Постанова 4855 № 640/12935/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/12935/20 Суддя (судді) першої інстанції: Смолій І.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 травня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Кучми А.Ю., суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Заступника голови Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2021 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Заступника голови Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И Л А : ОСОБА_2 звернувся з позовом до суду, в якому просить: - визнати дії заступника голови Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Непопа В.І. щодо відмови у розгляді по суті скарги позивача від 04.02.2020 №04/02-1 без присутності скаржника - протиправними; - зобов`язати заступника голови Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Непопа В.І. здійснити повний і всебічний розгляд скарги позивача від 04.02.2020 №04/02-1 за присутності останнього. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач розглянув скаргу позивача від 04.02.2020 №04/02-1 без участі останнього, як того вимагає Закон України «Про звернення громадян» та забезпечує право скаржника на особисту участь при розгляді його скарги. Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що вимоги позивача є безпідставними. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2020 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх фактичних обставин у справі. Апелянт вказує, що подання позивачем скарги на ім`я відповідача, який за своїм статусом та колом повноважень не підпадає під розуміння органу державної влади та інших суб`єктів, зазначених у п.1 ч.1 ст.13 Закону України «Про доступ до публічної інформації», що є порушенням ст.23 Закону України «Про доступ до публічної інформації», а саме позивачем порушено суб`єктивний склад учасників справи. Також наголошує на неодноразовому зверненні позивача до суду з різними (схожими) позовними заявами до одного і того ж відповідача, що є зловживанням процесуальними правами. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін. Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 04.02.2020 позивач звернувся до заступника голови Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_1 із скаргою №04/02-1 в порядку Закону України «Про звернення громадян», в якій просив: - вчинити необхідні дії (службову перевірку) щодо притягнення директора Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_3 за фактом вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу»; - за результатом проведеної перевірки притягнути директора Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_3 до відповідальності; - скаргу розглядати в присутності заявника, про що повідомити останнього належним чином засобами поштового зв`язку: АДРЕСА_1 та на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1. Листом від 27.02.2020 №004-575 відповідач повідомив позивача про те, що його твердження стосовно неналежного контролю за актуальністю поширюваної інформації щодо діяльності Департаменту є необґрунтованими та виключають можливість притягнення директора Департаменту до дисциплінарної відповідальності. Вважаючи дії відповідача щодо відмови у розгляді по суті скарги позивача від 04.02.2020 №04/02-1 за відсутності останнього - протиправними, звернувся до суду із даним адміністративним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій при розгляді скарги позивача від 04.02.2020 №04/02-1 без присутності скаржника з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Положеннями статті 40 Конституції України визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. У відповідності до частини першої статті 1 Закону України «Про звернення громадян» (в редакції, що діяла на час спірних правовідносин) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Статтею 3 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб. У відповідності до статті 4 Закону України «Про звернення громадян» до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов`язки або його незаконно притягнуто до відповідальності. У відповідності до частини першої статті 7 Закону України «Про звернення громадян» звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду. Частинами першою, третьою та четвертою статті 15 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. Відповідно до ст.18 Закону України «Про звернення громадян» громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право бути присутнім при розгляді заяви чи скарги. Статтею 19 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані зокрема: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення. За приписами частини першої статті 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Наведені норми Закону України «Про звернення громадян» вказують, що звернення громадян, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду тим органом чи посадовою особою органу, до якого подано звернення та до повноважень якого входять питання, порушені у зверненні, зазвичай протягом одного місяця, з обов`язковим повідомленням громадянина про результати розгляду; при цьому орган або посадова особа зобов`язані об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти звернену до них заяву та надати обґрунтовану відповідь за результатами її розгляду. Відповідно до статті 10-1 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» виконавчим органом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація, яка паралельно виконує функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві. Голова Київської міської державної адміністрації призначається Президентом України в порядку, передбаченому Конституцією та законами України. Відповідно до частини другої статті 14 вказаного Закону секретаріат Київської міської ради утворюється радою. Його структура, чисельність, визначена відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, та витрати на утримання встановлюються радою за поданням міського голови. Секретаріат за посадою очолює заступник міського голови - секретар міської ради. Таким чином, з аналізу наведених норм, вбачається, що заступник голови Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є посадовою особою, на яку поширюється дія Закону України «Про звернення громадян». З матеріалів справи вбачається, що у листі від 27.02.2020 №004-575 відповідачем не було роз`яснено порядок оскарження прийнятого рішення. Як вбачається із скарги позивача від 04.02.2020 він клопотав скаргу розглядати в присутності заявника, про що повідомити останнього належним чином засобами поштового зв`язку та на електронну адресу. З аналізу положень Закону України «Про звернення громадян» вбачається, що право громадянина особисто викласти свої аргументи особі, що перевіряла звернення не ставиться в залежність від форми розгляду такого звернення (одноособово, колегіально тощо); у свою чергу стаття 19 Закону України «Про звернення громадян» визначає обов`язок органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб забезпечити реалізацію права громадянина, на його прохання, бути присутнім особисто при розгляді його звернення. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі №826/12287/16. З вищевикладеного вбачається, що відповідачем при розгляді скарги позивача від 04.02.2020 №04/02-1 порушено право останнього особисто викласти аргументи особі, що перевірила заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви, бути присутнім при розгляді заяви чи скарги, а також право бути запрошеним на засідання відповідного органу, що розглядає заяву чи скаргу, що вказує на протиправність дій відповідача та про необхідність задоволення позову в цій частині. Колегія суддів погоджується з висновком суд першої інстанції, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій при розгляді скарги позивача від 04.02.2020 №04/02-1 без присутності скаржника з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України. Суд апеляційної інстанції не приймає посилання апелянта на те, що подання позивачем скарги на ім`я відповідача, який за своїм статусом та колом повноважень не підпадає під розуміння органу державної влади та інших суб`єктів, зазначених у п.1 ч.1 ст.13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» є порушенням ст.23 Закону України «Про доступ до публічної інформації», оскільки відповідно до змісту листа від 27.02.2020 №004-575 відповідач повідомив позивача про те, що його твердження стосовно неналежного контролю за актуальністю поширюваної інформації щодо діяльності Департаменту є необґрунтованими та виключають можливість притягнення директора Департаменту до дисциплінарної відповідальності, однак не зазначено про подання скарги до неналежної посадової особи чи органу та не перенаправлено скаргу за належність, а навпаки було здійснено її розгляд. Крім того, не приймаються доводи апелянта про зловживання позивачем своїми процесуальними правами, оскільки звернення з різними позовними заявами до суду з метою захисту порушених прав, незалежно від того заявлено вимоги до одного і того ж відповідача чи до різних, не може вказувати на зловживання своїми правами з огляду на відмінність звернень поданих до відповідного органу. Доказів подання тотожних позовних заяв відповідачем не надано. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Заступника голови Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України. Повний текст постанови виготовлено 21.05.2021. Головуючий суддя: А.Ю. Кучма В.О. Аліменко Н.В. Безименна