Постанова 4817 № 607/17495/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/17495/22Головуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л. Провадження № 22-ц/817/934/23 Доповідач - Хома М.В. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 листопада 2023 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючої - Хома М.В. суддів - Гірський Б. О., Костів О. З., секретар - Панькевич Т.І. з участю представника ОСОБА_1 - адвоката Ващука Я.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 липня 2023 року, ухвалене суддею Дзюбичем В.Л. у цивільній справі №607/17495/22 за позовом ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, ВСТАНОВИВ: У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом, який обгрунтовано тим, що 23 січня 2022 року о 17 год. 10 хв. водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Volkswagen Golf», р.н. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Бережанська у м. Тернополі, навпроти зупинки громадського транспорту «Карпати», допустив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , яка перебігала проїзну частину дороги, внаслідок чого ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження, від яких вона померла у медичному закладі. Відомості про дану подію 24 січня 2022 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022211040000168 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першої статті 286 КК України.Надалі органом досудового розслідування було змінено правову кваліфікацію кримінального правопорушення на частину другу статті 286 КК України. В ході досудового розслідування, за наслідком проведених судової автотехнічної, судової транспортно-трасологічної, судової фототехнічної, судово-медичної та судової автотехнічної експертиз було встановлено порушення водієм ОСОБА_2 вимоги пунктів 1.10, 2.3 (б, д) та 12.3 ПДР України. На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ТДВ СК «Кредо» згідно з полісом серії АР № 5884724 від 4 жовтня 2021 року. Ліміт страхової суми 260 000 грн - за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю та 130 000 грн - за шкоду, заподіяну майну. Позивачка перебувала на утриманні своєї дочки ОСОБА_3 . Відповідно до вимог п.п. 27.2, 27.3 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вона має право на отримання страхового відшкодування у зв"язку із втратою годувальника у розмірі 234 000 грн (6500 (мінімальний розмір заробітної плати із 01.01.2022) * 36 (мінімальні заробітні плати у місячному розмірі, встановленому законодавством на день настання страхового випадку) = 234 000), а також на відшкодування завданої їй моральної шкоди у розмірі 78 000 грн (6500 (мінімальний розмір заробітної плати із 01.01.2022) * 12 (мінімальні заробітні плати у місячному розмірі встановленому законодавством на день настання страхового випадку) = 78 000). 8 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до ТДВ "СК "Кредо" із заявою про страхове відшкодування, до якої долучила відповідні документи, в тому числі, довідку про те, що вона перебувала на утриманні ОСОБА_3 . Однак, відповідач у визначений законом 90-денний строк не виплатив зазначених сум, ігнорує вищевказану заяву ОСОБА_1 та не виконує взятих на себе за полісом зобов`язань, відтак, на думку позивача, вона має право на стягнення з відповідача пені за період прострочення виконання зобов`язання з 8 липня 2023 року із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла протягом періоду, за який нараховується пеня, 3% за користування грошовими коштами у вказаний період, а також інфляційних збитків. Тому просила стягнути з ТДВ "СК "Кредо" в її користь 234 000,00 грн. страхового відшкодування, 78 000,00 грн відшкодування моральної шкоди, 62 400,00 пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 3744,00 - 3% річних, 19767, 06 грн - індексу інфляції. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 липня 2023 року позов задоволено. Стягнуто з ТДВ "СК "Кредо" в користь ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 397911,06 грн, з яких: 234000,00 грн - страхового відшкодування, пов`язаного з втратою годувальника; 78000,00 грн - моральної шкоди; 62400,00 грн - пені в розмірі подвійної ставки НБУ; 3744,00 - 3% річних; 19767,06 грн - індекс інфляції. Стягнуто з ТДВ "СК "Кредо" в дохід держави 3979,11 грн судового збору. Стягнути з ТДВ "СК "Кредо" в користь ОСОБА_1 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. В апеляційній скарзі ТДВ "СК "Кредо" просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково та стягнути з ТДВ "СК "Кредо" на користь ОСОБА_1 234 000,00 грн страхового відшкодування по втраті годувальника, 26 000,00 грн - моральної шкоди, а в задоволенні інших частин позовних вимог - відмовити. Вказує, що рішення суду винесене з порушенням норм матеріального права, оскільки станом на дату звернення ОСОБА_1 із заявою про виплату страхового відшкодування ТДВ "СК "Кредо" не отримувало рішення суду у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 , що є підставою для припинення перебігу строків, визначених п. 36.2 ст. 36 вказаного Закону, для прийняття страховиком одного із двох рішень, визначених цією ж нормою: про здійснення страхового відшкодування; про відмову у здійсненні страхового відшкодування. Припинення перебігу строків відбувається автоматично та не залежить від волевиявлення страховика. Отже, відсутні підстави для стягнення пені, трьох відсотків річних та інфляційних витрат. Крім цього, ОСОБА_3 в порушення ПДР перебувала на проїзній частині, а тому є підстави вважати, що в даному ДТП винними є дві особи - водій ОСОБА_2 та потерпіла ОСОБА_3 , тому страхове відшкодування за полісом № AP-5884724 повинно визначатися з урахуванням п. 36.3 ст. 36 Закону України шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість осіб, відповідальних за заподіяння неподільної шкоди. Таким чином, при визначенні розміру страхового відшкодування за шкоду, заподіяну життю потерпілої особи з врахуванням ліміту страхового відшкодування (260 000 грн) та обоюдної вини водія ОСОБА_2 та потерілої ОСОБА_3 , розмір страхового відшкодування на одного потерпілого буде складати 130 000 грн. (260 000 грн \2). Щодо виплати моральної шкоди - загальний розмір страхового відшкодування моральної шкоди, який підлягає виплаті у зв"язку із смертю ОСОБА_3 , складає 78 000 грн. і підлягає виплаті рівними частинами чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим), тобто вказана сума ділиться порівну між особами, які мають право на її отримання. Позивачем не доведено факт відсутності інших осіб, які також мають право на страхове відшкодування моральної шкоди, отже підрахувати суму страхового відшкодування моральної шкоди, яка підлягає виплаті позивачці, неможливо. Крім цього, у випадку встановлення обоюдної вини учасників ДТП в настанні події ДТП ліміт страхового відшкодування моральної шкоди буде становити 39 000 грн (78 000 грн. /2). Відзиву на апеляційну скаргу не подано, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Представник ТДВ "СК "Кредо" був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, однак у судове засідання не з"явився. В апеляційній скарзі було заявлено клопотання про розгляд справи без участі представника ТДВ "СК "Кредо". Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Ващука Я.С., який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення. Обставини справи. 23 січня 2002 року водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Volkswagen Golf», р.н. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Бережанська у м. Тернополі допустив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , внаслідок чого остання отримала тілесні ушкодження, від яких ІНФОРМАЦІЯ_1 померла в комунальному некомерційному підприємстві «Тернопільська міська лікарня швидкої допомоги». 24.01.2022 відомості про даний факт внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022211040000168 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України. На час ДТП цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «Volkswagen» моделі «Golf», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_2 була застрахована в ТДВ СК «КРЕДО», що вбачається із полісу №АР/5884724 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 04.10.2021. Розмір франшизи за цим полісом становить 0 гривень, ліміт за шкоду життю та здоров`ю - 260 000 гривень, ліміт за шкоду майну - 130 000 гривень. Позивачка ОСОБА_1 , 1941 року народження, є пенсіонеркою за віком, матір"ю ОСОБА_3 , на утриманні якої перебувала, чого відповідач не заперечує. Батько ОСОБА_3 - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Наведені обставини підтверджуються свідоцтвом про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 від 1 квітня 1967 року, свідоцтвом про смерть ОСОБА_4 Серії НОМЕР_3 від 26.10.2020 року. 08.04.2022 ОСОБА_1 звернулась до ТДВ СК «Кредо» із заявою про виплату страхового відшкодування згідно з полісом ОСЦПВВНТЗ №АР/5884724 від 04.10.2021, пов`язаного із смертю ОСОБА_3 у дорожньо-транспортній пригоді. До цієї заяви вона долучила копії паспорта, картки фізичної особи-платника податків, свідоцтва про народження ОСОБА_3 , довідки з реквізитами АТ ПАТ "ПриватБанк". Будь-яке рішення з приводу заяви ОСОБА_1 відповідачем не приймалось. Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18.04.2023 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Вироком встановлено, що 23.01.2022 о 17 год. 06 хв. водій ОСОБА_2 , керуючи технічно-справним автомобілем «VOLKSWAGEN Golf», реєстраційний номер НОМЕР_4 , в порушення вимог Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ №1306 від 10.10.2001, не був достатньо уважним та не стежив належно за дорожньою обстановкою, щоб своєчасно реагувати на її зміну та не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, з моменту виникнення небезпеки для його руху, зокрема виявлення пішохода ОСОБА_3 , яка перебігає проїзну частину, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, хоча мав для цього технічну можливість, а продовжив рух, внаслідок чого допустив на неї наїзд передньою лівою частиною керованого автомобіля «VOLKSWAGEN Golf». Внаслідок наїзду пішоходу ОСОБА_3 спричинено відкриту черепно-мозкову травму - перелом кісток склепіння і основи черепа, з крововиливами під оболонки головного мозку та в його речовину, що в перебігу травматичного процесу призвело до його ускладнення - набряку набубнявіння та компресії речовини головного мозку, вклиненням стовбурових структур у великий потиличний отвір, від чого настала її смерть ІНФОРМАЦІЯ_1 у КНП «Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги. Порушення водієм ОСОБА_2 вимог п. 12.3 ПДР перебуває в прямому причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням смерті потерпілої ОСОБА_3 . Вказаний вирок набрав законної сили 19.05.2023 року. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права. Щодо вирішення позовних вимог про стягнення страхового відшкодування шкоди, пов"язаної із смертю потерпілого та вирішення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди. Відповідно до п. 27.2. ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. Згідно із ч.ч.1, 2 ст. 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання. За положеннями пункту 27.3. статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами. Судом першої інстанції вірно визначено загальний розмір страхового відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, яка виплачується його утриманцям, у сумі 234 000 грн. (6500 грн. х 36 місяців), а також вірно визначено розмір страхового відшкодування моральної шкоди у сумі 78 000 грн. (6500 грн. х 12 місяців). Право позивачки ОСОБА_1 на отримання нею страхового відшкодування шкоди, пов"язаної із смертю її дочки, та страхового відшкодування моральної шкоди, відповідачем в апеляційній скарзі не заперечується та не оспорюється. Основні доводи відповідача щодо розміру суми страхового відшкодування, яка підлягає виплаті ОСОБА_1 , зводяться до наявності вини пішохода ОСОБА_3 , яка в порушення ПДР перебувала на проїзній частині, а тому є підстави вважати, що в даному ДТП винними є дві особи - водій ОСОБА_2 та потерпіла ОСОБА_3 , тому страхове відшкодування за шкоду, заподіяну життю потерпілої особи, а також відшкодування моральної шкоди за полісом № AP-5884724 повинно визначатися з урахуванням п. 36.3 ст. 36 Закону України шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на двох осіб, відповідальних за заподіяння неподільної шкоди. Однак, такі доводи колегія суддів оцінює критично, враховуючи наступні мотиви. У відносинах між володільцем джерела підвищеної небезпеки, яким завдано шкоди, та третіми особами, яким володілець джерела підвищеної небезпеки завдав шкоди, діє принцип відповідальності володільця цього джерела незалежно від його вини. У даному випадку шкода спричинена третій особі одним джерелом підвищеної небезпеки, а не в результаті взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки. Тому положення пункту 36.3 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» застосуванню у даному випадку не підлягають, оскільки у ній йдеться про поділ розміру заподіяної шкоди між особами, цивільно-правова відповідальність яких застрахована. Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не надала відомостей про наявність чи відсутність інших осіб, які також мають право на відшкодування моральної шкоди, колегія суддів також оцінює критично. У матеріалах справи наявні докази про смерть батька ОСОБА_3 . Відомості про наявність у ОСОБА_3 чоловіка та дітей відсутні. З пояснень представника позивачки вбачається, що ОСОБА_3 не була одруженою і не має дітей. ТДВ "СК "Кредо" не надало доказів того, що окрім ОСОБА_1 , із заявою про виплату страхового відшкодування шкоди, завданої внаслідок смерті ОСОБА_3 , звертались інші особи, зокрема, чоловік чи діти ОСОБА_3 . Рішення суду в частині вирішення позовних вимог про стягнення страхового відшкодування шкоди, пов"язаної із смертю потерпілого та страхового відшкодування моральної шкоди, є законним та обгрунтованим. Підстав для його зміни в цій частині з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає. Щодо позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних витрат. Згідно із статтею 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом. Відповідно до пункту 36.5 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня. За правилами частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 (провадження № 12-14гс18) зазначила, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі. При безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу страхувальника зобов`язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику стане відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили. Як вбачається з матеріалів справи, на момент звернення ОСОБА_1 до ТДВ "СК "Кредо" 08.04.2022 року із заявою про страхове відшкодування відомості щодо результату розгляду кримінальної справи за фактом ДТП були відсутні (вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 квітня 2023 року відносно ОСОБА_2 набрав законної сили лише 19 травня 2023 року). Страховик скористався своїм правом, передбаченим законом, для припинення перебігу строку для прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування. 90-денний строк для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування розпочався не раніше як з моменту набрання законної сили вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 квітня 2023 року відносно ОСОБА_2 - тобто не раніше 19 травня 2023 року, і не закінчився як на момент звернення в суд з даним позовом, так і на момент розгляду судом першої інстанції даної цивільної справи. Саме з моменту, коли страховик дізнався про набрання законної сили вироку суду щодо ОСОБА_2 , у страховика настав строк для виконання грошового зобов`язання та можливість застосування до нього цивільно-правової відповідальності за прострочення його виконання. Отже, висновок суду першої інстанції про прострочення відповідачем встановленого законом строку для виплати страхового відшкодування зроблено з порушенням норм матеріального права, що відповідно до ч.2 ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення в цій частині та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення 62400,00 грн пені в розмірі подвійної ставки НБУ; 3744,00 - 3% річних; 19767,06 грн індексу інфляції. Щодо судових витрат у суді апеляційної інстанції. Згідно положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п. 2, 6 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи; позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення; Отже, позивач ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору. При зверненні ТДВ "СК "Кредо" з апеляційною скаргою оспорюваною сумою було 137911,06 грн, тоді як апеляційну скаргу задоволено на 85911,06 грн, що у відсотковому відношенні становить 62,29% (85911,06*100/137911,06). Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. При поданні апеляційної скарги ТДВ "СК "Кредо" сплачено судовий збір у розмірі 2068,66 грн. За таких обставин, понесені ТДВ "СК "Кредо" витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги необхідно компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України у розмірі 1288,56 грн (62,29% від 2068,66 грн). Щодо судових витрат у суді першої інстанції. Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 липня 2023 року стягнуто з ТДВ "СК "Кредо" в дохід держави 3979,11 грн судового збору та в користь ОСОБА_1 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Ціна позову у даній справі становила 397911,06 грн. Зважаючи на те, що цією постановою відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення пені, 3% річних та індексу інфляції на загальну суму 85911,06 грн (62400,00+3744,00+19767,06), що у відсотковому відношенні становить 21,59% (85911,06*100/397911,06), тому стягнутий з ТДВ "СК "Кредо" судовий збір за розгляд справи у суді першої інстанції повинен бути зменшений на 859,08 грн (3979,11*21,59/100) та становити 3120,03 грн. Аналогічно вищенаведеному підлягає зменшенню сума витрат на професійну правничу допомогу з 5000,00 грн до 3920,50 грн (5000-(5000*21,59/100)) Наведені у апеляційній скарзі доводи ТДВ "СК "Кредо" щодо відсутності акту виконаних адвокатом робіт спростовуються наявними у матеріалах справи Актом від 1 грудня 2022 року №1 обсягу наданої правничої допомоги до Договору про надання правничої (правової) допомоги від 1 березня 2022 року (а.с. 109), Актом від 24 липня 2023 року №2 обсягу наданої правничої допомоги до Договору про надання правничої (правової) допомоги від 1 березня 2022 року (а.с.126). Керуючись ст. ст. 141, 367, 376, 382-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" - задовольнити частково. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 липня 2023 року в частині стягнення з товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" на користь ОСОБА_1 62400,00 грн - пені в розмірі подвійної ставки НБУ; 3744,00 - 3% річних; 19767,06 грн - індексу інфляції - скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до з товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" про стягнення 62400,00 грн - пені в розмірі подвійної ставки НБУ; 3744,00 - 3% річних; 19767,06 грн - індексу інфляції. Сплачений товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" (проспект Моторобудівників, 34, м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 13622789) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1288,56 грн (одна тисяча двісті вісімдесят вісім гривень) компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України Зменшити стягнутий з товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" в дохід держави судовий збір з 3979,11 грн до 3120,03 грн (три тисячі сто двадцять гривень та три копійки). Зменшити стягнуті з товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) витрати на професійну правничу допомогу з 5000,00 грн до 3920,50 грн (три тисячі дев`ятсот двадцять гривень та двадцять копійок). В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 30 листопада 2023 року. Головуюча Хома М.В. Судді Гірський Б.О. Костів О.З.