Постанова 4855 № 640/13406/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/13406/20 Суддя (судді) першої інстанції: Іщук І.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 серпня 2021 року м. Київ Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Кузьменка В. В., суддів: Василенка Я.М., Ганечко О.М., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Заступника голови Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Непопа Вячеслава Івановича, про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, за апеляційною скаргою Заступника голови Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Непопа Вячеслава Івановича на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2021 року, В С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Заступника голови Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Непопа Вячеслава Івановича, в якому просив: - визнати дії Заступника голови Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Непопа Вячеслава Івановича щодо розгляду скарги громадянина ОСОБА_1 від 17.12.2019 №17/12-4 без присутності скаржника протиправними; - зобов`язати Заступника голови Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Непопа Вячеслава Івановича здійснити розгляд скарги від 17.12.2019 №17/12-4 у присутності громадянина ОСОБА_1 . Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.03.2021 позов задоволено. Визнано дії Заступника голови Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Непопа Вячеслава Івановича щодо розгляду скарги громадянина ОСОБА_1 від 17.12.2019 №17/12-4 без присутності скаржника протиправними. Зобов`язано Заступника голови Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Непопа Вячеслава Івановича здійснити розгляд скарги від 17.12.2019 №17/12-4 у присутності громадянина ОСОБА_1 . Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального права та просить відмовити у задоволенні позову. Доводи апелянта аналогічні тим, які викладені у відзиві на позовну заяву та обґрунтовані зокрема тим, що позивачем пропущено строк оскарження, та порушено суб`єктний склад учасників справи, позаяк подання скарги на ім`я посадової особи, а саме заступника голови Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Непопа Вячеслава Івановича є неправомірним, адже останній не підпадає під розуміння органу державної влади. Крім того, вказано, що дії позивача щодо подання великої кількості адміністративних позовів до Окружного адміністративного суду міста Києва, заявлених протягом короткого проміжку часу до одного відповідача, з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, свідчать про штучний характер позовів, що на думку відповідача, є свідченням зловживання позивачем процесуальними правами та суперечить завданню адміністративного судочинства Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи, 17.12.2019 ОСОБА_1 звернувся до заступника голови Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Непопа Вячеслава Івановича із скаргою №17/12-4 в порядку Закону України "Про звернення громадян", в якій просив: - вчинити необхідні дії (службову перевірку) щодо притягнення першого заступника директора Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності за фактом вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу"; - скаргу розглядати в присутності заявника, про що повідомити останнього належним чином засобами поштового зв`язку: АДРЕСА_1 та на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 Листом від 16.01.2020 №004-149 відповідач повідомив позивача про те, що на запит позивача щодо отримання публічної інформації Департаментом надана відповідь, яка зареєстрована 17.07.2019 за №05710-13276. Порушень строків надання інформації, визначених Законом України "Про доступ до публічної інформації" не вбачається. Вважаючи дії заступника голови Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Непопа Вячеслава Івановича щодо відмови у розгляді по суті скарги позивача від 17.12.2019 №17/12-4 за відсутності останнього протиправними, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій при розгляді скарги позивача від 17.12.2019 №17/12-4 без присутності скаржника з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про звернення громадян" (в редакції, що діяла на час спірних правовідносин) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Статтею 3 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб. У відповідності до статті 4 Закону України "Про звернення громадян" до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов`язки або його незаконно притягнуто до відповідальності. Згідно з частинами першою, четвертою, шостою та сьомою статті 5 Закону України "Про звернення громадян" звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Звернення може бути усним чи письмовим. Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення). У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається. У відповідності до частини першої статті 7 Закону України "Про звернення громадян" звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду. Частинами першою, третьою та четвертою статті 15 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. Відповідно до статті 18 Закону України "Про звернення громадян" громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право бути присутнім при розгляді заяви чи скарги. Статтею 19 Закону України "Про звернення громадян" встановлено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані зокрема: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення За приписами частини першої статті 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Таким чином, приписи Закону України "Про звернення громадян" вказують, що звернення громадян, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду тим органом чи посадовою особою органу, до якого подано звернення та до повноважень якого входять питання, порушені у зверненні, зазвичай протягом одного місяця, з обов`язковим повідомленням громадянина про результати розгляду; при цьому орган або посадова особа зобов`язані об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти звернену до них заяву та надати обґрунтовану відповідь за результатами її розгляду. Правова позиція позивача була обґрунтована тим, що заступником голови Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Непоп В.І. порушено право позивача на особисту участь при розгляді його скарги. При цьому, як вірно зауважив суд першої інстанції, надаючи відповідь відповідач посилався на норми Закону України "Про доступ до публічної інформації", тоді як позивач, звертаючись до відповідача із скаргою від 17.12.2019 №17/12-4, керувався приписами Закону України "Про звернення громадян", нормами якого прямо передбачено право заявника бути присутнім при розгляді заяви чи скарги. Закон України "Про звернення громадян" не містить права/обов`язку суб`єктів владних повноважень розглядати подане в рамках цього Закону звернення за правилами іншого спеціального Закону ("Про доступ до публічної інформації"). Більш того, відповідно до частини другої статті 2 Закону України "Про доступ до публічної інформації" цей Закон не поширюється на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом. Відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради (у разі їх утворення) та їх виконавчі органи. Статтею 7 вказаного Закону передбачено, що система місцевого самоврядування у місті Києві включає, зокрема, виконавчий орган міської ради. Відповідно до статті 10-1 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" виконавчим органом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація, яка паралельно виконує функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві. Голова Київської міської державної адміністрації призначається Президентом України в порядку, передбаченому Конституцією та законами України. Відповідно до частини другої статті 14 вказаного Закону секретаріат Київської міської ради утворюється радою. Його структура, чисельність, визначена відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, та витрати на утримання встановлюються радою за поданням міського голови. Секретаріат за посадою очолює заступник міського голови - секретар міської ради. Відтак, заступник голови Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є посадовою особою, на яку поширюється дія Закону України "Про звернення громадян". Згідно з частиною четвертою статті 15 Закону України "Про звернення громадян" рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. Натомість, у листі від 16.01.2020 №004-149 відповідачем не було роз`яснено порядок оскарження прийнятого рішення. Як вбачається із скарги позивача від 17.12.2019 він просив розглянути таку в присутності заявника, про що повідомити останнього належним чином засобами поштового зв`язку: АДРЕСА_1 та на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_2. У статті 19 Закону України "Про звернення громадян" також визначений обов`язок органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу. З аналізу вказаних норм Закону України "Про звернення громадян" вбачається, що право громадянина особисто викласти свої аргументи особі, що перевіряла звернення не ставиться в залежність від форми розгляду такого звернення (одноособово, колегіально тощо). У свою чергу стаття 19 Закону України "Про звернення громадян" визначає обов`язок органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб забезпечити реалізацію права громадянина, на його прохання, бути присутнім особисто при розгляді його звернення. Аналогічна правова позиція стосовно обов`язку органу державної влади запрошувати особу на засідання органу, що розглядає його заяву, викладено у постанові Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі №826/12287/16. Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Відповідачем в доводах апеляційної скарги жодним чином не обґрунтовано наявність підстав для відступу від вищевказаної правової позиції Верховного Суду, яка під час розгляду справи була правомірно врахована судом першої інстанції на виконання вимог ч. 5 ст. 242 КАС України. Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з тим, що відповідачем при розгляді скарги позивача від 17.12.2019 №17/12-4 порушено право останнього особисто викласти аргументи особі, що перевірила заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви, бути присутнім при розгляді заяви чи скарги, а також право бути запрошеним на засідання відповідного органу, що розглядає заяву чи скаргу, що вказує на протиправність дій відповідача та наявність підстав для задоволення позовних вимог. Колегія суддів відхиляє твердження апелянта стосовно того, що подання великої кількості адміністративних позовів до Окружного адміністративного суду міста Києва, заявлених протягом короткого проміжку часу до одного відповідача, з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, свідчать про штучний характер позовів, позаяк зазначені твердження відповідача жодним чином не свідчать про правомірність його дій в межах спірних правовідносин. Крім того, предмети перелічених апелянтом адміністративних справ відрізняються, адже виникли за різних фактичних обставин, хоча і стосуються звернень позивача до Заступника голови Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА). Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновки суду першої інстанцій та були враховані судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного рішення, яке, на переконання колегії суддів, є законним та прийнято з дотриманням норм матеріального права. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку за наслідками розгляду даного спору. Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Заступника голови Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Непопа Вячеслава Івановича на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Заступника голови Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Непопа Вячеслава Івановича, про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.03.2021 - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач В. В. Кузьменко Судді: Я. М. Василенко О. М. Ганечко