LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4855580/5972/23

від 30.10.2023 ·

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/5972/23 Суддя (судді) першої інстанції: Олексій РІДЗЕЛЬ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 жовтня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Беспалов О.О., Губської Л.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Звенигородського районного суду Черкаської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ : ОСОБА_1 звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Звенигородського районного суду Черкаської області в якому просила: - визнати протиправними дії Звенигородського районного суду Черкаської області щодо надання неповної та недостовірної інформації на інформаційний запит ОСОБА_1 від 05 липня 2023 року; - зобов`язати Звенигородський районний суд Черкаської області надати повну та достовірну інформацію на інформаційний запит від 05 липня 2023 року ОСОБА_1 на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 з урахуванням висновків суду. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до Звенигородського районного суду Черкаської області із інформаційним запитом, в якому просила: надати повну інформацію щодо ПІБ працівника Звенигородського районного суду Черкаської області, яким в матеріали електронної справи №705/4530/21 внесено ухвалу про відкриття провадження від 26.05.2023. Інформацію просила надати у п`ятиденний термін на е-адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 та направити лист на адресу: АДРЕСА_1 . На вказаний запит відповідач надав відповідь від 11.07.2023, в якій повідомив, що по цивільній справі №705/4530/21 за позовом «Уманьтеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за надання послуг з централізованого опалення, ухвалу суду від 26.05.2023 про відкриття провадження внесено до автоматизованої системи документообігу суду суддею Звенигородського районного суду Скакун Д.І. В подальшому через підсистему Електронний суд, вказана ухвала суду від 26.05.2023 про відкриття провадження була приєднана до матеріалів електронної справи №705/4530/21. Не погоджуючись із наданою відповіддю, позивач звернулась у суд з цим позовом. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з частинами 1-2 статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Спеціальними законами, які регулюють правовідносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації, здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації є Закон України "Про інформацію" від 2 жовтня 1992 року №2657-XІІ (далі - Закон №2657-XІІ) та Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року №2939-VІ (далі - Закон №2939-VІ). Частина 1 статті 3 Закону №2657-XІІ встановлює право кожного на вільне одержання, використання, поширення, зберігання та захист інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Відповідно до статті 1 Закону №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Право на доступ до публічної інформації гарантується: обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом. Доступ до інформації забезпечується шляхом: надання інформації за запитами на інформацію (пункт 1 частини першої статті 3, пункт 2 частини першої статті 5 Закону № 2939-VІ). Суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації згідно з частиною 1 статті 12 Закону є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації. Відповідно до частин 1-2 статті 13 Закону розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків; 4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них. За змістом наведених статей можна виділити такі ознаки публічної інформації: 1) готовий продукт інформації, який отриманий або створений лише в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством; 2) заздалегідь відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація; 3) така інформація знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень або інших розпорядників публічної інформації; 4) інформація не може бути публічною, якщо створена суб`єктом владних повноважень не під час виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків; 5) інформація не може бути публічною, якщо створена не суб`єктом владних повноважень. Отже, визначальним для публічної інформації є те, щоб вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків. Одним із способів доступу до інформації відповідно до п.2 ч.2 ст.5 Закону №2939-VI є надання її за відповідними запитами. Згідно з частиною 1 статті 19 Закону №2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Пунктом 6 частини 1 статті 14 Закону №2939-VI встановлено, що розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію. Частиною 1 статті 3 Закону №2939-VI визначені гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема: обов`язок розпорядників інформації надавати інформацію, крім випадків, передбачених законом. Відповідно до частини 1, 4 статті 20 Закону №2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту, а у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. Судом встановлено, що відповідач дотримався вказаного строку надання відповіді на запит позивача від 05.07.2023, надавши її 11.07.2023, тобто у межах п`яти робочих днів. Стосовно суті звернення ОСОБА_1 до Звенигородського районного суду Черкаської області із запитом, судом встановлено, що позивач просила надати повну інформацію щодо ПІБ працівника Звенигородського районного суду Черкаської області, яким в матеріали електронної справи №705/4530/21 внесено ухвалу про відкриття провадження від 26.05.2023. На вказаний запит відповідачем було надано відповідь від 11.07.2023, в якій повідомлено, що по цивільній справі №705/4530/21 за позовом «Уманьтеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за надання послуг з централізованого опалення, ухвалу суду від 26.05.2023 про відкриття провадження внесено до автоматизованої системи документообігу суду суддею Звенигородського районного суду Скакун Д.І. В подальшому через підсистему Електронний суд, ухвала суду від 26.05.2023 про відкриття провадження була приєднана до матеріалів електронної справи №705/4530/21. За наведеного, позивачу була надана вичерпна інформація в контексті її запиту щодо особи, якою у матеріали справи внесено ухвалу від 26.05.2023 про відкриття провадження у справі №705/4530/21, а саме: повідомлено, що вказану ухвалу внесено до автоматизованої системи документообігу суду суддею Звенигородського районного суду Скакун Д.І. Посилання позивача на неповноту вказаного у відповіді предмету спору у справі №705/4530/21, а саме відсутність зазначення: «та зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Уманського комунального підприємства «Уманьтеплокомуненерго» про захист прав споживача», - не свідчить про неповноту наданої відповіді в контексті запитуваної інформації у запиті від 05.07.2023. Посилання позивача на спотворення відповідачем дати ухвали від 26.05.2023, суд не бере до уваги, оскільки матеріали справи свідчать, що ухвала про відкриття провадження у цивільній справі №705/4530/21 постановлена саме 26.05.2023. Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев cуддя О.О.Беспалов суддя Л.В.Губська

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»