Постанова Запорізький апеляційний суд № 331/3323/22

Дата документу 08.08.2023 Справа № 331/3323/22 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 331/3323/22 Провадження №22-ц/807/1537/23 Головуючий в 1-й інстанції Яцун О.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 серпня 2023 року місто Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В., суддів:Крилової О.В., Полякова О.З., секретарКамалова В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Борисенкова Віталія Сергійовича на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 07 березня 2023 року, ухвалене у м. Запоріжжі, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Запоріжжя», про усунення перешкод у здійсненні права користування спільним майном багатоквартирного будинку та нежитловим приміщенням,- В С Т А Н О В И В: У вересні 2022 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Запоріжжя», про усунення перешкод у здійсненні права користування спільним майном багатоквартирного будинку - підвалом, шляхом зобов`язання ОСОБА_1 надати ОСОБА_2 вільний доступ до спільного майна багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 - підвалу та екземпляру ключів від нього; а також про усунення перешкод у здійсненні права користування нежитловим приміщенням 13, І поверху літ. А-3 площею 4,2 м2, за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання ОСОБА_1 надати ОСОБА_2 вільний доступ до сантехнічного обладнання нежитлового приміщення 13, І поверху літ. А-3 із водопостачання та водовідведення, розташованого у підвалі багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 . В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі договору купівлі-продажу № 669 від 21.08.2017 року на праві приватної власності йому належить нерухоме майно - нежитлове приміщення 13, І поверху літ. А-3 площею 4,2 м2, що знаходиться у багатоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 . В свою чергу, відповідачу на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_2 . Вказаний житловий будинок знаходиться в управлінні керуючої компанії - ТОВ «Місто для людей Запоріжжя». Позивач вказує, що на підставі Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» позивач та відповідач є співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 . Водночас, з липня 2022 року відповідач ОСОБА_1 чинить позивачу перешкоди у здійсненні права користування як нежитловим приміщенням, так і спільним майном багатоквартирного будинку за наступних обставин. Багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_1 обладнаний підвалом площею 220,5 м2. Нежитлове приміщення використовується позивачем для здійснення підприємницької діяльності, з 2015 року у нежитловому приміщенні функціонує кав`ярня « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». У нежитловому приміщенні позивача наявні: електрична енергія, холодна вода та водовідведення. Сантехнічне обладнання (труби холодної води та труби каналізації), електричне обладнання (електричний кабель), яке обслуговує нежитлове приміщення, знаходяться у підвалі вищевказаного багатоквартирного житлового будинку. Підвал багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , в силу вимог Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» є допоміжним приміщенням та належить до спільного майна багатоквартирного будинку. Позивач вказує, що ключі від підвалу знаходяться у відповідача. 13 липня 2022 року позивач з`ясував, що у нежитловому приміщенні відсутні холодна вода та водовідведення (каналізація). За наявною у позивача інформацією відповідач самовільно перекрив постачання холодної води до нежитлового приміщення та водовідведення (каналізацію). Мотиви такої поведінки відповідача ОСОБА_1 позивачу не відомі. У позовній заяві також вказано, що відповідач відмовився надати позивачу доступ до підвалу для перевірки стану сантехнічного обладнання, яке обслуговує нежитлове приміщення. У зв`язку з викладеним, позивач вимушений був звернутись до керуючої компанії ТОВ «Місто для людей Запоріжжя». Водночас, відповідач відмовився надати представникам третьої особи доступ до підвалу для перевірки стану сантехнічного обладнання, а саме: 19.07.2022 року, 28.07.2022 року, 08.08.2022 року і 19.09.2022 року. Позивач зазначає, що з 13.07.2022 року і на момент звернення до суду з позовною заявою (понад 2 місяці) у нежитловому приміщенні відсутні холодна вода та водовідведення (каналізація), що унеможливлює (значно ускладнює) його використання для здійснення підприємницької діяльності. Таким чином, відповідач ОСОБА_1 чинить позивачу перешкоди не тільки у користуванні нежитловим приміщенням, шляхом обмеження доступу до сантехнічного обладнання, яке його обслуговує, але і перешкоди у користуванні спільним майном багатоквартирного будинку - підвалом, шляхом обмеження доступу до нього. Позивач стверджує, що на даний час наявні підстави для усунення перешкод у здійсненні права користування нежитловим приміщенням та спільним майном багатоквартирного будинку - підвалу, шляхом зобов`язання відповідача забезпечити вільний та безперешкодний доступ позивача до підвалу багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та передати екземпляр ключів від нього. РішеннямЖовтневого районного суду м. Запоріжжя від 07 березня 2023 року, позов ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Запоріжжя» (місцезнаходження: місто Запоріжжя, вулиця Перемоги, будинок 131-В, код ЄДРПОУ 41279924), про усунення перешкод у здійсненні права користування спільним майном багатоквартирного будинку та нежитловим приміщенням, задоволено. Усунуто перешкоди у здійсненні права користування спільним майном багатоквартирного будинку підвалом та зобов`язано ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) надати ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) вільний доступ до спільного майна багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , а саме підвалу та екземпляру ключів від нього. Усунуто перешкоди у здійсненні права користування нежитловим приміщенням 13, І поверху літ. А-3 площею 4,2 м2, за адресою: АДРЕСА_1 та зобов`язано ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) надати ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) вільний доступ до сантехнічного обладнання нежитлового приміщення 13, І поверху літ. А-3 із водопостачання та водовідведення, розташованого у підвалі багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1984 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) гривні 80 копійок. Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 в особі представника адвоката Борисенкова Віталія Сергійовича подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні вимог позову у повному обсязі. Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що позивачем у справі не доведено, порушення його прав власника саме з боку відповідача. Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 адвокат Корсік Я.І. зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з`ясовано їх правову природу та як наслідок винесено обґрунтоване та законне рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими. В зв`язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , є власником нежитлового приміщення 13, І поверху літ. А-3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 21 серпня 2017 року, зареєстрованого в реєстрі за № 669 (а.с.7-8). Відповідно до копії Свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_3 від 25 травня 1999 року, квартира АДРЕСА_2 , належить на праві спільної сумісної власності (в розмірі 1/3 частки) - ОСОБА_1 (а.с.9). Відповідно до копії Договору дарування від 17 липня 2007 року, ОСОБА_1 отримав в дар 2/3 частки квартири АДРЕСА_2 (а.с.10). Отже, позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_1 являються співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 . Відповідно до Характеристики будівель та споруд будинку АДРЕСА_1 , даний будинок обладнаний підвалом, в якому містяться інженерне обладнання, а саме: електрика, водопровід, каналізація (а.с.11, 12). Як вбачається із копії Публічного договору з індивідуальним споживачем № 115/60/2 від 01 березня 2022 року, укладений між ФОП ОСОБА_2 та Комунальним підприємством «Водоканал», де вказано, що останні надають послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлове приміщення 13 (а.с.13-17). Також встановлений вище факт підтверджується долученою до позовної заяви копією Проекту Водопостачання та водовідведення кафетерію по АДРЕСА_1 , нежитлове приміщення 13 (літ. А-3) місто Запоріжжя (а.с.19-24). Отже, судом встановлений факт того, що оспорюваний підвал та нежитлове приміщення 13, будинку АДРЕСА_1 оснащений системою водопостачання та водовідведення, а Комунальне підприємство «Водоканал» надають послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за даною адресою. Відповідно до копії Акту технічного стану інженерних мереж та нежитлового приміщення АДРЕСА_5 , комісією в складі: менеджерів по домоуправлінню ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 від 19 липня 2022 року, при обстеженні нежитлового приміщення № 13 (площею 4,2) житлового будинку АДРЕСА_1 встановлено, що при обстеженні приміщення та обладнання (кавомашини), санітарний стан задовільний, відходи від кавомашини знаходяться в спеціальному збірнику. На звернення заявника (власника нежитлового приміщення) стосовно неодноразового відключення трубопроводу холодного водопостачання, методом перекривання запірної арматури мешканцями будинку АДРЕСА_1 . В будинку розташовано 2 під`їзди та підвал, які закриваються мешканцями на ключ, який знаходиться в квартирі АДРЕСА_6 . У зв`язку з неодноразовим перекриттям мешканцями будинку, запірної арматури на трубопровід ХВП на нежитлове приміщення, працівниками керуючої компанії ТОВ «Місто для людей місто Запоріжжя» було прийнято рішення виконати пломбування запірної арматури. Власник квартири АДРЕСА_6 - ОСОБА_1 , в якого знаходяться ключі від підвального приміщення, доступ категорично не надав, тому виконати пломбування не виявилося за можливе. Висновок: ОСОБА_1 , власнику квартири АДРЕСА_2 , буде надано припис для надання доступу працівникам КК ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» до підвального приміщення для установлення пломб на запірну арматуру, розташовану на трубопроводі ХВП (а.с.25). Із змісту копії Акту технічного стану інженерних мереж та нежитлового приміщення АДРЕСА_5 , комісією в складі: менеджерів по домоуправлінню ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 від 28 липня 2022 року, вбачається, що при обстеженні нежитлового приміщення № 13 (площею 4,2) житлового будинку АДРЕСА_1 встановлено, що при обстеженні приміщення та обладнання (кавомашини), санітарний стан задовільний, відходи від кавомашини знаходяться в спеціальному збірнику. На звернення заявника (власника нежитлового приміщення), стосовно неодноразового відключення трубопроводу холодного водопостачання, методом перекривання запірної арматури мешканцями будинку АДРЕСА_1 . В будинку розташовано 2 під`їзди та підвал, які закриваються мешканцями на ключ, який знаходиться в квартирі АДРЕСА_6 . У зв`язку з неодноразовим перекриттям мешканцями будинку запірної арматури на трубопровід ХВП на нежитлове приміщення, працівниками керуючої компанії ТОВ «Місто для людей місто Запоріжжя» було прийнято рішення виконати пломбування запірної арматури. Власник квартири АДРЕСА_6 - ОСОБА_1 , в якого знаходяться ключи від підвального приміщення, доступ категорично не надав, тому виконати пломбування не виявилося за можливе. Висновок: ОСОБА_1 , власнику квартири АДРЕСА_2 , від 28.07.2022 року відправлено припис, для надання доступу працівникам КК ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» до підвального приміщення, для установлення пломб на запірну арматуру, розташовану на трубопроводі ХВП (а.с.26). Відповідно до копії Акту технічного стану інженерних мереж та нежитлового приміщення АДРЕСА_5 , комісією в складі: менеджерів по домоуправлінню ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 від 08 серпня 2022 року, при обстеженні нежитлового приміщення № 13 (площею 4,2) житлового будинку АДРЕСА_1 встановлено, що при обстеженні, приміщення та обладнання (кавомашини), санітарний стан задовільний, відходи від кавомашини знаходяться в спеціальному збірнику. На звернення заявника (власника нежитлового приміщення) стосовно неодноразового відключення трубопроводу холодного водопостачання, методом перекривання запірної арматури мешканцями будинку АДРЕСА_1 . В будинку розташовано 2 під`їзди та підвал, які закриваються мешканцями на ключ, який знаходиться в квартирі АДРЕСА_6 . У зв`язку з неодноразовим перекриттям мешканцями будинку запірної арматури на трубопровід ХВП на нежитлове приміщення, працівниками керуючої компанії ТОВ «Місто для людей місто Запоріжжя» було прийнято рішення виконати пломбування запірної арматури. Власник квартири АДРЕСА_6 - ОСОБА_1 , в якого знаходяться ключи від підвального приміщення де розміщений трубопровід ХВП, категорично доступ не надає. Тому пломбування запірної арматури не виявилося можливим. Власнику квартири АДРЕСА_6 відправлено рекомендований лист - припис «Про надання доступу до підвального приміщення» працівникам ТОВ «Місто для людей Запоріжжя». Висновок: запропоновано власнику нежитлового приміщення № 13 вирішити дане питання в судовому процесі, згідно чинного законодавства України (а.с.27). Відповідно до копії Акту технічного стану інженерних та електромереж, а також нежитлового приміщення АДРЕСА_5 , комісією в складі: менеджерів з домоуправління ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 від 19 вересня 2022 року, при обстеженні нежитлового приміщення № 13 (площею 4,2) житлового будинку АДРЕСА_1 встановлено, що при обстеженні, приміщення та обладнання (кавомашини), санітарний стан задовільний, відходи від кавомашини знаходяться в спеціальному збірнику. На звернення заявника (власника нежитлового приміщення) стосовно неодноразового відключення трубопроводу холодного водопостачання, методом перекривання запірної арматури мешканцями будинку АДРЕСА_1 . В будинку розташовано 2 під`їзди та підвал, які закриваються мешканцями на ключ, який знаходиться в квартирі АДРЕСА_6 . У зв`язку з неодноразовим перекриттям мешканцями будинку запірної арматури на трубопровід ХВП на нежитлове приміщення, працівниками керуючої компанії ТОВ «Місто для людей місто Запоріжжя» було прийнято рішення виконати пломбування запірної арматури. Власник квартири АДРЕСА_6 - ОСОБА_1 , в якого знаходяться ключи від підвального приміщення, де розміщений трубопровід ХВП, доступ категорично не надає. Тому пломбування запірної арматури не виявилося можливим. Власнику квартири АДРЕСА_6 відправлено рекомендований лист - припис «Про надання доступу до підвального приміщення» працівникам ТОВ «Місто для людей місто Запоріжжя». В ніч з 09 вересня 2022 року на 10 вересня 2022 року, зі слів заявника ОСОБА_2 (власника нежитлового приміщення № 13), власником квартири АДРЕСА_6 ОСОБА_9 , за вищевказаною адресою, самовільно відключено комутаційний апарат та відрізано частину кабелю 5м.п., з 20 м.п. загальної траси кабелю, чим було спричинено зупинку роботи нежитлового приміщення № 13, у зв`язку з відсутністю електроенергії. Висновок: власнику нежитлового приміщення № 13 запропоновано дане питання вирішити в судовому процесі, згідно чинного законодавства України (а.с.28). Відповідно до копії Акту технічного стану інженерних мереж та нежитлового приміщення АДРЕСА_5 , комісією в складі: менеджерів з домоуправління ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 від 24 жовтня 2022 року, при обстеженні нежитлового приміщення № 13 (площею 4,2) житлового будинку АДРЕСА_1 встановлено, що при обстеженні, приміщення та обладнання (кавомашини), санітарний стан задовільний, відходи від кавомашини знаходяться в спеціальному збірнику. На звернення заявника (власника нежитлового приміщення) стосовно неодноразового відключення трубопроводу холодного водопостачання, методом перекривання запірної арматури мешканцями будинку АДРЕСА_1 . В будинку розташовано 2 під`їзди та підвал, які закриваються мешканцями на ключ, який знаходиться в квартирі АДРЕСА_6 . У зв`язку з неодноразовим перекриттям мешканцями будинку запірної арматури на трубопровід ХВП на нежитлове приміщення, працівниками керуючої компанії ТОВ «Місто для людей місто Запоріжжя» було прийнято рішення виконати пломбування запірної арматури. Власник квартири АДРЕСА_6 - ОСОБА_1 , в якого знаходяться ключи від підвального приміщення, де розміщений трубопровід ХВП, категорично доступ не надає. Тому пломбування запірної арматури не виявилося можливим. Власнику квартири АДРЕСА_6 відправлено рекомендований лист - припис «Про надання доступу до підвального приміщення» працівникам ТОВ «Місто для людей місто Запоріжжя». Зі слів заявника, мешканця нежитлового приміщення АДРЕСА_7 , власник квартири АДРЕСА_6 ОСОБА_10 самовільно відключив комутаційний апарат та відрізав частину кабелю (5 м) з 20 м загальної траси кабелю, чим спричинив зупинку роботи кав`ярні, у зв`язку з відсутністю електроенергії. 24 жовтня 2022 року власнику квартири АДРЕСА_6 ОСОБА_1 повторно відправлено рекомендований лист - припис «Про надання доступу» для проведення робіт по відновленню електромереж до нежитлового приміщення АДРЕСА_5 . Висновок: власнику нежитлового приміщення № 13 запропоновано дане питання вирішити в судовому процесі, згідно чинного законодавства України (а.с.40). Отже, входячи з вищенаведеного, судом встановлено факт того, що відповідач ОСОБА_1 систематично, в період з 19 липня 2022 року по 24 жовтня 2022 року, створює перешкоди у доступі до підвального приміщення будинку АДРЕСА_1 , та створює перешкоди в доступі до сантехнічного обладнання, шляхом перекриття запірної арматури на трубопровід ХВП на нежитлове приміщення АДРЕСА_5 . Як наслідок, відповідач ОСОБА_1 створює перешкоди у здійсненні позивачем ОСОБА_2 права користування спільним майном багатоквартирного будинку, а саме підвалом вказаного вище будинку та створює перешкоди у здійснення права користування майном позивача, а саме нежитловим приміщенням АДРЕСА_5 . Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими, доведеними та наявні підстави для задоволення позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування спільним майном багатоквартирного будинку та нежитловим приміщенням. З вказаними висновками суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду погоджується, виходячи з наступного. Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним. Згідно з частиною 1 статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядженням своїм майном. На підставі частини 1 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Частиною 1 статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. У пункті 33 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» судам роз`яснено, що відповідно до положень ст.ст.391, 396 ЦК України позов про усунення порушень прав, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у абз.2 п.11 постанови від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частина перша та друга статті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це. Встановлено, що ОСОБА_2 , є власником нежитлового приміщення 13, І поверху літ. А-3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 21 серпня 2017 року, зареєстрованого в реєстрі за № 669 (а.с.7-8). Відповідно до копії Свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_3 від 25 травня 1999 року, квартира АДРЕСА_2 , належить на праві спільної сумісної власності (в розмірі 1/3 частки) - ОСОБА_1 (а.с.9). Отже, позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_1 являються співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 . Відповідно до Характеристики будівель та споруд будинку АДРЕСА_1 , даний будинок обладнаний підвалом, в якому містяться інженерне обладнання, а саме: електрика, водопровід, каналізація (а.с.11, 12). Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення). На підставі частини 2 статті 382 ЦК України власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку. Згідно рішення Конституційного Суду України від 2 березня 2004 року у справі № 4-рп/2004, щодо права власності на допоміжні приміщення та порядку його здійснення, допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і та ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього. Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності. Частиною першою статті 369 ЦК України передбачено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Відповідно до статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Згідно з положеннями статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі ухвалити рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі. Акти технічного стану інженерних мереж та нежитлового приміщення № 13 по проспекту Соборному, 98, надані позивачем, в повній мірі підтверджують факт наявності перешкод у доступі до підвального приміщення будинку АДРЕСА_1 , та створення перешкод в доступі до сантехнічного обладнання, шляхом перекриття запірної арматури на трубопровід ХВП на нежитлове приміщення АДРЕСА_5 . Крім того, вказаними актами зафіксовано наявність ключів від підвального приміщення саме у відповідача і категорична відмова останнього від надання ключів, а відповідно і надання доступу до підвального приміщення. Також слід відзначити наявність неприязних відносин між сторонами у справі, які пов`язані з іншими судовими справами щодо права власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_5 , що підтверджується матеріалами справи. Доводи, на які посилався відповідач під час судового розгляду і в апеляційній скарзі, а саме, що акти надані позивачем складені некомпетентними особами та з порушенням норм діючого законодавства, жодними доказами не підтверджені, як і не спростовані посилання позивача з приводу наявності перешкод у користуванні підвалом та нежитловим приміщенням і чинення таких перешкод саме відповідачем. Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). Керуючись ст.ст. 367, 374, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника адвоката Борисенкова Віталія Сергійовича залишити без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 07 березня 2023 року у цій справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повна постанова складена 09 серпня 2023 року. Судді: С. В. Кухар О.В. Крилова О. З. Поляков