Постанова 4817 № 607/7135/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/7135/20Головуючий у 1-й інстанції Позняк В.М. Провадження № 22-ц/817/1039/21 Доповідач - Бершадська Г.В. Категорія - 304080000 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06 грудня 2021 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючого - Бершадська Г.В. суддів - Гірський Б. О., Хома М. В., з участю секретаря - Панькевич Т.І. та представників сторін розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі апеляційні скарги Моторного (транспортного) страхового бюро України та ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 липня 2021 року (ухвалене суддею Позняком В.М., повний текст якого складено 20 липня 2021 року) у цивільній справі № 607/7135/20 за позовом ОСОБА_2 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_2 звернувся в суд із вказаним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що 25 серпня 2019 року на вул. С.Будного, міста Тернополя сталася ДТП за участю транспортного засобу Opel Astra номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу Mazda 6 номерний знак НОМЕР_2 під його керуванням. Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18.09.2019 року у справі №607/20859/19, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 130 ст.ст. 122-2, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідальність водія ОСОБА_1 не була застрахована полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а тому відшкодування матеріальних збитків покладається на МТСБУ. Внаслідок ДТП із вини водія ОСОБА_1 . ОСОБА_2 завдано матеріальної шкоди у зв`язку із пошкодженням його автомобіля. Матеріальна шкода, що була спричинена позивачу складається із невиплаченого страхового відшкодування в розмірі 23046,88 грн., витрат пов`язаних із залученням експерта в розмірі 4500 грн., та майнової шкоди завданої внаслідок ДТП в розмірі 80805 грн., яка є фізичним зносом автомобіля, який не відшкодовується МТСБУ та підлягає стягненню з винної особи. Крім того протиправними діями відповідача ОСОБА_1 , позивачу також заподіяна моральна шкода, що полягає у завданні йому негативних наслідків в результаті ДТП, так і після нього. Моральну шкоду оцінює в розмірі 10 000 грн. На підставі наведеного просив стягнути із Моторного (транспортного) страхового бюро України різницю недоплаченого страхового відшкодування та витрати пов`язанні із залученням експерта в розмірі 4500 гривень, стягнути із ОСОБА_1 10000 гривень моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та 80805 гривень майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 липня 2021 року позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_2 23046,88 грн невиплаченого страхового відшкодування. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 80805 грн майнової шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та 10 000,00 грн. моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Зобов`язано позивача ОСОБА_2 передати ОСОБА_1 деталі пошкодженого транспортного засобу, які залишились після заміни на нові, внаслідок відновлювального ремонту спричиненого ДТП. Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_2 840,80 грн судового збору та 1619,20 грн витрат на правову допомогу. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1748,80 грн судового збору та 6380,80 гривень витрат на правову допомогу. Не погодившись з вказаним рішенням суду МТСБУ та ОСОБА_1 подали апеляційні скарги у яких, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права, просять скасувати рішення суду першої інстанції і в задоволенні позову відмовити. МТСБУ в скарзі вказує, що судом було призначено автотоварознавчу експертизу, яка підтвердила, що автомобіль не був фізично знищеним, а регламентна виплата була здійснена у відповідності до закону, тому відсутні підстави для стягнення з МТСБУ будь-яких сум, які перевищують розмір регламентної виплати. ОСОБА_1 в скарзі вказав, що висновок судової автотоварознавчої експертизи не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки огляд транспортного засобу не проводився тому, що на момент проведення експертизи він був відремонтований, а тому існують об`єктивні сумніви щодо розміру завданої шкоди відповідно до висновку. Обґрунтовані сумніви, щодо об`єктивності висновку експерта викликає і те, що ринкова вартість автомобіля вказана - 160 191,89 грн, а вартість відновлювального ремонту 159 207, 85 грн. Враховуючи, що транспортний засіб відремонтовано, на його думку розмір завданої шкоди слід вираховувати у відповідності до фактично понесених витрат. Вказав, що позивачем не обґрунтовано розмір завданої моральної шкоди. Зазначив, що суд з порушенням норм процесуального права прийняв до розгляду заяву про збільшення позовних вимог, якою позивач змінив предмет та підставу позову. В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Свірський Т.В. подану апеляційну скаргу підтримав і додатково пояснив, що вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача, згідно проведеної оцінки на його замовлення перевищує вартість автомобіля до ДТП, тому ним було замовлено оцінку автомобіля після ДТП і позовними вимогами було стягнення різниці між вартістю автомобіля до ДТП та після нього. Позивач вирішив самостійно відремонтувати автомобіль в якому була пошкоджена тільки його задня частина та не надав доказів про фактичні понесені витрати на ремонт. Під час розгляду справи позивач доповнив позовні вимоги вимогами до ОСОБА_1 щодо відшкодування фізичного зносу автомобіля, який не охоплюється регламентною виплатою та змінив предмет та підстави позову. Згідно змінених позовних вимог та рішення суду першої інстанції відповідач фактично відшкодовує повну вартість автомобіля і в цей же час позивачу залишається відремонтований автомобіль в якому була пошкоджена лише його задня частина, що підтверджується фототаблицями. Представник позивача адвокат Янчишин В.Й. апеляційні скарги заперечив і вказав, що позивач проводив ремонт автомобіля вже після його огляду та визначення вартості відновлювального ремонту. Після ДТП у зв`язку з тим, що автомобіль був пошкодженим позивач був змушений зберігати його на стоянці, тому просив стягнути витрати пов`язані з оплатою стоянки. Ремонт автомобіля позивач закінчив у травні 2020 року і до цього часу був позбавлений можливості його використовувати. Крім того, значних затрат часу у позивача вимагала організація ремонту автомобіля та пошук запчастин. Представник МТСБУ будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи в судове засідання не з`явився. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, заслухавши доводи учасників справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення. Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником автомобіля Mazda 6 номерний знак НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 . Відповідно до постанови судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 вересня 2019 року у справі №607/20859/19, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ст.ст. 122-2, 124 КУпАП, серед іншого, за те, що 25 серпня 2019 року о 23.50 год. в м. Тернопіль по вул. С. Будного, 28 ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «Опель Астра» д.н.з. НОМЕР_1 не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем марки «Мазда 6» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався попереду. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Відповідальність водія ОСОБА_1 не була застрахована полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Внаслідок ДТП, із вини водія ОСОБА_1 , яка трапилась 25.08.2019 року, ОСОБА_2 завдано матеріальної шкоди у зв`язку із пошкодженням автомобіля Mazda 6 р.н. НОМЕР_2 , який є його власністю. 03 вересня 2019 року позивач ОСОБА_2 звернувся до МТСБУ з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, а 23 жовтня 2019 року із заявою про виплату страхового відшкодування згідно Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». На адвокатський запит представника позивача вих. №05 від 16.01.2020 р., МТСБУ надано копію Звіту №965, складеного ФОП ОСОБА_3 на 36 арк, відповідно до якого вартість матеріального збитку завданого в результаті пошкодження автомобіля Mazda 6 р.н. НОМЕР_2 при ДТП становить 56455,97 грн. Експерт вказав, що ринкова вартість автомобіля Mazda 6 р.н. НОМЕР_2 може становити 159 190,8 грн. МТСБУ було виплачено позивачу матеріальну шкоду в розмірі 56 455,97 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1155926. Відповідно до Звіту про оцінку автомобіля Mazda 6 р.н. НОМЕР_2 , складеного 03.01.2020 року СОД ПП ОСОБА_4 на замовлення ОСОБА_2 : ринкова вартість вище зазначеного автомобіля складає 170 336,48 грн.; вартість відновлювального ремонту без урахування коефіцієнта фізичного зносу складників - 213037,88 грн.; вартість матеріального збитку в результаті пошкодження автомобіля при ДТП - 170 336,48 грн.. Відповідно до Звіту №390/1 про оцінку ринкової вартості пошкодженого автомобіля Mazda 6 р.н. НОМЕР_2 , складеного СОД ПП ОСОБА_4 на замовлення ОСОБА_2 , ринкова вартість пошкодженого після ДТП автомобіля Mazda 6 р.н. НОМЕР_2 з урахуванням звіту №390 складає 77 745,17 грн. Згідно висновку експерта №6/2-197/20 судової автотоварознавчої експертизи від 31 грудня 2020 року, яка проведена на виконання ухвали Тернопільського міськрайонного суду від 29.10.2020 року, вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу «Мазда 6» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 на дату настання дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 25 серпня 2019 року, без урахування коефіцієнта фізичного зносу деталей КТЗ - 159 207, 85 грн.; з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу КТЗ - 78402,85 грн.; ринкова вартість вказаного автомобіля, до настання дорожньо-транспортної пригоди станом на 25.08.2019 року - 160 191,89 грн.. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що МТСБУ не в повному обсязі виплатило позивачу страхове відшкодування. Розміру страхового відшкодування недостатньо для повного відшкодування шкоди позивачу вартості відновлювального ремонту враховуючи знос автомобіля та що різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, що становить 80805 грн. слід стягнути із відповідача ОСОБА_1 . Крім того, суд вважав доведеним розмір завданої моральної шкоди. Колегія суддів апеляційного суду повністю погодитись з такими висновками суду першої інстанції не може, виходячи з наступного. Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) врегульовані Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Відповідно до ст. 29 вказаного Закону якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки. Відповідно до частини другої статті 22 ЦК України збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода). Статтею 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її заподіяла. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Відповідно до п. а п.41.1 ст.41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (Закону) МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі. Відповідно до частини другої статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Наведене дає підстави для висновку, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (частина друга статті 1192 ЦК України), тоді як розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню зі страховика, відповідно до статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - виходячи з витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу. Зазначене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 02 вересня 2019 року у справі № 545/425/17 та від 11 березня 2020 року у справі № 754/5129/15-ц. Відповідальність за завдану шкоду у заподіювача шкоди виникає тоді, коли Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Таким чином в даному випадку суду слід було з`ясувати чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності МТСБУ. На момент настання ДТП встановлені наступні розміри страхових сум (в межах яких МТСБУ здійснює регламентні виплати з цього Фонду): 100000 грн., у випадку заподіяння шкоди майну потерпілих; 200000 грн., у випадку заподіяння шкоди життю і здоров`ю потерпілих. Згідно висновку експерта №6/2-197/20 судової автотоварознавчої експертизи від 31 грудня 2020 року ринкова вартість транспортного засобу «Мазда 6» реєстраційний номер НОМЕР_2 - 160191,89 грн, вартість відновлювального ремонту без врахування коефіцієнту зносу - 159207,85 В той же час ринкова вартість пошкодженого автомобіля 77745,17 грн. Згідно пункту 30.1. статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Враховуючи незначну різницю між ринковою вартістю автомобіля до ДТП і вартістю відновлювального ремонту без врахування коефіцієнту зносу, яка складає менше 1000 грн. то слід дійти висновку, що "Де-факто" відновлення транспортного засобу було економічно не вигідним, хоча "Де-юре" в силу закону автомобіль підлягав відновленню. Позивач звернувшись до суб`єкта оціночної діяльності з метою визначення розміру завданих збитків і отримавши відповідні висновки про те, що вартість ремонту автомобіля перевищує вартість автомобіля до ДТП не міг не розуміти вищевказаної обставини, однак визначився з долею пошкодженого автомобіля та прийняв рішення про його ремонт. Таким чином позивач провівши ремонт автомобіля відновив своє порушене право та визначився з розміром своїх затрат на відновлення порушеного права. Враховуючи вищезазначене, сума завданої позивачу матеріальної шкоди з врахуванням того, що позивач залишив собі пошкоджений автомобіль та відновив його не перевищує встановлених лімітів страхових сум в межах яких МТСБУ здійснює регламентні виплати. Колегія суддів приходить до висновку, що саме із МТСБУ підлягає стягненню матеріальна шкода завдана позивачу внаслідок ДТП. Розмір матеріальної шкоди колегія суддів визначає на підставі наступного розрахунку. 160191,89 грн (вартість автомобіля до настання ДТП) - 77745,17 грн (вартість пошкодженого автомобіля) = 82446,72 грн (розмір завданої шкоди). 82446,72 грн (розмір завданої шкоди) - 56445,96 (сума виплаченого МТСБУ відшкодування) = 25990,75 грн (розмір завданої шкоди). До вказаної суми слід додати 1100 грн, документально підтверджених витрат на зберігання автомобіля на стоянці, а тому до стягнення підлягає 27090,75 грн Враховуючи вказане, колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про те, що з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню завдана матеріальна шкода. В той же час колегією суддів критично оцінюються доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що позивачем не обґрунтовано розмір завданої моральної шкоди, виходячи з наступного. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. У п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що суд має врахувати характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, ступінь вини відповідача у кожному конкретному випадку, а також інші обставини, зокрема, характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. При цьому, Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року). Відтак, оскільки участь у ДТП, пошкодження власного майна безумовно негативно вплинуло на моральний стан позивача та призвело до душевних страждань, висновок суду першої інстанції щодо підтвердження заподіяння позивачу моральної шкоди є обґрунтованим. З огляду на вищенаведені положення законодавства та встановлені обставини справи, а також враховуючи глибину фізичних та душевних страждань позивача внаслідок пошкодження транспортного засобу, ступінь вини відповідача, тривалості розгляду справи та із застосуванням принципів розумності і справедливості, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно визначився з розміром моральної шкоди. Колегія суддів критично оцінює доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, прийнявши до розгляду заяву про збільшення позовних вимог, якою позивач змінив предмет та підставу позову, виходячи з наступного. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Згідно позовної заяви позивач звернувся з позовом до відповідачів про стягнення завданої шкоди внаслідок ДТП. Відповідно до п.2 ч.2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання. Згідно ч.3 цієї статті до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі. Шляхом подання заяви про збільшення розміру позовних вимог, позивач збільшив розмір вимог до сторін і ці вимоги прямо пов`язані з предметом та підставами поданого позову, а тому стверджувати, що суд прийняв до розгляду нові вимоги не має підстав, оскільки вимогами позивача так і залишилися вимоги щодо відшкодування йому завданої внаслідок ДТП - матеріальної і моральної шкоди. Крім того, заява подана позивачем 16.01.2021 року, а підготовче засідання закрите лише 08.02.2021 року, що свідчить про те, що заява відповідає вимогам ст. 49 ЦПК України. Критичній оцінці підлягають доводи МТСБУ про те, що судом було призначено автотоварознавчу експертизу, яка підтвердила, що автомобіль не був фізично знищеним, а регламентна виплата була здійснена у відповідності до закону, тому відсутні підстави для стягнення з МТСБУ будь-яких сум, які перевищують розмір регламентної виплати, оскільки як встановлено висновком за результатами судової експертизи регламентна виплата проведена МТСБУ є меншою ніж вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу КТЗ. Такий висновок відповідає обставинам справи, є науково обґрунтований, експерт попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку. МТСБУ не подало доказів, які б спростовували висновки експерта. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції з прав людини зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2010 року). Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ч.1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи вказане, колегія суддів приходить до переконання, що рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 липня 2021 року в частині вирішення вимог про відшкодування майнової шкоди, витрат на правову допомогу та повернення деталей пошкодженого транспортного засобу слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_2 27090,75 грн. В задоволенні вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди слід відмовити. На підставі вимог ст. 141 ЦПК України колегія суддів вважає, що з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 слід стягнути 8900,00 грн витрат на правову допомогу з урахуванням пропорційності задоволених вимог. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року по справі № 904/4507/18 зауважує: не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Колегія суддів оцінивши реальний об`єм наданих адвокатом послуг, часткове задоволення позову вважає, що до стягнення з відповідача не підлягає «гонорар успіху». Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судового збору слід змінити зменшивши його до 840,8 грн. Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 390, 141 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційні скарги Моторного (транспортного) страхового бюро України і ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 липня 2021 року в частині вирішення вимог про відшкодування майнової шкоди, витрат на правову допомогу та повернення деталей пошкодженого транспортного засобу скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_2 27090,75 грн. В задоволенні вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди відмовити. Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 8900,00 грн витрат на правову допомогу. Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судового збору змінити зменшивши його до 840,8 грн. В решті рішення залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає як постановлена у малозначній справі. Повний текст постанови складено 13 грудня 2021 року. Головуючий Бершадська Г.В. Судді: Гірський Б.О. Хома М.В.