Ухвала КЦС ВС № 215/1420/21

Ухвала 13 листопада 2023 року м. Київ справа № 215/1420/21 провадження № 61-13067ск23 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Зайцева А. Ю. у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі начальника Тернівського відділення Головного управління Національної поліції Дніпропетровської області Шульги Анатолія Вікторовича, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю, ВСТАНОВИВ: У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути за рахунок державного бюджету на свою користь в рахунок відшкодування завданої йому моральної шкоди бездіяльністю начальника Тернівського відділення поліції ГУНП Дніпропетровської області Шульги А. В. в розмірі 945 900,00 грн. Тернівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області рішенням від 27 квітня 2023 року в задоволенні позову відмовив. Дніпровський апеляційний суд постановою від 26 липня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 квітня 2023 року - без змін. 28 серпня 2023 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 квітня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 липня 2023 року з пропуском строку на касаційне оскарження. Ухвалою Верховного Суду від 13 вересня 2023 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 квітня 2023 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 26 липня 2023 року. Касаційну скаргу залишено без руху та надано строк десять днів з дня вручення цієї ухвали, а саме - заявнику необхідно було відповідно до вимог частин другої, четвертої статті 392 ЦПК України надіслати на адресу суду нову редакцію касаційної скарги, в якій згрупувати, систематизувати та чітко зазначити конкретну обов`язкову підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судових рішень та їх відповідне мотивування; уточнити прохальну частину касаційної скарги з урахуванням вимог статті 409 ЦПК України; надати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, і роз`яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду. Ухвалою Верховного Суду від 23 жовтня 2023 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі Верховного Суду від 13 вересня 2023 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали, і роз`яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду. 13 листопада 2023 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Зайцева А. Ю., яка мотивована тим, що суддя створює штучні перешкоди для виконання своїх обов`язків, перевищує владу та службові повноваження, навмисно затягує строки розгляду справи, не надає ухвали про відкриття провадження, використовує диктатуру судової влади, абстрактність, ілюзійність своєї діяльності для домінування, з метою використання своїх можливостей для задоволення своїх власних потреб, що призведе до результату розгляду справи в якому прямо заінтересований суддя. Заявник висловлює сумніви в неупередженості та об`єктивності судді Верховного Суду Зайцева А. Ю. у розгляді справи № 215/1420/21. Розглянувши заяву про відвід судді, а також матеріали касаційного провадження, Верховний Суд зробив висновок про необґрунтованість заявленого відводу. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК України). У частині четвертій статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими. Верховний Суд, оцінюючи, чи наявні підстави для відводу за суб`єктивним критерієм, констатує, що не встановлено будь-яких підстав стверджувати, що суддя Зайцев А. Ю. виявляє особисту упередженість під час розгляду цієї справи. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного. Доказів протилежного заявником не надано й судом не здобуто. За об`єктивним критерієм Верховним Судом підлягає встановленню, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним у цьому є те, чи є побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно підтвердженими. Доводи заяви ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Зайцева А. Ю. по своїй суті зводяться до незгоди заявника із прийнятим суддею процесуальним рішенням, що відповідно до статті 36 ЦПК України не є підставою для відводу судді. Також, доводи заяви ОСОБА_1 не містять посилання на обставини, які б дали підстави для висновку про необ`єктивність та упередженість судді Верховного Суду Зайцева А. Ю., тож заявлений відвід судді є необґрунтованим. Доводи заявника щодо відводу судді не доведені та не обґрунтовані. Верховний Суд наголошує на тому, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді. Суд оцінює обставини у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні. Тому доводи розглядуваної заяви не можуть слугувати підставою для відводу судді, оскільки не підтверджують наявність об`єктивних сумнівів у його неупередженості та об`єктивності. Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право при визначенні його цивільних прав і обов`язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону. Як зазначає ЄСПЛ, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 48). Згідно із Бангалорськими принципами поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим постановлення об`єктивного рішення у справі або у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях ЄСПЛ, для визначення неупередженості суду належить виходити не тільки з суб`єктивного критерію, але й об`єктивного підходу, який визначає, чи були забезпечені достатні гарантії, аби виключити будь-які законні сумніви з цього приводу (рішення у справі Ferrantelli et Santangelo). Також у своєму рішенні «Газета «Україна-центр» проти України» ЄСПЛ наголошував, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб`єктивного і об`єктивного критеріїв. У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, допоки не доведено протилежного. У контексті об`єктивного критерію потрібно визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими, або іншими словами, «правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться». На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість (§§ 28-32). Аналіз практики ЄСПЛ свідчить, що підставами для відводу судді є існування суб`єктивного або об`єктивного критеріїв, за умови доведення існування яких можна стверджувати про обґрунтованість сумнівів у безсторонності судді. Враховуючи, що Верховний Суд зробив висновок про необґрунтованість заяви про відвід судді Верховного Суду Зайцева А. Ю., тому відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід судді підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України. Керуючись статтями 33, 36, 40 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Зайцева А. Ю. у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі начальника Тернівського відділення Головного управління Національної поліції Дніпропетровської області Шульги Анатолія Вікторовича, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю, визнати необґрунтованою. Заяву про відвід судді Зайцева А. Ю. передати для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді. Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає. Суддя А. Ю. Зайцев