Постанова 4857 № 301/2615/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 жовтня 2023 рокуЛьвівСправа № 301/2615/23 пров. № А/857/16529/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Матковської З.М., суддів: Кузьмича С.М., Улицького В.З., при секретарі судового засідання: Юник А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Іршавського районного суду Закарпатської області від 01 вересня 2023 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №301/2615/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Хустського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, поліцейський СРПП ВП №1 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області, старший сержант поліції Ковач Віталій Ярославович, про скасування постанови (головуючий суддя першої інстанції 01.09.2023, час ухвалення- не вказано, місце ухвалення м. Іршава, дата складання повного тексту 01.09.2023),- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся в Іршавський районний суд з адміністративним позовом до Хустського районного управління поліції ГУ НП в Закарпатській області про скасування постанови серії БАД №208756 від 18.04.2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП. Ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області від 01 вересня 2023 року адміністративний позов залишено без розгляду. Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, а сама ухвала суду винесена з порушеннями норм процесуального ти матеріального права і підлягає до скасування. Зокрема апелянт вказує на те, що судом першої інстанції було відкрито провадження у справі та в ухвалі зазначено, що позовна заява відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України. Також судом було витребувано оригінал оскаржуваної постанови. Також апелянт зазначає, що розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та розгляд справи призначено на 15.08.2023р. на 10.10. год., однак у вказаний день засідання не відбулось. У довідці, складеній секретарем судового засідання зазначено, що фіксування судового засідання не проводилось, оскільки сторони в судове засідання не викликались. Аналогічна довідка була складена 01.09.2023р. Крім цього наголошує, що оскаржуваної постанови позивач не отримав, тому тричі звертався до суду із вказаним позовом. Просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити. Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне. Суд першої інстанції залишив позовну заяву без розгляду з тих підстав, що позивач пропустив строк звернення до суду із даним позовом. Проте, апеляційний суд із висновками суду першої інстанції не погоджується, оскільки такі не відповідають нормам процесуального права і фактичним обставинам справи, з огляду на наступне. Згідно ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду. У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватись у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах. Крім цього, законодавець встановлює певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до статті 122 частин 1, 3 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Чинне законодавство встановленими строками обмежує звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків має на меті досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює їх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Звернення до суду з пропуском цього строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту в судовому порядку. У випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин та обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Згідно ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч.2 ст.123 КАС України). Отже, суд зобов`язаний з`ясувати в кожному випадку чи адміністративний позов подано у строк, установлений законом, а якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними. Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що ухвалою судді від 27.07.2023 р. відкрито провадження у справі. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - поліцейського СРПП ВП №1 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області Ковача Віталія Ярославовича. Призначено до судового розгляду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Хустського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - поліцейський СРПП ВП №1 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області, старший сержант поліції Ковач Віталій Ярославович, про скасування постанови серії БАД №208756 від 18 квітня 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ч.5 ст.121 КУпАП. Розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Судовий розгляд справи відбудеться 15 серпня 2023 року о 10:10 годин у приміщенні Іршавського районного суду Закарпатської області. Клопотання позивача про витребування доказів задовольнити частково. Зобов`язано Хустське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області надати суду оригінал оскаржуваної постанови та всі докази, на підставі яких винесено постанову серії БАД №208756 від 18 квітня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП. В решті клопотання позивача про витребування доказів відмовити. Роз`яснено Хустському районному управлінню поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про обов`язок надати суду вказані документи та матеріали до 11 серпня 2023 року. Отже, з матеріалів справи слідує, що судом було відкрито провадження у справі, залучено третю особу, витребувано докази та окрім цього, в ухвалі суду зазначено, що позовна заява відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України. В подальшому ухвалою суду від 01.09.203р. позовну заяву залишено без розгляду. Суд першої інстанції зазначив, що з адміністративним позовом про скасування постанови серії БАД №208756 від 18.04.2023 року позивач вперше звернувся в суд 18.05.2023 року, вдруге 28.06.2023 року. З даною адміністративною позовною заявою позивач звернувся в суд 26.07.2023 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду. При цьому, ОСОБА_1 посилається на те, що копію оскаржуваної постанови він не отримував, тому просив поновити строк на оскарження постанови, але причини пропуску строку не навів та поважність пропуску строку звернення до суду належними доказами не підтвердив. З огляду на викладене, на момент прийняття судом 27.07.2023 року ухвали про відкриття провадження у даній справі, але за відсутності оригіналу оскаржуваної постанови, суд не мав можливості перевірити дотримання позивачем 10-денного строку оскарження постанови. Однак, апеляційний суд з цього приводу висновує наступне. Суд першої інстанції, перевіривши позовну заяву на предмет її відповідності встановленим процесуальним законом вимогам, в ухвалі про відкриття провадження від 27.07.2023 року, установив що позовна заява відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України. Підстави, визначені статтями 169-170 КАС України, для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні. Разом з тим звертаючись до суду з вказаним позовом позивач не просив поновити строк звернення до суду, вважаючи, що позов подається в межах процесуального строку. Водночас, системний аналіз положень статті 123 КАС України дає підстави для висновку, що звернення до адміністративного суду з позовом після закінчення строків, установлених законом, не має безумовним наслідком повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду. Так, статтею 123 КАС України передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому скористатись можливістю подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними. Отже, вказані правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі (частини третя та четверта статті 123 КАС України). Натомість судом першої інстанції не надано позивачу можливості скористатись можливістю подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку. Колегія суддів також враховує, що згідно з ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права. У рішенні від 04.12.1995 у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлені гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ до суду був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі Bellet v. France від 4 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»). Аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що у спірних правовідносинах суд першої інстанції, залишаючи позов без розгляду дійшов передчасного висновку. Крім цього, апеляційний суд зазначає наступне. Параграфом другим Глави 11 Особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ КАС України визначено розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ. До термінових справи належать справи з приводу рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, особливості провадження яких визначено статтею 286 КАС України. Відповідно до статті 268 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-1, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі ( ч. 1 ст. 286 КАС України). Отже, нормами КАС України, дану категорію справ ( справи з приводу рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності ), визначено як термінові справи, розгляд яких здійснюється у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи, що відповідно унеможливлює її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 317 КАС України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо суд розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження. Вказані вище обставини є безсумнівною підставою для скасування ухвали суду першої інстанції направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Щодо вимоги апелянта про задоволення позовних вимог в повному обсязі, то апеляційний суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. За змістом ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, а висновки суду не відповідають обставинам справи, тому її слід скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 312, 315, 320, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Іршавського районного суду Закарпатської області від 01 вересня 2023 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №301/2615/23 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий суддя З. М. Матковська судді С. М. Кузьмич В. З. Улицький Повне судове рішення складено 02.11.2023