Постанова Львівський апеляційний суд № 464/6585/19

Справа № 464/6585/19 Головуючий у 1 інстанції: Чорна С.З. Провадження № 33/811/1348/19 Доповідач: Галин В. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 січня 2020 року м. Львів Львівський апеляційний суд в складі: Головуючого судді - Галина В. П. з участю особи, яка притягується до відповідальності - ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 12 грудня 2019 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, - встановив: цією постановою об`єднано в одне провадження адміністративні матеріали за номерами справ №464/6585/19, №464/6586/19, №464/6587/19, 464/6588/19 та присвоєно справі єдиний унікальний номер №464/6585/19 (пр. 3/464/3041/19). ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 384,20 гривень судового збору. Згідно оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 , 22.10.2019 року о 20.00 год. за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння вчинив щодо своєї цивільної дружини ОСОБА_2 психологічне насильство, що полягало у висловлюванні в її сторону нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, що могло завдати шкоди психічному здоров`ю потерпілої, чим вчинив насильство в сім`ї. Крім цього, ОСОБА_1 . Крім цього, 31.10.2019 року о 00.00 год. за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , вчинив щодо своєї цивільної дружини ОСОБА_2 психологічне насильство, що полягало у висловлюванні в її сторону нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, що могло завдати шкоди психічному здоров`ю потерпілої, чим вчинив насильство в сім`ї. Крім цього, ОСОБА_1 . Крім цього, 01.11.2019 року не виконав терміновий заборонний припис винесений відносно нього 22.10.2019 терміном на 10 діб за вчинення домашнього насильства, оскільки у вказаний день зранку перебував за місцем проживання потерпілої ОСОБА_2 . Крім цього, ОСОБА_1 , 07.11.2019 року о 19.00 год. за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї цивільної дружини ОСОБА_2 психологічне насильство, що полягало у висловлюванні в її сторону нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою в присутності малолітньої дитини ОСОБА_3 2017р.н., чим вчинив насильство в сім`ї. Цю постанову оскаржив ОСОБА_1 Просить постанову Сихівського районного суду м. Львова про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити. Вважає оскаржувану постанову незаконною та необґрунтованою. Стверджує, що судом безпідставно було відхилено його клопотання про дотип ОСОБА_2 та не досліджено заяву ОСОБА_2 від 22 листопада 2019 року про закриття провадження за її заявами на підставі п.1 ст. 247 КУпАП. Наголошує, що 22 жовтня 2019 року та 31 жовтня 2019 року він у стані алкогольного сп`яніння не перебував, насильства не вчиняв. Докази протилежного у справі відсутні. Ніхто не проводив його огляд на стан алкогольного сп`яніння згідно вимог чинного законодавства. Акцентує увагу, що ним було подано заяву про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП. Станом на дату подання апеляційної скарги, рішення за цією заявою відсутнє. Щодо порушення термінового забороненого припису від 22 жовтня 2019 року, то таке порушення зумовлено виключно об`єктивними обставинами пов`язаними із раптовою неприязню дитини. Стверджує, що протокол складено після 24 годин з моменту виявлення особи, відтак має місце порушення вимог ст. 254 КУпАП. Розглянувши матеріали справи №446/2142/19, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення апелянта апеляційний суд приходить до наступних висновків. Згідно із положеннями ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у цьому випадку, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення; чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Так, ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено, що вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування є умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення. Відповідно до п.14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 № 2229-VIII психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. Крім того, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 173-2 КУпАП передбачає наявність такого обов`язкового елементу як можливість заподіяння чи заподіяння шкоди фізичному або психологічному здоров`ю потерпілої особи. Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для її правильного вирішення. Відповідно до вимого ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Так, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП. Таке зокрема підтверджується: протоколами про адміністративне правопорушення серії АПР18 №317171 від 13 листопада 2019 року (а.с.1); року (а.с.12); серії АПР18 №186999 від 13 листопада 2019 року (а.с.12); серії АРП18 №186654 від 22 жовтня 2019 року (а.с.35); письмовими поясненнями правопорушника, заявою потерпілої ОСОБА_2 (а.с.2); рапортом ОСОБА_4 (а.с.4); поясненнями ОСОБА_1 (а.с.5, 15, 24), поясненнями ОСОБА_2 (а.с. 6, 14, 23); довідками про проведення перевірки за зверненнями ОСОБА_2 (а.с.8, 17, 30); протоколами прийняття заяви від 04 листопада 2019 року (а.с. 13); від 22 жовтня 2019 року (а.с.26); повідомленням зі служби 102 (а.с.22); рапортом І. Курчика (а.с.25). Такі докази перебувають у об`єктивному взаємозв`язку, є належними, достатніми та допустимими. Крім того, апеляційним судом досліджено наявний у матеріалах справи терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №080978 від 22 жовтня 2019 року, згідно якого ОСОБА_1 вчинив щодо своєї співмешканки ОСОБА_2 домашнє насильство, що полягало у висловлюванні в її сторону нецензурною лайкою. Також суд апеляційної інстанції бере до уваги факт визнання ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративних правопорушеннях, передбачених ч.1 ст. 173-2 КУпАП у суді першої інстанції, що вбачається із оскаржуваної постанови (а.с.51-52). Апеляційні доводи у тому, що ОСОБА_2 подавала заяви про закриття провадження у справі про адміністративні правопорушення, вчинене ОСОБА_1 на підставі ст. 247 КУпАП є безпідставними. Відповідно до ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Із комплексного аналізу норм кодексу України про адміністративні правопорушення слідує, що у суду апеляційної інстанції відсутні повноваження щодо закриття провадження у справах про адміністративне правопорушення на підставі ст.247 КУпАП, зокрема у зв`язку із заявою потерпілої особи. Натомість завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. При цьому суд апеляційної інстанції дотримуючись вимог ст. 280 КУпАП на основі внутрішнього переконання приходить до обґрунтованого переконання про законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови. Апеляційний суд переконаний, що адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. накладене на ОСОБА_1 відповідно до санкції ч.1 ст. 173-2 КУпАП. І таке покарання відповідає вимогам ст.33 КУпАП та буде необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчинення нових правопорушень. При перевірці справи в апеляційній інстанції не було виявлено порушень судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке б могло потягти за собою зміну чи скасування постанови. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у справі немає. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в: постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 12 грудня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення. Постанова остаточна, оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду Галин В.П.