Ухвала КАС ВС № 640/6820/20

УХВАЛА про відмову у відкритті касаційного провадження 10 жовтня 2023 року м. Київ справа № 640/6820/20 адміністративне провадження № К/990/30522/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П., перевірив касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2022 року (суддя Добрянська Я.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2023 року (колегія у складі суддів Черпіцької Л.Т., Пилипенко О.Є., Собківа Я.М.) у справі № 640/6820/20 за позовом Державного реєстратора Печерської районної в місті Києві державної адміністрації ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа: Державне підприємство "Національні інформаційні системи", про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії. УСТАНОВИВ: У травні 2020 року Державний реєстратор Печерської районної в місті Києві державної адміністрації ОСОБА_1 (далі - Державний реєстратор ОСОБА_1) звернувся до суду із позовом до Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст; відповідач), у якому просив: - визнати протиправними дії відповідача щодо анулювання йому як державному реєстратору Печерської районної в місті Києві державної адміністрації доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР); - визнати протиправним та скасувати наказ Мін`юсту від 03.03.2020 № 743/5 в частині анулювання йому доступу до ЄДР; - зобов`язати Мін`юст забезпечити відновлення та надання доступу до ЄДР, виконання чого доручити технічному адміністратору ЄДР, визначеному Мін`юстом. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 03.02.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023, задовольнив позов частково. - визнав протиправним та скасував наказ Мін`юсту від 03.03.2020 № 743/5 у частині анулювання Державному реєстратору ОСОБА_1 доступу до ЄДР; - відмовив у задоволенні іншої частини позовних вимог; - стягнув на користь Державного реєстратора ОСОБА_1 відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 840,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань Мін`юсту. 04.09.2023 відповідач подав касаційну скаргу, що 05.09.2023 надійшла до Верховного Суду, у якій, із посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.02.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Верховний Суд ухвалою від 14.09.2023 визнав неповажними причини пропуску строку; залишив касаційну скаргу без руху відповідно до ч. 2, 3 ст. 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), надав скаржнику десятиденний строк для усунення недоліків касаційної скарги. 02.10.2023 до Верховного Суду надійшло клопотання Мін`юсту про продовження строку усунення недоліків касаційної скарги. Клопотання обґрунтовує тим, що Мін`юст є державною установою, якій для оплати судового збору необхідний певний час; збройна агресія російської федерації проти України призвела неможливості своєчасно реалізувати право на касаційне оскарження. Вирішуючи клопотання про продовження строку усунення недоліків, Суд виходить з такого. Згідно з ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Тобто, продовження строку є правом Суду у випадку наведення учасником справи поважних (об`єктивних) причин неможливості вчинення процесуальної дії. Мін`юст у наданий ухвалою від 14.09.2023 строк звернувся до Суду із заявою про продовження строку усунення обох недоліків касаційної скарги: - звернення до суду із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження; - надання документа на підтвердження сплати судового збору у розмірі 4 204,00 грн. щодо сплати судового збору Мін`юст є органом виконавчої влади. Фінансування витрат державного органу на оплату судового збору із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом. Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення). У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів. Тому виникнення у суб`єкта владних повноважень організаційних чи фінансових складнощів для сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною. щодо питання поновлення строку касаційного оскарження Скаржник у клопотанні про продовження строків усунення недоліків касаційної скарги фактично порушує питання поновлення строку на касаційне оскарження. Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті). Згідно з усталеною практикою, викладеною в рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (п. 109 рішення ЄСПЛ від 07.07.1989 у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії) (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) (Application no. 11681/85). Особа, яка має намір подати касаційну скаргу, має вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, зокрема, щодо дотримання строків апеляційного оскарження. У свою чергу суб`єкт владних повноважень зобов`язаний забезпечити належну організацію роботи всіх своїх підрозділів, у тому числі і щодо контролю за оскарженням судових рішень, оскільки Держава має дотримуватись принципів належного врядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж. Щодо пропуску процесуальних строків під час дії в Україні воєнного стану Велика Палата Верховного Суду у п. 48 постанови від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 дійшла висновку, що така обставина «могла унеможливити дотримання такого строку за умови надання до суду належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку на звернення до суду з позовом, та могла б бути визнаною поважною причиною для поновлення процесуального строку.». У цій справі Мін`юст пропустив строк на касаційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.05.2022 на три місяці, не підтвердило документально, як саме обмеження, пов`язані з дією воєнного стану, унеможливили підготувати та подати касаційну скаргу; загальне покликання скаржника на воєнний стан саме по собі не дає підстави для поновлення строку на касаційне оскарження. Таким чином, Мін`юст не навів об`єктивних обставин, незалежний від його волі, що унеможливили скористатися правом на касаційне оскарження у межах строку, передбаченого ч. 1, 2 ст. 329 КАС України. Суд звертає увагу, що згідно з практики Великої Палати Верховного Суду до поданої з пропуском строку скарги (без клопотання про його поновлення чи з визнанням судом вказаних у ньому підстав неповажними), яка, крім цього, має інші недоліки, і ці недоліки скарги після залишення її судом без руху не усунуто, зокрема й не подано відповідного клопотання із зазначенням інших причин для його поновлення, слід застосовувати наслідки - відмову у відкритті провадження (апеляційного, касаційного) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19). Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. За викладених обставинах, Суд вважає, що Мін`юсту слід відмовити у відкритті касаційного провадження. Керуючись ст. 333 КАС України, Суд,- УХВАЛИВ:

1. Відмовити Міністерству юстиції України у задоволенні клопотання про продовження строку усунення недоліків касаційної скарги.

2. Визнати неповажними причини пропуску строку на касаційне оскарження.

3. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2023 року у справі № 640/6820/20.

4. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя В.М. Кравчук Суддя А.А. Єзеров Суддя О.П. Стародуб