Постанова 4821 № 2320/3560/12

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 серпня 2023 року м.Черкаси Справа № 2320/3560/12 Провадження № 22-ц/821/853/23 категорія: на ухвалу Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Василенко Л.І., суддів: Бородійчука В.Г., Карпенко О.В., секретаря Ярошенка Б.М., учасники справи: скаржник ОСОБА_1 , стягувач акціонерне товариство «ОТП Банк», розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Давигори Світлани Анатоліївни на ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 19 квітня 2023 року у справі за скаргою адвоката Давигори Світлани Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 на постанову приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка О. С., за участю стягувача акціонерного товариства «ОТП Банк», в с т а н о в и в : 20 березня 2023 року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на постанову приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка О.С. В обгрунтування скарги зазначила, що ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 20.04.2022 визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист від 17.12.2012, виданий Черкаським районним судом Черкаської області 14.03.2019 у справі № 2320/3560/2012, в частині про примусове стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 277 442, 25 доларів США на користь AT «ОТП Банк», в той час як стягнення заборгованості у гривневому еквіваленті в розмірі 2 217 595, 90 грн залишено в силі. Ухвала суду набрала законної сили 02.06.2022 на підставі постанови Черкаського апеляційного суду, згідно якої апеляційну скаргу стягувача задоволено частково, виключно в частині стягнення судового збору, в іншій частини залишено без змін. Вказана ухвала та постанова Черкаського апеляційного суду 12.08.2022 скаржником була подана до приватного виконавця для виконання. 01.03.2023 приватний виконавець на підставі ст. ст. 8, 18 Закону України «Про виконавче провадження», пункту 14 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень виніс постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних, якою вніс зміни (доповнення) в автоматизованій системі виконавчого провадження, а саме в резолютивній частині виконавчого провадження замість суми коштів до стягнення за ВД: 277 445,25, зазначив суму коштів стягнення ВД: 2 220 814,90, замість валюта долари США зазначив валюту гривні. Скаржник вважає, що відповідна постанова, яка винесена приватним виконавцем, не відповідає вимогам закону, оскільки в даному випадку приватним виконавцем винесено постанову, яка не ґрунтувалася на резолютивній частині судового рішення за яким видано виконавчий лист, а тому виконавець зобов`язаний був закінчити виконавче провадження та повернути виконавчий лист до суду, оскільки зміни до реєстраційних даних були суттєвими і не підпадали під ознаки вимог спеціального Закону. Крім того, вважає дії приватного виконавця такими, що не відповідають дійсності, оскільки винесена постанова є протиправною та підлягає скасуванню. На підставі наведеного, скаржник просить суд визнати протиправною і скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка О.С. у ВП № 58868119 від 01.03.2023 про зміну (доповнення) реєстраційних даних та зобов`язати приватного виконавця Черкаської області Плесюка О.С. у ВП № 58868119 про стягнення з ОСОБА_1 закрити виконавче провадження згідно з виконавчим листом, виданим Черкаським районним судом Черкаської області 14.03.2019, про що винести постанову. Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 19 квітня 2023 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на постанову приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка О.С., стягувач АТ «ОТП Банк». Ухвала мотивована тим, що приватний виконавець не мав підстав для закінчення виконавчого провадження, оскільки спірний виконавчий документ лише частково був визнаний таким, що не підлягає виконанню. Дії приватного виконавця щодо внесення змін до автоматизованої системи виконавчого провадження в частині валюти та суми боргу повністю відповідають ухвалі суду від 20.04.2022, а також узгоджуються зі змістом п. 2 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», п. 7 розділу ІІ Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження. Вказані дії приватного виконавця базуються на відомостях, отриманих виконавцем під час здійснення виконавчого провадження, та спрямовані на надання сторонам виконавчого провадження достовірної інформації про це провадження. На думку суду, повернення приватним виконавцем виконавчого листа без виконання за вищенаведених обставин призвело б до безпідставного закінчення виконавчого провадження та суттєвого порушення права стягувача на примусове виконання тієї частини виконавчого листа, яка підлягає примусовому виконанню. Водночас, продовження виконання виконавчого листа в частині стягнення заборгованості у гривні жодним чином не порушує прав боржника. В апеляційній скарзі поданій представником ОСОБА_1 адвокатом Давигорою С.А. скаржник вважає, що висновки суду викладені в оскаржуваній ухвалі є такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки в рамках виконавчого провадження приватний виконавець не вірно обрав спосіб згідно якого виконавче провадження підлягало продовженню саме на підставі виконавчого листа визнаного частково таким, що не підлягає до виконання. Просить ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 19 квітня 2023 року скасувати, а по справі постановити нове рішення, яким визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка О.С. у ВП №58868119 від 01.03.2023 про зміну (доповнення) реєстраційних даних та зобов`язати приватного виконавця закрити виконавче провадження згідно виконавчого листа виданого Черкаським районним судом Черкаської області від 14.03.2019, про що винести постанову. Мотивація скарги зводиться до того, що ані Законом України «Про виконавче провадження», ані Інструкція з організації примусового виконання рішень, не передбачають такої підстави для внесення виконавцем своєю постановою змін або доповнень реєстраційних даних в автоматизовану систему, як встановлення неможливості виконання виконавчого документу та включення суми стягнення, такі дії є підміною виконавчої дії у спосіб виправлення помилки тощо з порушенням процедури, визначеної п. 6 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень щодо відкриття виконавчого провадження. Відповідне рішення, яке винесено приватним виконавцем не відповідає вимогам закону оскільки в даному випадку приватним виконавцем винесено рішення, яке не гуртувалося на резолютивній частині судового рішення за яким видано було виконавчий лист, а тому виконавець зобов`язаний був повернути виконавчий лист до суду, закінчити виконавче провадження, оскільки зміни до реєстраційних даних були суттєвими і не підпадали під ознаки вимог спеціального Закону. Скаржник зауважує, що приватний виконавець зобов`язаний був за наявних підстав прийняти рішення про направлення виконавчого листа до суду з метою приведення його у відповідність до судового рішення ухваленого 17.12.2012. За пошуком даних в АСВП виконавець починаючи з серпня 2022 по березень 2023 року взагалі не звертався до суду з відповідним клопотанням. Оскільки з ухвали суду від 20.04.2022 не вбачалося внесення змін в прізвищі, імені по батькові особи боржника чи даних стягувача, відсутня наявність технічної помилки, описки в реєстраційних даних вхідної та вихідної кореспонденції. Вказує, що достеменно відомо, що жодної із зазначених підстав на момент прийняття постанови не існувало, нових даних, що ідентифікують особу боржника, не встановлено, натомість державний виконавець своїм рішенням змінив сам зміст виконавчого документа, оскільки виконавчого листа датованого 14.03.2019 судом не видавалося, відповідно приватний виконавець зобов`язаний був закінчити виконавче провадження та повернути виконавчий лист до суду для приведення його у відповідність . Скаржник вважає дії приватного виконавця такими, що не відповідають дійсності, оскільки винесена постанова є протиправною та підлягає скасуванню. У відзиві на апеляційну скаргу АТ «ОТП Банк», вказує, що доводи скаржника є необґрунтованими, не відповідають нормам матеріального та процесуального права, не підтверджуються дійсними обставинами справи та наявними у справі доказами, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає до задоволення. Мотивація відзиву зводиться до того, що доводи боржника про те, що виконавець повинен був закінчити виконавче провадження із поверненням виконавчого документа до суду не відповідає ст. 129-1 Конституції України, ст. 431, п. 17 Перехідних положень ЦПУ України, оскільки рішення не виконано, а видача нового виконавчого листа законом не передбачена. Вимога боржника про зобов`язання виконавця закінчити виконавче провадження не відповідає ст. ст. 1, 3, 39 ,40 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки це призведе до неможливості виконання рішення. Також вимога боржника про зобов`язання виконавця закінчити виконавче провадження не відповідає вимогам ст. 44 ЦПК України, оскільки подібна вимога вже вирішена судом раніше. Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Відповідно до п. 27 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо, зокрема, розгляду скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця. Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи,перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія проходить до наступних висновків. Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду, яка у відповідності до ст. 258 ЦПК України є видом судових рішень, відповідає приведеним вимогам закону. Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, відповідно до копії реєстру документів в рамках виконавчого провадження № 58868119, в провадженні приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка О.В. перебуває на примусовому виконанні ВП 58868119, яке відкрито 10.04.2019 року на підставі виконавчого листа № 2320/3560/2012, виданого 14.03.2019 Черкаським районним судом Черкаської області. Згідно з ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 20.04.2022 визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист від 14.03.2019, виданий Черкаським районним судом Черкаської області у справі № 2320/3560/2012 в частині про примусове стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 277 442,25 доларів США на користь AT «ОТП Банк», а стягнення заборгованості у гривневому еквіваленті в розмірі 2 217 595,90 грн залишено в силі. Згідно з постановою Черкаського апеляційного суду від 02.06.2022, ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 20.04.2022 в частині стягнення з ОСОБА_1 та АТ «ОТП Банк» судового збору скасовано. В решті ухвала суду залишена без змін. Постанова набрала законної сили 02.06.2022. 12.08.2022 представник ОСОБА_1 адвокат Давигора С.А. звернулася до приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка О.В., з заявою про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом від 14.03.2019 у відповідності до вимог п. 5 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» на підставі ухвали Черкаського районного суду Черкаської області від 20.04.2022 та постанови Черкаського апеляційного суду від 02.06.2022. 01.03.2023 постановою приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка О.С. було внесено зміни в автоматизованій системі виконавчого провадження, у зв`язку із тим, що ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 20.04.2022 визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист Черкаського районного суду Черкаської області від 14.03.2019 у справі № 2320/3560/2012 в частині про примусове стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 277 442,25 доларів США на користь AT «ОТП Банк». В даній постанові приватним виконавцем внесено зміни в резолютивну частину в АСВП, а саме із зазначенням суми коштів до стягнення 2 220 814,90, а замість валюти долари США зазначено валюту у гривні. Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є обов`язковість рішень суду. Статтею 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції ( ч. 1 ст. 431 ЦПК України). Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби. Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Відповідно до ч. 3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржуване рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. Згідно з положеннями ст. 453 ЦПК України про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання. Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що на виконання рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 17 грудня 2012 року, судом 14.03.2019 було видано виконавчий лист № 2320/3560/2012, на підставі якого 10.04.2019 було відкрито виконавче провадження № 58868119. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України. Вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово. Інформація повинна містити відомості про час її розміщення. Автоматизованою системою виконавчого провадження забезпечується: 1) об`єктивний та неупереджений розподіл виконавчих документів між державними виконавцями; 2) надання сторонам виконавчого провадження інформації про виконавче провадження; 3) виготовлення документів виконавчого провадження; 4) централізоване зберігання документів виконавчого провадження; 5) централізоване зберігання інформації про рахунки органів державної виконавчої служби та приватних виконавців, відкриті для цілей виконавчого провадження; 6) підготовка статистичних даних; 7) реєстрація вхідної і вихідної кореспонденції та етапів її проходження; 8) передача документів виконавчого провадження до електронного архіву; 9) формування Єдиного реєстру боржників. Рішення виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. У разі тимчасової відсутності доступу до автоматизованої системи допускається виготовлення документів на паперових носіях з подальшим обов`язковим внесенням їх до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після відновлення її роботи. Частиною 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Згідно з п. 7 розділу ІІ Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5 зі змінами та доповненнями, внесення змін, видалення реєстраційних даних вхідної та вихідної кореспонденції, у тому числі виконавчих документів, не допускаються, крім випадків виправлення технічних помилок, описок чи доповнення реєстраційних даних відомостями, отриманими під час проведення виконавчих дій, про що виноситься відповідна постанова. Отже, з наведених норм права вбачається, що виконавець уповноважений виносити постанову про зміну або доповнення реєстраційних даних в автоматизованій системі, але у визначених та конкретних випадках, перелік яких є вичерпним. Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 20 квітня 2022 року виконавчий лист від 14.03.2019 визнано таким, що не підлягає виконанню в частині про примусове стягнення заборгованості з ОСОБА_1 в розмірі 277 442,25 доларів США на користь ПАТ «ОТП Банк», стягнення заборгованості в гривневому еквіваленті в розмірі 2 217 595,90 грн залишено в силі. Постановою Черкаського апеляційного суду від 02 червня 2022 року, ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 20 квітня 2022 року в цій частині залишена без змін. 12 серпня 2022 року представник ОСОБА_1 адвокат Давигора С.А. звернулась до приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка О.В., з заявою про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом від 14.03.2019 у відповідності до вимог п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі ухвали Черкаського районного суду Черкаської області від 20 квітня 2022 року та постанови Черкаського апеляційного суду від 02 червня 2022 року. Пунктом 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 39 вказаного Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Згідно ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Як вірно зазначено судом першої інстанції, приватний виконавець не мав підстав визначених законом для закінчення виконавчого провадження, оскільки виконавчий документ лише частково був визнаний таким, що не підлягає виконанню. Приймаючи 01 березня 2023 року постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних, приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Плесюк О.В., відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», жодним чином не порушив прав боржника, а також самостійно не змінював обовязок боржника, перед стягувачем, а уточнив резолютивну частину відповідно до рішення суду, яке перебуває на примусовому виконанні. Висновки суду першої інстанції, що дії приватного виконавця щодо внесення змін до автоматизованої системи виконавчого провадження в частині валюти та суми боргу повністю відповідають ухвалі суду від 20.04.2022, а також узгоджуються зі змістом п. 2 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», п. 7 розділу ІІ Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження є обґрунтованими. Вказані дії приватного виконавця базуються на відомостях, отриманих виконавцем під час здійснення виконавчого провадження, та спрямовані на надання сторонам виконавчого провадження достовірної інформації про це провадження. Враховуючи наведене, постанова приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка О.С. від 01.03.2023 року у виконавчому провадженні № 58868119 про зміну (доповнення) реєстраційних даних, якою замість резолютивної частини : стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 277 442,25 доларів США, що у гривневому еквіваленті складає 2 217 595,90 грн; стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «ОТП Банк» судові витрати, що складаються з оплати судового збору в сумі 3 219 грн зазначено резолютивна частина: стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 2 217 595,90 грн, стягнути з солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «ОТП Банк» судові витрати, що складаються з оплати судового збору в сумі 3 219 грн; замість сума коштів до стягнення за ВД :277442,25 зазначено сума коштів стягнення за ВД: 2220814,9; замість сума коштів (еквівалент у гривні) 2 217 595,90 зазначено сума коштів 2 220 814,9: замість Валюта : долари США зазначено Валюта : гривня, є правомірною та не підлягає скасуванню. Інші доводи апеляційної скарги були предметом розгляду судом першої та апеляційної інстанції та додаткового аналізу не потребують, суттєвими не являються і не дають підстави для скасування законної і обґрунтованої ухвали суду першої інстанції. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що ухвала суду є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування за наведеними у скарзі доводами, не вбачає. Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обгрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обгрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»). Таким чином судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381 384 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Давигори Світлани Анатоліївни залишити без задоволення. Ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 19 квітня 2023 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України. Повний текст постанови складено 10 серпня 2023 року. Головуючий Л. І. Василенко Судді: В. Г. Бородійчук О. В. Карпенко