Постанова 4818 № 636/2380/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Єдиний унікальний номер 636/2380/21 Номер провадження 22-ц/818/1279/23 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 серпня 2023 року м. Харків Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді - Мальованого Ю.М., суддів - Пилипчук Н.П., Тичкова О.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 25 квітня 2023 року в складі судді Буніна Є.О. у справі № 636/2380/21 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування, в с т а н о в и в : У травні 2021 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі ПАТ «СК «Українська страхова група») звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування. Позов мотивовано тим, що ПАТ «СК «Українська страхова група» здійснило виплату страхового відшкодування власнику транспортного засобу «Porshe», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який постраждав 25 лютого 2020 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди при зіткненні з автомобілем «Toyota», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 березня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за статті 124 КУпАП за фактом вказаної ДТП. Зазначило, що на момент настання страхового випадку водій автомобілю «Toyota», реєстраційний номер НОМЕР_2 не був застрахований відповідно до вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Страхове бюро здійснило виплату відшкодування потерпілому у зв`язку з цим у позивача виникло право зворотної вимоги до відповідача. Посилаючись на вказане, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «СК «Українська страхова група» суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 15 494,00 грн та судовий збір у розмірі 2270,00 грн. 08 липня 2021 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Лазун Олександр Сергійович, подав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Відзив на позов мотивовано тим, що докази на підтвердження позовних вимог ПАТ «СК «Українська страхова група» надані в копіях, що не відповідає вимогам статті 95 ЦПК України. Зазначив, що заява про настання страхового випадку від 27 лютого 2020 року підписана неуповноваженою особою, а тому така заява вважається неподаною. Крім того, дорожньо-транспортна пригода трапилась 25 лютого 2020 року, а огляд транспортного засобу відбувся 29 травня 2020 року, тобто через 3 місяці після вказаної події та за цей час не відомо де та в яких умовах зберігався автомобіль. Крім того, акт огляду пошкодженого транспортного засобу (дефектна відомість) складений згідно наданих фото, тобто сам автомобіль не оглядався. Також, сума страхових збитків та розмір нанесеної шкоди була визначена 18 травня 2020 року, тобто раніше ніж фактичний огляд автомобіля. Матеріали справи не містять доказів, що саме відповідач своїми діями спричинив матеріальну шкоду у розмірі 15 494, 00 грн, а документи подані позивачем протирічать один одному та фактичним обставинам справи. Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 25 квітня 2023 року позов задоволено. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «СК «Українська страхова група» суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 15 494,00 грн та 2270,00 грн судового збору. Рішення суду першої інстанції мотивовано доведеністю позовних вимог. 29 травня 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Приблуда Євген Вікторович, подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просив рішення скасувати, ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволенні позову. Апеляційна скарга мотивована доводами, які є аналогічними доводам, зазначеним у відзиві на позовну заяву. 24 липня 2023 року ПАТ «СК «Українська страхова група» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просило залишити рішення суду першої інстанції без змін. Відзив мотивовано тим, що висновки суду першої інстанції по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення норм матеріального та процесуального права. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 25 квітня 2023 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі частини 1 статті 369 ЦПК України. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 374 ЦПК України). Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Матеріали справи свідчать, що 26 квітня 2019 року між ПАТ «СК «Українська страхова група» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВіннерАвтомотів» (далі ТОВ «ВіннерАвтомотів») було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «Каско» № 28-0197-0048, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземним транспортним засобом «Porshe», реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 5-12). 25 лютого 2020 року по вул. Клочківській 190-А в м. Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Toyota» під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Porshe», внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 березня 2020 року особою, винною в настанні вищевказаної ДТП, визнано ОСОБА_1 , якого притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП (а.с. 4). 27 лютого 2020 року власник пошкодженого автомобіля ТОВ «ВіннерАвтомотів» звернувся до страхувальника ПАТ «СК «Українська страхова група» із повідомленням про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування (а.с.14). Відповідно до акту огляду транспортного засобу від 29 травня 2020 року у автомобіля «Porshe», реєстраційний номер НОМЕР_1 встановлено пошкодження заднього бамперу (а.с. 15). Згідно розрахунку вартість відновлюваного ремонту застрахованого об`єкту - автомобіля «Porshe», реєстраційний номер НОМЕР_1 згідно рахунку Порще Центр Київ Аеропорт Філія «Віннер ПЦКА» № від 18 травня 2020 року становить 16 495,00 грн (а.с. 16). ТОВ «ВіннерАвтомотів» сплатило на користь потерпілої особи страхове відшкодування в сумі 15 494,00 грн на підставі страхового акту № ДККА-70314, що підтверджується платіжним дорученням № 13746 від 29 травня 2020 (а.с. 17,18). Згідно з частинами 1 та 2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Відповідно пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Згідно з вимогами статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. За правилом пункту 1 частини 2 статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. За змістом статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортнихзасобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. У преамбулі Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вказано, що цей Закон регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України. Натомість відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про страхування» добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією. Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18). Як вбачається з матеріалів справи, позивач (який є страховиком потерпілої особи) виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі. У зв`язку з виплатою страхового відшкодування до позивача (як до страховика потерпілої особи) перейшло право вимоги до заподіювача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди відповідачем, в порядку суброгації. Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв`язку з виплатою першим на користь потерпілого страхового відшкодування, засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілого у деліктному зобов`язанні. Таким чином, беручи до увагите, що ПАТ «СК «Українська страхова група» виконало свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування потерпілій особі завданих збитків у повному обсязі, колегія суддів приходить до висновку, що сплачена позивачем на користь потерпілої особи сума матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП в розмірі 15 494,00 грн (а.с. 18) підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в порядку суброгації. Посилання відповідача на те, що в матеріали справи не містять доказів, що саме відповідач своїми діями спричинив матеріальну шкоду у розмірі 15 494, 00 грн, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, виходячи з наступного. В постанові Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 березня 2020 року у справі № 638/3352/20 встановлено, що 25 лютого 2020 року о 16:45 год. у м. Харків по вул. Клочківська, 190А, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Toyota», державний номерний знак НОМЕР_2 , здійснюючи рух заднім ходом, не впевнився в безпечності свого маневру та не скористався допомогою сторонніх осіб, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Porsche», державний номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок чого відбулося зіткнення, автомобілі отримали механічні пошкодження, чим спричинено матеріальні збитки (а.с.4). Відповідно до частини 6 статті 82 ЦПК України, вирок в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. В свою чергу завдані внаслідок зіткнення вказаних транспортних засобів матеріальні збитки в розмірі 16 494,00 грн підтверджуються розрахунком вартості відновлюваного ремонту застрахованого об`єкту автомобіля «Porshe», реєстраційний номер НОМЕР_1 - рахунок Порще Центр Київ Аеропорт Філія «Віннер ПЦКА» № 1059518 від 18 травня 2020 року (а.с. 16). Доводи апеляційної скарги стосовно того, що дорожньо-транспортна пригода трапилась 25 лютого 2020 року, а огляд транспортного засобу відбувся 29 травня 2020 року, тобто через 3 місяці після вказаної події, за цей час не відомо де та в яких умовах зберігався автомобіль та акт огляду пошкодженого транспортного засобу (дефектна відомсть) складений згідно наданих фото, тобто сам автомобіль не оглядався, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки відповідно до акту огляду вказаного транспортного засобу від 29 травня 2020 року, в графі «пошкодженні частини ТЗ» зазначено тільки пошкодження заднього бамперу. Зіткнення автомобіля відповідача з автомобілем «Porsche», державний номерний знак НОМЕР_1 , саме у задній бампер сторонами не оспорюється. Інші доводи апеляційної скарги на висновки суду не впливають, зводяться до необхідності переоцінки доказів, яким судом першої інстанції дана належна оцінка. Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Стаття 81 ЦПК України надає право сторонам та іншим учасникам справи подавати докази на підтвердження своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76 ЦПК України). Частиною 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Дослідивши матеріали справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції надана належна оцінка доводам сторін у сукупності з наданими доказами, висновки суду відповідають обставинам справи. Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 25 квітня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 23 серпня 2023 року. Головуючий Ю.М. Мальований Судді Н.П. Пилипчук О.Ю. Тичкова