Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 712/10684/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 712/10684/22 Суддя (судді) першої інстанції: Токова С.Є. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 серпня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Ключковича В.Ю., суддів Беспалова О.О., Парінова А.Б., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1, у якому просив скасувати постанову № 79М від 25.11.2022 про накладення адміністративного стягнення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 2101 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу у розмірі 3 400 грн. Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 01.05.2023 у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 01.05.2023 та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Позивач наголошує, що при повторному винесенні постанові № 79/М відповідачем по справі зазначено аналогічні обставини як і в постанові № 13/М від 01.09.2022. Позивач вважає, що відповідачем не були враховані висновки викладені в рішенні Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.10.2022 у справі № 712/7190/22. Вказані обставини не досліджував і суд першої інстанції при розгляді адміністративного позову про скасування постанови № 79/М від 25.11.2022 Так, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Враховуючи викладене, відповідачем у спірній постанові не встановлено конкретно час вчинення позивачем адміністративного правопорушення, яке передбачено ч. 2 ст. 2101 Кодексу України про адміністративні правопорушення та не встановлені конкретні обставини, тобто суть порушення позивачем вимог ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" 17.08.2022. При повторному розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, всупереч рішенню Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.10.2022 у справі № 712/7190/22, відповідач повторно виносить постанову про накладення штрафу на позивача в сумі 3 400,00 грн, при цьому обставини та суть правопорушення не змінюються. Зокрема, відповідачем при повторному розгляді справи знову не встановлені конкретні обставини, тобто суть порушення позивачем вимог ст, 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" 17.08.2022, а також час вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Відповідач повторно посилається на протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 2101 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 01.09.2022. В той же час, з протоколу чітко вбачається, що позивач особисто надав пояснення щодо причини його неявки в строк визначений в повістці, а саме: «Не зміг з`явитися за повісткою з причини перебування на лікарняному, в подальшому за сімейними обставинами». Поряд з цим, жодним нормативним актом не передбачено обов`язку особи в той же день при наявності обставин які унеможливлюють прибуття до ТЦК повідомити причини свого не прибуття. Так, відповідач у постанові зазначив про те, що ОСОБА_1 не надав підтверджуючих документів (поважності причин) його неприбуття з 24.08.2022 по 01.09.2022 чим порушив вимоги ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993. Хоча, при розгляді справи про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 2101 Кодексу України про адміністративні правопорушення має місце дослідження обставин неприбуття особи у визначений повісткою час та дату. Позивач вважає, що суд першої інстанції у справі № 712/10684/22 в рішенні від 01.05.2023 в порушення норм матеріального та процесуального права без належного обґрунтування зазначив про те, що позивач повинен був надати суду докази, що свідчили б про поважність причин неприбуття його у період з 24.08.2022 по 01.09.2022. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2023 відкрито апеляційне провадження у даній справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 15.08.2023. Відзив на апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду не надходив. В судове засідання, призначене на 15.08.2023 учасники справи не з`явилися, були повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Відповідно до частин 1 та 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2022 тимчасово виконуючий обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 складено постанову № 13/М від 01.09.2022 про накладення на нього штрафу у сумі 3 400 грн, згідно якої його притягнено позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 2101 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Дана постанова вмотивована тим, що ОСОБА_1 17.08.2022 не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 для визначення його призначення на особливий період, чим порушив вимоги ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ зі змінами. Вказану постанову складено на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 01.09.2022 за ст. 2101 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.10.2022 у справі № 712/7190/22 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови - задоволено частково: скасовано постанову № 13/М від 01.09.2022 тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 2101 Кодексу України про адміністративні правопорушення та надіслано справу на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач вважає, що обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення від 01.09.2022 та постанові № 79/М від 25.11.2022 про накладення на нього штрафу у сумі 3 400 грн не відповідають дійсності, а подія і склад правопорушення відсутні. Крім того, оскаржувана постанова повторно винесена без врахування та належної перевірки всіх обставин справи щодо наявності чи відсутності в його діях ознак правопорушення, за яке законом передбачено адміністративну відповідальність, не наведено доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення правопорушення. Вважаючи постанову постанові № 79/М від 25.11.2022 протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем також не надано суду доказів, що свідчили б про поважність причин неприбуття його до ІНФОРМАЦІЯ_1 у період з 24.08.2022 по 01.09.2022, зазначені ним причини за сімейними обставинами не конкретизовано. Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За визначенням, що міститься у ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП України) адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. На виконання ст. 235 КпАП України Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Частиною 2 ст. 2101 КпАП України передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчиненого в особливий період. Згідно з Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час. Відповідно до ст. 39 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів Частиною 3 ст. 22 Закон № 3543-XII передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Як не заперечується учасниками справи, позивач отримав повістку відповідача, якою зобов`язано його 17.08.2022 з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1. 17.08.2022 позивач за викликом відповідача не з`явився. 01.09.2022 відповідач о 14:30 за участі позивача склав протокол № 1/2902 про адміністративне правопорушення за ст. 2101 КпАП України та виніс постанову № 13/м за справою про адміністративне правопорушення про накладення штрафу в сумі 3 400 грн. В подальшому, рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.10.2022 у справі № 712/7190/22 (набрало законної сили 07.11.2022) адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови задоволено частково: скасовано постанову № 13/М від 01 вересня 2022 року тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 210-1 КУпАП, справу надіслано на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1. У справі № 712/7190/22, Соснівський районний суд м. Черкаси прийшов до наступного: «…Як вбачається з постанови № 13/М від 01.09.2022р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 201-1 зазначено, що його було притягнуто до відповідальності за не прибуття за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 17 серпня 2022 року, однак у відзиві представника відповідача з посиланням на вчинення позивачем триваючого порушення вказується, що при розгляді справи орган, який розглянув справу про адміністративне правопорушення, виходив з відсутності поважних причин неприбуття позивача до військомату у період з 24.08.2022р. по 01.09.2022р., в зв`язку з підтвердженням хвороби позивача згідно медичного висновку № ВСВ6-А52С-Р359-ВНСЕ за період з 16.08.2022 по 19.08.2022р. та медичного висновку №9ТЕВ-А4ЕТ-НХА2-988А за період з 19.08.2022 по 23.08.2022 року. Враховуючи викладене, відповідачем у спірній постанові не встановлено конкретно час вчинення позивачем адміністративного правопорушення, яке передбачено диспозицією ч. 2 ст. 201-1 КУпАП та не встановлені конкретні обставини, тобто суть порушення позивачем вимог ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" 17 серпня 2022 року. З огляду на викладене, суд вважає, що оскаржувана постанова не містить повного опису обставин, установлених під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, часу та суті адміністративного правопорушення, що свідчить про недотримання під час винесення вказаної постанови ч. 2 ст. 283 КУпАП...». За наслідком повторного розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідач 25.11.2022 прийняв постанову № 79/М, якою відповідач встановив, що 16.08.2022 гр. ОСОБА_1 отримав повістку на прибуття 17.08.2022 до ІНФОРМАЦІЯ_1. У вказаний термін до ІНФОРМАЦІЯ_1 не прибув, про наявність поважних причин неприбуття не повідомив. Відповідно ІНФОРМАЦІЯ_1 за вих. № 1/2679 від 19.08.2022 направлено до Черкаського районного управління поліції повідомлення щодо його розшуку, затримання та доставки. 01.09.2022 працівниками Національної поліції здійснено заходи щодо забезпечення прибуття гр. ОСОБА_1 , згідно направленого до Черкаського РУП повідомлення щодо його розшуку, затримання та доставки від 19.08.2022. В ході уточнення облікових даних було встановлено, що гр. ОСОБА_1 в термін з 17.08.2022 по 01.09.2022 не з`явився за викликом по повістці, про причини свого неприбуття не повідомив. Прибувши до ІНФОРМАЦІЯ_1, гр. ОСОБА_1 надав копії медичних висновків про тимчасову непридатність з 16.08.2022 по 19.08.2022 та з 19.08.2022 по 23.08.22, причинами неприбуття з 24.08.2022 по 01.09.2022 вказав сімейні обставини, але підтверджуючих обставин не надав. Таким чином, 01.09.2022 встановлено, що всупереч вимогам законодавства України, гр. ОСОБА_1 не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 по повістці 17.08.2022 для визначення його призначення на особливий період і це правопорушення тривало до здійснення працівниками Національної поліції заходів щодо забезпечення його прибуття, про наявність поважних причин свого неприбуття вчасно не повідомив документів, які підтверджують причини його неприбуття з 24.08.2022 по 01.09.2022 не надав, чим порушив вимоги ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993. Відповідно до ст. 245 КпАП України завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно із частин 1 та 2 ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Стаття 280 КпАП України встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 2791-2798 цього Кодексу. На виконання ст. 254 КпАП України про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу. Відповідно до ст. 256 КпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Колегія суддів, дослідивши протокол від 01.09.2022 приходить до висновку, що такий повністю відповідає приписам ст. 256 КпАП України. Теза апеляційної скарги щодо того, що відповідач допустив порушення, приймаючи оскаржувану постанову на підставі того ж самого протоколу від 01.09.2022, який був передумовою прийняття скасованої судом постанови від 01.09.2022 № 13/м є безпідставною, оскільки у справі № 712/7190/22, Соснівський районний суд м. Черкаси не зробив жодного висновку щодо порушення процедури чи форми складання такого протоколу. Керуючись ст. 283 КпАП України розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Дослідивши оскаржувану постанову, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що така відповідає приписам ст. 283 КпАП України. Теза апеляційної скарги щодо не встановлення часу адміністративного правопорушення у відповідності до статті 2101 КпАП України є безпідставно, оскільки вимоги до змісту такої постанови визначені у ст. 283 КпАП України. Крім того, відповідач вказав у оскаржуваній постанові про неприбуття позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 у період з 24.08.2022 по 01.09.2022 на вимогу повістки. Щодо тези апеляційної скарги про не зазначення суті порушення позивачем вимог ст. 22 Закону № 3543-XII, то колегія суддів вважає таку безпідставною, оскільки дана норма передбачає обов`язок громадян в особливий період з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, чого, як не заперечують учасники справи, позивачем у період з 16.08.2022 по 01.09.2022 здійснено не було. Згідно абз. 3 ч. 9 ст. 29 Закону № 2232-XII поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття військово-зобов`язаного чи резервіста до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для призову на збори в пункт і в строк, установлені його керівником, які підтверджені відповідними документами, визнаються перешкоди стихійного характеру, сімейні обставини та інші поважні причини, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 № 673 «Про затвердження переліку поважних причин неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов`язаного до військового комісаріату для призову на збори» поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов`язаного до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для призову на збори у строк, установлений територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, які підтверджені відповідними документами (довідками), визнаються: смерть близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича дружини (чоловіка), яка сталася пізніше ніж за сім діб до дати початку зборів; хвороба або необхідність догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які проживають разом із військовозобов`язаним, у разі неможливості догляду за хворим іншим близьким родичем; здійснення стосовно військовозобов`язаного кримінального провадження, а також застосування до нього адміністративного стягнення або кримінального покарання, яке робить неможливим його прибуття; потрапляння під вплив надзвичайної ситуації, яка виникла під час призову на збори і стала перешкодою своєчасному прибуттю; складання державних іспитів у вищих навчальних закладах. Як вбачається з пояснень позивача, зафіксованих у протоколі від 01.09.2022 №1/2902 останній не зміг з`явитись до відповідача з причин перебування на лікарняному, в подальшому за сімейними обставинами. Колегія суддів звертає увагу, що причини неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов`язаного до територіального центру комплектування та соціальної підтримки мають бути підтверджені відповідними документами (довідками). Як не заперечують учасники справи, відповідно до медичного висновку № ВСВ6-А52С-З359-ВНСЕ про тимчасову непридатність, ОСОБА_1 з 16.08.2022 по 19.08.2022 перебував на лікарняному. Згідно з медичним висновком № 9ТЕВ-А4ЕТ-НХА2-988А у період з 19.08.2022 по 23.08.2022 ОСОБА_1 перебував на лікарняному. Причини неприбуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у період з 24.08.2022 по 01.09.2022, а саме: сімейні обставини, не підтверджені жодними доказами. Відтак, колегія суддів, погоджується з судом першої інстанції, що постанова за справою про адміністративне правопорушення № 79/М від 25.11.2022 відповідає вимогам законодавства, оскільки містить всі елементи, що повинні міститися в постанові відповідно до ст. 283 КпАП України, а позивач не з`явившись до територіального центру комплектування та соціальної підтримки на вимогу повістки порушив вимоги ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що передбачає адміністративну відповідальності за ч. 2 ст. 2101 КПАП України. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів із висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись ч. 2 ст. 19, ст. 61 Конституції України, ст.ст. 272, 286, 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 травня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України. Головуючий суддя В.Ю. Ключкович Судді О.О. Беспалов А.Б. Парінов