Постанова 4813 № 523/16239/23

Номер провадження: 33/813/2219/23 Номер справи місцевого суду: 523/16239/23 Головуючий у першій інстанції Малиновський О. М. Доповідач Заїкін А. П. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27.11.2023 року м. Одеса Єдиний унікальний номер судової справи: 523/16239/23 Номер провадження: 33/813/2219/23 Одеський апеляційний суд у складі: - головуючого судді - Заїкіна А.П., - за участю секретаря судового засідання Зєйналової А.Ф.к., Особи, які прийняли участь у розгляді справи: - особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - захисник потерпілого ОСОБА_2 - адвокат Чурсова Вероніка Олександрівна, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Чурсової Вероніки Олександрівни, діючої в інтересах ОСОБА_2 , на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 27 жовтня 2023 року про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, встановив: Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 27 жовтня 2023 року провадження по справі щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрито, у зв`язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Відповідно до змісту мотивувальної частини постанови суду першої інстанції, 29 серпня 2023 року о 15:00 год. за адресою - АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 влаштувала конфлікт з колишнім чоловіком ОСОБА_2 , в ході якого здійснювала відносно нього психологічний тиск, а саме - висловлювалась нецензурною лайкою. Адвокат Чурсова Вероніка Олександрівна, діюча в інтересах ОСОБА_2 , в апеляційній скарзі просить вищезазначену постанову суду першої інстанції скасувати. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не враховано характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, яка неодноразово вже притягувалась до відповідальності, ступеня її вини, обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, особу потерпілого. У судовому засіданні адвокат Чурсова В.О., діюча в інтересах потерпілого ОСОБА_2 , підтримала викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги. ОСОБА_1 у судовому засіданні апеляційну скаргу не визнала. Просила суд відмовити в її задоволенні. Заслухавши пояснення учасників справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції приходить до наступних висновків. Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Приписами ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Відповідно до приписів ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до вимог ст. ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а зміст постанови суду має відповідати вимогам ст. 283 КУпАП. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАБ № 004056 від 06.09.2023 року, 29.08.2023 року ОСОБА_1 о 15 годині 00 хвилин за місцем свого мешкання по АДРЕСА_1 , вчинила конфлікт та висловлювалася нецензурною лайкою на адресу свого колишнього чоловіка ОСОБА_2 , чим вчинила психологічне насильство. З пояснень ОСОБА_2 та його захисника Чурсової В.О., наданих у судових засіданнях суду першої інстанції, апеляційного суду вбачається, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 існують тривалі неприязні відносини. Так, 29.08.2023 року в черговий раз колишня дружина влаштувала сварку, висловлювалась нецензурною лайкою на його адресу, намагалася вчинити бійку. Матеріали справи містять письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 29.08.2023 року, довідку про результати перевірки інформації, викладеної в матеріалах зареєстрованих в ЖЄО № 23506 від 29.08.2023 року, терміновий заборонний припис стосовно кривдника. Отже, враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що обставини домашнього насильства, описані у протоколі, дозволяють зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 173-2 КУпАП. Так, у доводах апеляційної скарги скаржник посилається на те, що з наявних матеріалів справи беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 винна у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що свідчить про доведеність наявності в його діях складу правопорушення. Апеляційний суд вважає такі доводи апелянта обґрунтованими, з огляду на наступне. Так, відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Згідно із диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, яка ставиться ОСОБА_1 у провину, правопорушенням є вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення. Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому. Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство. Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Згідно з п. 14 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. Відповідно до п. 17 ст. 1 даного Закону фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру. З аналізу наведених вище норм Закону вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли діяння фізичного, сексуального, психологічного або економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди. Таким чином, самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. При цьому фізичне насильство має проявлятися у конкретних діях ляпасах, штовханні, щипанні, шмаганні, кусанні тощо, тобто має проявлятися у конкретних діях насильницького характеру. В ході апеляційного розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП, що підтверджується копіями постанов від 25.11.2019 року, 22.10.2021 року, 16.02.2022 року. З урахуванням вищевикладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що обставини домашнього насильства, описані у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 004056 від 06 вересня 2023 року, дозволяють зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки в ньому зазначено про вчинення останньою фізичного насильства, внаслідок чого ОСОБА_2 завдано психологічний тиск. Крім того, апеляційний суд приймає до уваги, що відносно ОСОБА_1 06.09.2023 р. був складений терміновий заборонний припис стосовно кривдника, в якому зазначено, що 29 серпня 2023 року, близько о 15:00 год., находячись за адресою - АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинила психологічний тиск відносно свого колишнього чоловіка ОСОБА_2 .. Вказаний терміновий заборонний припис стосовно кривдника ОСОБА_1 підписала. У судовому засіданні вона пояснила, що не оскаржувала вказаний терміновий заборонний припис стосовно кривдника. Виходячи з вищевикладеного, оцінивши досліджені у судовому засіданні докази, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції не дотримався вимог ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП, не встановив всі фактичні обставини справи та всі обов`язкові ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а тому дійшов помилкового висновку про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. Особу може бути визнано винною у чиненні адміністративного правопорушення, виключно в разі встановлення в її діянні всіх ознак складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, тобто наявність усіх необхідних елементів об`єктивних та суб`єктивних ознак, які характеризують діяння як правопорушення. Таким чином, всі перераховані вище обставини та докази у своїй сукупності вказують на доведеність того, що ОСОБА_1 у зазначеному в протоколі час та місці дійсно здійснила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Відповідно ст. 33 КУпАПстягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що матеріали справи містять достатньо доказів, які вказують на те, що ОСОБА_1 вчинила психологічний тиск стосовно колишнього чоловіка ОСОБА_2 , у зв`язку із чим постанову суду першої інстанції слід скасувати, та притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, наклавши на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить - 340 грн.. Керуючись ст. ст. 8, 62 Конституції України, ст. ст. 7, 252, 280, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Одеській апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу адвоката Чурсової Вероніки Олександрівни, діючої в інтересах ОСОБА_2 , задовольнити. Постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 27 жовтня 2023 року про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, скасувати. Прийняти нову постанову. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн. 00 коп.. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду: А.П. Заїкін