LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС600/752/22-а

від 05.09.2023 · Адміністративна
Резолютивна:Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2023 року та постано…

УХВАЛА 05 вересня 2023 року м. Київ справа №600/752/22-а адміністративне провадження № К/990/29174/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Жука А.В., суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2023 року у справі №600/752/22-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про визнання наказу протиправним, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати та моральної шкоди, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області (далі ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області), в якому просив: -визнати протиправним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області від 05 січня 2022 року №5-к "Про звільнення ОСОБА_1 "; -зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області поновити ОСОБА_1 з 07 січня 2022 року на посаді рівнозначній, яку він займав до звільнення, а саме посаді державного кадастрового реєстратора відділу №3 управління, надання адміністративній послуг Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області; -стягнути з ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 суми заробітної плати за час вимушеного прогулу з 07 січня 2022 року по день поновлення на роботі; -стягнути з ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 24000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, яка була завдана шляхом перевищення службових повноважень при порушенні процедури звільнення. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 травня 2022 року в задоволенні позову відмовлено. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2022 року змінено мотивувальну частину рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області про визнання наказу протиправним, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати та моральної шкоди. В решті рішення суду залишити без змін. Постановою Верховного Суду від 25 січня 2023 року рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 травня 2022 року і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2022 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до Чернівецького окружного адміністративного суду. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2023 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2023 року, позов задоволено: -визнано протиправним та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області від 05 січня 2022 року №5-к "Про звільнення ОСОБА_1 "; -зобов`язано ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області поновити ОСОБА_1 з 07 січня 2022 року на посаді рівнозначній, яку він займав до звільнення, а саме посаді державного кадастрового реєстратора відділу №3 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області; -стягнуто з ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 157116,66 гривень; -стягнуто з ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 24000 грн моральної шкоди. -стягнуто з ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 29567 грн та витрати пов`язані з розглядом справи в сумі 4430,45 грн. В решті непідтверджених витрат відмовити; -рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу з розрахунку за один місяць в сумі 10278,66 грн звернуто до негайного виконання. 23 серпня 2023 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Перевіривши зміст оскаржуваного судового рішення, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з наступного. Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України. Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Водночас пунктом 2 частини 5 цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Разом з цим, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище. З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень слідує, що ОСОБА_1 займав посаду, яка не відноситься до посад, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища та спірні правовідносини у цій справі склались з приводу проходження позивачем публічної служби, а отже в розумінні частини 6 статті 12 КАС України є справою незначної складності. З оскаржуваних судових рішень та зі змісту касаційної скарги вбачається, що предметом позову у даній справі є визнання наказу протиправним, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати та моральної шкоди. Таким чином, в силу вимог пункту першого частини шостої статті 12 КАС України дана справа законом віднесена до справ незначної складності. Враховуючи, що дана справа є справою незначної складності, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги про наявність одного з випадків, визначених підпунктами «а-г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та обґрунтувати посилання на конкретний підпункт. Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. У касаційній скарзі не наведено фактів наявності значного суспільного інтересу, а також не вбачається виняткового випадку й того, що рішення у цій справі, у контексті індивідуальних ознак цього спору, тягне за собою наслідки, які мають самобутню своєрідність, особливості, характерні виключно для особи, яка подає касаційну скаргу. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Разом з тим, Суд також враховує позицію висловлену Європейським Судом з прав людини в ухвалі від 9 жовтня 2018 року щодо неприйнятності у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine, заява № 26293/18). Суд визнав, що заява є неприйнятною ratione materiae у сенсі п. 3 (а) ст. 35 Конвенції і має бути відхилена відповідно до п. 4 цієї статті. ЄСПЛ зазначив, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. В ухвалі також ідеться, що в контексті аналізу застосування критерію ratione valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій ЄСПЛ також брав до уваги наявність або відсутність питання щодо справедливості провадження, яке здійснювалося судами нижчих інстанцій. Однак у цій справі тією мірою, в якій заявниця ставила питання щодо справедливості провадження в судах першої і другої інстанцій, ЄСПЛ не визнав, що мали місце порушення процесуальних гарантій пункту 1 статті 6 Конвенції. На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Суд - УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2023 року у справі №600/752/22-а.

2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. СуддіА.В. Жук Ж.М. Мельник-Томенко Н.М. Мартинюк

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»