Постанова 4817 № 608/1630/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 608/1630/22Головуючий у 1-й інстанції Квятковська Л.Й. Провадження № 22-ц/817/691/23 Доповідач - Храпак Н.М. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 07 серпня 2023 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: Головуючої - Храпак Н.М. Суддів - Гірський Б. О., Бершадська Г. В., розглянувши у порядку письмового провадженням без виклику сторін цивільну справу №608/1630/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 29 травня 2023 року, ухваленого суддею Квятковською Л.Й., повний текст якого виготовлено 06 червня 2023 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, - В С Т А Н О В И В: у вересні 2022 року позивач ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою. Позов обґрунтований тим, що 30 вересня 2021 року о 16 год. 26 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Сіtroen Веrlingo» номерний знак НОМЕР_1 , в с. Джурин по вул. Центральній не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та допустив зіткнення із автомобілем «Тоуоtа RAV-4», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , в результаті транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 11.3, 2.3 (б) ПДР України. Постановою Чортківського районного суду від 26 січня 2022 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП та накладено стягнення. Постанова набрала законної сили 08 лютого 2022 року. ОСОБА_2 внаслідок цієї ДТП були завдані збитки у сумі 202681 грн. 75 коп. Розмір завданого збитку підтверджується висновком експерта за результатами транспортно-товарознавчої експертизи № 61/22 від 02 червня 2022 року та ремонтної калькуляції до транспортно-товарознавчої експертизи від 02 червня 2022 року. За проведення експертизи позивач поніс витрати у сумі 4500 грн. Відповідно дострахової виплати від 12 січня 2022 року СК «Оранта» позивачу виплачено 115000 гривень страхового відшкодування за страховим випадком за договором, в рахунок компенсації матеріальної шкоди. Фактичною шкодою завданою позивачу є різниця між фактичними витратами (матеріальними збитками) та сумою відшкодування застраховим випадком, яка становить 87681 гривень 75 копійок. Просить стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду спричинену власнику транспортного засобу «Тоуоtа RAV-4 2.2 D-4D Еxecutive» (АЗ)АТ» номерний знак НОМЕР_2 , завдану внаслідок ДТП у розмірі - 87681 гривень 75 копійок; стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 - 15492 гривень 40 копійок понесених судових витрат по справі, які складаються із 992 гривень 40 копійок сплаченого судового збору, 4500 гривень витрат на сплату послуг експерта, пов`язаних із складанням експертизи про вартість заподіяної шкоди, 10 000 гривень витрат на оплату послуг адвоката за надану правничу допомогу. Рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 29 травня 2023 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , в користь ОСОБА_2 , зареєстрованого в с. Палашівка Чортківського району Тернопільської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , матеріальну шкоду (збитки), завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 87681 (вісімдесят сім тисяч шістсот вісімдесят одну) гривню 75 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , в користь ОСОБА_2 , зареєстрованого в с. Палашівка Чортківського району Тернопільської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , 15492 (п`ятнадцять тисяч чотириста дев`яносто дві) гривні 40 копійок понесених судових витрат по справі, які складаються із 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок сплаченого судового збору, 4500 (чотири тисячі п`ятсот) гривень витрат на сплату послуг експерта, пов`язаних із складанням висновку експерта про вартість заподіяної шкоди, 10000 (десять тисяч) гривень витрат на оплату послуг адвоката за надану правничу допомогу. В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Гук В.С. просить скасувати рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 29 травня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в повному обсязі. Вважає вказане рішення суду прийняте незаконно з порушенням норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що до прийняття рішення у кримінальному провадженні представники страхової компанії «Оранта» здійснили виплату ОСОБА_2 розмір матеріального збитку в сумі 115 000 грн. Виплату здійснили після проведення представником страхової компанії огляду та дослідження автомобіля «Тойота РАВ-4» та визначення матеріального збитку. З даною сумою відшкодування ОСОБА_2 погодився та жодних претензій щодо збільшення розміру відшкодування у нього не було. Хоча згідно страхового полісу № АТ/ 02101405 від 12.04.2021 року сума відшкодування заподіяної майну складала 130 000 грн. Однак, ОСОБА_2 добровільно підписав узгодження суми страхового відшкодування і отримав кошти за заподіяну шкоду. Відповідач ОСОБА_1 не погоджується з висновком транспортно-товарознавчої експертизи та вважає, що експерт при проведенні дослідження мав можливість детального дослідження пошкоджень, а не візуального. У висновку вбачається, що експерт формально оглянувши транспортний засіб, послався на науково-технічну і довідкову літературу двадцятирічної давності та інші інформаційні джерела, зробив «ймовірний», а не «категоричний» висновок про вартість матеріального збитку спричиненого позивачу. Вказує, що огляд автомобіля проводився зацікавленими особами, тобто експертом та позивачем ОСОБА_2 без участі відповідача ОСОБА_1 та його представника, свідків. Відзиву на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходило. Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до положень ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Предмет спору у справі складають вимоги з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних громадян. Підстав для застосування положень ч. 3 ст. 369 ЦПК України встановлено не було. Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Оскільки колегією суддів не приймалося рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 05.07.2023 розгляд справи призначено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції в оскарженій частині - без змін з таких підстав. Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється згідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно із ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Судом встановлено, що 30 вересня 2021 року о 16 годині 26 хвилин водій ОСОБА_1 , який є відповідачем по справі, керуючи транспортним засобом «Сіtroen Berlingo» номерний знак НОМЕР_1 в с. Джурин по вул. Центральній, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та допустив зіткнення із автомобілем «Тоуоta RAV-4» номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , чим порушив вимоги п. 11.3, 2.3 (б) ПДР України. В результаті ДТП дані транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками (а.с. 14-16). Постановою Чортківського районного суду від 26 січня 2022 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення заст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень в дохід держави. Постанова набрала законної сили 08 лютого 2022 року (а.с. 17). Страховою компанією «Оранта» узгоджено суму страхового відшкодування за страховим випадком за договором ОСЦПВВНТЗ в справі №21-19-62825, винна особа - ОСОБА_1 , пошкоджене майно транспортний засіб марки Toyota RAV-4, державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 , в розмірі 115000 (сто п`ятнадцять тисяч) гривень. Позивач ОСОБА_2 зазначену суму отримав, що підтверджується доданою квитанцією (а.с.18). Згідно висновку експерта за результатами транспортно-товарознавчої експертизи №61/22 від 02 червня 2022 року вартість матеріального збитку, спричиненого власнику КТЗ «ТоyоtаRAV42.2D-4DExecutive (АЗ)АТ» р.н НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, яке мало місце 30 вересня 2021 року, станом на час ДТП, при зовнішньому візуальному обстеженні (з частковим під розбиранням, без проведення необхідних технологічних-інструментальних; діагностичних дефектовок деталей / механізмів / вузлів / агрегатіві вимірів) ймовірно становить:«У» = 202681 грн.75 коп. (двісті дві тисячі шістсот вісімдесят одна гривня 75 копійок). До висновку додано ремонтну калькуляцію до транспортно-товарознавчої експертизи (а.с. 21-33). Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено в ході судового розгляду ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, при цьому стороною відповідача не доведено, що розмір завданої шкоди є меншим, ніж той, що зазначив позивач, тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню різниця між фактичними витратами (матеріальними збитками) та сумою відшкодування за страховим випадком, яка становить 87681,75 грн. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Даним вимогам рішення суду відповідає в повній мірі. Згідно із ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди. Пунктами 1-2 частини 2 статті 22 ЦК України передбачено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Під збитками розуміються витрати, пов`язані з виправленням пошкодженого майна, а в разі неможливості виправлення (втрати) його дійсна вартість. Фактично збитки є грошовим виразом майнової шкоди. Як зазначено у ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно ч. 1, 2, 5 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана із використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. У ст. 1192 ЦК України визначено способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого. Так з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана оплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Тобто з метою захисту інтересів потерпілого на страхувальника (зокрема, винуватця ДТП) покладається додаткова (субсидіарна) відповідальність. Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17, провадження № 14-95цс20, зазначено, що враховуючи розподіл у деліктному зобов`язанні між винуватцем ДТП (страхувальником) і страховиком (МТСБУ) обов`язку з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації наземних транспортних засобів, а також те, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем має визначені законом межі та порядок реалізації, Велика Палата Верховного Суду відступає від висновку Верховного Суду України про те, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним, і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована (постанови Верховного Суду України від 20 січня 2016 року у справі №6-2808цс15, від 14 вересня 2016 року у справі №6-725цс16, від 26 жовтня 2016 року у справі №6-954цс16). Згідно з п. 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції, Фонду державного майна від 24.11.2003 №142/5/2092, вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості). Суд першої інстанції надав оцінку та взяв до уваги висновок експерта за результатами транспортно-товарознавчої експертизи №61/22 від 02 червня 2022 року, згідно з яким вартість матеріального збитку, спричиненого власнику КТЗ «ТоyоtаRAV42.2D-4DExecutive (АЗ)АТ» р.н НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, яке мало місце 30 вересня 2021 року, станом на час ДТП, при зовнішньому візуальному обстеженні (з частковим під розбиранням, без проведення необхідних технологічних-інструментальних; діагностичних дефектовок деталей / механізмів / вузлів / агрегатіві вимірів) ймовірно становить:«У» = 202681 грн.75 коп. Також суд першої інстанції встановив, що сума відшкодування майнової шкоди потерпілому, яка здійснена Страховою компанією «Оранта», становить 115000 гривень та відповідно не перевищує ліміт відповідальності страховика. Отже, суд прийшов до обґрунтованого висновку, що частка відповідальності особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, становить різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), який в даному випадку становить 87681,75 грн. Не заслуговують на увагу доводи заявника, що матеріальний збиток є невірно визначеним, оскільки жодних належних та допустимих доказів відповідачем з цього приводу суду не було подано. Відповідачем заявлялося клопотання про призначення повторної транспортно-товарознавчої експертизи, однак постановою Тернопільського апеляційного суду від 04 травня 2023 року ухвалу Чортківського районного суду від 24.04.2023 про призначення повторної транспортно-товарознавчої експертизи скасовано і справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки дане клопотання заявлено після закриття підготовчого засідання, а відповідачем необґрунтовано, що позбавляло його можливості у підготовчому засідання заявити вказане клопотання. Інші доводи апеляційної скарги по суті зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом. Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Вирішуючи справу, суд першої інстанції вірно оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та дійшов правомірного висновку, про те, що позивачем доведено в ході судового розгляду ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формування рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі змісту статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ у справі Проніна проти України). Згідно вимог ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 29 травня 2023 року - залишити без змін. У відповідності до частини 1 статті 141 ЦПК України у зв`язку із відмовою у задоволенні вимог апеляційної скарги судові витрати слід покласти на відповідача в межах сум ним понесених. Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України суд апеляційної інстанції, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 29 травня 2023 року залишити без змін. Судові витрати покласти на відповідача в межах сум ним понесених. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Повний текст рішення суду виготовлено 07 серпня 2023 року. Головуюча: Н. М. Храпак Судді: Б. О. Гірський Г. В. Бершадська