Ухвала КЦС ВС № 450/1636/18

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 вересня 2023 року м. Київ справа № 450/1636/18 провадження № 61-12463ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Дундар І. О. розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 06 лютого 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 31 липня 2023 року у справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Пустомитівський відділ державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, на бездіяльність державного виконавця, ВСТАНОВИВ: 25 січня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якій просив визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Петречка Я. В. щодо не скасування арештів на майно та кошти ОСОБА_1 , накладених згідно постанов від 06 вересня 2022 року, які визнані протиправними та скасовані ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 05 жовтня 2022 року у справі № 450/1636/18. Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 06 лютого 2023 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено. Суд першої інстанції встановивши, що начальник державної виконавчої служби після отримання судового рішення, що набрало законної сили, наступного дня виніс постанову про скасування постанов від 06 вересня 2022 року про накладення арештів на майно та кошти ОСОБА_1 . Нормами Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено випадків скасування постанов державного виконавця, які вже скасовані постановою начальником відділу. Суд першої інстанції зазначив, що частина друга статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» за скаргою на неправомірні дії державного виконавця щодо не скасування арештів на майно та кошти не підлягає застосуванню, оскільки даною нормою врегульовано відмінні за характером правовідносини від встановлених при розгляді даної скарги. Постановою Львівського апеляційного суду від 31 липня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 06 лютого 2023 року - без змін. Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про відповідність дій державного виконавця вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 , зазначив, що арешт з майна та коштів боржника знято наступного дня після отримання державною виконавчою службою судового рішення, що набрало законної сили. 16 серпня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Блонський М. А. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення, ухвалити нове рішення про задоволення скарги. У касаційній скарзі, що 16 січня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Блонський М. А. звернувся до виконавчої служби із заявою про виконання судового рішення, однак державний виконавець скасував арешти лише після надсилання через підсистему «Електронний суд» скарги на його дії. Згідно із частиною першою статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). У відкритті касаційного провадження належить відмовити з таких підстав. 16 липня 2019 року державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 59522638 з виконання виконавчого листа, виданого Пустомитівським районним судом Львівської області 04 липня 2019 року, а 06 вересня 2022 року - постанову про накладення арешту на все майно та кошти боржника ОСОБА_1 . Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 05 жовтня 2022 року у справі № 450/1636/18 скаргу ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування постанов про накладення арешту задоволено. Визнано протиправними та зобов`язано скасувати постанови державного виконавця Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Петречка Я. Т. про арешт коштів боржника від 06 вересня 2022 року та про арешт майна боржника від 06 вересня 022 року у виконавчому провадженні № 59522638. Ухвала набрала законної сили. Суди встановили, що ухвала Пустомитівського районного суду Львівської області від 05 жовтня 2022 року надійшла до відділу державної виконавчої служби 25 січня 2023 року. 26 січня 2023 року начальник відділу Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виніс постанови про скасування накладених арештів. 27 січня 2023 року учасникам виконавчого провадження надіслано постанови до відома. Стаття 447 ЦПК України передбачає, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржені рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржені рішення, дії чи бездіяльність прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. Згідно з частинами третьою - п`ятою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду. Відповідно до положень статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про необґрунтованість скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця щодо невчинення дій. Суди встановивши, що начальник державної виконавчої служби, якому підпорядкований державний виконавець, який виніс постанову про накладення арешту на майно боржнику, 25 січня 2023 року отримав судове рішення, наступного дня після отримання судового рішення, що набрало законної сили, виніс постанову про скасування накладених арештів. Аналіз змісту касаційної скарги та оскаржених судових рішень свідчить, що правильне застосовування судами норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою. Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження. У частині четвертій статті 394 ЦПК України передбачено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 06 лютого 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 31 липня 2023 року у справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Пустомитівський відділ державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, на бездіяльність державного виконавця. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді М. М. Русинчук Н. О. Антоненко І. О. Дундар