Постанова 4803 № 933/571/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/63/24 Справа № 933/571/23 Суддя у 1-й інстанції - Попович І. А. Суддя у 2-й інстанції - Стародуб О. Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 січня 2024 року м.Кривий Ріг Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Стародуб О.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Олександрівського районного суду Донецької області від 17 жовтня 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 161-1 КУпАП, та призначене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень,- ВСТАНОВИВ: Згідно постанови, 21.08.2023 року о 12 год. 30 хв. ОСОБА_1 за місцем свого проживання, а саме: АДРЕСА_1 , здійснив роздрібну торгівлю пальним без державної реєстрації суб`єкта господарювання, а саме: здійснив продаж бензину А-95 ОСОБА_2 у кількості 40 літрів за 1840 грн. 21.08.2023 року о 13 год. 45 хв. ОСОБА_1 за місцем свого проживання, а саме: АДРЕСА_1 , здійснив роздрібну торгівлю пальним без державної реєстрації суб`єкта господарювання, а саме: здійснив продаж бензину А-95 ОСОБА_3 у кількості 20 літрів за 920 грн. В апеляційній скарзі та обгрунтуваннях до неї ОСОБА_1 просить постанову судді першої інстанції скасувати та закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вважає, що факт вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 161-1 КУпАП, є недоведеним, а висновок суду про його винуватість є безпідставним та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи. Зазначає, що протокол складено незаконно, без його участі. Йому не було роз`яснено права, передбачені ст.ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Протокол не містить його підписів та підписів понятих, складений у протизаконний спосіб не уповноваженою на те особою. Судом не з`ясовано, який саме бензин був реалізований, до якої класифікації він відноситься та чи належить до підакцизного товару. Матеріали справи не містять відомостей про те, що він є суб`єктом господарювання, а вчинення діяння за ознаками ч. 1 ст. 161-1 КУпАП особою, яка не є суб`єктом господарювання, виключає притягнення такої особи до відповідальності. Вказує, що матеріали справи не містять доказів отримання ним будь-якої виручки з продажу пального. ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 призначалася 22.11.2023 року, 12.12.2023 року та 09.01.2024 року, про всі дати слухання ОСОБА_1 був повідомлений належним чином. Відповідно до вимог Конвенції про захист прав і свобод людини розгляд справи повинен відбутися в розумний строк, тривалість якого залежить від складності справи, загальної сукупності доказів, які необхідно дослідити, процесуальної поведінки учасників судового розгляду та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та інших обставин. Особи, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі. Так, згідно з ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. У рішенні Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року, у справі «Смірнов проти України» зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, своєю поведінкою та діями сприяти як найшвидшому судовому розгляду, чого в діях апелянта не вбачається. Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" від 07.07.1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство. В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляд справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Отже ОСОБА_1 був обізнаний про розгляд його апеляційної скарги у Дніпровському апеляційному суді м. Кривий Ріг, належним чином повідомлений про місце, час та дату судового розгляду, проте до судового засідання не з`явився. Зазначене свідчить про зловживання ОСОБА_1 своїм правом, передбаченими ст.268 КУпАП та свідомого затягування розгляду справи. Тому, керуючись ст. 268 КУпАП, апеляційний суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, на підставі наявних у справі доказів, яких достатньо для прийняття законного та обґрунтованого рішення. Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що справа про адміністративне правопорушення, передбачена ст. 161-1 КУпАП, не відносяться до переліку, визначених ст. 268 КУпАП справ, при розгляді яких, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов`язковою. Перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. За змістом ч.1 ст.161-1 КУпАП адміністративна відповідальність за даною нормою закону настає за оптову або роздрібну торгівлю пальним без державної реєстрації суб`єктом господарювання або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачено законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди). Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною першою статті 161-1 КУпАП, характеризується діями, спрямованими на оптову або роздрібну торгівлю пальним без державної реєстрації суб`єктом господарювання або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачено законом. Торгівля пальним є ліцензованою діяльністю, що здійснюється суб`єктом господарювання. ОСОБА_1 не є суб`єктом господарювання, не має ліцензії на торгівлю пальним, отже, здійснювана ним роздрібна торгівля пальним є незаконною. Таким чином суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 161-1 КУпАП. Такий висновок суду підтверджується дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 976552 від 29.09.2023 року та доданим до нього відеозаписом; електронним рапортом помічника чергового ВП № 1 Краматорського РУП від 21.08.2023 року, відповідно до якого 21.08.2023 року, о 15:59 год., надійшло повідомлення зі служби 102 про виявлення факту реалізації паливно-мастильних матеріалів (бензину) ОСОБА_1 з власного будинку; письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_4 ; розпискою ОСОБА_2 про отримання від працівників поліції 20 л. бензину, які було придбано в АДРЕСА_1 ; заявою про добровільне надання для огляду автомобіля ВАЗ 2105, д.н.з. НОМЕР_1 ; протоколом огляду предмету від 21.08.2023 року з фототаблицею; письмовими поясненнями ОСОБА_3 ; розпискою ОСОБА_3 про отримання від працівників поліції 20 л бензину, які було придбано в АДРЕСА_1 ; протоколом огляду предмету від 21.08.2023 року; роздруківкою оголошень з месенджерів Telegram та Viber щодо продажу бензину Преміум 95 та дизель євро 5 за ціною 46 грн. у с. Іверське із зазначенням номеру телефону НОМЕР_2 ; витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22.09.2023 року, відповідно до якого ОСОБА_1 припинив підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця 25.08.2009 року. Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд першої інстанції обгрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП. Доводи апеляційної скарги про те, що оскільки ОСОБА_1 не є суб`єктом господарської діяльності, тому не може бути суб`єктом адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 161-1 КУпАП, на увагу не заслуговують, оскільки законодавець передбачив адміністративну відповідальність за ч.1 ст. 161-1 КУпАП саме для фізичних осіб не суб`єктів господарювання, які незаконно здійснюють роздрібну чи оптову торгівлю підакцизним товаром (паливом). Відповідальність за незаконну торгівлю паливом суб`єктом господарювання передбачено ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального». Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо незаконності складення протоколу та його складення неповноважною особою. В розумінні ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є не доказом, а джерелом доказів, тобто фактичних даних, наоснові яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. З огляду на справу, що розглядається, у протоколі містяться фактичні дані про час та місце вчинення правопорушення, особу правопорушника, про застосування технічних засобів для виявлення правопорушення. Тому протокол про адміністративне правопорушення є допустимим та належним джерелом доказів. А висновок про наявність складу правопорушення в діях особи відносно якої складено протокол, дійсно є уявленням особи, що склала протокол, про наявність правопорушення, яке в суді повинно бути підтверджено відповідними доказами. Розгляд та надання оцінки всім доказам та їх джерелам, в тому числі і самому протоколу про адміністративне правопорушення, здійснюється під час розгляду судом питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Оцінювати з погляду допустимості можна лише докази, тобто фактичні дані, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність фактів та обставин, важливих для ухвалення рішення, а не саме по собі джерело доказів. На цьому наголосив Касаційний кримінальний суд у постанові від 11 липня 2023 року по справі №275/368/19. В обґрунтування оскарженої постанови суд першої інстанції поклав не лише протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 , а в сукупності з іншими доказами у справі, надав їм належну та повну оцінку, що не суперечить висновкам Верховного Суду, викладених у постанові від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а (провадження №К/9901/21241/18). Протокол про адміністративне правопорушення у справі складений уповноваженою на те особою з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП, а викладені в ньому відомості відповідають фактичним обставинам справи, які були встановлені належними, допустимими та достатніми доказами. Протокол містить відомості про роз`яснення ОСОБА_1 його прав та обов`язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Відмова ОСОБА_1 від підпису у протоколі, від надання пояснень та від отримання копії зафіксована у протоколі та підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Копія протоколу направлена ОСОБА_1 на його домашню адресу, про що зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення. Доводи апеляційної скарги про те, що у протоколі по суті йдеться про разовий випадок реалізації пального, що не свідчить про наявність в таких діях саме господарської діяльності, спростовуються поясненнями ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , згідно яких ОСОБА_1 під час розмови з працівниками поліції підтвердив факт реалізації бензину з території свого домоволодіння, поясненнями свідка ОСОБА_2 , згідно яких він неодноразово купував бензин у ОСОБА_1 . Також є безпідставними доводи апелянта про відсутність доказів реалізації ним бензину. Зазначений факт підтверджується показаннями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які використовували придбаний у ОСОБА_1 бензин за призначенням в у бензокосі, скутері, автомобілях. Роздруківкою оголошень з месенджерів Телеграм та Вайбер щодо продажу бензину з зазначенням номеру телефону, який використовував ОСОБА_1 для спілкування з покупцями. З відеозапису до протоколу вбачається, що ОСОБА_1 під час спілкування з працівником поліції підтвердив факт реалізації бензину з території свого домовладіння. Отже, оцінюючи кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, апеляційний суд вважає їх належним, допустимим та достовірним, а їх сукупність є достатньою щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 161-1 КУпАП. Таким чином, переконливих доводів, які б вказували на істотні порушення, які могли б вплинути на правильність і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, та які б спростовували висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 161-1 КУпАП, апеляційний суд не вбачає. Вид і розмір адміністративного стягнення суддею визначені відповідно до вимог ст. 33 КУпАП. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Олександрівського районного суду Донецької області від 17 жовтня 2023 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя