Постанова Чернівецький апеляційний суд № 727/5136/22

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 1 листопада 2022 року м. Чернівці справа № 727/5136/22 провадження 22-ц/822/762/22 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Перепелюк І. Б. суддів Височанської Н.К., Лисака І.Н. секретар Собчук І.Ю. розглянувши апеляційну заяву ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 04 серпня 2022 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, встановив:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Позов обгрунтовано наступним. 11.10.2010 року між нею та відповідачем було укладено шлюб. Від шлюбу у них є двоє неповнолітніх доньок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 29.04.2021 року шлюб між сторонами було розірвано на підставі рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців. Сторони протягом тривалого часу не проживають разом. Діти проживають разом із позивачем та перебувають виключно на її утриманні. З моменту розлучення батько дітей матеріальної допомоги на утримання дітей не надає. Позивач самостійно не в змозі забезпечувати матеріальні потреби їх дітей на придбання їжі, ліків та одягу. ОСОБА_2 інших утриманців не має, працездатний, працює в ІТ сфері, його стан здоров`я задовільний. Вважає, що він має змогу надавати матеріальну допомогу на утримання їх спільних дітей. Просила стягнути з відповідача аліменти на утримання їх неповнолітніх доньок у твердій грошовій сумі у розмірі по 8000 гривень щомісячно, з подальшою індексацією, до досягнення дітьми повноліття. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 04 серпня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі у розмірі по 2800 гривень щомісячно, починаючи з 28.06.2022 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі у розмірі по 2800 гривень щомісячно, починаючи з 28.06.2022 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 992 грн. 40 коп. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 04 серпня 2022 року змінити. Стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітніх доньок в розмірі по 8000 гривень щомісячно на кожну дитину. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення, судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, та не надано їм належної оцінки, що призвело до ухвалення рішення, яке не відповідає інтересам дітей. Судом було досліджено та витребувано інформацію із Регіонального сервісного центру МВС в Чернівецькій області від 28.07.2022 року, відповідно до якої згідно облікових даних ЄДР ТЗ МВС України за ОСОБА_2 в період з 01.01.2022 року по 26.07.2022 року транспортні засоби не зареєстровані. Також відповідно до інформації, наданої 04.08.2022 року Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області, інформація про доходи ОСОБА_2 за період з 01.01.2021 року по 31.03.2022 року, згідно відомостей Державного реєстру фізичних осіб-платників податку, про джерела та суми доходів, отриманих само зайнятими особами, а також сума річного доходу відсутня. Таким чином, суду не було надано належних доказів наявності у власності відповідача рухомого та нерухомого майна, а також будь-яких доходів. Посилається на те, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні врахував відзив відповідача, в якому останній посилався на те, що позивач після розірвання шлюбу придбала автомобіль марки БМВ Х6, вартістю біля 25000 доларів США та квартиру в м.Чернівцях, що свідчить про те, що вона є забезпеченою особою, а сам відповідач забезпечує своїх дітей продуктами харчуваннями та приймає участь у їх утриманні. Проте, вказані відомості взагалі не відповідають дійсності та не можуть бути взяті до уваги судом, оскільки жодних доказів на підтвердження зазначеної інформації відповідачем не додано. Натомість, позивач винаймає житло, де проживає разом з дітьми, за адресою: АДРЕСА_1 (копія договору оренди додається). Також, судом не взято до уваги той факт, що на утриманні відповідача непрацездатних членів сім`ї немає, що має вагоме значення для визначення розміру аліментів на дітей. Зазначає, що крім щоденних потреб дітей у їжі, одязі, засобах особистої гігієни, оздоровленні, забезпеченні належних побутових умов та умов для належного гармонійного розвитку, звертаю увагу, що ОСОБА_3 є наймолодшим в Україні кандидатом у майстри спорту зі спортивно-бальних танців, що зумовлює щоденне тренування, яке коштує 400 грн. та щорічного захисту даного статусу, що потребує додаткових коштів на розвиток дитини (копія посвідчення кандидата в майстри спорту додається). Також є необхідними послуги репетиторів для обох дітей, зокрема з англійської та німецької мови. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи У поданому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Мотивувальна частина Обставини справи, встановлені судом Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. 29.04.2021 року шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 було розірвано, що підтверджується рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівців від 29.04.2021 року. Від шлюбу у сторін є двоє малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідач ОСОБА_2 записаний як батько в свідоцтві про народження дітей, запис про батьківство не оспорював. Судом було досліджено витребувану судом інформацію Регіонального сервісного центру МВС в Чернівецькій області від 28.07.2022 року, відповідно до якої згідно облікових даних ЄДРТЗ МВС України за ОСОБА_2 в період з 01.01.2022 року по 26.07.2022 року транспортні засоби не зареєстровані. Також відповідно до інформації, наданої 04.08.2022 року Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області, інформація про доходи ОСОБА_2 за період з 01.01.2021 року по 31.03.2022 року, згідно відомостей Державного реєстру фізичних осіб-платників податку, про джерела та суми доходів, отриманих само зайнятими особами, а також сума річного доходу відсутня. Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Згідно з ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи викладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції керуючись ст.367 ЦПК України переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. На підставі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції вважав, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі по 2800 гривень щомісячно на кожну дитину. Вказане рішення суду першої інстанції в повній мірі відповідає вимогам закону. Відповідно до частин 1 та 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789ХІІ (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Статтею 51 Конституції України та ст.180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно із ч.1 ст.8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. В силу ст.12 ЗУ «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини, отже, і витрати на потреби дитини також мають бути однаковими. У відповідності до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Відповідно до ст.181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. При цьому розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини (ч.2 ст.182 СК України). За правилами ст.183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини. Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено, що у 2022 році прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років складає: з 1 січня - 2618 грн, з 1 липня - 2744 грн, з 1 грудня - 2833 грн. Крім того, колегія суддів наголошує, що інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів. Зазначене відповідає висновкам Верховного Суду, які викладені у постанові від 16 червня 2021 року, справа №643/11949/19. З урахуванням встановлених вище обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо розміру аліментів. Визначений судом розмір забезпечить потреби неповнолітніх доньок, відповідатиме об`єктивним можливостям відповідача та задовольнятиме правомірні очікування позивача на отримання аліментів, і з урахуванням балансу інтересів батьків та дітей буде достатнім для забезпечення їх належного утримання та відповідатиме можливостям батька надавати таку допомогу. Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував. Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло б призвести до неправильного вирішення справи, фактично апелянт наводить ті ж аргументи, яким дана оцінка судом в мотивувальній частині рішення. Належних та допустимих доказів на підтвердження можливості відповідача сплачувати аліменти в розмірі по 8000грн. на кожну дитину апелянтом не надано, а судом не встановлено. Рішення суду першої інстанції містить вичерпні висновки, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи, та обґрунтування щодо доводів сторін по суті позову, що є складовою вимогою частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновком суду першої інстанції стосовно встановлених обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом та не можуть бути підставами для скасування судового рішення. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги На підставі ч.1 ст.375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін. Керуючись ст.ст.367, 368, 375, 381, 382 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 04 серпня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий І.Б. Перепелюк Судді: Н.К. Височанська І.Н Лисак