Постанова Харківський апеляційний суд № 632/2482/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Єдиний унікальний номер 632/2482/21 Номер провадження 22-ц/818/1391/23 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 31 жовтня 2023 року м. Харків Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді - Мальованого Ю.М., суддів Пилипчук Н.П., Яцина В.Б., розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Сахновщинське ім. М.О.Ключки» на заочне рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 30 травня 2023 року в складі судді Библіва С.В. у справі № 632/2482/21 за позовом Приватного акціонерного товариства «Сахновщинське ім. М.О. Ключки» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, набутих без достатніх правових підстав, в с т а н о в и в : У грудні 2021 року Приватне акціонерне товариство «Сахновщинське ім. М.О. Ключки» (далі ПАТ «Сахновщинське ім. М.О. Ключки», товариство) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, набутих без достатніх правових підстав. Позов мотивовано тим, що заочним рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 04 грудня 2018 року у справі № 632/1490/18 задоволено позов ОСОБА_1 до ПАТ «Сахновщинське ім. М.О.Ключки». Зокрема крім іншого, стягнуто з товариства на його користь 8 610,62 грн заборгованості по заробітній платі, 32 748,30 грн середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, в всього 41 358,92 грн та судовий збір в сумі 704,80 грн. 13 лютого 2019 року постановою приватного виконавця Кудряшова Д.В. на підставі виконавчого листа від 04 січня 2019 року відкрито виконавче провадження № 58379321 за вказаною справою № 632/1490/18. Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 26 лютого 2019 року заочне рішення від 04 грудня 2018 року за заявою відповідача про перегляд заочного рішення залишено у законній силі, а заяву без задоволення. На виконання рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 04 грудня 2018 року в примусовому порядку ПАТ «Сахновщинське ім. М.О.Ключки» у квітні 2019 року сплатило стягнення у розмірі 45 994, 81 грн. Постановою Харківського апеляційного суду від 19 червня 2019 року у справі № 632/1490/18 заочне рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 04 грудня 2018 року змінено в частині стягненої суми середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні з 32 748,30 грн до 7596,72 грн, а в решті рішення суду скасоване і у задоволенні решти вимог відмовлено. Постановою Верховного Суду від 24 березня 2020 року відмовлено у відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 19 червня 2019 року. Таким чином, враховуючи постанову апеляційного суду, яка набрала чинності, з ПАТ «Сахновщинське ім. М.О.Ключки» на користь ОСОБА_1 підлягала стягненню лише сума середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільнення в розмірі 7 596,72 грн. Різниця між стягнутою приватним виконавцем сумою на користь ОСОБА_1 у 41 358,92 грн та реально присудженою у 7596,72 грн становить 33762,20 грн. Вважає, що відповідно до положень статей 1212, 1213, 1214 ЦК України може ставити перед судом питання про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства 33 762,20 грн, оскільки відпала підстава на якій відповідач ОСОБА_1 набув за рахунок позивача майно у вигляді грошових коштів. Крім того, вважає, що підлягають стягненню 3% річних за безпідставне одержання чи збереження грошей в розмірі 2503,04 грн та інфляційні витрати в розмірі 4846,76 грн. Посилаючись на вказане, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Сахновщинське ім. М.О.Ключки» грошові кошти в розмірі 41 112,00 грн, з яких 33 762, 20 грн основна заборгованість, інфляційні витрати у розмірі 4 846,76 грн, 3 % річних в розмірі 2 503, 04 грн; та стягнути витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн. Заочним рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 30 травня 2023 року в задоволенні позову відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що виплата заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку була проведена позивачем на законних підставах, за відсутності рахункової помилки з його боку, недобросовісність з боку відповідача судом також не встановлена. Отже, згідно з вимогами імперативних норм статті 239 КЗпП України та статті 445 ЦПК України, з урахуванням того, що судове рішення першої інстанції вже було виконане на момент його часткової зміни та часткового скасування у апеляційній інстанції, правова підстава набуття відповідачем права власності на вказані грошові кошти не відпала, а була змінена. Враховуючи, що вимоги про стягнення інфляційних витрат та відсотків за користування грошовими коштами є похідними від вимоги про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, то і вони задоволенню не підлягають. 16 червня 2023 року ПАТ «Сахновщинське ім. М.О. Ключки» подало апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просило рішення скасувати, ухвалити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга мотивована тим, що висновками суду апеляційної інстанції встановлено недобросовісність дій ОСОБА_1 при розгляді справи № 632/14901/18, що слугувало підставою для суду першої інстанції задовольнити позов в повному обсязі у вказаній справі та стягнути безпідставно з ПАТ «Сахновщинське ім. М.О. Ключки» кошти в сумі 33762,20 грн. ОСОБА_1 безпідставно (не надавши суду належних, достатніх та допустимих доказів) зазначив, що він працював цілодобово, надурочно та в нічний час і апеляційний суд встановив цей факт, що свідчить про недобросовісну поведінку ОСОБА_1 при розгляді справи № 632/1490/18. Тобто, ОСОБА_1 увів в оману суд, що підтвердилося доказами дослідженими апеляційним судом. Судом першої інстанції не взято до уваги, що у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. ОСОБА_1 рішення суду першої інстанції не оскаржив, правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу ПАТ «Сахновщинське ім. М.О. Ключки» на заочне рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 30 травня 2023 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі частини 1 статті 369 ЦПК України. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 374 ЦПК України). Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Матеріали справи свідчать, що заочним рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 04 грудня 2018 року у справі № 632/1490/18 позов ОСОБА_1 до ПАТ «Сахновщинське ім. М.О. Ключки» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, внесення змін до трудової книжки щодо зміни дати та причин звільнення - задоволено. Зокрема крім іншого, стягнуто з товариства на його користь 8610,62 грн заборгованості по заробітній платі; 32 748,30 грн середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, в всього 41 358,92 грн та судовий збір в сумі 704,80 грн (а.с. 9-10). Постановою Харківського апеляційного суду від 19 червня 2019 року у справі № 632/1490/18 заочне рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 04 грудня 2018 року змінено в частині стягненої суми середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні з 32 748,30 грн до 7 596,72 грн, а в решті рішення суду скасоване і у задоволенні решти вимог відмовлено. Ухвалюючи постанову, суд не приймав рішення щодо повороту виконання рішення суду (а.с. 11-14). Постановою Верховного Суду від 24 березня 2020 року відмовлено у відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 19 червня 2019 року у справі № 632/1490/18 (а.с.15). Сума заборгованості за рішенням суду в розмірі 41 358,92 грн списана з рахунку ПАТ «Сахновщинське ім. М.О. Ключки» на користь ОСОБА_1 разом із винагородою приватного виконавця в розмірі 10% від стягнутої суми 4135,89 грн, а всього 45 994,81 грн (а.с.16). Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення. Спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу повернення коштів у розмірі 33762,20 грн, які, за аргументами позивача, є безпідставно отриманими, та були сплачені позивачем відповідачу на виконання судового рішення про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, яке в подальшому було змінено. Надаючи оцінку правовідносинам, що виникнули між сторонам, апеляційний суд виходить із такого. Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Під відсутністю правової підстави розуміють такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 910/3395/19, від 23 квітня 2019 року у справі № 918/47/18, від 01 квітня 2019 року у справі № 904/2444/18. Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підставав установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22 березня 2016 рокуу справі № 6-2978цс15 та від 03 червня 2016 року у справі № 6-100цс15. Із матеріалів справи відомо, що спірна сума 33 762,20 грн була виплачена на підставі судового рішення, яке в подальшому було змінене. Кондикційний позов (позов про повернення безпідставно набутого майна) урегульовано нормами матеріального права, а поворот виконання рішення - процесуального права. За змістом кондикційний позов та поворот виконання рішення схожі, проте не є тотожними та регулюються різними нормами права. Поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника. Він можливий лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть - у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням. У Рішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року № 13-рп/2011 у справі за конституційним зверненням військової частини НОМЕР_1 щодо офіційного тлумачення положення пункту 28 частини 1 статті 293 ЦПК України у взаємозв`язку з положеннями пунктів 2, 8 частини 3 статті 129 Конституції України вказано, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала. Відповідно до частин 1, 2 статті 444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Згідно з частиною 9 статті 444 ЦПК України, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин 1-3 цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Статтею 445 ЦПК України передбачені особливості повороту виконанняв окремих категоріях справ. Зокрема, у справах про стягнення аліментів, а також у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконанняне допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача. Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом (частина 1 статті 446 ЦПК України). Отже, поворот виконання рішення, якщо цього вимагає відповідач, можливий у будь-якому випадку, незалежно від того, в якому порядку (апеляційному, касаційному чи за нововиявленими обставинами) скасовано судове рішення. У справі, що переглядається, відповідач отримав грошові кошти за рішенням суду. Поворот виконання рішення полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Тому суди на забезпечення такої гарантії відновлення прав учасників процесу, як поворот виконання рішення мають задовольняти відповідні заяви та повертати відповідачеві стягнені кошти за скасованим судовим рішенням у разі відсутності обмежень, установлених законом. Подібні висновки зроблені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 336/9595/14 (провадження № 61-14640сво18), у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 569/15646/16-ц (провадження № 14-375цс19) та постанові Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 березня 2023 року у справі № 592/12956/21 (провадження № 61-6221св22). Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20). Оскільки у справі, що переглядається, грошові кошти в сумі 33 762,20 грн були набуті ОСОБА_1 на підставі судового рішення, яке в подальшому було змінене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав є звернення ПАТ «Сахновщинське ім. М.О. Ключки» до суду із заявою про поворот виконання рішення у порядку, передбаченому статтею 444 ЦПК України, а тому у задоволенні позову про стягнення безпідставно набутих коштів у порядку статті 1212 ЦК України слід було відмовити саме з цих підстав. Вимоги про стягнення інфляційних витрат та відсотків за користування грошовими коштами є похідними від вимоги про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, то і вони задоволенню теж не підлягають. Між тим, суд першої інстанції залишив позов без задоволення з інших підстав. Отже, рішення суду підлягає зміні в частині викладення мотивів залишення позову ПАТ «Сахновщинське ім. М.О. Ключки» без задоволення. Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин (частина 4 статті 376 ЦК України). Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SeryavinandOthers v. Ukraine, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.) Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], §

41. Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки апеляційний суд фактично залишив апеляційну скаргу без задоволення, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відшкодуванню не підлягають. Керуючись ст. ст. 368, 374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Сахновщинське ім. М.О. Ключки» задовольнити частково. Заочне рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 30 травня 2023 року змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повне судове рішення складено 31 жовтня 2023 року. Головуючий Ю.М. Мальований Судді Н.П .Пилипчук В.Б. Яцина