Постанова Вінницький апеляційний суд № 133/1830/20

Справа № 133/1830/20 Провадження № 33/801/640/2020 Категорія: 307 Головуючий у суді 1-ї інстанції Сєчко В. Л. Доповідач: Ковальчук О. В. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 серпня 2020 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі судді Ковальчука О. В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 13 липня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, ВСТАНОВИВ: Постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 13 липня 2020 року накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170, 00 грн, стягнуто 420,40 грн судового збору. Не погодившись з цією постановою, 31 липня 2020 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, просив постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження скаржник зазначив, що суд першої інстанції розглянув справу без виклику сторін, копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 отримав засобами поштового зв`язку 21 липня 2020 року. 22 липня 2020 року Козятинським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги на ім`я адвоката Сімчука Ігоря Анатолійовича видане доручення № 196 для надання ОСОБА_1 правової допомоги, а 27 липня 2020 року захисник ознайомився з матеріалами справи. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП в разі заявлення клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги, останнє вирішується суддею апеляційного суду. При цьому слід взяти до уваги обставини, які об`єктивно вплинули чи могли вплинути на можливість оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення. З матеріалів справи вбачається, що докази направлення ОСОБА_1 повісток про призначення судового засідання, а також докази про їх вручення, відсутні. Відповідно до супровідного листа Козятинського міськрайонного суду Вінницької області № 133/1830/20/7686/2020 (а. с. 10) копія оскаржуваної постанови направлена на адресу ОСОБА_1 13 липня 2020 року. 24 липня 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з заявою про ознайомлення з матеріалами справи (а. с. 11). Оцінивши доводи заявленого клопотання, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 13 липня 2020 року необхідно задовольнити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначив, що 26 червня 2020 року він після 14 години прийшов за адресою: АДРЕСА_2 , де мешкає його колишня дружина та їхні два сини, з метою дізнатися чому з його картки були зняті кошти в розмірі 3000, 00 грн, дозволу на зняття яких він не давав. Двері відчинив старший син - ОСОБА_3 , який відмовився пояснити причину зняття коштів, грубо себе поводив, відштовхував та намагався вдарити ногою. 26 червня 2020 року на номер 102 надійшло повідомлення ОСОБА_4 про сварку з колишнім чоловіком, у якому вона повідомила усі дані про ОСОБА_1 , зокрема й адресу його проживання. 06 липня 2020 року до помешкання ОСОБА_1 прийшли працівники поліції, з вимогою надати паспорт та почали оформлювати якісь документи, у яких попросили поставити підписи. В період з 26 червня 2020 року по 06 липня 2020 року ОСОБА_1 постійно знаходився за адресою проживання, нікуди не виїжджав і не приховувався від працівників поліції, та взагалі не був обізнаний, що вчинив адміністративне правопорушення. Отже, працівниками поліції порушено вимоги ч. 2 ст. 254 КУпАП щодо строків складення протоколу про адміністративне правопорушення, а в порушення вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року № 1376, у протоколі відсутні показання свідків, потерпілих та їх підписи, тобто не надано жодного належного доказу, який би підтверджував наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. За таких обставин, оскільки працівники поліції скористались необізнаністю скаржника, не пояснили йому суть правопорушення, міру відповідальності, не роз`яснили належним чином його права і зобов`язали поставити підписи на документах без пояснення, що це за документи, отже ними були подані на розгляд до суду спотворені докази, які не можуть визнаватись достовірними. Водночас, суд першої інстанції розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 щодо якого не було відомостей про вручення йому судової повістки, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та безумовною підставою для скасування судового рішення. В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Сімчук І. А. підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити з підстав, зазначених у цій скарзі. Апеляційний суд, згідно з вимогами ст. 294 КУпАП, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду скасувати з огляду на таке. Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП). Згідно з положеннями ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. З матеріалів справи вбачається, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 301977 від 06 липня 2020 року ОСОБА_1 26 червня 2020 року о 14 год. 38 хв. в АДРЕСА_2 , вчинив насильство в сім`ї по відношенню до своєї колишньої дружини ОСОБА_4 , а саме: виражався нецензурною лайкою, чим завдав шкоди її психологічному здоров`ю (а. с. 1). 26 червня 2020 року о 14 год. 40 хв. на номер 102 надійшло повідомлення ОСОБА_4 про сварку з колишнім чоловіком (а. с. 4) та у цей же день вона подала до Козятинського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області заяву з проханням прийняти міри до її колишнього чоловіка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та який вчиняє по відношенню до неї домашнє насильство, а саме: словесно ображає, виражається нецензурною лайкою, чим завдає шкоду її психічному та моральному здоров`ю (а. с. 2). Відповідно до пояснень ОСОБА_4 26 червня 2020 року приблизно о 14 год 30 хв її колишній чоловік ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , почав вибивати їй двері, висловлюватись нецензурною лайкою, на її зауваження не реагував, чим завдав шкоду її психологічному та моральному здоров`ю (а. с. 3). За правилами частини 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Апеляційний суд звертає увагу, що у заяві та поясненнях від 26 червня 2020 року ОСОБА_4 зазначила усі дані про свого колишнього чоловіка, що свідчить про те, що ще 26 червня 2020 року особу ОСОБА_1 було встановлено працівниками поліції. Отже, доказів тривалого встановлення особи правопорушника, складання протоколу про адміністративне правопорушення протягом 24 годин з моменту встановлення особи правопорушника, його виклику для розгляду справи про адміністративне правопорушення за три дні до визначеної дати, для забезпечення права на захист, матеріали справи не містять, а тому протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 301977 від 06 липня 2020 року, складений з порушенням вимог ч. 2 ст. 254 КУпАП. За приписами частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк (стаття 277-2 КУпАП). Аналіз наведених вище правових положень дає можливість дійти висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення, і їй вручається копія такого протоколу. Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами, передбаченими статтею 268 КУпАП. Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, зокрема й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи. За таких обставин, оскільки протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням строків, встановлених ч. 2 ст. 254 КУпАП, а судом першої інстанції розглянуто справу без повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи, що позбавило його можливості реалізувати надані йому права, які передбачені статтею 268 КУпАП, апеляційний суд дійшов висновку, що вказані порушення не мають форми незначних процедурних порушень, а є беззаперечною підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Такі висновки апеляційного суду узгоджуються з висновками Верховного Суду у постанові від 31 січня 2019 р. у справі № 760/10803/15-а. Водночас, диспозицією ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення насильства в сім`ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, не проходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім`ї. Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян. Об`єктивна сторона правопорушення виражається в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконанні захисного припису особою, стосовно якої він винесений, не проходженні корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім`ї (матеріальний склад). Стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. З урахуванням наведеного та встановлених обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували наявність обставин, передбачених диспозицією зазначеної норми закону, зокрема доказів, що ОСОБА_1 26 червня 2020 року застосовував до колишньої дружини ОСОБА_4 домашнє насильство та вчинив будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування з метою нанести їй моральну шкоду, шкоду її фізичному чи психічному здоров`ю. Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Частиною 2 статті 284 КУпАП передбачено, що постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу. Згідно з п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі. Враховуючи наведене, керуючись принципом доведеності вини поза розумним сумнівом, апеляційний суд вважає недоведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, тому вважає за необхідне скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою закрити вказане провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 247, 284, 294 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ: Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови задовольнити, поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 13 липня 2020 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 13 липня 2020 року - скасувати. Прийняти нову постанову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити. Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя О. В. Ковальчук