Постанова 4855 № 320/5027/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/5027/22 Суддя (судді) першої інстанції: Лапій С.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 лютого 2025 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Чаку Є.В., суддів: Єгорової Н.М., Сорочка Є.О. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, третя особа - Бучанське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Київські області про визнання протиправними та скасування наказів про звільнення зі служби в поліції, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, третя особа - Бучанське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 16.11.2021 № 514 у частині накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції; - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 17.12.2021 № 331 о/с у частині накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. - поновити його на посаді заступника начальника відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області. - стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з моменту його поновлення і до дня прийняття судом рішення про його поновлення. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року позовну заяву повернуто позивачу. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року задоволено. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року позовну заяву вдруге повернуто позивачу. Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду, представник позивача звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для відкриття провадження у справі. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення. На переконання апелянта, у порушення вимог ч.2 ст.169 КАС України, ухвала КОАС від 21.06.2022 у справі № 320/5027/22 не містила способу усунення недоліків позовної заяви. Апелянт зазначив, що 04.07.2022 на виконання ухвали суду він підготовив та направив на адресу суду заяву про детальне письмове обґрунтування причин пропуску звернення до суду та про поновлення цього строку. Вказані обставини свідчать про те, що вимоги ухвали суду від 21.06.2022 були виконані у суду були відсутні підстави для повернення позовної заяви позивачу. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив залишити ухвалу суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. За приписами ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на ухвалу, перегляд якої можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків. Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до частини п`ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Отже, законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом. У постанові від 05.02.2020 у справі № 9901/425/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у випадку, коли особа вважає, що її права при прийнятті, проходженні або звільненні з публічної служби були порушені, вона має право звернутися до суду у більш стислі строки, ніж на загальних підставах. Звернення до суду з пропуском цього строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту у судовому порядку. Умовою прийнятності позовної заяви до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 160, 161 КАС України, а також дотриманні строків звернення до суду, обов`язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору та, у разі пропуску строку звернення до суду, подання відповідного клопотання про його поновлення доказів поважності причин його пропуску. Процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків позовної заяви, зокрема, в частині неподання клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із наведенням поважних причин такого пропуску або ж коли наведені причини у поданому клопотанні визнані судом неповажними. Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Колегія суддів встановила, що з позовною заявою про визнання протиправними та скасування наказів Головного управління Національної поліції в Київській області від 16.11.2021 № 514 у частині накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції та від 17.12.2021 № 331 о/с у частині накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції позивач звернувся до суду у червні 2022 року. У позовній заяві позивач просив поновити йому строк звернення до суду з вказаними позовними вимогами та зазначив причини пропуску останнього. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 червня 2022 року позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали. Зі змісту вказаної ухвали вбачається, що суд першої інстанції надав оцінку всім наведеним позивачем причинам пропуску строку та дійшов висновку про те, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин його пропуску. 04.07.2022 через відділення Укрпошти, на адресу Київського окружного адміністративного суду представником Клименка А.М. надіслано поштове відправлення на виконання ухвали суду від 21.06.2022, в якому містилась заява ОСОБА_1 про детальне письмове обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду та про поновлення цього строку з відповідними доказами. Суд першої інстанції, розглянувши подані позивачем на виконання вимог ухвали суду документи та письмові обґрунтування причин пропуску строку, дійшов висновку, що заява позивача про поновлення пропущеного строку не містить поважних причин пропуску такого строку. Враховуючи те, що позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про існування обставин, що об`єктивно перешкоджали йому звернутись з даним позовом до суду у межах строків, встановлених законом, а судом з позовної заяви та доданих до неї матеріалів не встановлено підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що адміністративний позов підлягає поверненню. У апеляційній скарзі апелянт зазначив, що в порушення вимог ч.2 ст.169 КАС України, ухвала КОАС від 21.06.2022 у справі № 320/5027/22 не містила способу усунення недоліків позовної заяви. 04.07.2022 на виконання ухвали суду було підготовлено та направлено на адресу суду заяву про детальне письмове обґрунтування причин пропуску звернення до суду та про поновлення цього строку. Вказані обставини свідчать про те, що вимоги ухвали суду від 21.06.2022 були виконані, а тому у суду були відсутні підстави для повернення позовної заяви позивачу. Колегія суддів вважає необґрунтованими наведені доводи апелянта та зазначає, що подання заяви про поновлення строку на звернення до суду не є підставою для автоматичного відкриття провадження у справі. Суд першої інстанції, надав вичерпну оцінку всім ключовим мотивам позивач, та констатував, що він не обґрунтував існування чинників та умов які не залежали від його волі та реально перешкоджали у реалізації права на судовий захист у визначений процесуальним законом строк. Керуючись правовими нормами, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяву у зв`язку з пропуском строку. Щодо доводів апелянта про відсутність в ухвалі суду від 21.06.2022 відомостей щодо способу усунення недоліків позовної заяви, колегія суддів зазначає, що дійсно в ухвалі окремо судом не прописано спосіб усунення недоліків позовної заяви, зокрема щодо необхідності надання клопотання про поновлення строку на звернення до суду з вказання поважних причин пропуску строку. Проте, на переконання колегії суддів вказані обставини не вплинули на кінцевий результат розгляду справи. Як зазначалось вище, представник позивача скористався своїм правом та надав до суду заяву про детальне письмове обґрунтування причин пропуску звернення до суду та про поновлення цього строку. Судом першої інстанції вказану заяву позивача розглянуто та всім доводам надано правову оцінку. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів зазначає, що у скарзі не наведено обґрунтувань, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі (обставин щодо пропуску позивачем строку звернення до суду) та (або) застосування норм права судом першої інстанції при постановленні ухвали про повернення позовної заяви. Зважаючи на вище наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовна заява підлягала поверненню, оскільки позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про існування обставин, що об`єктивно перешкоджали йому звернутись з даним позовом до суду у межах строків, а відтак, доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при прийнятті ухвали від 11 грудня 2023 року допущені порушення норм матеріального або процесуального права. Колегія суддів вважає за необхідне також зазначити, що відповідно до ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване судове рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 316, 322 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя: Є.В. Чаку Судді: Н.М. Єгорова Є.О.Сорочко