Постанова Дніпровський апеляційний суд № 933/307/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1830/23 Справа № 933/307/23 Суддя у 1-й інстанції - Попович І. А. Суддя у 2-й інстанції - Куракова В. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 серпня 2023 року м.Кривий Ріг Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Куракова В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Олександрівського районного суду Донецької області від14 червня 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51 000 грн. без конфіскації транспортного засобу, - УСТАНОВИЛА: Судом першої інстанції встановлено, що 29.03.2023 року о 22 год. 20 хв. в с. Очеретине по вул. Чарікова водій ОСОБА_1 керував т/з ВАЗ 210994, д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився за допомогою Drager Alcotest 6810 під відеозапис. Тест продуття № 01020 від 29.03.2023 року, проба позитивна 1,51 %, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР, та будучи двічі протягом року притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП. Постановою Олександрівського районного суду Донецької області від14 червня 2023 рокуОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51 000 грн. без конфіскації транспортного засобу. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що постанова незаконна та підлягає скасуванню. Зауважує, що огляд проводився без залучення двох свідків, працівники поліції не мали права проводити експертизу, а лише повинні були викликати ВСП; марка його автомобіля вказана невірно. Просить постанову скасувати, справу направити на новий судовий розгляд в суд першої інстанції. Про дату, час та місце апеляційного розгляду ОСОБА_1 повідомлений належним чином, клопотань про відкладення апеляційного розгляду з поважних причин не надійшло, тому вважаю за можливе розглянути дану справу про адміністративне правопорушення за відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін за таких підстав. З матеріалів справи вбачається, що суддя районного суду вірно прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП. Згідно п. 2.9а ПДР водію заборонено керувати транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Статтею 130 КУпАП прямо встановлено адміністративну відповідальність водія за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Факт вчинення адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 у його вчиненні підтверджуються: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 070358 від 29.03.2023 року(а.с. 2); - направленням на медичний огляд ОСОБА_1 (а.с. 6) - родруківкою з газоаналізатору «Драгер» та актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 7); - актом огляду ОСОБА_1 (а.с. 8); - актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу (а.с. 9); - роздруківками з АРМОР (а.с. 13-16); - відеозаписом подій за участю ОСОБА_1 (а.с. 17); - копією постанови Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 10.02.2023 р. відносно ОСОБА_1 (а.с. 19); - копією постанови Великобагачанського районного суду Полтавської області від 12.12.2022 р. відносно ОСОБА_1 (а.с. 21-22). Дані докази є належними та допустимими, вони повністю між собою узгоджуються та в сукупності, з урахуванням критерія «поза розумним сумнівом», підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП. Особа, яка керує транспортним засобом повинна мати відповідний дозвіл від органів державної влади. Даний дозвіл за своєю зовнішньою формою представляється як водійське посвідчення. Процедура його отримання регламентована таким чином, що особи, які бажають стати водіями повинні знати ПДР та їх дотримуватися. Так, п. 2.9а ПДР прямо забороняє водію транспортного засобу керувати останнім в стані алкогольного сп`яніння. Сама правова природа цієї норми має імперативний характер та зобов`язує кожного, хто маєдозвіл на керування транспортними засобами неухильно дотримуватись цього пункту. Таким чином, ОСОБА_1 повинен знати ПДР та їх виконувати. Крім того, ст. 68 Конституції України встановлено, що незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Таким чином, доводи апеляційної скарги в цій частині є необгрунтованими. Посилання апеляційної скарги на незалучення працівників військової служби правопорядку при складанні адміністративного матеріалу щодо ОСОБА_1 є безпідставними, адже КУпАП не встановлює імперативних вимог щодо цього. Крім того, ОСОБА_1 керував цивільним автомобілем та не перебував при виконанні обов`язків, а тому порушення ним цивільних норм презюмує цивільну відповідальність. Відповідно ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. В матеріалах справи наявний відеозапис, на якому зафіксовано факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння. При цьому залучення свідків не є обов`язковим у даному випадку. Таким чином, доводи апеляційної скарги в цій частині спростовуються матеріалами справи. Відсутність в КУпАП імперативних вимог щодо застосування поліцією виключно інвентарного обладнання при фіксації правопорушень під час несення служби дозволяє використовувати буд-які засоби фіксації. Отже, апеляційні доводи з цього приводу є безпідставними. Посилання апелянта на невірне зазначення в матеріалах справи моделі транспортного засобу, яким він керував у стані сп`яніння, не спростовують його перебування в стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом. Крім того, матеріали справи не містять копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , не додано таких і до апеляційної скарги. Згідно вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, що і було зроблено судом першої інстанції при розгляді даної справи. Суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 33 КУпАП прийняв до уваги характер вчиненого правопорушення, його наслідки, обставини даної справи, а також дані про особу правопорушника, і наклав на правопорушника справедливе адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в сумі 51 000 гривень. Постанова суду першої інстанції винесена з дотриманням вимог ст.ст. 283, 284 КУпАП, є законною та обґрунтованою, тому підстав для задоволення апеляційних вимог ОСОБА_1 та скасування постанови суду першої інстанції немає. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Олександрівського районного суду Донецької області від 14 червня 2023 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В.В. Куракова