Постанова 4852 № 160/13120/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 14 вересня 2023 року м. Дніпросправа № 160/13120/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року (суддя Кальник В.В.) по справі №160/13120/23 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною, стягнення моральної шкоди, - в с т а н о в и В : ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом в якому, зокрема, заявив вимоги до Дніпропетровської обласної прокуратури: - визнати протиправною бездіяльність Дніпропетровської обласної прокуратури, яка полягає у непроведенні ретельних перевірок по скаргам, які були надіслані безпосередньо до Дніпропетровської обласної прокуратури та безпосередньо прокурору Дніпропетровської обласної прокуратури Берідзе на його особистий емайл, а також які були переслані з офісу Генеральної прокуратури України до Дніпропетровської обласної прокуратури; - визнати протиправною бездіяльність Дніпропетровської обласної прокуратури, яка полягає у наданні відписок без проведення ретельних перевірок замість відповідей з прийнятими рішеннями за скаргами, що призвело до порушення права на звернення зі скаргою до контролюючого органу влади та отримання від цього органу влади рішень та заходів прокурорського реагування для поновлення прав; - визнати протиправною бездіяльність Дніпропетровської обласної прокуратури, яка полягає у невиконанні ухвали Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 11.10.2021 р по справі № 204/5909/21, що призвело до подальшого порушення прав працівниками адміністрації ДУ«ДУВП (№4)»; - стягнути моральну шкоду. В обгрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що перебуваючи в ДУ«ДУВП(№4)» з 19.04.2021 року до 14.02.2022 року, він неодноразово звертався до відповідача з письмовими заявами про злочин, про бездіяльність працівників адміністрації ДУ«ДУВП(№4)» та надавав письмові пояснення та докази порушень працівниками адміністрації ДУ«ДУВП(№4)» по відношенню до нього. Також з цього приводу позивач звертався до Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська з клопотанням про забезпечення захисту від неправомірних дій працівників ДУ«ДУВП(№4)», яке було задоволено частково та зобов`язано відповідача провести перевірку скарг та заяв позивача щодо неналежного його утримання та порушення його прав. Проте відповідач - Дніпропетровська обласна прокуратура не здійснював ретельних перевірок по скаргам позивача, не вносив до ЄРДР дані про злочин за заявою позивача про злочин, а перенаправляв скарги і заяви позивача разом з доказами до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року в задоволенні позову відмовлено. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що встановлені обставини справи не дають підстав стверджувати про те, що в спірних відносинах відповідачем було допущено протиправну бездіяльність під час розгляду скарг та звернень позивача. Навпаки, як зазначив суд першої інстанції, встановлені обставини справи свідчать про те, що відповідачем за заявами, скаргами позивача був забезпечений нагляд з питань дотримання норм кримінально-виконавчого законодавства шляхом проведення перевірок, які здійснювались із залученням відповідних спеціалістів, про що, в свою чергу, було повідомлено позивача. У свою чергу, як зазначив суд першої інстанції, незгода позивача з якістю (ретельністю) перевірок не свідчить про бездіяльність суб`єкта владних повноважень по відношенню до позивача. З цих підстав, враховуючи зміст та обсяг заявлених вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про не встановлення у цій справі обставин, які б свідчили про пасивну протиправну бездіяльність відповідача у спірних відносинах. Крім цього, суд першої інстанції, надаючи оцінку заявленим вимогам позивача про протиправну бездіяльність відповідача, в частині невиконання ухвали Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 11.10.2021 р по справі № 204/5909/21, виходив з того, що надані суду докази свідчать про те, що відповідачем не було отримано вказаної ухвали суду, що не дає підстав стверджувати про протиправну бездіяльність відповідача, яка полягає в невиконанні вказаної ухвали суду. Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач фактично висловлює свою незгоду з висновками суду першої інстанції, які стосуються виконання ухвали Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 11.10.2021 р по справі № 204/5909/21. Позивач вказує на те, що відповідач був зобов`язаний вчинити дії з метою дізнатися про результати розгляду судом справи, в якій він є стороною. Невжиття таких заходів, як зазначає позивач, свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, який повинен був самостійно дізнатися про наявність судового рішення - ухвали Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 11.10.2021 р по справі № 204/5909/21 та вжити заходів на його виконання. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін з огляду на його законність та обгрунтованість. Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Встановлені обставини справи свідчать про те, що 15 квітня 2002 року Апеляційний суд Дніпропетровської області за результатом розгляду кримінальної справи №1-19/02 постановив обвинувальний вирок щодо ОСОБА_1 , яким визнано позивача винуватим у вчиненні злочинів, передбачених п.п. "а", "г" ст.93, ч.3 ст.142 КК України 1960 року та ч.2 ст.263 КК України 2001 року та призначено покарання по кожному обвинуваченню окремо, за сукупністю злочинів остаточно визначено міру покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна. 30 липня 2003 року позивача було етаповано з СІЗО-З міста Дніпропетровська до Державної Установи «Дніпровська виправна колонія (№89)» (далі - ДУ«ДВК(№89)») для подальшого тримання під вартою у камерах сектору максимального рівня безпеки (далі - СМРБ ). За рішенням Ленінського районного суду м.Дніпропетровська, яке було прийнято в рамках кримінального провадження по справі № 205/9421/20, для безпосередньої участі в судових засіданнях, 19 квітня 2021 року о 11:00 годині позивача було етаповано з ДУ«ДВК(№89)» до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)», де його утримували до 11:00 години 14 лютого 2022 року. 14.02.2022 року ОСОБА_1 вибув до державної установи «Дніпровська виправна колонія (№89). Встановлено, що 27.07.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Генерального Прокурора України з заявою «про злочин та незаконні рішення, дії та бездіяльність адміністрації Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)». 28.07.2021 року позивачем до відповідача - Дніпропетровської обласної прокуратури була направлена скарга «про злочин та незаконні рішення, дії та бездіяльність адміністрації Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)». 03.10.2021 року позивачем на електронну пошту керівника Дніпропетровської обласної прокуратури була направлена скарга «на бездіяльність начальника ДУ«ДУВП(№4)» полковника внутрішньої служби ОСОБА_2 та невиконання ним своїх службових обов`язків». У серпні 2021 року до Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська надійшло клопотання засудженого ОСОБА_1 про забезпечення захисту від непправомірних дій працівників ДУ «Дніпровська УВП (№4), в порядку ст. 206 КПК України. 11.10.2021 року ухвалою Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська в справі № 204/5909/21 клопотання ОСОБА_1 було задоволено частково та доручено уповноваженій особі Дніпропетровської обласної прокуратури провести перевірку дослідження фактів, викладених у заяві ОСОБА_1 , та здійснити перевірку повідомлених заявником фактів неналежного утримання та у випадку їх підтвердження, вжити відповідних заходів щодо дотримання прав заявника. 13.03.2023 року адвокат позивача звернувся з запитом до Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська щодо надання інформації про результати виконання ухвали суду по справі № 204/5909/21 10.04.2023 року на запит адвоката від Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська надана відповідь №8656/23-Вих/1-кс/204/1463/21, в якій повідомлено про те, що ухвала Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 11 жовтня 2021 року в справі № 204/5909/21 направлена до Дніпропетровської обласної прокуратури 11 жовтня 2021 року, про що є відповідний запис в автоматизованій системі документообігу, та повідомлено, що інформація про результати виконання ухвали суду до теперішнього часу від Дніпропетровської обласної прокуратури до Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська не надходила. Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача, яка полягає у не проведенні відповідачем ретельних перевірок за його скаргами, заявами та у невиконанні ухвали суду від 11.10.2021 року, позивач звернувся з позовом до суду. За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке. Відповідно до ст.2 Закону України «Про прокуратуру» на прокуратуру покладаються, зокрема, функція нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Згідно з ч.ч. 2, 4 статті 26 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян в органах та установах, шляхом проведення регулярних перевірок, а також у зв`язку з необхідністю належного реагування на відомості про можливі порушення законодавства, що містяться у скаргах, зверненнях чи будь-яких інших джерелах. У межах реалізації зазначеної функції прокурор має право залучати відповідних спеціалістів. Письмові вказівки прокурора щодо додержання встановлених законодавством порядку та умов тримання осіб у місцях, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, а також письмові вказівки прокурора, надані іншим органам, що виконують судові рішення у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення, є обов`язковими і підлягають негайному виконанню. Статтею 1 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані, серед іншого: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення. З аналізу вказаним норм права суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що громадяни України наділені правом звернення з відповідними заявами, скаргами до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, засобів масової інформації, їх посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків, а на органи державної влади, органи місцевого самоврядування покладений обов`язок по розгляду таких звернень, заяв і скарг. У відповідності із ч.3 ст.7 Закону України «Про звернення громадян» якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями. Згідно з приписами ст.27 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», безпосередній контроль за діяльністю органів, установ виконання покарань та слідчих ізоляторів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальні органи управління, а Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань. Встановлені обставини справи свідчать про те, що заяву ОСОБА_1 від 27.07.2021 року до Генерального Прокурора України «про злочин та незаконні рішення, дії та бездіяльність адміністрації Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)», Дніпропетровською обласною прокуратурою відповідно до вимог ст.7 Закону України «Про звернення громадян» було направлено за належністю для розгляду в межах компетенції до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції для організації проведення ретельної перевірки та у разі встановлення порушення вжиття заходів реагування до їх усунення та повідомлення автора звернення у встановлений строк про результати розгляду. Також, Дніпропетровською обласною прокуратурою розгляд заяви позивача від 28.07.2021 року «про злочин та незаконні рішення, дії та бездіяльність адміністрації Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» та скарги позивача від 03.10.2021 «на бездіяльність начальника ДУ«ДУВП(№4)» полковника внутрішньої служби Єрмаченка В.В. та невиконання ним своїх службових обов`язків», було доручено Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями відповідей Дніпропетровської обласної прокуратури від 12.08.2021 №20-6942-19, від 16.08.2021 №20-6940-19 та від 03.11.2021 №20-6940-19. Отже, встановлені обставини справи свідчать про те, що звернення та скарги позивача на дії/бездіяльність посадових осіб органів, установ виконання покарань, були направлені відповідачем на розгляд за належністю до державного органу, який наділений владними повноваженнями щодо здійснення контролю за діяльністю органів та установ виконання покарань. При цьому, позивача було повідомлено про прийняті рішення. Крім цього, встановлені обставини справи свідчать про те, що за наслідками перевірок, проведених Дніпропетровською обласною прокуратурою із залученням фахівців контролюючих органів, встановлювались порушення вимог законодавства щодо забезпечення належних комунально-побутових умов тримання в`язнів у ДУ «Дніпровська УВП (№4)», у зв`язку з чим начальнику установи відповідачем були внесено вказівки про усунення порушення законодавства про попереднє ув`язнення, на підтвердження чого відповідачем надано суду відповідні докази. Таким чином, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що за встановлених обставин справи не можливо стверджувати про допущену відповідачем протиправну бездіяльність під час розгляду заяв та звернень позивача. При цьому, як правильно зазначив суд першої інстанції незгода позивача з якістю (ретельністю) перевірок не свідчить про бездіяльність суб`єкта владних повноважень по відношенню до позивача. Вказані висновки суду першої інстанції фактично не спростовуються і позивачем в апеляційній скарзі. В апеляційній скарзі позивач висловлює свою незгоду з висновками суду першої інстанції, які стосуються виконання ухвали Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 11.10.2021 р по справі № 204/5909/21. З приводу таких аргументів позивача слід зазначити те, що встановлені обставини справи свідчать про те, що відповідачем не було отримано вказаної ухвали суду, що, як правильно зазначив суд першої інстанції, не дає підстав стверджувати про протиправну бездіяльність відповідача, яка полягає в невиконанні вказаної ухвали суду. Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що невжиття відповідачем заходів, з метою дізнатися про результати розгляду судом справи № 204/5909/21, в якій він є стороною, вже саме по собі свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки у спірних відносинах протиправну бездіяльність відповідача позивач пов`язував (підстави позову) з невиконання ухвали Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 11.10.2021 по справі № 204/5909/21, а не з вжиттям заходів з метою дізнатися про результати розгляду судом справи № 204/5909/21. Отже, враховуючи зміст та обсяг заявлених позивачем вимог, встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову. З цих підстав суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315 ст.ст. 321, 322, 325 КАС України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року по справі №160/13120/23 без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України. Повний текст постанови складено 14.09.2023 Головуючий - суддя Я.В. Семененко суддя Н.А. Бишевська суддя І.Ю. Добродняк