судове рішення винесено з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильним застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, тому просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому листі від 28.12.2022 по справі №440/5011/19 задовольнити повністю. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що при розгляді заяви суд першої інстанції керуючись ст. 379 КАС України, прийшов до безпідставного та хибного висновку, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва, у зв`язку з чим відсутні підстави для заміни сторони/стягувача у виконавчому листі. На думку апелянта, положення ст. 61 Закону №2262-ХІІ можуть застосовуватися при неодержані померлим пенсіонером нарахованої і несплаченої пенсії в загальному порядку і за відсутністю спору, а єдиним способом захисту прав ОСОБА_1 у цій справі є зміна сторони у виконавчому провадженні. Крім того, за доводами апелянта, навіть відповідач зазначає, що єдиним способом захисту прав ОСОБА_1 є зміна сторони виконавчого провадження у справі №440/5011/19. Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву до Другого апеляційного адміністративного суду на апеляційну скаргу заявника. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач - ОСОБА_2 перебував на обліку у ГУПФ України в Полтавській області як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі Закон №2262-ХІІ). На виконання рішення суду у цій справі ОСОБА_2 нарахована доплата до пенсії за період з 01.01.2016 по 29.01.2020 у розмірі 75847,55 грн, виплату якої не проведено. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджено копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 . Спадкоємцем ОСОБА_2 є його син - ОСОБА_1 , що підтверджено копією свідоцтва про право на спадщину за законом /а.с. 111/. Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва, у зв`язку з чим відсутні підстави для заміни сторони/стягувача у виконавчому листі. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав. Статтею 52 КАС України закріплені положення стосовно процесуального правонаступництва та указано, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. За приписами частин першої 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина четверта статті 379 КАС України). За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 52 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Відповідно до статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон України №2262-ХІІ) суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного осіб, для яких спільно з отримувачем цих сум, які є доходом сім`ї. Таким чином, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати її як спадщину. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що суми соціальних виплат, у даному випадку пенсії, передаються членам сім`ї спадкодавця. При цьому, сумами пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, слід вважати і суми пенсії, які не були отримані пенсіонером за життя, внаслідок неправомірних дій органу Пенсійного фонду України, який не виконав у добровільному порядку судове рішення, що набрало законної сили, і яким пенсійний орган було зобов`язано провести нарахування та виплату підвищення до пенсії. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 13.12.2018 року у справі №2-а-1710/11, від 14.02.2019 року у справі №2-а-2727/11/2209, від 07.03.2019 року у справі №617/7748/12, від 08.08.2019 року у справі №127/2-а-11792/11, від 05.08.2020 року у справі № 673/393/19, від 27.08.2020 року у справі №804/536/18. Водночас, висновки щодо застосування норм права в аналогічних правовідносинах було викладено Верховним Судом у постанові від 16 травня 2023 року (справа № 420/288/21). Зокрема, Верховний Суд зазначив, що процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірних правовідносин, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки сторони або третьої особи. Закон України №2262-ХІІ визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. Тобто, у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону України №2262-ХІІ зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд дійшов висновку, що з огляду на спеціальну процедуру, визначену ст. 61 Закону України №2262-ХІІ, спірні правовідносини не допускають правонаступництва та заміни сторони/стягувача у виконавчому листі, чим спростовуються доводи апеляційної скарги. Подібна правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 15.11.2023 року по справі № 420/1436/21. Колегія суддів, вважає за необхідне роз`яснити апелянту, що його дії щодо заміни стягувача у виконавчому листі не призведуть до ефективного захисту порушених прав ОСОБА_1 . Натомість, відмова пенсійного органу у виплаті ОСОБА_1 належних спадкодавцеві соціальних виплат є підставою для звернення останньої до суду із позовом за захистом своїх прав. Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване судове рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, при цьому доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 21.09.2023 по справі № 440/5011/19 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський О.М. Мінаєва