Ухвала КАС ВС № 320/11930/22

УХВАЛА про відмову у відкритті касаційного провадження 22 січня 2024 року м. Київ справа № 320/11930/22 адміністративне провадження № К/990/293/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Чиркіна С.М., Шарапи В.М., перевірив касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року (суддя Василенко Г.Ю.) постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року (колегія у складі суддів Губської Л.В., Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.) у справі № 320/11930/22 за позовом Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа - Державне підприємство "Національні інформаційні системи", про визнання протиправним та скасування наказу. УСТАНОВИВ: У грудні 2022 року Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (далі - Приватний нотаріус ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст), просив визнати протиправним та скасувати п. 3, 5 наказу Мін`юсту від 19.06.2022 № 2551/5 «Про задоволення скарги». Київський окружний адміністративний суд рішенням від 26.05.2023, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2023, задовольнив позов. 29.12.2023 Мін`юст подав касаційну скаргу, що 03.01.2024 надійшла до Верховного Суду, в якій, з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.05.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2023, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що суди попередніх інстанцій вирішили спір без врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 420/4262/19, від 19.06.2018 у справі № 826/9263/17, від 01.10.2019 у справі № 420/912/19, від 21.11.2019 у справі № 420/1065/19, від 12.02.2020 у справі № 824/902/19-а, від 24.04.2020 у справі № 160/9698/19, від 23.07.2020 у справі № 640/12935/20 та від 03.12.2020 у справі № 580/3884/19. Встановлення факту прийняття приватним нотаріусом ОСОБА_1 неправомірних рішень щодо поділу двох земельних ділянок та припинення права власності при наявності обтяжень, що унеможливило виконання скаржником звернення стягнення на земельні ділянки А і Б, є підставою для застосування заходу реагування у вигляді анулювання приватному нотаріусу доступу до державних реєстрів. Скаржник пропустив строк на касаційне оскарження, передбачений ч. 1 ст. 329 КАС України, оскільки оскаржувана постанова Шостого апеляційного адміністративного суду ухвалена (складена) 14.11.2023, строк на подання касаційної скарги закінчився 14.12.2023. Мін`юст заявляє клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Клопотання обґрунтовує тим, що вперше подало касаційну скаргу 04.12.2023, проте Верховний Суд ухвалою від 19.12.2023 повернув касаційну скаргу. Мін`юст усунуло недолік, який слугував підставою для повернення касаційної скарги. Скаржник без зайвих зволікань після повернення попередньої касаційної скарги подав удруге касаційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.05.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2023. Тому Суд вважає, що Мін`юсту слід поновити строк на касаційне оскарження відповідно до ч. 3 ст. 329 КАС України. Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого. Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. Перелік таких справ міститься у ч. 6 ст. 12 КАС України. Водночас, у п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є будь-які інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. У цій справі оскаржуються дії Мін`юсту щодо анулювання державному реєстратору доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр). Такий спір не відноситься до справ, визначених у ч. 4 ст. 257 КАС України, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Київський окружний адміністративний суд в ухвалі від 30.12.2022 про відкриття провадження вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження. У такому разі ухвалені у цій справі судові рішення відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. Оскаржуваним у цій справі наказом Мін`юсту від 19.06.2022 № 2551/5 Приватному нотаріусу ОСОБА_1 анульовано доступ до Державного реєстру. Покликаючись на наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України, Мін`юст не обґрунтовує, у чому саме полягає фундаментальне значення розгляду цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики; не формулює проблемне правове питання, вирішення якого у випадку відкриття Верховним Судом касаційного провадження, впливатиме на широку масу спорів, або створить відмінний від минулого підхід до вирішення правового питання; не вказує приклади неоднакового застосування судами в інших справах у подібних правовідносинах Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV), Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, інших норм матеріального та / чи процесуального права. Також скаржник не обґрунтовує винятковість розгляду цієї справи чи наявність інтересу суспільства до вирішення спору. Зважаючи на наведене, Суд не вбачає визначених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України обставин, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження. Крім того, Мін`юст як на підставу касаційного оскарження, передбачену п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України, покликається на висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 420/4262/19 та ін., про те, що державний реєстратор не позбавляється права на працю у результаті застосування тимчасового блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру. Такий правовий висновок сформульований Верховним Судом у контексті відсутності підстав для забезпечення позову у спосіб відновлення доступу державному реєстратору до Державного реєстру до набрання законної сили рішенням суду у справі, та не є правозастосовним до обставин цієї справи, в якій розглядається по суті питання анулювання доступу до Державного реєстру. Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.05.2023, виходив з того, що анулювання Приватному нотаріусу ОСОБА_1 доступу до Державного реєстру не є співмірним допущеному порушенню; відомості про обтяження належних ОСОБА_2 часток земельних ділянок в результаті поділу були перенесені на новоутворені земельні ділянки, право власності боржника ( ОСОБА_2 ) у виконавчому провадженні на заарештовану 1/2 земельних ділянок А та Б не змінилося, негативні наслідки не настали. Мін`юст не обґрунтовує, у чому такі висновки та мотиви судів попередніх інстанцій є наслідком неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та / чи порушення норм процесуального права; не вказує правових позицій Верховного Суду, яким не відповідають такі висновки судів. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За викладених обставин Мін`юсту слід відмовити у відкритті касаційного оскарження. Керуючись ст. 328, 333, 359 КАС України, Суд,- УХВАЛИВ:

1. Задовольнити клопотання Міністерства юстиції України про поновлення строку на касаційне оскарження. Поновити строк на касаційне оскарження.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року у справі № 320/11930/22.

3. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя В.М. Кравчук Суддя С.М. Чиркін Суддя В.М. Шарапа