Постанова 4824 № 752/16199/24

К И Ї В С Ь К И Й А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 грудня 2024 року місто Київ справа № 752/16199/24 апеляційне провадження № 22-ц/824/18337/2024 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Головачова Я.В., суддів: Нежури В.А., Невідомої Т.О., за участю секретаря судового засідання: Мазурок О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Венеція", подану представником Агбонгале Луізою Сергіївною, на рішення Голосіївського районного суду міста Києва у складі судді Чекулаєва С.О. від 20 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Венеція" про визнання дій неправомірними та зобов`язання здійснити дії, в с т а н о в и в : Короткий зміст позовних вимог У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ "Управляюча компанія "Венеція" про визнання дій неправомірними та зобов`язання здійснити дії. Позов мотивовано тим, що відповідач неправомірно, в односторонньому порядку, підвищив тариф за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території у житловому будинку АДРЕСА_1 . На думку позивача, відповідач безпідставно надає послуги з "управління багатоквартирним будинком" після набуття чинності відповідними положеннями Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-VIII оскільки, відповідач не був обраний управителем будинку на загальних зборах співвласників багатоквартирного будинку та не був призначений управителем будинку за результатами відповідного конкурсу Київською міською державною адміністрацією. Оскільки жодних договорів на управління багатоквартирним будинком між позивачем та відповідачем, а також між уповноваженими представниками співвласників багатоквартирного будинку та відповідачем не укладено, позивач вважає, що дійсним є договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 20 жовтня 2017 року № 56/25 із визначенням фіксованої плати за надані послуги на дату укладення цього договору. Посилаючись на наведене, позивач просив суд визнати дії ТОВ "Управляюча компанія "Венеція" по застосуванню з 1 квітня 2023 року тарифу за послуги з утримання будинку і прибудинкової території за адресою АДРЕСА_2 , не передбаченого договором № 56/25 від 20 жовтня 2017 року та нарахуванню боргу неправомірними; зобов`язати ТОВ "Управляюча компанія "Венеція" здійснити перерахунок вартості послуги з утримання будинку і прибудинкової території за особовим рахунком ОСОБА_1 № НОМЕР_1 відповідно до умов договору № 56/25 від 20 жовтня 2017 року. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 20 вересня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано дії ТОВ "Управляюча компанія "Венеція" по застосуванню з 1 квітня 2023 року тарифу за послуги з утримання будинку і прибудинкової території за адресою АДРЕСА_2 , не передбаченого договором № 56/25 від 20 жовтня 2017 року та нарахуванню боргу неправомірними.Зобов`язано ТОВ "Управляюча компанія "Венеція" здійснити перерахунок вартості послуги з утримання будинку і прибудинкової території за особовим рахунком ОСОБА_1 № НОМЕР_1 відповідно до умов договору № 56/25 від 20 жовтня 2017 року. Стягнуто з ТОВ "Управляюча компанія "Венеція" на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2 422 грн. 40 коп. Рішення суду мотивовано тим, що враховуючи встановлені обставини та положення пункту 3-1 Розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2189-VIII, а також не прийняття співвласниками багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 , рішення про форму (зміну форми) управління багатоквартирним будинком, суд дійшов висновку, що станом на час виникнення спірних правовідносин та вирішення справи судом діяв договір від 20 жовтня 2017 року №56/25 на погоджених сторонами умовах, в тому числі і щодо тарифу на послуги. Наданий відповідачем суду власний наказ ТОВ "Управляюча компанія "Венеція" від 27 березня 2023 року № 19 "Про встановлення складових економічно обґрунтованих витрат на управління багатоквартирним будинком та вартості послуг по кожному будинку окремо" не є підставою для зміни тарифу на послуги з управління багатоквартирним будинком, оскільки частиною 2 статті 11 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" чітко визначено, що вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за рішенням зборів співвласників (загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) і згодою управителя та зазначається у договорі з управителем. Відтак, відповідач неправомірно підвищив тариф на послуги з утримання багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_2 з 5,80 грн на місяць за 1 кв.м. загальної площі до 12,44 грн за 1 кв.м. для власника квартири ОСОБА_1 , а позовні вимоги про визнання дій відповідача неправомірними та зобов`язання його зробити відповідний перерахунок заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирним будинком є такими, що якнайкраще захистять порушені права позивача. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи У поданій апеляційній скарзі представник ТОВ "Управляюча компанія "Венеція" - Агбонгале Л.С., посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначає, що протягом більш як п'яти років відповідач надавав мешканцям будинку по АДРЕСА_1 послуги з утримання будинку та прибудинкової території за тарифом 5,80 грн., не дивлячись, що через суттєве щорічне дорожчання всіх складових витрат, пов`язаних з утриманням будинку та прибудинкової території, цей тариф став збитковим та не покривав фактичних витрат по утриманню даного будинку. Прийняття Закону 2189-VIII фактично зобов'язало співвласників багатоквартирних будинків у термін до 1 травня 2020 року визначитися з формою управління багатоквартирним будинком шляхом прийняття відповідного рішення на загальних зборах співвласників. Відповідач не має достатніх правових підстав відмовитися від надання послуг відповідно до абзацу 3 пункту 3-1 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону 2189-VIII, оскільки законодавством не врегульовано порядок повідомлення споживачів про дострокове розірвання договорів, які в умовах воєнного стану виїхали за кордон та не можуть бути належним чином повідомлені про дострокове припинення договору. У листопаді 2021 року відповідач запропонував власникам укласти договори управління багатоквартирним будинком, які у двох примірниках адресно було рознесено по кожній квартирі. В тому числі, договір на управління багатоквартирним будинком було запропоновано укласти і ОСОБА_1 , але зі сторони останнього, даний договір не був підписаний без обґрунтування причини. Крім того, інформаційні оголошення з переліком послуг на утримання будинку та прибудинкової території за тарифом 5,80 грн. та листи-опитування для з`ясування побажань та пропозицій споживачів послуг для визначення оптимального переліку робіт та послуг в рамках тих витрат, які закладено в тариф 5,80 грн, були розміщені у під'їзді будинку на інформаційних стендах, у ліфтах з метою донесення інформації та реального стану ситуації до відома співвласників будинку, а також з`ясування позиції самих співвласників щодо умов та формату подальших взаємовідносин з управляючою компанією, однак співвласники не проявили ініціативи у вирішенні запропонованих відповідачем питань. Зауважувала, що значне підвищення складових тарифу на послуги з утримання не дозволяло залишити тариф 5,80 грн., оскільки однією з найбільш дороговартісних тарифних статей є витрати на оплату електроенергії, яка використовується для освітлення місць загального користування, енергопостачання ліфтів, насосних станцій, що складає 30% тарифу. У рахунках на оплату послуг ТОВ "Управляюча компанія "Венеція" було повідомлено власників про те, що з 1 квітня 2023 року тариф становитиме 12,44 грн. за 1 кв.м., та запропоновано, у разі незгоди, надати у п'ятиденний термін протокол зборів співвласників щодо обрання іншого управителя чи вибору іншої форми управління будинком, однак такі протоколи не надходили. З огляду на наведене, відповідач не вбачає у своїх діях порушень, оскільки його діяльність спрямована виключно на забезпечення належного управління, експлуатацію та утримання будинку та прибудинкової території, за економічно обґрунтованими витратами, які повинні бути відшкодовані співвласниками, так як будинок є спільною власністю. Вказує, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві було проведено дві перевірки, якими встановлено, що в діях відповідача відсутні порушення вимог законодавства, тобто формування тарифу є законним. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи ОСОБА_1 у відзиві на апеляційну скаргу вказує, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, встановлених обставин, оцінку доказів, та не свідчать про невірне застосуванням судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення відсутні. Позиція учасників справи, які з`явилися в судове засідання Представник ТОВ "Управляюча компанія "Венеція" - Агбонгале Л.С. в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити з наведених у ній підстав. ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. З урахуванням положень частини 2 статті 372 ЦПК України його неявка не перешкоджає розгляду справи. Фактичні обставини справи, встановлені судами ОСОБА_1 , з 20 жовтня 2017 року є власником квартири АДРЕСА_3 . 20 жовтня 2017 року між ОСОБА_1 , як споживачем послуг, та ТОВ "Ліко-житлосервіс", як їх виконавцем, укладений договір №56/25 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Відповідно до пункту 1 договору №56/25 його предметом є надання виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому будинку АДРЕСА_2 , а споживачем - забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені договором. Згідно пунктів 2 та 3 Договору № 56/25, виконавець надає послуги відповідно до затвердженого (погодженого) рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг. Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 січня 2017 року № 100 Про внесення змін до Тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надають виконавці цих послуг, по кожному будинку окремо для здійснення розрахунків із споживачами залежно від оплати останніми не пізніше або після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, був визначений тариф для товариства з обмеженою відповідальністю "Ліко-житлосервіс" на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 5,80 грн за 1 кв.м. на місяць. Враховуючи загальну площу квартири позивача (79,2 кв.м.), розмір щомісячної плати за надані послуги на дату укладення договору № 56/25 з розрахунку 5,80 грн за 1 кв.м. на місяць становить 459,36 грн. У зв`язку із зміною методики нарахування послуги сміття для споживачів згідно Рішення Київської міської ради від 17 квітня 2018 року № 479/4543, з 1 січня 2020 року було виокремлено послугу вивезення побутових відходів шляхом виведення з тарифу на утримання будинків та прибудинкових територій окремою комунальною послугою. Таким чином, починаючи з 2020 року розмір щомісячної плати за надані послуги з утримання будинків та прибудинкових територій становив 452,92 грн. У пункті 18 договору № 56/25 сторони узгодили, що цей договір діє до 31 грудня 2017 року, водночас, у разі коли за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не заявлено у письмовій формі про розірвання договору або необхідність його перегляду, цей договір вважається щороку продовженим. Згідно виставлених ТОВ "Ліко-житлосервіс" рахунків на сплату позивачем житлово-комунальних послуг за жовтень та грудень 2019 року вбачається, що вартість послуг з утримання будинків та прибудинкових територій становить 459,36 грн, а згідно рахунку за березень 2023 року така вартість становить 452,92 грн. У листопаді 2021 року ТОВ "Ліко-житлосервіс" змінило своє найменування на ТОВ "Управляюча компанія "Венеція". Згідно копій рахунків, які були надіслані позивачу ТОВ "Управляюча компанія "Венеція", починаючи з квітня 2023 року, відповідач встановив тариф за надання послуг управління багатоквартирним будинком у розмірі 12,44 грн за 1 кв.м. Загальна вартість послуг з управління багатоквартирним будинком для позивача, враховуючи загальну площу квартири (79,2 кв.м.), становить 985,25 грн (а.с. 13-17). Не зважаючи на зміну тарифу та загальної вартості послуг з управління багатоквартирним будинком, позивач продовжував сплачувати у період з квітня 2023 року по липень 2024 року на рахунок відповідача грошову суму у розмірі 452,92 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями (а.с. 18-20). 15 листопада 2023 року позивач надіслав відповідачу заяву про усунення порушень законодавства, в якій вказував на неправомірність дій відповідача щодо підняття в односторонньому порядку, встановленого Розпорядженням КМДА, тарифу на послуги з утримання будинку з 5,80 грн на місяць за 1 кв.м. загальної площі житлового приміщення у будинку до 12,44 грн за 1 кв.м., просив також припинити нарахування плати за збільшеним тарифом та провести коригування заборгованості по особовому рахунку. 15 грудня 2023 року відповідач надіслав позивачу лист-відповідь (вих.№721) на заяву від 15 листопада 2023 року, в якому заперечив порушення законодавства зі своєї сторони та вказував на ігнорування співвласниками вимог законодавства щодо необхідності обрати управителя багатоквартирного будинку. Позиція суду апеляційної інстанції Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права Законом України "Про житлово-комунальні послуги" визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки. Відповідно до статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 9 листопада 2017 року (надалі також - Закон №2189-VIII) встановлено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 4 Закону №2189-VIII до повноважень органів місцевого самоврядування належать встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону. Аналогічна за змістом норма щодо повноважень органів місцевого самоврядування встановлювати ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги містилася у пункті 2 частини першої статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 1875-IV, який втратив чинність 1 травня 2019 року на підставі Закону № 2189-VIII. Пунктами 1, 2 частини першої статті 5 Закону №2189-VIII встановлено, що до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами. У пункті 1 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" даного Закону №2189-VIII передбачено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (опублікований в газеті Голос України 9 грудня 2017 року), та вводиться в дію з 1 травня 2019 року, крім: статті 1, частини першої статті 2, статей 3-7, 9, 11, 12, частини другої статті 26, статей 27 та 29 (в частині регулювання послуги з управління багатоквартирним будинком), частини другої статті 2, частин третьої та четвертої статті 8, частин другої та третьої статті 10, статті 15, частин першої, третьої та п`ятої статті 16, статті 18, частини п`ятої статті 28, пунктів 2, 3-1, 6, підпункту 1, підпункту "б"підпункту 2, підпунктів 5 та 11 пункту 8 цього розділу, які вводяться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом; частини третьої статті 11, абзаців першого та другого частини п`ятої статті 18, які вводяться в дію з 1 січня 2019 року. Відповідно до пунктів 2 та 3-1 розділу VI Закону №2189-VIII передбачено визнати таким, що втратив чинність, Закон України "Про житлово-комунальні послуги" з дня введення в дію цього Закону, крім норм, що регулюють надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, управління будинком, спорудою або групою будинків, ремонту приміщень, будинків, споруд, які втрачають чинність через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом. Договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію Закону №2189-VIII, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. Такі договори мають бути укладені між споживачами та виконавцями комунальних послуг протягом одного року з дати введення в дію цього Закону. У разі якщо згідно з договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах. Договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладені до введення в дію норм цього Закону, що регулюють надання послуг з управління багатоквартирним будинком, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами (у тому числі вивезення побутових відходів за наявності), до дати набрання чинності договорами про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладені за правилами, визначеними цим Законом. У разі якщо згідно з такими договорами передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах. Згідно з вимогами Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" від 14 грудня 2015 року №417-VII управитель багатоквартирного будинку - це фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і при будинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб. Таким чином, призначення управителя багатоквартирного будинку здійснюється: за рішенням співвласників багатоквартирного будинку; за результатами конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку. За таких умов, ціна на послугу з управління багатоквартирним будинком: - визначається за згодою сторін та зазначається у договорі з управителем (коли співвласники самостійно приймають рішення про форму управління та функції з управління багатоквартирним будинком передають управителю), - визначається за результатами конкурсу з призначення управителя - на рівні ціни, запропонованої в конкурсній пропозиції переможцем конкурсу. За змістом статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" №1875-IV, який втратив чинність з 1 травня 2019 року, ціни/тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом. Згідно з частиною другої статті 10 Закону №2189-VIII вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування. Частиною третьою статті 10 Закону №2189-VIII встановлено, що ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, та включає, зокрема, витрати на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку відповідно до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, крім витрат на обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги, у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем. Згідно з пунктом 12 статті 1 Закону №2189-VIII послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору. Наведене свідчить, що згідно Закону № 2189-VIII витрати на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території включається до ціни послуг з управління багатоквартирним будинком, яка визначається за домовленістю сторін. Новим законом передбачено визначення ціни за домовленістю сторін з управління багатоквартирним будинком, при цьому, питання визначення ціни на послуги з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території вказаним законом не визначено. Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється виключно договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Пунктом 3-1 Прикінцевих положень вказаного Закону встановлено, що договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладені до введення в дію норм цього Закону, що регулюють надання послуг з управління багатоквартирним будинком, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами (у тому числі вивезення побутових відходів за наявності), до дати набрання чинності договорами про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладені за правилами, визначеними цим Законом. У разі, якщо згідно з такими договорами передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах. Зважаючи на викладене, договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладені до введення в дію норм нового Закону №2189-VIII, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, правовідносини за якими були врегульовані нормами Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року №1875-IV, який прямо визначав державне регулювання цін з надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Водночас, розміри тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій не може бути зміненим виконавцем таких послуг протягом дії договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, який було укладено до введення в дію норм Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Отже, з прийняттям Закону №2189-VIII запроваджено перехід від "надання послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" до "здійснення функцій з управління багатоквартирним будинком". Як убачається з матеріалів справи, що співвласники багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 не створювали ОСББ та не обирали управителя будинку. Відповідач, як експлуатаційна організації, після набрання чинності Закону України "Про житлово-комунальні послуги" №2189-VIII, не припинив надавати послуги вказаному будинку, проте й не укладав із співвласникам новий договір із узгодженням всіх його істотних умов, зокрема щодо ціни (тарифу) послуг, які надаються відповідачем. 20 жовтня 2017 року між ОСОБА_1 , як споживачем послуг, та ТОВ "Ліко-житлосервіс", як їх виконавцем, укладений договір №56/25 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, предметом якого є надання виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому будинку АДРЕСА_2 , а споживачем - забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені договором. Умовами договору передбачено надання вказаних послуг відповідно до затвердженого (погодженого) рішенням органу місцевого самоврядування тарифу. Докази припинення договору від 20 жовтня 2017 року № 56/25 та/або внесення до нього змін, укладення нового договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком за іншими (збільшеними) тарифами матеріали справи не містять. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач неправомірно підвищив тариф на послуги з утримання багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 для власника квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_1 . Відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову. Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що відповідач пропонував позивачу укласти договір на управління багатоквартирним будинком, але зі сторони останнього, даний договір не був підписаний без обґрунтування причини, оскільки такі обставини не підтверджені жодним доказом, тоді як доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доводи апеляційної скарги про те, що діяльність відповідача спрямована виключно на забезпечення належного управління, експлуатацію та утримання будинку та прибудинкової території, за економічно обґрунтованими витратами, які повинні бути відшкодовані співвласниками, колегія суддів відхиляє, оскільки вони не спростовують висновків суду щодо неправомірності підвищення тарифів на послуги з утримання багатоквартирного будинку. Посилання в апеляційній скарзі на те, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві було проведено дві перевірки, якими встановлено, що в діях відповідача відсутні порушення вимог законодавства, тобто формування тарифу є законним, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони не мають правового значення, враховуючи підстави і предмет заявленого позову у даній справі. Позивач у позові не посилався на те, що встановлений підвищений тариф є економічно необґрунтованим, а вказував, що відповідач не був обраний управителем будинку на загальних зборах співвласників багатоквартирного будинку та не був призначений управителем будинку за результатами відповідного конкурсу Київською міською державною адміністрацією, а відтак не мав правових підстав в односторонньому порядку, підвищувати тариф за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території у житловому будинку АДРЕСА_1 . Інші доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не впливають ані на суть спірних правовідносин, ані на мотиви ухваленого судового рішення, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції. Ураховуючи встановлені судом обставини, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Венеція", подану представником Агбонгале Луізою Сергіївною, залишити без задоволення. Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 20 вересня 2024 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий Судді: