Постанова Київський апеляційний суд № 357/11130/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 357/11130/21 № апеляційного провадження: 22-ц/824/9295/2023 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 вересня 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді - доповідача Слюсар Т.А., суддів: Білич І.М., Лапчевської О.Ф., за участю секретаря судового засідання Шаламай Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Глеваського Віталія Васильовича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 лютого 2023 року у складі судді Бондаренко О.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційна контора № 6 про визнання договору про надання послуг з утримання будинків та споруд та прибудинкових територій таким, що припинено (достроково розірвано), - В С Т А Н О В И В : У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася у суд із позовом до комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Житлово-експлуатаційна контора №6 (далі - КП БМР ЖЕК №6) про визнання договору про надання послуг з утримання будинків та споруд та прибудинкових територій таким, що припинено (достроково розірвано). 16 червня 2020 року між позивачем, як споживачем, та КП БМР ЖЕК №6, як виконавцем, було укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. 11 серпня 2020 року позивачем надіслано запит відповідачу від 10 серпня 2020 року (про надання інформації), який залишився без відповіді з боку виконавця, після цього позивачем прийнято рішення про дострокове розірвання Договору. 06 жовтня 2020 року позивачем надіслано лист відповідачу від 01 жовтня 2020 року про дострокове розірвання договору. 01 березня 2021 року позивачем надіслано відповідачу лист з вимогою не надсилати їй рахунок, однак відповідач ігнорує даний лист, надсилаючи рахунки на оплату шляхом вкладання їх у поштову скриньку за місцем проживання позивача та станом на дату подання цієї заяви відповідь на лист не отримано. Відповідно до пункту 3.1. Договору споживач має право на отримання вчасно та відповідної якості послуг відповідно до чинного законодавства України. З огляду на те, що виконавець неналежним чином виконує договірні зобов`язання, крім того, запит позивача щодо надання інформації від 10 серпня 2020 року залишився без відповіді з боку виконавця (відповідача), позивачем прийнято рішення про дострокове розірвання договору. Відповідно до пункту 9.3. Договір може бути розірваний достроково у разі невиконання умов Договору сторонами Договору. Ненадання інформації на запит споживача - матеріальна форма невиконання умов Договору. Тому, позивачка просила визнати договір б/н від 16 червня 2020 року за участю ОСОБА_1 та КП БМР ЖЕК №6 про надання послуг з утримання будинків та споруд та прибудинкових територій таким, що припинено (достроково розірвано). Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 лютого 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. В апеляційній скарзі адвокат Глеваський В.В. в інтересах ОСОБА_1 посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Стягнути з відповідача судові витрати. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не в повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для справи. Суд обмежився посиланням на договір від 02 липня 2021 року, без проведення його правового аналізу, на предмет, зокрема, нікчемності правочину. Скаржник зазначає, що висновки викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи. Суд не дослідив факти надання послуг відповідачем - у матеріалах справи відсутні акти прийому-передачі, угоди, що свідчать про надання відповідачем, прийняття позивачем (апелянтом) тієї чи іншої послуги за договором. У відзиві на апеляційну скаргу КП БМР ЖЕК №6 заперечує проти апеляційної скарги, вважає її безпідставною та необґрунтованою, просить залишити без задоволення а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 лютого 2023 року залишити без змін. Колегія суддів, вислухавши адвоката Глеваського В.В. в інтересах ОСОБА_1 , який просив апеляційну скаргу задовольнити, представника Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційна контора №6 Ковбасюк-Боброву А.І., яка просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, приходить до наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Згідно зі статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на судовий захист. Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Як убачається з матеріалів справ, що позивачка є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 18.11.2019, що підтверджується копією паспорта та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 8-11, 13-14 т.1). 16.06.2020 між ОСОБА_1 та відповідачем було укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, предметом якого є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів) у будинку по АДРЕСА_1 , а споживачем своєчасної оплати цих послуг за встановленим тарифом у строки та на умовах, передбачених договором (а.с. 15-16 т.1). 11.08.2020 позивачка надіслала КП БМР ЖЕК №6 заяву від 10.08.2020 про надання інформації (а. с. 17-18 т.1). 06.10.2020 ОСОБА_1 було надіслано КП БМР ЖЕК №6 лист-повідомлення від 01.10.2020 про дострокове розірвання договору від 16.06.2020 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, з моменту отримання виконавцем даного листа, що підтверджується матеріалами справи (а. с. 19-20, 21), яке останній отримав 09.10.2020 за вх. № 148 (а. с. 19-21 т.1). 01.03.2021 позивачкою було надіслано відповідачу заяву від 24.02.2021 з вимогою не надсилати їй рахунки на оплату послуг та не здійснювати обробку її персональних даних (а.с. 22-24 т.1). З відповіді на лист-повідомлення про дострокове розірвання договору рекомендовано позивачці конкретизувати, що саме не виконує відповідач, як сторона договору про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території, укладеного від 16.06.2020, тим самим заперечивши проти заяви про розірвання договору (а.с. 76-77 т.1). Крім того, 01.03.2021 ОСОБА_1 направила до КП БМР ЖЕК №6 заяву з вимогою від 24.02.2021 не надсилати їй рахунки на оплату послуг, у зв`язку з припиненням договору з 10.10.2020. У відповідь на заяву-вимогу, вказано, що позивачкою не конкретизовано, які саме зобов`язання не виконуються відповідачем як наслідок її повідомлено про продовження дії договору від 16.06.2020 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладеного між сторонами, а тому її вимоги вказані у зверненні від 24.02.2021 є безпідставними. При цьому твердження ОСОБА_1 про те, що починаючи з 10.10.2020, договір від 16.06.2020 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій є припиненим (шляхом дострокового розірвання), визнано таким, що не відповідає дійсності, оскільки згідно зі ст. 322 ЦК Україну, тягар утримання майна несе його власник. Також згідно зі ст. 151 ЖК УРСР, громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку прибудинкову територію, тому від послуг по утриманню будинку відмовитися вона не може, оскільки нести витрати по утриманню місць загального користування та прибудинкової території - її обов`язок. Пунктом 2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" сказано: власники квартир в багатоквартирних будинках є співвласниками всіх допоміжних приміщень будинку та його техобладнання. Тому вони повинні сплачувати свою частину витрат у загальних витратах на утримання будинку та прибудинкової території пропорційно до займаної площі. Витрати на утримання житла та прибудинкової території зобов`язані оплачувати як квартиронаймачі, так і власники викуплених та приватизованих квартир (а.с. 78-81 т.1). Крім того, встановлено, що 02.07.2021 між КП БМР ЖЕК №6, в особі начальника Кошляка Ю.М., з одного боку, та уповноваженими співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в особі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що діють на підставі протоколу загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 від 22 червня 2021 року, було укладено Договір № 2 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком. Відповідно до п. 11.1 вказаного Договору, цей договір набирає чинності з 01.08.2021 та укладається строком на один рік (а.с. 66-75 т.1). Тобто, договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 16.06.2020, який був укладений між КП БМР ЖЕК №6 та ОСОБА_1 , втратив свою дію 01.08.2021 і водночас набув чинності договір № 2 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 02.07.2021. Відмовляючи у задоволенні позову, районний суд виходив з підстав його недоведеності. Такі висновки районного суду є обґрунтованими, враховуючи наступне. Згідно з ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Так, убачається, що ОСОБА_1 звертаючись у суд із позовом, як на підставу своїх вимог посилалася на те, що відповідач не належно виконує договірна зобов`язання, при цьому посилаючись на п. 3.1 та 9.3 договору від 16.06.2020 просила визнати його таким, що достроково розірваний. Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. З наведеного вище слідує, що під час укладення договору сторони такого можуть погодити умови (пункти) такого договору, які будуть обов`язковими для їх виконання. Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом ч. 2 ст. 615 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Позивачка стверджує, що відповідачем порушено п. 3.1. договору. Відповідно до п. 3.1. договору споживач має право, зокрема, на отримання вчасно та відповідної якості послуг згідно із чинним законодавством України; усунення виконавцем виявлених недоліків у наданні послуг у встановлені з чинним законодавством України строки; своєчасне отримання інформації від виконавця про перелік складових послуг, структуру тарифу, загальну суму місячного платежу норми споживання, режим надання послуг, їх споживчі властивості тощо. Відповідно до п. 5 Договору виконавець зобов`язаний, зокрема, забезпечувати вчасно та відповідної якості надання послуг згідно із чинним законодавством України та надавати споживачу у встановленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік складових послуг структуру тарифу, загальну суму місячного платежу, норми споживання, режим надання послуг, їх споживчі властивості. Позивачка вказує, що на її звернення від 11.08.2020 про надання інформації про перелік та порядок надання послуг відповіді від відповідача не отримала. Між тим, відповідачем заперечується отримання вказаного звернення, доказів на спростування чого суду позивачкою не надано. При цьому, колегія суддів враховує й те, що отримавши від позивачки лист про дострокове розірвання договору від 09.10.2020 відповідач просив закцентувати увагу, які саме умови ним не виконуються, на що відповіді не було надано та конкретизовано з чим саме не погоджується позивачка, оскільки відповідно до п. 9.3. договір може бути розірвано достроково у разі: переходу права власності (користування) на квартиру до іншої особи, невиконання умов сторонами договору, за згодою сторін або в судовому порядку (а.с. 16 т.1). Більше того, позивачка звертаючись з вимогою про дострокове розірвання договору попередньо не зверталася до відповідача як виконавця послуг з вимогою про складення акту-претензії із зазначенням виду порушення, кількісних і якісних показників послуг, як це передбачено в п. 7.1. договору (а.с. 16 т.1). Таким чином, договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 16.06.2020 не може вважатися припиненим в односторонньому порядку лише на підставі листа-повідомлення яким позивачка повідомила про його припинення. Також колегія суддів враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно із ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). В свою чергу, згідно положень ст. ст. 901, 902 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Так, районним судом обґрунтовано зазначено, що позивачкою належних та достатніх доказів порушення виконавцем КП БМР ЖЕК №6 зобов`язань за договором не надано. При цьому, згідно з ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77 та ст. 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Крім того, ч. 6 ст. 81 ЦПК України передбачає, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Позивачем не доведені обставини та доводи, покладені в обґрунтування своїх позовних вимог, які також не знайшли свого підтвердження й в суді апеляційної інстанції. Виходячи з викладеного, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи, надані сторонами докази і давши їм належну правову оцінку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки матеріали справи не містять будь-яких порушень умов договору, отже правильним є висновок, що вимоги визнання його достроково розірваним, не підлягають задоволенню. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду, оскільки оскаржуване рішення постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Суд правильно встановив характер правовідносин сторін у справі та застосував норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, вирішив спір з урахуванням меж заявлених позовних вимог та конкретних обставин справи на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не містять передбачених законом підстав для скасування судового рішення. За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення суду - без змін. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу адвоката Глеваського Віталія Васильовича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 лютого 2023 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 27 вересня 2023 року. Суддя-доповідач: Судді: