Ухвала КЦС ВС № 464/5382/21

УХВАЛА 04 грудня 2023 року м. Київ справа № 464/5382/21 провадження № 61-9758св23 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., учасники справи: позивач - Львівська міська рада, відповідач - ОСОБА_1 , розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Львівської міської ради на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 13 вересня 2022 року у складі судді Шашуріної Г. О. та постанову Львівського апеляційного суду від 15 травня 2023 року у складі колегії суддів: Шеремети Н. О., Ванівського О. М., Цяцяка Р. П., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст вимог позову та судових рішень судів попередніх інстанцій У липні 2021 року Львівська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів. Позов мотивувала тим, що 21 листопада 2006 року та 13 березня 2007 року між Львівською міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договори оренди землі № С-607 строком до 21 вересня 2016 року та № С-685 строком до 02 листопада 2016 року, відповідно до умов яких фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 передавалися земельні ділянки площею 0,4588 га з кадастровим номером 4610136800:02:003:0023 та 0,2758 га з кадастровим номером 4610136800:02:003:0024 відповідно для обслуговування виробничих споруд. Вказувала, що з 12 грудня 2013 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нежитлові приміщення загальною площею 7 223, 3 кв. м на підставі договору дарування нежитлових приміщень від 13 грудня 2004 року, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та розташовані на земельних ділянках із кадастровими номерами 4610136800:02:003:0023 та 4610136800:02:003:0024. Ухвалою Львівської міської ради від 26 грудня 2016 року № 1426 фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 продовжено термін оренди цих земельних ділянок для обслуговування виробничих споруд на 10 років. Крім цього, зазначеною ухвалою зобов`язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у тримісячний термін укласти з Львівською міською радою договори оренди вищевказаних земельних ділянок, встановивши річну орендну плату за землю у розмірі 8 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, та зареєструвати їх у встановленому порядку. Після закінчення строку дії вказаних договорів оренди відповідачка, не виконавши вимог ухвали Львівської міської ради про укладення договорів оренди, продовжує користуватися земельними ділянками без правовстановлюючих документів для розміщення станції технічного обслуговування автомобілів, магазину запчастин, хостелу в приміщенні будинку та іншої комерційної діяльності за відсутності укладених правочинів щодо таких земельних ділянок. Відповідно до розрахунків сум збитків, наданих управлінням земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради, розмір збитків за період із 01 липня 2018 року до 01 липня 2021 року становить 2 013 132,88 грн. На час звернення з позовом до суду договори оренди земельних ділянок між сторонами не укладені, документи, які посвідчують право користування земельними ділянками, у ОСОБА_1 відсутні. Вважала, що ОСОБА_1 , як фактичний користувач земельних ділянок, яка без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок, зберегла у себе кошти, що мала заплатити за користування ними, зобов`язана повернути ці кошти власнику земельних ділянок на підставі частини першої статті 1212 ЦК України, оскільки внаслідок неотримання коштів місцевим бюджетом за використання земельної ділянки в розмірі орендної плати порушуються інтереси територіальної громади м. Львова. Посилаючись на ці обставини, Львівська міська рада просила стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 2 013 132,88 грн безпідставно збережених коштів за користування земельними ділянками. Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 13 вересня 2022 року у задоволенні позову Львівської міської ради відмовлено. Рішення мотивовано тим, що Львівською міською радою не доведено, що вказані земельні ділянки є об`єктом цивільних прав, оскільки відсутня державна реєстрація прав на вказані земельні ділянки у Державному земельному кадастрі, Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а присвоєння земельній ділянці кадастрового номера у цьому випадку є недостатнім, оскільки об`єктом оренди може бути тільки земельна ділянка, як сформований у встановленому законодавством порядку об`єкт цивільних прав. Постановою Львівського апеляційного суду від 15 травня 2023 року апеляційну скаргу Львівської міської ради залишено без задоволення, рішення Сихівського районного суду м. Львова від 13 вересня 2022 року залишено без змін. Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про те, що земельні ділянки не сформовані згідно з чинним законодавством України, тому відсутні будь які правові підстави як для передачі їх в оренду так і для стягнення безпідставно збережених коштів, так як ці земельні ділянки не є сформованими об`єктами цивільних прав. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи У липні 2023 року Львівська міська рада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 13 вересня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 15 травня 2023 року, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Касаційна скарга мотивована тим, що суди в оскаржуваних судових рішеннях не врахували висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2022 року у справі № 922/2060/20. У жовтні 2023 року ОСОБА_1 подала до суду відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення - без змін, посилаючись на те, що позивачем не доведено як правових, так і фактичних підстав для стягнення коштів, оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законними та обґрунтованими. Рух справи у суді касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду від 06 липня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали. У липні 2023 року справа № 464/5382/21 надійшла до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Згідно з частиною п`ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду. Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Керуючись статтями 389, 394, 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Справу за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за касаційною скаргою Львівської міської ради на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 13 вересня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 15 травня 2023 року призначити до судового розгляду на 13 грудня 2023 року колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: О. В. Ступак І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний