Постанова 4855 № 640/23270/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/23270/20 Суддя (судді) першої інстанції: Смолій І.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 листопада 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді - Єгорової Н.М., суддів - Сорочка Є.О., Федотова І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Міністра юстиції України Малюськи Дениса Леонтійовича про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И Л А: У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Міністерства юстиції України, Міністра юстиції України Малюськи Д.Л., в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідачів, що полягає у неналежному розгляді його звернення від 15 вересня 2020 року, поданого через Урядовий контактний центр за реєстраційним номером №ФИ-11246458 та у наданні відповіді не за підписом Міністра, у зв`язку з чим просить зобов`язати повторно розглянути його звернення від 15 вересня 2020 року та вжити заходи реагування щодо обставин, викладених у зверненні. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2021 року відмовлено у задоволенні позову. Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що оскільки порушені у зверненні (скарзі) питання позивачем не стосувалися питань компетенції Міністерства юстиції України, відповідач правомірно направив таке звернення за належністю для розгляду по суті, що, в свою чергу, не вимагало підписання відповіді позивачу особисто Міністром. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а також положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та сталої практики Європейського суду з прав людини. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що відповідь Мін`юсту є прийнятим рішенням. Проте у даній відповіді було відсутнє роз`яснення порядку оскарження прийнятого рішення, що є прямим порушення вимог ст. 15 Закону України «Про звернення громадян». Звернення від 15 вересня 2020 року було подано позивачем, як інвалідом війни, та адресоване особисто Міністру юстиції України Малюсьці Д.Л. Проте відповідь вказаною особою не була надана, що є прямим порушенням прав, як інваліда війни та ст. 16 Закону України «Про звернення громадян». Окремо скаржник звертає увагу на той факт, що в рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2021 року у даній справі містяться висновки щодо фактів та правового регулювання відносин звільненого судді Дарницького районного суду міста Кіровограда, що є недостовірними відомостями у контексті предмету ініційованого позивачем спору. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач, посилаючись на те, що вимоги апеляційної скарги є необґрунтовані, просить в її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що позивач надіслав через Урядовий контактний центр звернення від 15 вересня 2020 року № ФИ-11246458 до Міністерства юстиції України, адресоване Міністру юстиції України Малюсьці Д.Л., у якому порушено питання притягнення до відповідальності винних осіб за порушення Закону України «Про звернення громадян» при розгляді його звернень. Листом Заступника Міністра О.Банчук надано відповідь від 22 вересня 2020 року №42044/Ф-26243/7.1.5, в якій зазначено, що порушені у зверненні питання не стосуються питань, пов`язаних з діяльністю Міністерства юстиції України, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства юстиції України, у зв`язку з чим звернення (скаргу) позивача направлено, відповідно до ст.5 Закону України «Про звернення громадян», за належністю для розгляду по суті та прийняття рішення Уповноваженим ВРУ з прав людини, який згідно зі ст.28 згаданого Закону, здійснює контроль за дотриманням законодавства про звернення громадян. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів враховує наступне. Відповідно до ч. 1 статті 1 Закону України «Про звернення громадян» № 393/96-ВР від 02 жовтня 1996 року (далі - Закон № 393/96-ВР) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 393/96-ВР звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Згідно зі ст. 7 Закону № 393/96-ВР, якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями. Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 15 Закону № 393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки. Пунктом 6 ч. 1 статті 18 Закону № 393/96-ВР передбачено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги. Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: - об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; - забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; - письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; - у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; - особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи тощо (стаття 19 Закону № 393/96-ВР). Відповідно до Закону України «Про звернення громадян» та з метою поліпшення умов реалізації конституційного права громадян на особисте звернення до Міністерства юстиції України, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, наказом Міністерства юстиції України від 15 лютого 2017 року № 388/5 затверджено Порядок розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Міністерстві юстиції України, його територіальних органах, підприємствах, установах та організаціях, що належать до сфери його управління (далі - Порядок № 388/5). Пунктом 7 розділу ІІ Порядку № 388/5 усі звернення громадян, запити на отримання публічної інформації, подані у встановленому законодавством порядку, підлягають попередньому розгляду. Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Порядку № 388/5 попередній розгляд звернень громадян, запитів на отримання публічної інформації у Міністерстві юстиції України, органах і установах юстиції здійснюється з метою визначення: належності документа до звернень громадян, запитів на отримання публічної інформації; повноти дотримання вимог до оформлення звернень, запитів на отримання публічної інформації, що визначені статтею 5 Закону України «Про звернення громадян» та статтею 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації»; ознак надходження та виду звернень, запитів на отримання публічної інформації; суті та стислого змісту звернень, запитів на отримання публічної інформації; належності порушених питань до повноважень Міністерства юстиції України, органів, установ юстиції; звернень, які відповідно до статті 8 Закону України «Про звернення громадян» не підлягають розгляду та вирішенню; відповідності адресування, наявності усіх зазначених додатків, цілісності вкладень, наявності підпису та дати заявника; строків виконання звернень, запитів на отримання публічної інформації. Якщо питання, порушені в одержаному зверненні, запиті на отримання публічної інформації, не належать до компетенції Міністерства юстиції України, органу, установи юстиції, звернення, запит на отримання публічної інформації в термін не більше п`яти днів пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється особі, яка подала звернення, запит на отримання публічної інформації. У разі якщо звернення, запит на отримання публічної інформації не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення, воно (він) в той самий термін повертається заявнику з відповідними роз`ясненнями. Забороняється направляти скарги для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються. (пункти 12, 13 розділу ІІ Порядку № 388/5). Колегія суддів, аналізуючи приписи Закону України «Про звернення громадян», зауважує, що законодавець, передбачаючи право/обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування пересилати за належністю звернення громадян іншому (відповідному) органу чи посадовій особі, мав на меті забезпечити заявнику об`єктивний та всебічний розгляд його заяви. Водночас, вказаний обов`язок органів державної влади та місцевого самоврядування щодо пересилання звернення може бути реалізований виключно за сукупністю таких умов: 1) питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень; 2) звернення пересилається лише відповідному, а не будь-якому органу чи посадовій особі за належністю, тобто тому органу, до повноваження якого входить вирішення питань, що порушені у зверненні; 3) пересилання повинно відбутися в термін не більше п`яти днів; 4) про факт пересилання обов`язково повідомляється громадянин, який подав звернення. Аналогічний висновок щодо вказаної норми права висловив Верховний Суд у постановах від 22 квітня 2020 року у справі № 826/717/16 та від 24 листопада 2021 року у справі № 380/2272/20. Матеріалами справи підтверджується, що позивач надіслав через Урядовий контактний центр звернення від 15 вересня 2020 року № ФИ-11246458 до Міністерства юстиції України, адресоване Міністру юстиції України Малюсьці Д.Л., яке зареєстровано в Міністерстві 16 вересня 2020 року під вх. № Ф-26243. Міністерством юстиції України в особі заступника Міністра О.Банчука, в порядку встановленому ст. 7 Закону № 393/96-ВР та пунктом 12 розділу ІІ Порядку № 388/5, надіслано звернення ОСОБА_1 уповноваженому ВРУ з прав людини (лист від 21 вересня 2020 року №41901/Ф-26243/7.1.5) та повідомлено позивача листом від 22 вересня 2020 року №42044/Ф-26243/7.1.5 про пересилання його звернення. Отже Міністерством юстиції України було виконано свій обов`язок, визначений Законом України «Про звернення громадян», оскільки пересилання відбулося в термін не більше п`яти днів, про що також повідомлено позивача. Міністерство юстиції України (Мін`юст), в силу вимог пункту 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 (далі - Положення), є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мін`юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань банкрутства, у сфері нотаріату, організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі - виконання рішень), державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації обтяжень рухомого майна, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, реєстрації статуту територіальної громади м. Києва, реєстрації статутів Національної академії наук та національних галузевих академій наук, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб`єктів інформаційної діяльності, у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, у сфері правової освіти населення; забезпечує формування державної політики у сфері архівної справи і діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації. Згідно підпунктом 33 пункту 3 названого Положення Мін`юст організовує розгляд звернень громадян з питань, пов`язаних із діяльністю Мін`юсту, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, а також стосовно актів, які ним видаються. Позивач у зверненні від 15 вересня 2020 року №ФИ-11246458 скаржився на дії заступника голови громадської організації «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих» (далі - УТОС) Новосецького М.М. та голови УТОС Більчич В.М., що полягали у порушення статті 16 Закону в частинні розгляду скарги особисто керівником. Згідно ст. 28 Закону № 393/96-ВР контроль за дотриманням законодавства про звернення громадян відповідно до своїх повноважень здійснюють Верховна Рада України, народні депутати України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Уповноважений з прав людини Верховної Ради України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі комітети, депутати місцевих рад, а також міністерства, інші центральні органи виконавчої влади щодо підпорядкованих їм підприємств, установ та організацій. Зважаючи на наведене та беручи до уваги, що порушені позивачем питання у зверненні стосувалися оскарження дій посадових осіб ЦП УТОС з розгляду звернень ОСОБА_1 , вирішення яких не віднесено до повноважень та компетенції Міністерства юстиції України, останній обґрунтовано переслав звернення уповноваженому ВРУ з прав людини (лист від 21 вересня 2020 року №41901/Ф-26243/7.1.5). Колегія суддів звертає увагу, що вчинення таких дій беззаперечно вказує на неприйняття Міністерством юстиції України жодних рішень по суті поставлених у зверненні питань, в тому числі і про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні). Тобто розгляду по суті зазначеного звернення не відбувалося. За приписами ст. 14 - 16 Закону № 393/96-ВР пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) та скарги Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто. Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку № 388/5 передбачено, що звернення, запити на отримання публічної інформації, що надійшли до Міністерства юстиції України, органу, установи юстиції від Героїв України, Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни, жінок, яким присвоєно почесне звання України «Мати-героїня», розглядаються першими керівниками Міністерства юстиції України, органу, установи юстиції особисто. У свою чергу під розглядом пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) та скарги розуміється їх вирішення по суті, а не пересиланні за належністю. Згідно з п. 7 розділу V Порядку № 388/5 звернення громадян, запити на отримання публічної інформації вважаються виконаними і знімаються з контролю, якщо поставлені у ньому завдання вирішені і лист-відповідь (інформація) за підписом уповноваженої посадової особи направлено відповідним особам, організаціям, яким він адресований, або надано інше підтвердження виконання. За таких обставин надіслання листів від 21 вересня 2020 року №41901/Ф-26243/7.1.5 та від 22 вересня 2020 року №42044/Ф-26243/7.1.5 за підписом заступника Міністра юстиції Банчука О.А, який координує напрями роботи та спрямовує діяльність Департаменту публічного права згідно наказом Міністерства юстиції України від 06 липня 2020 року №2178/к «Про розподіл повноважень між Міністром, першим заступником Міністра, заступниками Міністра, заступником Міністра з питань державної реєстрації, заступником Міністра з питань виконавчої служби, заступником Міністра з питань європейської інтеграції, заступником Міністра - Уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини, заступником Міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації» та якого було визначено головним у Міністерстві з розгляду звернення громадянина ОСОБА_1 , не свідчить про порушення порядку, встановленого ст. 14 - 16 Закону № 393/96-ВР. Окрім того, згідно ст. 15 Закону № 393/96-ВР рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. Отже наведеною нормою встановлено вимогу щодо роз`яснення порядку оскарження прийнятого рішення за наслідками прийняття рішення про відмову, яке Міністерством юстиції України не приймалось. За таких обставин доводи апеляційної скарги про те, що, у даному випадку, відсутність роз`яснення порядку оскарження прийнятого рішення є прямим порушення вимог ст. 15 Закону України «Про звернення громадян», ґрунтуються на помилковому трактуванні позивачем вимог Закону № 393/96-ВР. Окрім того скаржник вказує на той факт, що в рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2021 року у даній справі містяться висновки щодо фактів та правового регулювання відносин звільненого судді Дарницького районного суду міста Кіровограда, що є недостовірними відомостями у контексті предмету ініційованого позивачем спору. Колегія суддів встановила, що дійсно мотивувальна частина рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2021 року у даній справі містить висновки щодо фактів та правового регулювання відносин звільненого судді Дарницького районного суду міста Кіровограда, проте вказана обставина не виплинула на правильність рішення суду першої інстанції та не є підставою для скасування рішення. Фактично судом першої інстанції допущена описка, яка може бути виправлена судом першої інстанції в порядку, встановленому статтею 253 КАС України. У той же час, наведені позивачем практика Європейського суду з прав людини та положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод не є релевантими спірним правовідносинам. Крім іншого, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя:Н.М. Єгорова Судді:Є.О. Сорочко І.В. Федотов