Постанова 4855 № 640/7805/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/7805/20 Суддя (судді) першої інстанції: Арсірій Р.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 лютого 2022 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Аліменка В.О., суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Заступника голови Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Непопа Вячеслава Івановича на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2021 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Заступника голови Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Непопа Вячеслава Івановича про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії В С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом в якому просить визнати протиправними дії заступника голови Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Непопа Вячеслава Івановича, який відповіддю № 004-145 від 15.01.2020 відмовив у задоволенні викладених у скарзі гр. ОСОБА_1 № 17/12-11 від 17.12.2019 вимог. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем порушено право ОСОБА_1 бути присутнім при розгляді скарги позивача. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 липня 2021 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, 17.12.2019 ОСОБА_1 звернувся до Заступника голови виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Непопа В.І. зі скаргою № 17/12-11, в якій просив провести службову перевірку на предмет притягнення першого заступника директора департаменту земельних ресурсів до дисциплінарної відповідальності за фактом вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 65 ЗУ "Про державну службу", при цьому просив розглянути скаргу в присутності скаржника. За результатами розгляду скарги від 17.12.2019 № 17/12-11 позивач отримав відповідь за підписом заступника голови виконавчого органу КМДА Непопа В.І. від 15.01.2020 № 004-145 про відсутність підстав для притягнення першого заступника директора департаменту до дисциплінарної відповідальності. Таким чином, скарга ОСОБА_1 була розглянута за відсутності останнього. Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем при розгляді скарги позивача порушено право ОСОБА_1 бути присутнім при розгляді скарги, а також право бути запрошеним на засідання відповідного органу, що розглядає заяву чи скаргу, що вказує на протиправність відповідача. Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне. Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до вимог частини першої статті 1 Закону України «Про звернення громадян» (в редакції, що діяла на час спірних правовідносин) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Статтею 3 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб. У відповідності до статті 4 Закону України «Про звернення громадян» до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов`язки або його незаконно притягнуто до відповідальності. Згідно із частиною 1 статті 16 Закону України «Про звернення громадян» скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об`єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду. Статтею 18 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень. Отже, зазначені норми Закону визначають, що громадин, який подав скаргу, має право бути присутнім під час її розгляду. Як вбачається з матеріалів справи, позивач у скарзі від 17.12.2019 №17/12-11 просив розглядати її у його присутності, про що повідомити його належним чином засобами поштового зв`язку та на електронну пошту. Відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи. У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев`ятого частини першої цієї статті. З наведеного вбачається, що праву заявника, передбаченому у ст. 18 Закону України «Про звернення громадян», щодо можливості бути присутнім при розгляді заяви чи скарги кореспондує обов`язок органів та посадових осіб на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу. Отже, відповідач зобов`язаний був запросити позивача для розгляду його скарги, оскільки, в іншому випадку, унеможливлюється практична реалізація права заявника особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви та бути присутнім при розгляді заяви чи скарги. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.01.2019 року у справі № 826/12287/16, від 31.10.2019 року у справі № 826/13435/15, від 24.10.2019 року у справі № 826/5333/17. Судом першої інстанції встановлено, що скаргу ОСОБА_1 № 17/12-11 розглянуто Заступником голови Виконавчого органу Київської місткої ради (КМДА) Непопом В.І. без повідомлення заявника та без участі останнього у розгляді скарги. Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач з порушенням норм Закону України «Про звернення громадян» розглянув подану позивачем скаргу без його присутності, а тому дії відповідача є протиправними. Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради (у разі їх утворення) та їх виконавчі органи. Статтею 7 вказаного Закону передбачено, що система місцевого самоврядування у місті Києві включає, зокрема, виконавчий орган міської ради. Згідно із статтею 10-1 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" виконавчим органом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація, яка паралельно виконує функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві. Голова Київської міської державної адміністрації призначається Президентом України в порядку, передбаченому Конституцією та законами України. Відповідно до частини 2 статті 14 вказаного Закону секретаріат Київської міської ради утворюється радою. Його структура, чисельність, визначена відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, та витрати на утримання встановлюються радою за поданням міського голови. Секретаріат за посадою очолює заступник міського голови - секретар міської ради. Таким чином, з аналізу наведених норм, вбачається, що заступник голови Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є посадовою особою, на яку поширюється дія Закону України "Про звернення громадян". Крім того, колегія суддів враховує, що саме відповідач розглянув скаргу ОСОБА_1 та надав на неї відповідь. У разі, якщо відповідач не є належною особою, яка може надавати відповідь по суті поставленого питання, або ж розглядати скаргу, останній повинен був про це повідомити позивача у своїй відповіді. Також слід зазначити, що позивач відповідно до вимог чинного законодавства України має право обрати спосіб захисту порушеного права, у тому числі звернувшись безпосередньо до суду з відповідним адміністративним позовом. Щодо посилання відповідача в апеляційній скарзі на постанову Пленуму Вищого адміністративного суду №10 від 29.09.2016 року «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації», то колегія суддів вважає їх помилковими, так як позивач звернувся зі скаргою до заступника голови виконавчого комітетту Київської міської ради (КМДА) Непоп В.Я. відповідно до Закону України «Про звернення громадян» і відповідь на скаргу останньому була надана саме в рамках цього Закону. Також є безпідставними доводи відповідача про зловживання позивачем процесуальним правом на подання адміністративного позову. Апелянт посилається на подані ОСОБА_1 чисельні позови до суду на допущені органом місцевого самоврядування Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) порушення Закону «Про доступ до публічної інформації», а саме розгляд його скарг без присутності скаржника. Проте, зазначені в апеляційній скарзі позови стосуються іншого предмета позову ніж у даній справі. Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист. Отже, право особи на звернення до суду з адміністративним позовом визначено чинним Кодексом адміністративного судочинства України. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у ст. 55 Конституція України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Та обставина, що позивач подає чисельні позову до суду не позбавляє його права на звернення до суду з даним позовом. Доказів того, що у суді розглядається аналогічний спір за позовом позивача до того ж самого відповідача, про той же предмет спору і з тих самих підстав, відповідач не надав, а тому підстав для залишення позову без розгляду чи закриття провадження у справі з підстав передбачених відповідно п.4 ч.1ст. 238 чи п.10 ч.1 ст. 240 КАС України не має. Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції. Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Заступника голови Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Непопа Вячеслава Івановича - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Суддя-доповідач В.О. Аліменко Судді Л.В. Бєлова А.Ю. Кучма