Постанова Тернопільський апеляційний суд № 595/1345/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 595/1345/21Головуючий у 1-й інстанції Тхорик І.І. Провадження № 22-ц/817/761/23 Доповідач - Храпак Н.М. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 листопада 2023 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючого - Храпак Н.М. суддів - Гірський Б. О., Костів О. З., за участі секретаря Дідух М.Є. без сторін належним чином повідомлених про день та час розгляду справи розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 595/1345/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 25 травня 2023 року, ухваленого суддею Тхорик І.І., повний текст якого складено 30 травня 2023 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ПАТ Національна акціонерна страхова компанія Оранта, про стягнення матеріальних збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, В С Т А Н О В И В: у вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 , у якому просив стягнути з відповідача на його користь матеріальні збитки, заподіяні внаслідок ДТП в сумі 186247,50 грн. В обґрунтування позову посилається на те, що 19 травня 2020 року о 18.00 год. в с. Майдан по вул. Центральна Тисменицького району Івано-Франківської області трапилося ДТП за участю автомобіля «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 та «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті чого транспортні засоби отримали технічні пошкодження. Постановою Бучацького районного суду від 27.08.2020, яка набрала законної сили 07.09.2020, водія автомобіля «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 визнано винним в ДТП. Із розрахунку-замовлення № 03/04 від 03.04.2021 вбачається, що розмір витрат, необхідних для здійснення відновлювального ремонту становить 285246,50 грн. Страхова виплата позивачу відповідно до умов Полісу № АО/6246106 склала 99000,00 грн (із розрахунку 100000,00 грн максимальна сума, мінус 1000,00 грн франшизи). Відповідно, різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) становить 186 247,50 грн. Рішенням Бучацького районного суду Тернопільської області від 25 травня 2023 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ПАТ Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», про стягнення матеріальних збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 76386 грн 62 коп. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 763 грн 80 коп. сплаченого судового збору. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 25 травня 2023 року, та ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача матеріальні збитки заподіяні внаслідок ДТП в сумі 186 247,50 грн. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги те, що вартість матеріального збитку, який завданий власнику автомобіля «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_2 , станом на 24.02.2023, тобто на момент розгляду справи становить 313219 грн. Подаючи позов, він зазначив розмір заподіяної шкоди по фактично понесеним затратам на відновлення ремонту транспортного засобу. Оскільки на час розгляду справи та прийняття рішення шкода заподіяна відповідачем не була усунута, то вона підлягає у визначенні розміру на час прийняття рішення, оскільки між часом заподіяння шкоди та часом прийняття рішення пройшли істотні інфляційні зміни. Представник ОСОБА_2 адвокат Захарчук Ю.Б. подав відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , у якому зазначив, що судом першої інстанції було вірно взято до уваги саме наведений висновок експерта щодо визначення суми матеріального збитку завданого позивачу станом на 19 травня 2020 року, тобто на момент ДТП, оскільки такий висновок відповідає обставинам справи та вимогам статті 102 ЦПК України, є науково обґрунтований, експерт попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку. Рахунок-замовлення № 03/04 від 03 квітня 2021 року, який позивач долучив до матеріалів справи, не підтверджує понесених витрат, а є орієнтовно-попередньою пропозицією щодо ремонту автомобіля марки «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_2 , а тому цей доказ є недопустимим. У судове засідання ОСОБА_1 та його представник адвокат Говзан М.М. не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про день, час та місце розгляду справи. Від ОСОБА_3 30 листопада 2023 року, через підсистему Електронний суд, поступило клопотання про розгляд справи у їх відсутності. Апеляційну скаргу просить задовольнити повністю з огляду на докази, що місяться в матеріалах справи. Представник ПАТ Національна акціонерна страхова компанія Оранта, ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 у судове засідання не з`явились однак були повідомлені про день та час розгляду справи, що підтверджується довідкою про надіслання на електронну адресу, зазначену в матеріалах справи, судову повістку. Днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи (пункт 2 частина 8 статті 128 ЦПК України). Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розгляд справи проводити у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про дату, час і місце слухання справи. Розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення. Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості. Судом встановлено, що 19 травня 2020 року о 18 год. 00 хв. в с. Майдан по вул. Центральній Тисменицького району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 , керуючи т/з «Volkswagen LT 35», д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, виїхав на смугу зустрічного руху чим порушив вимоги п. п. 11.3, 11.4 ПДР України, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_3 , який рухався в зустрічному напрямку. Постановою Бучацького районного суду Тернопільської області від 27 серпня 2020 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вказана постанова набрала законної сили 07 вересня 2020 року і сторонами не оспорювалася (т. 1 а.с 5). Згідно полісу № АО-6246106, 16 вересня 2019 року між ОСОБА_2 та ПАТ «НАСК «ОРАНТА» було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, забезпечений транспортний засіб Volkswagen LT 35, д.н.з. НОМЕР_1 , строк дії з 17.09.2019 до 16.09.2020; страхова сума на одного потерпілого: за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю двісті тисяч; за шкоду, заподіяну майну сто тисяч; розмір франшизи одна тисяча (т. 1 а.с. 103). 20 травня 2020 року ОСОБА_2 звернувся до ПАТ «НАСК «ОРАНТА» з повідомленням про настання страхового випадку внаслідок ДТП, яка сталася 19.05.2020 в с. Майдан Тисменицького району, з участю забезпеченого за полісом автомобіля «Volkswagen LT 35», д.н.з. НОМЕР_1 та т/з «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_2 (т. 1 а.с 105). Як слідує зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 власником транспортного засобу марки «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_2 , 2014 р.в., є ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 7). Протоколом (актом) огляду транспортного засобу від 27.05.2020 визначено перелік пошкоджень автомобіля марки «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_2 , які отримані внаслідок ДТП, яка мала місце 19.05.2020 (т. 1 а.с. 5). За даними зведеної таблиці даних попереднього розрахунку розміру матеріального збитку (дослідження № АТ1014СЕ-2, справа №26810) від 05.06.2020, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_2 без урахування зносу, склала 171484,02 грн., вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу - 104589,54 грн. З ремонтної калькуляції АТ 1014 СЕ від 09.06.2020, вбачається, що вартість ремонту автомобіля «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_2 склала 171484,02 грн (т. 1 а.с. 107-108). 15 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «НАСК «ОРАНТА» із заявою про страхове відшкодування за договором обов`язкового (добровільного) страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якій він просить оцінити та відшкодувати шкоду (збитки), завдану внаслідок ДТП, а саме транспортного засобу «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_2 (т. 1 а.с. 109). Згідно розрахунку страхового відшкодування, затвердженого начальником Управління регулювання збитків НАСК «Оранта» 15.06.2020, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_2 без урахування зносу деталей, що замінюються, склала 171484,02 грн, з урахуванням зносу деталей, що замінюються - 104589,54 грн (т. 1 а.с. 111). На підставі розрахунку страхового відшкодування від 15.06.2020 та страхового акту № ОЦВ-20-19-26810/1 НАСК «Оранта» ОСОБА_1 відшкодовано 99000,00 грн. Дана обставина не заперечувалася сторонами. Позивач до матеріалів справи долучив рахунок-замовлення № 03/04 від 03 квітня 2021 року з переліком ремонтних робіт щодо транспортного засобу «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_2 , 2014 р.в., білого кольору, виконаних ОСОБА_5 , який є фізичною особою-підприємцем (на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В02 № 601374), на замовлення ОСОБА_1 . Всього до оплати по замовленні вказано суму: 285247,50 грн (т. 1 а.с. 9). У даній справі, за клопотанням представника позивача, з метою визначення розміру матеріального збитку, завданого ОСОБА_1 , було призначено автотоварознавчу експертизу. Згідно з висновку експерта № СЕ-19/109-22/10946-АВ від 24 лютого 2023 року, складеного судовим експертом Івано-Франківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Губар О.І., вартість матеріального збитку, який завданий власнику автомобіля «Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , внаслідок завданих йому пошкоджень, станом на 19 травня 2020 року, тобто на момент скоєння ДТП становила 175386,62 грн, а станом на 24 лютого 2023 року, тобто на час розгляду справи становила 313219,62 грн (т. 1 а.с. 167-181). Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вартість матеріального збитку, який завданий власнику автомобіля «Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , внаслідок завданих йому пошкоджень, станом на 24.02.2023, яка становить 313219,00 грн, що встановлено у п. 2 висновку експерта, судом не береться до уваги, оскільки станом на момент проведення експертизи транспортний засіб «Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_2 , вже був відремонтований. Визначаючи розмір збитків, завданих ОСОБА_1 внаслідок ДТП, яка мала місце 19.05.2020, який має бути відшкодований відповідачем, судом враховано, що загальний розмір матеріальних збитків завданих позивачу, згідно висновку експерта, становить 175386,62 грн, при цьому, від вказаної суми необхідно відняти суму виплаченого НАСК «Оранта» страхового відшкодування в розміні 99000,00 грн, а тому в підсумку з відповідача підлягає до стягнення в користь ОСОБА_1 матеріальні збитки в сумі 76386,62 грн. (175386,62 - 99000,00 = 76386,62 грн.). З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів у повному обсязі погодитися не може, оскільки судом невірно застосовано норми матеріального права. Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, передбачені статтею 1166 ЦК України, частиною першою якої встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частини перша, друга статті 1166 ЦК України). Відповідно до статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК України). За змістом ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відповідно до статті 1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ, тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року № 6 роз`яснено, що при визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, незалежно від форм власності, судам слід враховувати, що відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов`язку надати річ того ж роду та якості, полагодити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. У разі коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб полагодити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювана шкоди як при відшкодуванні в натурі, так і при відшкодуванні заподіяних збитків грішми, потерпілому на його вимогу відшкодовуються неодержані доходи у зв`язку із заподіянням шкоди майну. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України). За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Матеріалами справи підтверджено вину відповідача ОСОБА_2 у скоєнні ДТП, яка мала місце 19 травня 2020 року, внаслідок чого позивачу ОСОБА_1 було пошкоджено належний йому автомобіль. Сторони визнають, що 15 червня 2020 року НАСК «Оранта» виплатила ОСОБА_1 99000 грн, з врахуванням 1000 грн франшизи, на підставі розрахунку страхового відшкодування та страхового акту № ОЦВ-20-19-26810/1. Розмір матеріального збитку неодноразово визначався як і страховою компанією, так і на замовлення позивача фізичною особою-підприємцем, про що свідчать долучені до матеріалів справи в якості доказів, зокрема ремонтної калькуляції АТ 1014 СЕ від 09.06.2020, рахунок-замовлення фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 за № 03/04 від 03 квітня 2021 року. Враховуючи те, що в матеріалах справи є декілька письмових доказів щодо розмір матеріального збитку, тому позивач обґрунтовано скористався своїм правом на проведення експертизи з метою визначення розміру матеріального збитку, заявивши клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи. Висновки експертизи є одним з засобів доказування (п. 2 ч. 2 ст. 76 ЦПК України). Як вбачається з висновку експерта № СЕ-19/109-22/10946-АВ від 24 лютого 2023 року, складеного судовим експертом Івано-Франківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Губар О.І., вартість матеріального збитку, який завданий власнику автомобіля «Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , внаслідок завданих йому пошкоджень, станом на 19 травня 2020 року, тобто на момент скоєння ДТП, становила 175386,62 грн, а станом на 24 лютого 2023 року, тобто на час розгляду справи, становила 313219,62 грн. Частиною другою статті 1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, які підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодження речі. Вказана норма матеріального права залишена поза увагою суду першої інстанції і визначено матеріальний збиток згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи від 24 лютого 2023 року станом на момент скоєння ДТП. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що при визначенні позивачу матеріальної шкоди слід взяти до уваги розмір збитків відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи, який згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи від 24 лютого 2023 року становить 313219 грн, тому беручи до уваги суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 99000 грн до стягнення з винної особи, відповідача ОСОБА_2 підлягає 214219 грн, виходячи з розрахунку 313219 - 99000 = 214219. Однак, як вбачається з позовної заяви, так і з апеляційної скарги позивач ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача 186247,5 грн. матеріального збитку. В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Також відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 186247,5 грн матеріального збитку, заподіяного внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити. Рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 25 травня 2023 року скасувати та ухвалити нове, яким позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ПАТ Національна акціонерна страхова компанія Оранта, про стягнення матеріальних збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 186247,50 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі, а тому сплачений судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 1862,46 та за подачу апеляційної скарги у розмірі 1647,90 грн підлягає стягненню із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 . Керуючись ст. ст. 35, 259, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 25 травня 2023 року скасувати та ухвалити нове, яким позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ПАТ Національна акціонерна страхова компанія Оранта, про стягнення матеріальних збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) в користь ОСОБА_1 (місце проживання с. Майдан Тисменицького району Івано-Франківської області, РНОКПП НОМЕР_7 ) матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 186247 (сто вісімдесят шість тисяч двісті сорок сім) гривень 50 коп. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) в користь ОСОБА_1 (місце проживання с. Майдан Тисменицького району Івано-Франківської області, РНОКПП НОМЕР_7 ) 3510,36 грн судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст судового рішення виготовлений 06 грудня 2023 року. Головуюча Н.М. Храпак Судді: Б.О. Гірський О.З. Костів