Постанова Львівський апеляційний суд № 464/5382/21

Справа № 464/5382/21 Головуючий у 1 інстанції: Борачок М.В. Провадження № 22-ц/811/3375/21 Доповідач в 2-й інстанції: Мельничук О. Я. Категорія:84 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 листопада 2021 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого- судді Мельничук О.Я., суддів Ванівського О.М., Шеремети Н.О., при секретарі Симець В.І. представника позивача Львівської міської Ради Наумець А.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Львівської міської ради на ухвалу Сихівського районного суду міста Львова від 02 серпня 2021 року у справі за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів, - В С Т А Н О В И В : Львівська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів. В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що 21.11.2006 року та 13.03.2007 року між Львівською міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено два договори оренди землі № С-607 терміном до 21.09.2016 та № С-685 терміном до 02.11.2016 року, відповідно до умов яких ФОП ОСОБА_1 передавалися земельні ділянки площею 0,4588 га (кадастровий номер 4610136800:02:003:0023) та 0,2758 га (кадастровий номер 4610136800:02:003:0024) відповідно, для обслуговування виробничих споруд. Ухвалою Львівської міської ради № 1426 від 26.12.2016 року фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 продовжено на 10 років термін оренди даних земельних ділянок для обслуговування виробничих споруд. Крім цього, зазначеною ухвалою було зобов`язано ФОП ОСОБА_1 у тримісячний термін укласти з Позивачем договори оренди вищевказаних земельних ділянок. На час звернення з позовом до суду договори оренди земельних ділянок не укладені, у Відповідача відсутні документи, які посвідчують право користування земельними ділянками. Відділом самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м. Львові департаменту містобудування Львівської міської ради 21.08.2020 року проведено обстеження земельних ділянок по АДРЕСА_1 , яким встановлено, що ОСОБА_1 фактично використовує земельні ділянки площею 0,4588 га, кадастровий номер 4610136800:02:003:0023 та площею 0,2758 га, кадастровий номер 4610136800:02:003:0024 на АДРЕСА_1 для розміщення станції технічного обслуговування автомобілів, магазину запчастин, хостелу в приміщенні будинку та іншої комерційної діяльності за відсутності вчинених правочинів щодо таких земельних ділянок. Обґрунтовуючи підставу позову Позивач зазначає, що Відповідач як фактичний користувач земельних ділянок, яка без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок, зберегла у себе кошти, що мала заплатити за користування ними, зобов`язана повернути ці кошти власнику земельних ділянок на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України Ухвалою Сихівського районного суду міста Львова від 02 серпня 2021 року відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів і роз`яснено право звернутись до господарського суду в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України. Ухвалу суду в апеляційному порядку 16 вересня 2021 року оскаржив позивач Львівська міська рада. Вважає ухвалу суду незаконною, необгрунтованою та такою, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права. Звертає увагу, що предметом позову є стягнення з ОСОБА_1 , як з фізичної особи, а не як з ФОПа чи юридичної особи безпідставно збережених коштів за користування земельними ділянками. Звертає увагу на відсутність договірних відносин з відповідачем та відсутність у неї прав на користування земельними ділянками по АДРЕСА_1 . В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Сихівського районного суду міста Львова від 02 серпня 2021 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. 16 листопада 2021 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з покликанням на те, що між позивачем та ФОП ОСОБА_1 існують господарські правовідносини, в зв`язку з чим даний спір повинен розглядатися за правилами господарського судочинства. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача в підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Львівської міської ради підлягає до задоволенню із наступних підстав. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд виходив з тих обставин, що правовідносини, які виникли між сторонами стосуються користування земельними ділянками, які в свою чергу були надані в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на підставі відповідних договорів оренди з позивачем і даний спір виник у зв`язку із здійсненням господарської діяльності та має розглядатися за правилами господарського судочинства З такими висновками колегія суддів не погоджується з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Відповідно до ст. 24 ЦК України людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою. Статтею 26 ЦК України визначено, що усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин. У статті 42 Конституції України зазначено, що кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Таким чином, фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки-підприємця. При цьому правовий статус фізична особа - підприємець сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною правоздатністю і дієздатністю, та не обмежує їх. Наявність у фізичної особи статусу суб`єкта господарювання не означає, що усі правовідносини за її участю є господарськими. Справи у спорах щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, що виникають, зокрема, із цивільних відносин, підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства. Аналогічна правова позиція викладена у Постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 року у справі №910/16713/15 та від 17.10.2018 року у справі №922/2972/17. Як передбачено ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (пункт 1 частини першої статті 20 ГПК України). Відповідно до п.1 ч 1 ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Отже, оскільки предметом позову по даній справі є стягнення безпідставно збережених коштів з фізичної особи за користування земельними ділянками, тому такий спір за суб`єктним складом сторін підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства. Львівська міська раде не звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 , як до фізичної особи з підстав неналежного виконання умов договору. Висновок суду першої інстанції про те, що відповідачка є фізичною особою-підприємцем і розгляд справи повинен відбуватися за правилами господарського, а не цивільного судочинства, не відповідає матеріалам справи і суперечить нормам процесуального права. За таких обставин ухвалу належить скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 367, 368, п.6 ч.1 ст. 374, ст.ст. 381, 382, 384, 389 ЦПК України, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Львівської міської ради - задовольнити. Ухвалу Сихівського районного суду міста Львова від 02 серпня 2021 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її постановлення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 06 грудня 2021 року Головуючий: О.Я. Мельничук Судді: О.М. Ванівський Н.О. Шеремета