Постанова 4815 № 555/323/23
від 29.08.2023 ·РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 серпня 2023 року м. Рівне Справа № 555/323/23 Провадження № 22-ц/4815/922/23 Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Ковальчук Н. М., суддів: Хилевича С. В., Шимківа С. С. учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 розглянув в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Савурка Олександра Володимировича на рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 05 червня 2023 року в складі судді Старовецької Ю. В., ухвалене у м. Березне Рівненської області о 12 годині 56 хвилин, повний текст рішення складено 21 червня 2023 року, в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дітей. Свої вимоги мотивувала тим, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі до серпня 2021 року, від якого вони мають двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Березнівського районного суду Рівненської області по справі №555/1546/21 із відповідача ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі в розмірі по 3000,00 грн. на кожну дитину, щомісячно, до досягнення дітьми повноліття. 06.09.2022 року, 03.01.2023 року та 17.02.2023 року вона проводила лікування дітей у стоматології «Мудрий зуб» м.Рівне, на що було витрачено грошові кошти в сумі 5 900,00 грн., половину з яких у відповідності до положень ч.1 ст.141 СК України, має відшкодувати їй батько дітей. Зазначала, що діти на даний час навчаються в Березнівському ліцеї №1 ім.М.Буховича. Після введення в Україні воєнного стану, навчання переведено з очної форми навчання на дистанційну. Для забезпечення належного дистанційного навчання дітей, враховуючи здібності дітей у сфері інформаційних технологій та для подальшого розвитку здібностей у дітей, що не є способом забезпечення дозвілля, нею було придбано два ноутбуки: 21.09.2022 року - ноутбук Lenovo Idea Pad 315/AU7, вартістю 30 999,00 грн., що підтверджується товарним чеком від 21.09.2022 року, та 21.02.2023 року вона придбала ноутбук Asus NUF Gaming F15 FX506LHB-HN324, вартістю 35 698,00 грн., що підтверджується товарним чеком від 31.02.2023 року. З урахуванням наведеного, просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь додаткові виграти на дітей сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 36298,50 грн.. Рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 05 червня 2023 року у вказаний позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові виграти на дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 36 298 грн. 50 коп.. Рішення суду першої інстанції вмотивоване положеннями ч. 1 ст. 185 Сімейного кодексу України, яка передбачає обов`язок того з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також того з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо) та обґрунтоване належними і достатніми доказами понесення позивачкою витрат на стоматологічне лікування дітей та придбання для забезпечення їхнього дистанційного навчання в умовах воєнного стану двох ноутбуків, які в загальній сумі склали 72 597,00 грн., і половина цих витрат згідно принципу рівності прав та обов`язків батьків щодо їхніх дітей підлягає відшкодуванню відповідачем на користь позивачки. Вважаючи рішення суду в частині стягнення додаткових витрат на купівлю двох ноутбуків незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, представник ОСОБА_2 - адвокат Савурко Олександр Володимирович оскаржив його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі вказує на помилковість висновку місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення витрат на купівлю комп`ютерної техніки. Стверджує, що ці витрати не викликані особливими обставинами, пов`язаними із особливостями розвитку дітей. Додає, що діти, будучи малолітніми, не відвідують відповідні заклади освіти, пов`язані із особливостями їх розвитку, де для навчання вимагається мати відповідну дороговартісну комп`ютерну техніку. Заперечує необхідність купівлі двох ноутбуків, оскільки навчання дітей відбувається через тиждень. Зауважує, що позивачкою не надано доказів того, що придбана та надана батьком комп`ютерна техніка та мобільні телефони вийшли з ладу та не можуть використовуватися для онлайн занять в школі. Вказує на процесуальні порушення, допущені місцевим судом при розгляді справи, зокрема допит малолітнього сина ОСОБА_3 за участі матері, яка є зацікавленою стороною у справі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог. У поданому на апеляційну скаргу відзиві ОСОБА_1 вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення. Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі, від якого мають двох синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження серія НОМЕР_1 , виданого 17.02.2022 року, серія НОМЕР_2 , виданого 17.02.2022 року. Рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 25 серпня 2021 року шлюб між сторонами розірвано. Неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишено на виховання матері, ОСОБА_1 . Звертаючись до суду з позовом про стягнення додаткових витрат на дітей, ОСОБА_1 вказувала, що нею придбано для дітей необхідну для навчання комп`ютерну техніку, зокрема два ноутбуки, та понесено витрати на стоматологічне лікування синів. В частині стягнення додаткових витрат на стоматологічне лікування (оплата стоматологічних послуг на загальну суму 5900 грн.) рішення суду першої інстанції не оскаржене, а тому в цій частині вимогу у відповідності до ч. 1 ст. 367 ЦПК України апеляційним судом не переглядається. Відповідно до ч.1 ст.185 Сімейного кодексу України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно (ч.2 ст.185 Сімейного кодексу України). Як вбачається із товарного чеку від 21.09.2022 року позивачкою придбано ноутбук Lenovo Idea Pad 315/AU7 вартістю 30 999,00 грн.. 21.02.2023 року нею придбано ноутбук Asus NUF Gaming F15 FX506LHB-HN324 вартістю 35698,00 грн., що підтверджується товарним чеком від 31.02.2023 року. Відповідно позиції, що висловлена Верховним Судом у постанові від 29.04.2022 у справі № 761/27222/20 аналіз відповідних норм Законів вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину. Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких визначений статтею 185 Сімейного кодексу України. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні. Такі особливі обставини є індивідуальними у кожному конкретному випадку, які підлягають доведенню особою, яка пред`явила такий позов. Придбання ноутбуків, як зазначає позивачка, зумовлено необхідністю дистанційного навчання дітей. Заперечуючи проти стягнення витрат на придбання ноутбуків, апелянт зазначав про відсутність доказів у потребі саме двох ноутбуків, а також про те, що ним було придбано в минулому для дітей планшет та мобільні телефони, які могли б використотовуватися для навчання. Придбання позивачем ноутбуків для синів було зумовлене особливою обставиною - введенням дистанційної форми навчання в умовах воєнного стану, що є загальновідомою обставиною, яка не потребує додаткового доказування. Отже, придбана комп`ютерна техніка є засобом навчання, без якої дитина не може бути залучена до навчального процесу, який здійснюється дистанційно. Покликання відповідача у апеляційній скарзі на те, що дітям достатньо було одного ноутбука для навчання, апеляційним судом відхиляються як такі, що не підтверджені належними доказами. Суд вважає, що кожна із дітей сторін має бути забезпечена необхідним обладнанням для навчального процесу, зважаючи на різний вік дітей, на те, що вони навчаються в різних класах, на організацію навчального процесу дистанційно у зв`язку з воєнним станом, включаючи як участь в уроках, так і виконання домашніх завдань. Суд також бере до уваги, що використання дітьми сторін комп`ютерних технологій є тим сучасним способом передачі знань, що відповідають якісно новому змісту навчання і розвитку, які також збільшують можливості для саморозвитку, самоосвіти, розширення комунікативних зв`язків. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року, дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку, якщо за законом, застосовуваним до даної особи, вона не досягає повноліття раніше. Держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Положеннями ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Дотримуючись рівноваги між інтересами дитини та інтересами батьків, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (Рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року по справі «Хант проти України»). Покликання апеляційної скарги на порушення місцевим судом норм процесуального права з огляду на допит дитини (старшого сина сторін ОСОБА_3 ) в якості свідка в присутності матері, яка є зацікавленою особою, апеляційним судом відхиляються. Так, відповідно до ч. 1 ст. 232 ЦПК України, допит малолітніх свідків і, за розсудом суду, неповнолітніх свідків проводиться в присутності батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, якщо вони не заінтересовані у справі, або представників органів опіки та піклування, а також служби у справах дітей. Як встановлено із звукозапису судового засідання суду першої інстанції від 23 травня 2023 року, 13:08 - 13:09 год./хв., представником відповідача адвокатом Савурком О. В. підтримано клопотання про допит в якості свідків дітей сторін, та в подальшому не заперечувалося про допит сина сторін ОСОБА_3 в присутності матері. Згідно зі ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України (ч.1 ст. 81 ЦПК України). Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України). Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2ст. 80 ЦПК України). Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. 4ст. 77 ЦПК України). Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6ст. 81 ЦПК України). Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 1 та ч. 2 ст. 89 ЦПК України). Будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував. Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв`язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Савурка Олександра Володимировича залишити без задоволення. Рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 05 червня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 31 серпня 2023 року. Головуючий Ковальчук Н. М. Судді: Хилевич С. В. Шимків С. С.